Село Рубежа, муніципалітет Нікшич, західна частина Чорногорії
Після 16 років праці в банківській сфері Радивойє Рашо Мілянич залишив комфортне існування, щоби здійснити мрію – стати власником ферми кіз і виробником органічних продуктів.
У Чорногорії утримання кіз було заборонене протягом десятиліть, тому цей бізнес як і раніше вважається викликом. Люди сміялися з нього й кепкували за його спиною.
«Мені казали, що я втратив розум, бо ніхто при здоровому глузді не залишив би брендингову роботу заради праці пастухом. А в Чорногорії слово «пастух» часто має зневажливе значення. Люди використовують його для опису того, хто є «неосвіченим селянином» і слабким на мозок», – розповідає п. Мілянич.
Утім, Рашо не просто мріяв – він, за його словами, підготував «куленепробивний бізнес-план». 2012 року чорногорець заснував ферму з 15 альпійськими козами.
Незважаючи на фінансові обмеження, громіздкі процедури та бюрократичне управління, нині він має стадо на 250 голів й молочну фабрику, де вісім працівників виробляють органічне молоко, йогурти й сир.
«Я незалежний господарник, тож у мене також більша свобода, ніж у банкіра. Я майстер своєї долі, який може забезпечити сім’ю. Вважаю, що органічне харчування – майбутнє нашого сільського господарства, бізнесу та медицини, але воно вимагає підтримки від відповідальних та підзвітних інституцій плюс міцнішого зв’язку між державою й малим бізнесом», – переконаний Радивойє.
Його родина була стурбована на початку його підприємницької діяльності. Відмовившись від безпечної, престижної роботи в країні, де рівень безробіття перевищує 20% і лише 1,6% робочої сили зайнято у сільському господарстві, його близькі висловлювали занепокоєння.
«Дружина вперше приїхала до ферми лише через рік. Моя сестра постійно плакала, бо думала, що моєму бізнесу судилося провалитись. Я знав, що тільки результати змусять їх повірити в мене. Тож я провів п’ять років, вивчаючи козяче господарство. Прочитав усі доступні матеріали, відвідав ферми в Швейцарії, був присутній на понад 40 семінарах, перш аніж купив першу козу», – згадує Рашо.
Зрештою, його дружина залишила роботу шкільного педагога й нині працює на спільному молочному заводі разом із двома його сестрами.
Рашо не тільки довів, що може забезпечити сім’ю, й створити «зелені робочі місця» – він також зробив весь свій бізнес «зеленим». Як сертифікований виробник органічних продуктів, він вирощує 8 гектарів люцерни, а це особливий тип трави, що придатна для випасу худоби та «зеленого» добрива.
Трава регулярно тестується в лабораторії, аби переконатися, що кози харчуються здоровим кормом і виробляють більше молока кращої якості. У районі, де опади трапляються дуже рідко, Рашо побудував басейн дощової води для свого стада – на фермі нічого не витрачається дарма!
Додамо також, що компостування в господарстві проводиться регулярно (все для підвищення якості ґрунту), відходи залишають свиням, а охороняють усе п’ятеро красивих собак. Сім’я також має в розпорядженні коня, тому комбайни й трактори використовуються тільки тоді, коли це вкрай необхідно: кінь економить гроші й зменшує викиди CO2.
Молочна фабрика п. Мілянича збоку може здаватися скромною, проте він свідомо дотримується традиційної кам’яно-деревної атмосфери, щоби поліпшити якість і смак харчових продуктів. Більшість із 2000 літрів щоденного надою молока переробляється в знаменитий козячий сир, який отримав кілька престижних нагород. Його подають у п’ятизіркових готелях Чорногорії, але також можна купити в супермаркетах по всій країні.
«У мене є мрія, котра допомагає рухатися далі. До 2020 року я хочу мати стадо кількістю не менше 350 кіз, що, сподіваюся, створить 20 нових «зелених» робочих місць. Я також працюю над просуванням сільськогосподарського кластеру в Нікшичі. Я хотів би, аби всі органічні виробники цього регіону перебували під одним «дахом», аби все можна були купити в одному маркеті, скуштувати в одному ресторан, де наші молочні, м’ясні, фруктові, овочеві та виноробні продукти будуть подаватися й продаватись. Іще хочу допомогти розширити нашу туристичну пропозицію – влаштовувати екскурсії з відвідуванням ферм, прилеглих монастирів тощо», – підсумовує колишній банкір Рашо.
Чорногорець також залучений у різні публічні ініціативи. Наприклад, він постійно закликає колег-підприємців до діалогу з метою ліквідації бізнес-бар’єрів у Чорногорії – країні, де рівень корупції високий.
«Моя Батьківщина володіє величезним потенціалом для зростання «зеленого» бізнесу – вона має здорові й родючі ґрунти, чисту воду, незабруднене повітря, хороший клімат. Але багатство цих ресурсів потрібно використовувати на стійкому рівні й багато чого ще слід зробити, аби досягти цього. Першою передумовою для нашої раїни є забезпечення економічного зростання, що не завдає шкоди навколишньому середовищу. Це сприятиме відкриттю нових робочих місць», – переконаний п. Мілянич.
Його господарство чи не найкраще за всіх у Чорногорії використовує місцеві економічні можливості для забезпечення розвитку «зеленого» агробізнесу. Тут створюють робочі місця, а головне – показують, що таке нешкідливий для екології. На фермі Радивойє поєднують економічний, соціальний та екологічний підходи в розвитку, позитивним прикладом заохочуючи інших аграрії.
«У той же час ми фінансово підтримуємо інноваційні проекти, які скорочують викиди СО2, допомагають боротися зі зміною клімату, розвивають туристичний сектор», – підсумовує п. Мілянич.