– Наше підприємство було створено в 2003 році. Воно знаходиться в західній частині Хмельницької області. Основні напрями діяльності – рослинництво і тваринництво. Також займаємося транспортними перевезеннями. Маємо елеватор на 30 тис. т зернових. Основні культури – кукурудза, пшениця, горох, ячмінь. В технічних культурах – цукровий буряк, ріпак, соняшник, картопля.

Також ми займаємося молочним скотарством і відгодівлею бичків. У нас 2,3 тис. ВРХ, із них 1 тис. дійних корів, і вирощуємо десь 400 бичків.

В цьому році ми здобули рекорди по урожайності. Маємо в заліковій вазі 110 ц урожайність кукурудзи. Якби всі працювали з такою урожайністю, то Україна виробляла би не 65 млн т, а 420 млн т. Тобто вітчизняному аграрному сектору є куди рухатися. Маємо гарні результати і по цукровому буряку, і по ріпаку, і по пшениці. В цьому році кукурудзи ми зібрали приблизно 17 тис. т, пшениці – 10 тис. т.

По молочному скотарству ми напевно в трійці найкращих підприємств Хмельницької області. Ми доїмо приблизно 7,8 тис. кг молока з одної корови на рік. Молока ми виробляємо десь 1 тис. т на місяць.

Обробляємо 7 тис. га землі.

Плануєте нарощувати земельний банк?

- Якщо холдинги розваляться, то да. Тому що латифундисти нас зажали з усіх сторін.

Які фінансові інструменти використовує компанія?

- Ми залучаємо кредитні ресурси, які на 100 % сконцентровані в Ощадбанку. Вважаю, що отримувати кредити в українському банку патріотично. Цей банк є для нас надійним партнером. Час від часу користуємось також лізингом. Але це невеликий обсяг в портфелі - десь 10%. А всі кредитні ресурси залучаємо в Ощадбанку.

 

Для яких цілей залучаєте кредити?

- На розширення відтворення. Наприклад, ми виростили кукурудзу, яку потрібно зберегти. А в зв’язку з тим, як сьогодні працює Укрзалізниця, що ми не можемо вивезти урожай, нам потрібно його десь зберігати. Тому останній кредит ми брали для того, щоб побудувати нову сушарку, потужністю 60 т зерна в годину. Це обладнання українського виробника «Лубнимаш». Можна було б взяти дорожче німецьке обладнання. Але по-перше, треба підтримувати національних виробників. По-друге, держава відшкодовує 25% вартості обладнання вітчизняного виробництва.

Також ми брали кредит для розширення елеватора. Ми добудовуємо три невеликі ємності зберігання і розширюємо склад.

Крім того в минулому році ми брали кредит на придбання племінних нетелів, щоб розширити виробництво.

Також брали кредитні ресурси для закупівлі засобів захисту рослин. Тобто, по суті, отримуємо фінансування на всі потреби: обігові кошти, під основні засоби, під будівництво. Тому, як наша компанія, так і весь аграрний бізнес сьогодні у кредитах.

З якого року почали працювати з цим банком?

- Відколи створено підприємство. Тільки в останні роки беремо більше кредитів, до цих пір достатньо було своїх обігових коштів. Справа в тому, що умови ведення бізнесу в аграрному секторі суттєво погіршилися, і своїх коштів недостатньо для того, щоб вирішувати всі операційні питання и розвиватися. І якщо зараз відкриють ринок землі, то це погубить сектор.

Ми сьогодні багато реконструюємо, придбаваємо нову техніку, тому постійно потрібні кошти. Як я казав, своїх коштів не вистачає. Брати кредити в доларах ризиковано, продавати частину акцій компанії – зараз не актуально. Тому єдиний інструмент – це кредитні ресурси. Які є доволі дорогі.

Які відсотки?

- Протягом трьох останніх років ставка була від 16% до 20%. Зараз знову відсоткова ставка почала дорожчати.

Який у вас кредитний портфель?

- Біля 43 млн грн. В цьому році ми брали кредит на придбання сушарки «Лубнимаш» і двох бочок для елеватора. Це десь 12 млн грн. – кредит на 3 роки. Також 21 млн грн. брали весною на поповнення обігових коштів для придбання засобів захисту – кредит на один рік.

- Ми якраз отримали компенсацію по кредиту на придбання сушарки. Оператором по цим коштам виступає Ощадбанк.

А раніше ви працювали з банком по державним програмам?

- В минулому році була програма по компенсації відсоткової ставки (в розмірі 7-8%). То ми отримали в Ощадбанку компенсацію в розмірі більше 1 млн грн.

Скільки тоді пішло часу на отримання коштів?

