Аналітика

17 квітня 2019 13:21

Кількість весняних опадів найменша за останні 15 років. Як позначиться це на врожайності зернових

За прогнозами, сумарні площі під зерновими культурами в Україні цього року дещо перевищать минулорічні, а стан перезимівлі озимих оцінюють як добрий. Проте оптимізм аграріїв щодо нового урожаю дещо зменшився внаслідок посушливої весни. Чи варто хвилюватися фермерам?

Про це розповіла, виступаючи на 16-й міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я» експерт зернового ринку компанії «УкрАгроКонсалт» Єлизавета Малишко.

У новому сезоні аналітики прогнозують дещо нижчий експорт пшениці з Причорномор’я, ніж у сезоні 2018–2019. Це зумовлено тим, що за всіма оцінками, у 2019 р. виробництво зернових не досягне торішніх рекордних показників, а отже, і обсяги експорту з регіону скоротяться.

Читайте: Раптові неврожаї: прогноз швейцарського кліматолога для України

Останні кілька тижнів ринок обговорює проблему дефіциту вологи в південних областях України, який може негативно позначитися на врожайності зернових культур.

Щоб зрозуміти, наскільки серйозним є вплив браку опадів на майбутній урожай, аналітики компанії «УкрАгроКонсалт» проаналізували відхилення від тренду врожайності озимої пшениці, починаючи з 2006 року.

За словами Єлизавети Малишко, у січні – березні 2019 р. кількість опадів найменша за останні 15 років. Експерт навела дані, за два попередні роки з найбільшим дефіцитом вологи у ґрунті – за 2011 і 2014-й, відзначивши, що у 2014 р. урожайність була вищою за трендову, а в 2011-му – нижчою за трендову.

Тобто, як стверджують аналітики «УкрАгроКонсалт», брак опадів, який зараз спостерігається на початку року, не обов’язково позначиться на врожайності зернових.

«Треба дивитися на травневі опади, – пояснює Єлизавета Малишко. – Якщо в травні ми матимемо таку кількість опадів, як у 2011 році, то отримаємо урожайність, нижчу за трендову. Якщо опади будуть, як у 2014 році, то отримаємо урожайність, вищу за трендову».

Тобто, на думку експертів, треба уважно відслідковувати погодні умови в найближчі кілька тижнів, і тільки потім робити висновки.

Landlord раніше повідомляв про те, які перспективи України на глобальному ринку у 2019–2020 МР: на що можуть розраховувати країна в цілому й українські аграрії зокрема.

Фото на заставці: Володимир Мірненко

Аналітика

16 квітня 2019 16:46

У 2019 році експорт ріпаку з України складе рекордні 3 млн т

Збільшення площ під озимим ріпаком, а також добрі результати перезимівлі цієї культури  дозволяють прогнозувати виробництво ріпаку в цьому сезоні на рівні 3,5 млн т, що на 23% більше порівняно з попередніми оцінками. Такий показник є рекордним для України.

Про це заявила, виступаючи на 16-й міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я», експерт олійного ринку компанії «УкрАгроКонсалт» Юлія Гаркавенко.

Як розповіла експерт, українські фермери розширюють посівні площі під ріпаком уже третій рік поспіль. Серед чинників, що зумовлюють нарощування обсягів виробництва ріпаку, високі ціни на цю культуру, висока маржа і високий попит на ріпак з боку країн ЄС.

Читайте: BASF представив інноваційне пакетне рішення продажу насіння озимого ріпаку

За даними Мінагрополітики, у 2018 році озимий ріпак в Україні посіяно на 1,3 млн га, що на 283 тис. га більше порівняно з 2017-м. Стан перезимівлі посівів ріпаку в цьому сезоні оцінюють як один із кращих за останні кілька років.

