Олександру 38 років, Людмилі – 32, вони живуть і працюють в Канаді з 2015 року. Олександр працює менеджером фермерського господарства, а Людмила – менеджером із продажу та маркетингу насіння. Обоє родом із Умані.

Олександр із Людмилою прибули до провінції Саскачеван 9 червня 2015 року, на той час весняний посів сезону 2015 року був завершеним, але бажання працювати підштовхувало Олександра відразу ж долучитися до роботи на господарстві, вивчити техніку та особливості ведення бізнесу в умовах канадських прерій.

Прибувши до Саскачевану, Олександр відзначив для себе певні проблеми з англійською мовою, загалом ці проблеми були незначними і він пояснює для себе це особливістю акценту канадців та специфічною термінологією, що використовується в фермерському середовищі. Серед інших проблем Олександр називає суворі кліматичні умови до яких довелося призвичаюватись.

«Нам довелося адаптуватися до мінливих та суворих погодних умов, оскільки температура в Саскачевані може взимку впасти до – 35°C, або навіть – 40°C. Це набагато холодніше, ніж те, що довелося пережити в Умані Черкаської області. Взимку доводиться підігрівати двигуни транспортних засобів за допомогою вбудованих електропідігрівачів, оскільки за дуже низьких температур ні сільськогосподарська техніка, ні власні авто не заведуться», – пояснює Олександр.

Вони  живуть на великому фермерського дворі в 15 кілометрах від великого міста. Ферма оточена рядами величезних дерев, які утворюють укриття з заходу, півночі і сходу по периметру господарства. В цьому дворі пояс укриття створюють також і ряди сталевих зерносховищ, в яких зберігається зерно для подальшого транспортування на елеватори. Ці зерносховища також забезпечують прихисток від холодних зимових вітрів.

Господарство, яким управляє Олександр, займає 4050 гектарів землі. Це диверсифікована ферма, де вирощуються зернові та олійні культури в сівозміні для отримання максимального врожаю. Ферма знаходиться в зоні, де збереження вологи є надзвичайно важливим фактором, тому в господарстві використовують технологію мінімальної обробки ґрунту.

Земля господарства є достатньо продуктивною за канадськими стандартами, а моделі глобального потепління, що використовують на фермі, показують, що вегетаційний сезон рослин зараз став довший. Ці фактори враховується при планування культур вирощування.  На фермі вирощують сою, ячмінь, льон, яру пшеницю, пшеницю твердих сортів та особливу зелену сочевицю.

Сільськогосподарські культури вирощуються виключно ярі. Ця область рослинництва забезпечує високоякісне виробництво, оскільки в цьому регіоні намагаються уникнути осінніх дощів, які можуть погіршити якість рослинницької продукції.

На господарстві працює Олександр та двоє інших співробітників. Завдяки високотехнологічному обладнанню та парку машин, управління фермою здійснюють всього троє співробітників. Загалом ці троє робітників, з Олександром включно, скоординовано виконують всі обов’язки з обробітку 4050 гектарів землі й беруть участь у загальному плануванні та разом із фермером-власником ухвалюють усі оперативні рішення.

Троє працівників можуть працювати та здійснювати весь спектр операцій сільськогосподарського підприємства, і здатні виконувати всі оперативні обов’язки. Найстарший співробітник віком 62 роки працював та управляв цим господарством протягом 25 років, зараз займається веденням спеціальних досліджень ґрунтів та обліком. Інший співробітник, родич фермера-власника, працює на цій фермі протягом останніх 9 років.

Олександр разом із двома іншими робітниками ремонтують техніку самостійно, залучаючи спеціалізованих фахівців тільки за виняткових обставин.

«Сучасна техніка, збудована за останніми технологіями, є, так би мовити, «витвором мистецтва», – запевняє Олександр!

На фермі присутні новітні моделі тракторів, сівалок (за нульовим обробітком ґрунту), обприскувачів (з 36 метровою шириною обробітку), а також комбайни останнього покоління. Вся техніка обладнана системою координації GPS.

Серед особливостей ведення господарства, які потрібно обов’язково враховувати, Олександр назвав точність розрахунку добрив та інших хімічних засобів, які потрібно вносити. У 1970-х роках Канада перейшла з британської імператорської системи мір та вагів до метричної системи, і цей перехід понині залишається проблемою. У Канаді земельна ділянка вимірюється в акрах (2,47 акрів = 1 га), але хімікати продаються в літрах, тобто внесення речовини відбувається в літрах на акр, що створює так звану «гібридну»  систему, яка вимагає додаткової обережності при виконанні розрахунків.

Олександр має диверсифікований досвід в сільському господарстві й інколи бачить, що певні речі можуть бути зроблені по-іншому, навіть в Канаді. Хоча на цій фермі та й загалом у Канаді, сільськогосподарське виробництво є дуже ефективним, однак, деякі речі можуть бути зроблені ефективніше, що створює потенціал для подальшого вдосконалення сільськогосподарського виробництва. Олександр задоволений своєю роботою:

«Мене шанують як рівного співробітника за внесок у роботу й управління господарством», – не без гордості розповідає українець.

Але він також залишається відкритим до пошуку нових викликів.

Отже, історія Олександра та Людмили, які господарюють в Західній Канаді, це історія успіху як для України, так і для Канади. Олександр резюмує:

«Молодь з України заохочена шукати нові можливості, а Канада потребує безперервного відтворення в сільськогосподарському секторі, особливо це стосується аспекту людських ресурсів».

Така Україно-Канадська с/г-інтеграція принесе користь галузям обох держав.