Горичани, муніципалітет Чачак, центральна частина Сербії.
Як і більшість фермерів, Слободан Танасиєвич виріс у родині, яка працювала на землі. Його батько володів 2 га, на яких вирощував овочі.
Потім ця земля перейшла у спадок до пана Слободана, тут він успішно працював і розвивав господарство. Зараз він володіє 260 га землі, де вирощує полуницю, картоплю, капусту, редиску.
«Я успадкував 2 га землі від батька і знаю, що це означає — не мати власного ґрунту, а орендувати його. Ви постійно залежите від орендодавця, який щороку піднімає орендну плату», — каже аграрій. Тому майже весь отриманий прибуток він інвестував у придбання землі.
Серб майже завжди отримує гарні врожаї, бо має власну зрошувальну систему, що особливо необхідно для вирощування овочів. Основна культура у господарстві пана Танасиєвича — полуниця, площа її посівів займає майже 90 га. Він є основним виробником полуниці в районі.
Для культивування аграрій використовує італійські сорти Клері, Джолі, Альба, які характеризуються соковитістю, солодким смаком, а ще стійкістю до хвороб та посухи. Ці сорти показали найкращі результати за врожайністю, тому були обрані як основні.
У господарстві пана Слободана вирощують ранні, середні й пізні сорти. У середньому сезон полуниці триває 20–25 днів, а вирощування пізніх сортів продовжує його до 30.
Ціна на полуницю майже завжди висока, що покриває усі витрати й робить її привабливою для вирощування. Зазвичай вона не падає нижче 100 динарів за 1 кг. Цього року серб сподівається отримати 250 динарів гуртом і 300 у роздріб.
Погодні умови сприятливі, й врожайність становить приблизно 12 т/га (майже весь врожай першого сорту). За словами пана Слободана, гарну врожайність йому забезпечує крапельна система зрошення. Фермери, які не мали систем зрошення й намагалися вирощувати полуницю, зазнали поразки, оскільки посухи знищували рослини. Минулого року було завезено багато імпортної полуниці, що значно знизило ціну.
«Щоб мати змогу покрити витрати, ціна на полуницю не повинна опускатися нижче одного євро», — каже пан Танасиєвич.
За його словами, аби залишатися конкурентоспроможним, порівняно з імпортованою полуницею, яку починають продавати вже не початку квітня, потрібно переходити на вирощування ягоди в теплицях.
Картоплю вирощують на ділянці 35 га, але збільшувати площу аграрій не планує, оскільки ціни на неї дуже коливаються, що робить збільшення площі посіву ризикованим. Так, за словами фермера, минулого року ціна на картоплю впала на 40% і не покривала затрати на вирощування.
Цю культуру аграрій вирощує для місцевого заводу з виготовлення чипсів, тому, щоб не втратити контракт, довелося продавати нижче собівартості.
Також у господарстві серба вирощують капусту на площі 40 га й отримують врожайність 20 т/га.
«Я багато чого зміг досягти завдяки субсидіям. Дуже вдячний державі, що дає змогу фермеру не тільки вижити, а й успішно розвивати бізнес. Наразі маю все необхідне: сучасні машини, систему зрошення, власну землю», — пояснює аграрій.
На рівні муніципалітету Чачак, окрім загальнодержавних субсидій, які цього року вдвічі більші, фермери можуть отримати часткове фінансування проектів побудови систем зрошення землі, а також пільгові ціни для найбільш активних на придбання сільськогосподарських земель.
Свій подальший розвиток аграрій бачить у диверсифікації господарства. Крім овочівництва планує розводити свиней, а для цього хоче побудувати ферму для відгодівлі тварин.
«Зараз у нас є свиноматки, ми продаємо поросят, але найближчим часом хочемо розвивати відгодівлю», — каже пан Танасиєвич.
На його фермі є вільне приміщення, де можна утримувати тварин, тому він вважає, що сума інвестицій буде незначна.
Серб каже, що робота на полі є його найбільшим задоволенням. Земля дає втіху й забезпечує йому гідне життя.
«Це прекрасне відчуття — дивитися на рослини в полі й знати, що ти їх створив», — підсумовує пан Танасиєвич.