- Десь на протязі двох місяців.

Коли в цьому році приймали рішення на придбання вітчизняної сушарки, розуміли, що можемо при інших рівних умовах претендувати на відшкодування частини вартості обладнання, а значить, що собівартість будівництва зменшується. Це позитив, тому що і так за останні три роки вітчизняний аграрний сектор сильно у всьому обмежили. Починаючи від портів, які не приймають товар, залізниця перевезти не може, великим холдингам дають вагони, малим і середнім – не дають. Вартість зерна обвалилася. При 4 тис. грн. за 1 т вартості кукурудзи в полі, потрібно її вивозити автомобілями, сплачуючи по 1,5 тис. грн. на тонні за доставку. Ще й посилилася податкова політика. Тому працювати стало не просто.

Повертаючись до співпраці з Ощадбанком. Скільки часу проходить з момента звернення до отримання коштів?

- Десь до 2 місяців це по програмі з державою. А так на отримання кредиту десь іде 1-1,5 місяця. Але це залежить і від нас, наскільки ми якісно зробимо бізнес-план, вчасно подамо звітність.

В цілому Ощадбанк дуже оперативний. Хоча це державний банк, але він працює по європейських стандартах. Мене власне дуже приваблює команда, яка працює в Хмельницькому. Вони дуже гнучкі і орієнтовані на клієнта, хоча у нас є стереотип, що державні підприємства дуже консервативні, бюрократизовані. Представники банку намагаються максимально посприяти, підказати, допомогти. Це приваблює, тому ми залишаємося партнерами з цією фінансовою установою.

Скільки разів представники банку виїжджають на підприємство перед тим, як надати кредит?

- Наша кредитна історія дуже довга, тому можливо один раз виїжджають, щоб обстежити якусь техніку, максимум – два.

Як ви ставитеся до цих державних програм по відшкодуванню вартості насіння, техніки будівництва ферм та інше? Багато гравців їх критикують

- Окремі напрямки я теж критикую. Наприклад, що стосується молочно-товарних ферм. Взагалі в країні критична ситуація молочному скотарстві І ми напевно, одні із тих, хто нарощує виробництво молока а не вирізує поголів’я. І ми це робимо не завдяки державним програмам, а тому що в цьому напрямку теж можна досягати ефективності, рентабельності.

В цьому проекті з елеватором на що банк давав кредит?

- На сушарку, транспортне обладнання і на бочки для зберігання зерна. Обладнання ми купили на 16 млн грн., з них кредит склав приблизно 12,5 млн грн, інше – власні кошти. Загальна вартість проекту 25 млн грн.

Скільки вам компенсували?

- Ми отримали 25% від 14,7 млн грн мінус ПДВ, тобто десь 3,1 млн грн.

Взагалі я вважаю, що в програмах підтримки в першу чергу повинна бути компенсація відсоткової ставки для всіх учасників АПК. Мені здається, що це найбільш ефективні програми. Сьогодні майже всі аграрії беруть кредити. Щоб хоч частину ставки привести до європейського рівня – не 20%, 7-10%. Це вже можна розвиватися. А сьогодні як виходить – рентабельність бізнесу 20% і відсоткова ставка 20%. Тобто все, що заробив, віддав на проценти.

Яка у вас рентабельність молочного виробництва?

- По року десь 10-12%. В той час як в рослинництві було 20%, в цьому році можливо буде 14-15%.

Які проекти плануєте реалізувати, які кошти для цього потрібні?

- Багато чого хочеться зробити, але сьогодні не зрозуміло, що буде з землею. Бо, якщо завтра відкриють ринок землі, у фермерів немає грошей, щоб її купляти, бо ми і так вже в кредитах.

Я впевнений, що землі будуть скупляти. І іноземці через українців. Тому що, подивіться, наприклад в США велика територія, а об’єми сільськогосподарської землі, придатної для вирощування, як в Україні – 42 млн га. Сьогодні аграрний сектор в Європі- це великий соціальний проект, в США також діють різні програми страхування для аграріїв і таке інше. В Україні аграрний сектор сьогодні самоокупний. Якщо відкриють ринок землі, то ми не зможемо конкурувати з олігархами, а також з тими, що не можуть вивезти гроші в Росію, тому що заберуть, і в Європу – тому що заморозять. Ці люди ідуть в аграрний бізнес. І нам важко з ними конкурувати. Тому, щоб запустити ринок землі, необхідно підготуватися. Треба зробити інвентаризацію земель.

