Молодий підприємець Іван Терпан створив однойменне господарство і зайнявся вирощуванням столового винограду. Поки у нього 6 га плантацій зайнято під сортом Кишмиш (виноград без кісточок), 7 га — під сортом Кодрянка і ще 2 га — Презентабель.

Усі вони дозрівають у різні терміни, що дозволяє проводити прибирання планомірно й ефективно використовувати робочу силу. Урожай переважно відправляється до Білорусі та РФ.

Пан Іван відомий у Молдові тим, що постійно закликає на державному рівні створити умови для підтримки сільського підприємництва. Як приклад посилається на свій досвід — 15 га землі, які у нього у власності, консолідував протягом 10 років.

Виноградники пана Івана розташовані поблизу села Ісерлія Бессарабського району.

2018 рік обіцяв бути багатим на урожай, але за кілька тижнів до початку збирання виноград сорту Кодрянка, який займає майже половину плантації, захворів.

«Ми обробили виноград проти мільдіуму, операції проводимо завжди із сьомої вечора до першої години ночі. Роблю це я сам — виводжу норму препарату, сідаю в трактор і обприскую. Через три дні після обробітку я зайшов на виноградник і побачив зараження ґрон, яке називається мільдіумом, воно йде від плодоніжки. Якщо навіть ми почнемо це ґроно чистити, то від нього нічого не залишиться. Коли у квітні все цвіло і випав сніг, я тут спав п’ять днів, завіз тюки і палив солому, щоб виноград не замерз, хоча мені говорили, що не потрібно такого робити, але це ж моє…» — ділиться він.

Головне завдання молодого виноградаря зараз — вигідно продати свою продукцію. Для цього важливо не тільки виростити гарний урожай, зібрати його, але й мати прогнозований ринок.

Тому закупівельні ціни на сільгосппродукцію — це надважливе і болюче для фермерів питання. Як правило, чим більший врожай, тим нижча вартість. І це стосується не тільки винограду.

«Було би правильним встановити максимально допустимі ціни на паливо для сільгоспмашин, на отрутохімікати, тоді наша продукція буде більш конкурентоспроможною», — нарікає пан Терпан.

Часта поломка техніки — одна з найсерйозніших перешкод, що гальмує обробіток землі й збирання врожаю. Кожен підприємець Молдови намагається поповнювати автопарк. Але на це потрібні чималі гроші, тому нових комбайнів на полях району не так багато. Одним із способів підтримки аграріїв є субсидування.

Пан Терпан, скориставшись програмою підтримки молодих фермерів, рік тому придбав новий сучасний трактор, що істотно скоротило використання ручної праці на його плантаціях, зменшило витрати на оренду техніки та підвищило якість виконання сільгоспоперацій.

Цього року фонд субсидування сільгоспвиробників у Молдові становив 565 млн леїв (приблизно 350 млн гривень), а взагалі національний фонд сільськогосподарського та сільського розвитку — найбільший у Молдові. Держава підтримує будівництво теплиць, вирощування багаторічних рослин, закупівлю сільськогосподарської техніки, тваринництво, органічне сільське господарство.

Новим буде субсидування просування продукції на ринках, а також розвиток сільських агротуристичних пансіонів, створення або розширення ремісничих одиниць. Стимулюватиметься також бізнес, здійснюваний жінками-підприємцями. Крім того, передбачено впровадження нової системи моніторингу доцільності інвестиційних витрат, щоб не допускати штучного збільшення інвестицій і запобігти шахрайству.

«Дивіться, це виноградне ґроно. Ми повинні зрізати всі погані зерна, щоб воно виглядало чистеньким і мало товарний вигляд. Кладемо в ящик дуже акуратно — хвостиком донизу, щоб покупець, побачивши наш виноград, одразу захотів його купити», — ділиться досвідом пан Терпан.

Знайти ринки збуту своєї продукції фермерам Молдови непросто. Але в Івана Терпана давно налагоджені ділові зв’язки з підприємцем, який вивозить його виноград на реалізацію за кордон.

«Імпортуємо виноград до Росії та Білорусі, бо молдовський виноград найсмачніший. А якщо виноградники добре оброблені, то він і красивий. Його охоче приймають у магазини. А до Європи ми навіть не намагаємося вивозити, тому що наш виноград не відповідає європейським стандартам якості, хоча насправді він кращий за імпортний», — нарікає пан Іван на подвійні стандарти Заходу.

За результатами минулого року Молдова відправила на експорт понад 40 000 т винограду, з яких 60% припадає на ринок Росії, 22% на країни Євросоюзу і 15% на Білорусь. При цьому квота на постачання винограду в ЄС була освоєна лише на рівні 78%.

Для збільшення обсягів експорту фахівці рекомендують молдовським виробникам приділити особливу увагу асортименту, якості ґрон і упаковці.

Але, на думку пана Терпана, без відповідної підтримки з боку держави молдовським сільгоспвиробникам у будь-якому випадку буде важко конкурувати з колегами з Європи:

«Обіцяють, обіцяють, але нічого не роблять. Ми самі, власними силами щось робимо, де в мінус ідемо, де в плюс працюємо, перекриваємо абияк збитки. В цілому складно».

Втім, пан Іван не здається. Й для оптимізму є підстави. Так, минулий рік він вважає одним із найбільш вдалих. До самої лише Росії він експортував понад 40 т винограду таких сортів, як Кодрянка, Кишмиш, Презентабель.

Щодо планів на майбутнє, пан Терпан відповів:

«У нас є бажання відкрити винзавод. Точніше, він є, але з 2006 року законсервований. Якщо так і далі буде, запустимо завод. Для цього я вже готую 30 га під посадку технічного винограду».