«Трудитися на землі й бачити плоди своєї праці — це велика втіха», — вважає пан Петро.

У 1992 році після навчання аграрій повернувся додому, щоб управляти фермою розміром 17 га, яка належала його батькам. Вони все життя працювали на землі й зараз допомагають синові, батько пана Лукашевського працює на тракторі.

За час існування господарство виросло до 450 га, це все власна земля родини.

«Усі роки нашою основною стратегією було збільшувати площу господарства. Тільки на великих площах можна мати гарні прибутки», — переконаний поляк.

Аграрій на своїх землях вирощує пшеницю, кукурудзу, ріпак та цукровий буряк.

Праця фермера триває цілий рік, адже, як вважає пан Лукашевський, «земля й урожай — хліб аграрія, тому їм треба приділяти достатньо уваги». З ранньої весни він готує землю для посіву, вносить добрива, сіє, потім обприскує рослини засобами захисту, а коли все дозріло, збирає врожай і готує ґрунт до зими.

Тільки взимку він має трохи вільного часу. Але цей час аграрій теж використовує для роботи — працює в автомайстерні, де лагодить та перевіряє техніку, щоби та не зламалася, коли буде найбільш необхідна на полі.

«Сільське господарство —  моє хобі й моя пристрасть. Мені подобається виходити на тракторі в поле. Робота в полі для мене не є рутиною, вона приносить задоволення», — каже поляк.

Щоби мати гарний врожай, на фермі застосовують технологію консервування. Це один із типів обробітку ґрунту без оранки. Така технологія дозволяє зберігати в землі достатній рівень вологості та поживних речовин. Фермер піклується про землю, адже вона годує його й забезпечує гарний дохід, а оранка, особливо та, яка погано реалізована, знижує якість ґрунту, що обов’язково обернеться зменшенням врожайності.

Технологія консервування дозволяє зберігати достатню кількість земляних черв’яків та необхідний рівень рН. Іншого інструменту для цього не існує. Поляк завжди дотримується сівозмін, на фермі вирощування зернових становить 50%, що дає змогу робити це.

Після збору врожаю на полі завжди залишають солому, а якщо й забирають, то потім обов’язково вносять гній. На фермі цю технологію застосовують уже близько 10 років. Вона допомагає зменшити виробничі витрати на 50–70%. На підтвердження успішності технології пан Лукашевський згадує про свого колегу — фермера, який застосовував глибоку оранку на сучасних тракторах, що піднімали ґрунт на 30 см. Солома, що була у ґрунті, гнила й блокувала рослинам доступ до води. У результаті врожай пшениці у колеги був на 60% нижчим.

Рослинництво на 450 га землі вимагає інвестицій у техніку та обладнання. Ці інвестиції значною мірою базуються на фондах ЄС у рамках програми з розвитку села.

«Ми багато чого здобули завдяки підтримці ЄС. Перш за все це придбання більш сучасних тракторів та комбайнів», — говорить пан Лукашевський.

Його автопарк включає трактори Fendt 310 Vario, John Deere 7530 Premium та John Deere 6150R, а також три причепи Wielton й обприскувач John Deere 4000l з GPS.

 «Ми намагаємося купувати якомога менше обладнання, адже це дорого. Тому купуємо те, що потрібно найбільше. У нас є три трактори; якби не посухи, нам і двох вистачило би», — каже аграрій.

На його думку, машини, які він придбав завдяки фондам ЄС, для його господарства занадто потужні, тому він надає їх в оренду іншим фермерам округу.

Щодо планів на майбутнє, то пан Лукашевський має намір частину своїх земель передати старшому синові й разом із ним управляти господарством. Спільними зусиллями вони хочуть впровадити практику точного землеробства. Це допоможе скоротити затрати на виробництво й захистити навколишнє середовище від непотрібних добрив.

Звичайно, це потребує значних технологічних модернізацій, тому аграрій планує придбати комбайн з моніторингом врожаю, свердлом та розкидачем. Такий комбайн відображає поле, показуючи, де та який зібрали врожай. Потім на цій підставі й з огляду на показники тестування ґрунту можна вирахувати дози добрив, які необхідно вносити.

«Ми не очікуємо швидкого повернення інвестицій, бо наша ферма невелика. У господарстві розміром 1000 га ці затрати повернулися би за рік», — зауважує поляк.