Зазначені фактори дають можливість передбачити в Україні у 2019 р. рекордний урожай ріпаку. На думку експертів, оптимальний прогноз щодо виробництва ріпаку в цьому сезоні – 3,5 млн т, що на 23% більше порівняно з попереднім прогнозом. За словами Юлії Гаркавенко, якщо погода навесні буде сприятлива, то прогноз може ще підвищитися.

З огляду на рекордний урожай ріпаку, аналітики передбачають подальше зростання його переробки і рекордний експорт ріпаку – на рівні 3 млн т.

Як відзначила Юлія Гаркавенко, в цьому сезоні, можливо в наступному, Україна має всі шанси відкрити для себе ще один, достатньо великий ринок ріпаку – це Китай.

«Через торгову війну, цього разу з Канадою. Китай буде змушений шукати альтернативних постачальників ріпаку. І Україна в цьому випадку виглядає найбільш привабливою», – роз’яснює аналітик.

Проте є одна важлива перешкода на цьому шляху: Україна не може постачати ріпак до Китаю, оскільки в неї немає дозвільних документів. Їх треба отримувати, як це було із соняшниковою олією і соняшниковим шротом. А поки цього не відбулося, Україна експортуватиме до Китаю не ріпак, а ріпакову олію – коментує аналітик.

За словами Юлії Гаркавенко, експорт ріпакової олії з України зріс від 8 тис. т. у 2017 р. до 67 тис. т у сезоні 2018–2019 рр., при цьому Китай купує значно більше української ріпакової олії, ніж країни ЄС.

Як повідомляв Landlord, в Україні у 2018 році зібрали 2,75 млн т ріпаку, що на 25,3% більше порівняно з 2017 роком.

Аналітика

15 квітня 2019 12:21

Секрет Румунії: зростання виробництва зернових при статичних площах посівів

Посівні площі зернових у Румунії не змінюються вже багато років, проте їх виробництво у країні зростає. Логічно припустити, що це відбувається за рахунок збільшення кількості добрив, але румунські аграрії мають на те інше пояснення – об’єднання господарств.

Про еволюцію фермерства в Румунії, а також про перспективи країни у виробництві й експорті зернових розповів, виступаючи на 16-й міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я», Томас Діві – менеджер з керування ризиками компанії Cerealcom Dolj, одного з найбільших румунських агровиробників і трейдерів.

Еволюція румунського фермерства

Томас Діві розповів, що румунський сільськогосподарський ринок пережив великі трансформації. Якщо озирнутися в комуністичну епоху, то побачимо, що в ті часи була тенденція до створення великих аграрних господарств, які виробляли продукцію частково для внутрішнього споживання, а частина йшла на експорт.

Читайте: Кернел кинув виклик УЗ щодо конкуренції агроперевезень. Мірошниченко розкритикував Укрзалізницю

Після революції землі передали в користування колишнім власникам, великі господарства розділилися на дрібні, і до 1990-х господарств, які обробляли понад 100 га, у країні було менше 5 %. Від централізованого фермерства Румунія перейшла до дрібних виробників, і це дуже вплинуло на виробничий потенціал.

У країні налічувалося 4,5 млн ферм із обробітком ґрунту в середньому 3 га. Урожайність пшениці становила в середньому 3,5 т/га. На фермах працювали в основному далеко не молоді люди, охочих інвестувати у виробництво практично не було. Тому Румунія перетворилася із експортера в самодостатнього виробника зерна.

До 2010 р. ситуація ще погіршилася. Понад 72% агрогосподарств у країні становили ферми з розміром площ 2 га, а середній вік 40% фермерів дорівнював понад 65 років. У такій системі неможливо було виробити достатню кількість зерна, щоб його експортувати.

Магія об’єднання

Останніми роками ринок змінився. Розміри ферм ростуть, і разом з цим збільшується виробничий потенціал країни. Уже у 2015 р. у Румунії налічувалося 20% ферм розміром більше 50 га.

Які результати такої еволюції фермерства?

Томас Діві це демонструє на прикладі своєї компанії: «Найкращий приклад – це досвід компанії Cerealcom, який дає змогу зрозуміти, чому вона стала одним із провідних агровиробників і трейдерів Румунії».

