Бернард Убер — аграрій у п’ятому поколінні. Ферма була його дитинством, де він досить рано почав кататися на тракторі, а пізніше став допомагати батькам. Робота подобалася, тому вирішив продовжувати справу батьків. Зараз у нього великий досвід роботи на землі та незгасаюча пристрасть до сільського господарства.

«Робота фермера — це не тільки доїння корів та вирощування зерна, а й роль новатора, підприємця, роботодавця й охоронця навколишнього середовища», — каже пан Убер.

Він дбає не тільки про прибутковість господарства, а й запроваджує нові технології та піклується про навколишнє середовище.

Кілька років тому він почав вирощувати крім звичайних зернових ще й органічну сою. «Ми повинні дбати про наше здоров’я й збереження навколишнього середовища, перейматися родючістю ґрунтів», — каже німець.

«Я побачив, як у Китаї вирощують органічні продукти, які потім потрапляють на наш стіл, і жахнувся, бо поряд із написом «органічна ферма» стоять бочки з хімічними добривами», — додає він.

У Німеччині високі вимоги до виробників органічної продукції — ферми перевіряють кілька разів на рік. Виробникам органічної продукції виплачують субсидії, щоби стимулювати бізнес.

На своїх 680 га землі пан Бернард окрім пшениці й ячменю, що, зазвичай, вирощують фермери цього району, культивує органічну сою. Висока купівельна ціна робить привабливим її вирощування. Минулого року за тонну органічної сої німець отримував 1000 євро, а за звичайну можна отримати 400 євро. Пшениця та ячмінь минулого року коштували 80–100 євро/т.

«Соя використовує з ґрунту мало поживних речовин, тому не виснажує його. До того ж технологія вирощування та збирання врожаю нескладна і не вимагає особливого технічного парку. Це дуже прибуткова культура», — каже пан Бернард.

Однією з головних проблем при вирощуванні сої він називає боротьбу з бур’янами, яка при органічному виробництві потребує значних зусиль, адже використання гербіцидів заборонене. Зазвичай врожайність сої становить 3,5 т/га, але минулого року він зібрав 2 т/га через велику кількість бур’янів. На наступний рік фермер планує застосовувати більш ефективний спосіб боротьби — технологію культивування між рядками та обрізання бур’янів.

Ще один фактор, який впливає на врожайність сої, — це надмірна кількість опадів та посухи. Соя любить м’який теплий клімат і достатню, але не надлишкову вологість. Надмірність опадів у період збору врожаю, який зазвичай збирають у вересні-жовтні, збільшує вологість зерна, й воно може поцвісти.

За словами пана Убера, висока ціна на сою зумовлена перш за все тим, що 80% споживання продукту в Німеччині становить імпорт, але 85% із цього — генно-модифікована соя, що унеможливлює її використання виробниками органічних продуктів та м’яса. Близько 90% споживання йде як корм для тварин. Соя, вирощена у східній частині Німеччини, вирізняється гарною якістю завдяки м’якому клімату.

Пан Бернард вирощує кілька сортів сої й дотримується сівозмін. Соя — бобова культура, що отримує азот з повітря й зберігає його в землі, а широка коренева система розпушує її, тому вирощування сої покращує якість ґрунту.

На запитання, чи підтримує держава фермерів, пан Убер відповів: щороку він отримує субсидію в розмірі 175 євро/га, а також субсидію за органічне виробництво. Як стверджує німецький аграрій, субсидії, гарні ціни на зерно та ефективне ведення бізнесу допомагають йому уникати фінансових труднощів. За власні кошти він зібрав сучасний автопарк із чотирьох тракторів та двох комбайнів.

«Кредити — це дороге задоволення, тому намагаємося обходитися без них», — ділиться аграрій.

Він щодня виїжджає в поле й спостерігає за станом справ. Німець переконаний, що тільки так йому вдається уникати багатьох проблем.

«Фермер щодня стикається з наслідками своїх рішень, тому, щоб мати успішний та прибутковий бізнес, потрібно весь час бачити наслідки й аналізувати прийняті рішення. Я не можу собі дозволяти помилок», — підсумовує пан Убер.