Цього разу наш співрозмовник не може сказати, що з дитинства мріяв працювати на землі. Він здобув освіту автомеханіка й працював в угорській компанії Segesd MGTSZ, потім водієм в одному з колгоспів. Після зміни режиму пан Ковач вирішив стати приватним підприємцем. Угорець спробував сили у знайомій йому галузі — сільському господарстві. Взяв в оренду невелику ділянку — 1 га землі та став вирощувати пшеницю.

«Усе почалося з малого, — посміхається аграрій і додає: — Мій бізнес розвивався поступово, інколи малими кроками, а подеколи й великими».

Із часом бізнес пана Ференца успішно розширився, й тепер він працює на 500 га, з яких 140 га — його власна земля, а решту орендує. Крім того, має кінну ферму, пасовище на 60 га та рибне господарство.

«Усе, що мені зараз відомо про агробізнес, я дізнався з власного досвіду. Іноді отримувати знання на практиці ефективніше, ніж вивчати теорію», — переконаний угорець.

Управління фермою — родинна справа, син відповідає за обробіток ґрунту, а дочка — за рибне господарство та кінну ферму.

У своєму господарстві пан Ковач вирощує соняшник, пшеницю, ріпак, сою. Дотримання технологій вирощування культур дає йому можливість отримувати гарні врожаї.

«Минулого року, який був посушливий, мені вдалося отримати гарний врожай: соняшника та ріпака — по 4 т/га, пшениці — 7–8 т/га», — розповідає пан Ференц.

До 2013-го на фермі вирощували кукурудзу й досягли врожайності 16 т/га, але через кліматичні зміни із затяжними дощовими та посушливими періодами врожайність культури значно впала. Зросли витрати на збереження врожайності, й культивувати кукурудзу стало невигідно, тому фермер вирішив відмовитися від неї. Але це не було причиною зменшення обсягів господарства, а стимулювало культивування вигідніших культур. На заміну кукурудзі пан Ференц від минулого року почав вирощувати сою.

Вона має великий потенціал, оскільки її використовують не тільки для виробництва олії, а й у тваринництві як високобілковий корм, що не містить ГМО. До того ж в Угорщині потреба в сої більша, ніж пропозиція, і країна імпортує її з Америки. Це дає аграрію чіткий знак — попит на культуру не зменшиться й сміливо можна інвестувати у вирощування саме в цьому напрямку.

Для того, щоб отримати гарний врожай з високими якісними показниками, угорець використав гібридний сорт європейського виробництва та чітко дотримувався технології вирощування — восени виорав землю на глибину 30 см, потім до кінця квітня вніс комплексне й азотне добрива, висіяв насіння на глибину 6 см. Обробив рослини гербіцидами та пестицидами європейського виробництва. Це два надважливі етапи при вирощуванні сої, оскільки хвороби та бур’яни впливають на врожайність. Пан Ференц вважає так: якщо ці два етапи пройдено, проблем, окрім погоди, бути не повинно.

Минулого року влітку був тривалий період посухи, тож рослини почали жовтіти, але якісне насіння та позакореневий обробіток ґрунту дали результат уже за два дні — рослини перестали жовтіти й урожай було збережено. Торік пан Ковач зібрав урожай сої 3,8 т/га, але він переконаний: якби не посушливе літо, зібрав би й 5 т/га.

Усім відомо: аби вести бізнес прибутково, крім технологій потрібно мати й сучасні машини. Пан Ференц цілком розділяє цю думку й тому створює в себе автопарк із сучасних тракторів, комбайнів та лінію з висушування зерна. Гарні врожаї та прибуток, що дає вирощування сої, стали для фермера стимулом збільшити площу під культурою.

Але щоб мати зерно високої якості, його треба досушувати, й перед фермером постала потреба придбати відповідну лінію. Щоб зменшити витрати енергії на сушіння, фермер хоче придбати лінію, яка працює від альтернативних джерел енергії. Для цього оформив кредит на три роки за державною програмою з розвитку сільського господарства. За умовами цієї програми, після погашення кредиту фермер отримає компенсацію в розмірі 30% від суми кредиту.

«Це дуже гарна інвестиція, яка окупиться вже за кілька років, бо якість зерна буде вищою, я зможу його продати за кращою ціною», — переконаний пан Ковач.

На запитання про плани на майбутнє й наміри збільшувати господарство, пан Ковач відповів:

«Я маю змогу розширити господарство, але при цьому мушу взяти на себе й відповідальність дати всьому цьому лад. Секрет сільського господарства в тому, що кожні два-три дні потрібно виїжджати в поле й на власні очі дивитися, що відбувається на землі. Якщо ти не береш на себе відповідальність, то не досягнеш успіху», — переконаний угорський аграрій.