Компанія Cerealcom розташована в Дунайській долині – найродючішій частині Румунії. Це сімейний бізнес, якому вже 26 років. Компанія багато інвестує в інновації та технології, щоб вести виробництво за західноєвропейськими стандартами, тому якість зерна і урожайність у Cerealcom – на західноєвропейському рівні.

«Реально відбулася магічна річ: дрібні господарства об’єднали в централізовану систему, і за допомогою цієї централізованої системи стало можливо виробляти 200 тис т зерна без ГМО за європейськими стандартами», – наголосив Томас Діві.

Результати централізації Cerealcom 

  • Сьогодні Cerealcom є виробником зерна доброї якості з високим вмістом протеїну.
  • Об’єм ємкостей для зберігання зерна у Cerealcom – 110 тис. т.
  • Має свої структури на залізниці і в портах на Дунаї.
  • Ефективно керує сировиною, яка проходить через її сховища та елеватори.
  • Має значні логістичні переваги – вчасно доставляє зерно в порт.
  • Експортує 1 млн т у рік, але планує подвоїти свій потенціал у найближчі кілька років.

Перспективи Румунії

За словами Томаса Діві, багато румунських фермерів, яким його компанія поставляє добрива і зерно, наслідують приклад Cerealcom.

«Якщо так триватиме і далі, то ситуація на румунському ринку повністю змінюватиметься. У найближчі 10 років 80% фермерів об’єднаються у великі земельні банки, і разом з цим зростатиме виробничий і експортний потенціал Румунії», – відзначив Томас Діві.

Сьогодні цей потенціал оцінюють у 25 млн т зернових. Це не така велика цифра порівняно з Україною і Росією, але Румунія має значну перевагу в тому, що в ній починають збирати врожай раніше, а отже, вона може виводити свої обсяги на світові ринки швидше.

Румунія розвивається. На сьогодні країна не досягла свого експортного потенціалу, проте, на думку експертів, має його досягти за наступні 10 років.

Landlord раніше повідомляв про те, як розвивався цього року ринок зерна для виробників і трейдерів Російської Федерації і чому російські аграрії не були готові до обвалу цін на зернові.

 

Аналітика

12 квітня 2019 11:34

У 2018 році глобальне виробництво вина зросло до рекордних показників

У минулому році глобальне виробництво вина збільшилося до рекордно високих показників (292,3 млн гектолітрів), хоча споживання вина у світі припинило зростати. При цьому імпорт вина в Китаї знизився, а в Росії – навпаки підскочив.

Про це повідомляє Reuters.

Після 60-річного мінімуму у 2017 р., коли виробництво винограду було пошкоджено екстремальною погодою в Європі, включаючи посуху і шторми, у 2018 р. світовий обсяг виробництва вина збільшився на 17% – до 292,3 млн. гектолітрів. Такі дані оприлюднила в четвер Міжнародна організація виноградарства і виноробства (OIV).

(Гектолітр – це 100 літрів, або еквівалент 133 стандартних пляшок вина.)

Читайте: Українські напої не розливатимуть у російські пляшки: КМУ розширив ембарго на товари з РФ

Збільшення виробництва відбулося завдяки стрімкому зростанню в Італії, Франції та Іспанії – трьох найбільших світових виробників, які зафіксували щонайменше на 13% вище виробництво, ніж їхні 5-річні показники. Також минулого року зросли обсяги виробництва вина у Південній півкулі, зокрема в Аргентині на 22,8% (до 14,5 млн гектолітрів), а в Чилі – на 35,9% (до 12,9 млн гектолітрів).

За підрахунками OIV, в усьому світі споживання вина у 2018 р. стало стабільним – на рівні 246 млн гектолітрів порівняно з 246,7 млн гектолітрів у 2017 р. Аналітики відзначають, що незначне падіння може бути пов’язане зі зниженням виробництва в попередньому році, коли оцінки споживання були орієнтовними через обмежені дані.