Да, є певна кількість людей похилого віку, які б хотіли продати землю. Тому потрібно, щоб, наприклад, той же Ощадбанк, який роками засвідчив свою професійність, скупав би землі в державну власність у тих, хто хоче продати, але по нормативно-грошовій оцінці. Якщо хтось хоче продати дорожче, нехай почекає довше. І він повинен фінансувати під відсотки, аналогічні європейським – 5%. Тому держава повинна дати йому ресурс, щоб це зробити. 150 млрд грн знайшли для фінансування Приватбанку. Чому не можна знайти 30 млрд грн., щоб правильно розібратися з землею. Хто гарантує, що, якщо завтра буде ринок землі, аграрії не припинять сіяти? Доки є земля в Україні, ми маємо шанс на відновлення економіки, на зростання. Просто цей ресурс треба правильно використати. І сьогодні держава мусила б направити всі свої зусилля на переробку сільгосппродукції. Якби, наприклад, кукурудзу переробляли на етиловий спирт, який можна було б використовувати в пальне, а можна експортувати.

Кредитна ставка повинна бути правильна розумна і бажано в державному банку.

Про плани.

Ми хочемо розширити елеватор до 50 тис. т (сьогодні 30 тис. т), щоб мати можливість швидше приймати, підготовлювати зерно і зберігати.

Крім того, сьогодні ми завершуємо реконструкцію однієї молочнотоварної ферми по нових стандартах. В це за останні два роки ми вклали 15-17 млн грн. Після цього починаємо реконструкцію другої ферми, куди теж піде десь 20 млн грн. Там треба облаштувати територію, добудувати телятники поміняти систему роздачі кормів. Потім буде реконструкція третьої ферми. Тобто десь до 40 млн грн. ми плануємо на протязі 4 років вкласти в молочне скотарство, щоб вийти на потужність приблизно в 1,5 тис. дійних голів.

Також ми маємо невелику переробку зерна на крупи (горохові, ячні, пшеничні). Для першого етапу реконструкції переробки потрібно десь 10 млн грн.

Потім ми поставили відгодівлю бичків, але хотіли б запустити програму, щоб населення не продавало бичків 2-3 днів. Щоб ми за свої кошти запліднювали корівок населення, потім вони телят продавали б нам, ми їх правильно відгодовували. А далі спільно збирати партії худоби. Хочемо в рамках Асоціації виробників молока і Асоціації виробників м’яса скооперуватися 10-15 компаніями, купити бійню в районі Одеси, і не везти м’ясо живою вагою, а забивати і відправляти в мусульманські країни. І на першому етапі цього проекту для відгодівлі телят потрібно буде теж 10 млн грн.

У нас є десь 100 овець, але ми плануємо розширити цей напрямок, тому що баранина корисна і при правильній відгодівлі має свою рентабельність.

Так, лише з початку 2018 року головний державний банк України — Ощадбанк залучив на обслуговування 844 клієнти АПК сегмента мікро. Загалом станом на 1 вересня кількість клієнтів АПК середнього та малого бізнесу становила 11 175, це 7% всіх клієнтів.

Ще більш вражаючими є кредитні вливання банку в розвиток вітчизняного агробізнесу. З початку нинішнього року Ощадбанк на 404 млн гривень збільшив кредитний портфель для аграріїв — представників малого та середнього бізнесу. Таким чином, на початок вересня загальна частка банку на ринку становила 9%, або 1,5 млрд гривень.

Також з початку нинішнього року Ощадбанк наростив пасиви клієнтів АПК мікросегмента на 1,2 млрд гривень. Це дозволило одному з найбільших державних банків України збільшити загальний обсяг пасивів клієнтів до 3,8 млрд. Завдяки цьому Ощадбанк увійшов до трійки найбільших держателів ринку АПК.

 

У 2018 році в рамках державної програми компенсації вартості сільськогосподарської техніки й обладнання понад 40% від загальної суми компенсації, виділеної державою, отримали клієнти Ощадбанку, серед яких переважали представники малого та середнього бізнесу.

Крім того, Ощадбанк — лідер державної програми здешевлення кредитів, за якою фермерські господарства можуть фінансуватися під 1% річних (за рахунок отримання від Міністерства аграрної політики та продовольства України компенсації сплачених відсотків). Кожного місяця кількість таких клієнтів збільшується вдвічі.

Банк пропонує кредити на придбання сільгосптехніки за партнерськими програмами від 0,1% річних. При цьому до 40% вартості придбаної техніки вітчизняного виробництва може бути компенсовано за державними програмами, активним учасником яких є Ощадбанк.

Також завдяки спільній програмі з Європейським інвестиційним банком та Європейським інвестиційним фондом отримання кредиту стає більш доступним. Для отримання такої позики достатньо надати застави на 30% від суми запитуваного кредиту.

 

Фото: Shutterstock, а також надані студією Lati Production