Серед 20 найбільших світових споживачів вина найбільше падіння споживання зафіксоване в Китаї – на 6,6%. У Великій Британії споживання скоротилося на 3,1 % (до 12,3 млн гектолітрів).

Французькі експортери оцінюють, що експорт вина та спирту до Китаю впав на 14,4% у 2018 р. після зростання на 24,5% роком раніше. Водночас російський попит минулого року підскочив на 6,9% до (11,9 млн гектолітрів).

Франція у 2018 р. залишилася головним експортером вина у грошовому вираженні, поставивши на світовий ринок продукції виноробства на загальну суму 9,3 млрд євро, що на 2,8% більше, ніж у попередньому році.

Landlord раніше повідомляв про те, що площі під виноградом в Україні розширили на 527 га. Головний чинник – лібералізація малого виноробства.

 

Аналітика

12 квітня 2019 09:58

Російські аграрії не були готові до обвалу цін на зернові – Дмитро Рилько

Отримавши високу ціну на зернові в першій половині 2018–2019 МР, сповнені оптимізму російські аграрії засіяли озимою пшеницею рекордно великі площі. Проте, вже починаючи з лютого на них чекали неприємні повороти в ринковій ситуації.

Про те, як розвивався цього року ринок зерна для виробників і трейдерів Російської Федерації, розповів, виступаючи на 16-й міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я», генеральний директор Інституту кон’юнктури аграрного ринку (ІКАР) Дмитро Рилько.

За словами авторитетного російського агроаналітика, поточний сезон на ринку зернових культур у РФ можна розділити на дві частини, які кардинально відрізняються одна від одної.

Перша частина, яка тривала приблизно до початку лютого, характеризувалася зростанням цін на основні зернові товари РФ. У цей період спостерігалося явище, назване експертами ціновим резонансом: девальвація російського рубля з одночасним зростанням світових цін на зерно. В результаті аграрії отримали високі ціни в рублях на свою продукцію, що стало потужним стимулом до експорту зернових.

Читайте: Ринок землі в Україні: пропонується 4 варіанти реформи

Друга частина,  яка розпочалася в кінці січня – на початку лютого, змінила настрої російських аграріїв: а) світові ціни на зерно почали стрімко падати; б) в Росії почалися проблеми з внутрішнім балансом, оскільки експорт досяг колосальних обсягів; в) рубль пішов на зміцнення. В комплексі ці три чинники привели до того, що експорт зернових для аграріїв РФ перестав бути вигідним.

«Ми дуже швидко втратили конкурентоздатність на зовнішньому ринку», – говорить Дмитро Рилько.

Особливості поточного сезону

1. Незважаючи на те, що у 2018 р. російські виробники отримали нижчий урожай порівняно рекордним 2017-м, приблизно до початку січня за всіма зерновими Росія йшла за рекордним графіком експорту. І тільки в січні експортна активність почала знижуватися порівняно з минулим роком і упала нижче від рекордного минулорічного графіка.

Щодо пшениці рекордний графік експорту тривав до початку березня, далі темпи знизилися порівняно з рекордним минулим роком.

2. Оцінюючи експорт зернових із РФ на сьогодні з усіх портів та на сухопутних кордонах, аналітики відзначають, що на всіх позиціях намітилося відставання порівняно з минулим роком, крім портів Азовського моря.

Чому Азовське море за експортом не втратило нічого, а Чорне море різко просіло?

Гендиректор ІКАР поділився спостереженнями, що за статистикою мільйони тонн зернових РФ перевалюються через віртуальний порт на Азові, якого «не існує ні на світових картах, ні у відкритому морі». Це створює альтернативний канал для експортної інфраструктури Росії і підтримує високу експортну активність РФ в Азовському басейні.

3. Різко, радикально, збільшилася середня тривалість транспортування зерна залізницею. Це зумовлено тим, що від початку сезону значну роль в експортних операціях на залізниці відіграють регіони, які лежать на периферії російського експорту, – Сибір, Урал.

«Не пригадую такого, щоб на кінець березня із Сибіру вже вивезли 3 млн т зернових, – розповідає Дмитрій Рилько. – Це колосальний обсяг!»

Якість пшениці

Основа російського зернового експорту – це ординарна пшениця (12–12,2% протеїну), хоча кілька років поспіль Росія виступає значущим експортером фуражної або умовно фуражної пшениці (10,5% протеїну).

Обсяги такої пшениці зросли і вона успішно йде на експорт. Багато країн, значущих для Росії, зокрема Бангладеш, В’єтнам, купують її у великих кількостях. Ця продукція забезпечувала конкурентоздатність Росії на світовому ринку зернових.

Неочікуваний поворот

До початку лютого ціни на російське зерно беззастережно піднімалися все вище і вище. Росія перемагала на світових тендерах на пшеницю, зокрема єгипетських, експортувала зернові у 70–80 країн світу.

Але все це швидко закінчилося, оскільки країни-конкуренти, які на відміну від Росії, «недоекспортували» зернових,  почали знижувати ціни, і на початку лютого стався обвал цін.

Зараз ціни перебувають у рівній площині, і, як відзначає російський економіст, «усі дивляться на перспективу нового урожаю, щоб визначитися з цінами на початок нового сезону».

В останні місяці спостерігається зміцнення російської валюти. Разом зі зниженням світових цін на зерно це призвело до того, що російські фермери стали отримувати в рублях за свою продукцію значно менше, ніж вони сподівалися на оптимістичних нотах початку сезону. Російські аграрії не були готові до жорсткого, радикального падіння цін на зернові.

«Наша пшениця стала неконкурентоздатною на світовому ринку, крім, можливо, зерна з віддалених регіонів Сибіру та Уралу», – наголошує російський експерт.

Реальний vs офіційний

У Росії сьогодні існують два показники оцінки експорту:

  • Реальний експорт
  • Офіційний експорт

Чому вони відрізняються?

За словами Дмитрія Рилька, різниця зумовлена тим, що існують відкриті кордони з Білоруссю і Казахстаном, через які вантажать невраховані обсяги зерна, зокрема пшениці та ячменю.

Запаси зерна

Зараз за запасами зерна Росія перебуває приблизно на рівні 2014–2015 рр., коли обсяги були невеликі. На півдні країни ситуація ще більш напружена – усі запаси зернових у південних російських регіонах – нижчі від рівня 2014–2015 рр.

Чому так сталося?

А) Порівняно з 2014–2016 рр. у РФ різко збільшилося внутрішнє споживання зернових – до 900 тис. т зерна тільки на корми для худоби.

Б) Зріс попит на російське зерно з боку Біолорусі та Казахстану, в яких 2018-й став неврожайним роком щодо зернових культур. Тож ці країни вивезли з Росії багато пшениці, ячменю – за словами Рилька, сотні тисяч тонн. Через відкритість кордонів аналітики не можуть точно порахувати, які були обсяги закупівлі.

Рекордні посіви озимих

Восени 2018 р. російські аграрії значно збільшили обсяги посівів озимої пшениці у всіх регіонах країни. Рекордні площі, відведені в цьому сезоні під озимі, стали наслідком рекордно високих цін на пшеницю в рублях, які отримали російські аграрії.

Останнім часом у Росії сіють більше озимої пшениці, ніж ярової, проте цього року площі, відведені під ярі зернові, також збільшилися.

Прогнози урожаю-2019

Експерти припускають, що новий урожай пшениці становитиме 78,5 млн т. Це достатньо консервативна оцінка, вона буде коригуватися, але аналітики поки не поспішають піднімати прогноз.

Landlord раніше повідомляв про формування експортного потенціалу України на 2019-2020 МР: чотири агрокроки.

Аналітика

Показати ще