«В Албанії ми задоволені навіть малим», — каже Ельсейд Садіку з меланхолійною усмішкою.

У своєму господарстві на 43 га він працює багато років, але незабаром використовуватиме тільки одну його частину. Інша нещодавно була перетворена на шмат землі шириною 25 м, призначений для газопроводу, який починається за 3000 км.

Трансадріатичний трубопровід (TAP) є частиною Південного газового коридору, ланцюгу каналів, якими планується щорічно постачати 10 млрд куб. м природного газу з Азербайджану до Європи. Це один із найбільших інфраструктурних проєктів з усіх, в які залучений Європейський Союз. Тому і ставки високі.

За останні 25 років, після падіння ізоляціоністського комуністичного режиму в Албанії, держава намагається запровадити систему власності на землю. Пройшовши майже 900 км маршруту, проєкт TAP спровокував обстеження земель по всій країні з метою визначити власників різних ділянок, через які прокладуть трубопровід, але це була довга й не в усьому справедлива інспекція.

Для подружжя, чиє господарство розташоване вздовж берега річки Семані, кукурудзяне поле (25 га) було основним економічним активом. Представники Abkons, албанського підрядника TAP, запропонували їм компенсацію за втрату врожаю на підставі нечіткого розрахунку.

Із часом, коли парі було запропоновано семизначну суму, пан Ельсейд усвідомив, що більше не може дозволити собі відмовлятися. Як і багато інших, вони з дружиною просто прийняли факт, що їм доведеться або відмовитися від своєї галузі, або значно скоротити її. Вони не висловлювали протесту, бо ніколи не думали, що може бути якась альтернатива.

За підсумком 2017 року врожайність кукурудзи у господарстві пана Садіку становила близько 11 т/га.

«В Албанії культивують різні види кукурудзи: звичайну, індійську, маїс. Зерно має високий бактеріологічний вміст; гібридні сорти представлені окремо від звичайних. Зазвичай, вони використовуються як корм для тварин і для комерційного виробництва крохмалю», — розповідає пан Ельсейд.

В Отллаку є великий оливковий гай на пагорбах із видом на село. Це друге, після кукурудзяних плантацій, джерело доходу для подружжя. Гіркий парадокс у тому, що пан та пані Садіку можуть втратити й цю частину родинного бізнесу.

У гаю понад 500 дерев, багато з яких мають близько 70 років, і вони забезпечують родину загальним доходом близько 15 млн албанських леків (приблизно 125 000 євро) щорічно.

Наприкінці серпня 2018-го дерева обважніли від оливок, які почали збирати за два місяці. Деякі гілки мали, крім майже зрілих оливок, біло-червоні стрічки, що вказували на майбутній злочин: саме по цій місцевості, по цих деревах і плодах, пройде частина трубопроводу TAP.

«Працівники Abkons, які оглядали місцевість, входили до гаю, не просячи дозволу. Вони навіть не повідомляли про свій візит, хоча зобов’язані», — нарікає пан Ельсейд.

Родина Садіку не могла натішитися своїм гаєм. Для його обробітку (15 га) вони наймали 10–12 сезонних робітників, а зібраний урожай відправлявся як на великі підприємства Албанії, так і за межі країни. Цікаво те, що родинне підприємство, на відміну від господарств ближніх Італії чи Греції, ніколи не потерпало від традиційної біди оливкових плантацій — бактерій Xylella fastidiosa й оливкових мух. Труднощі прийшли звідки ніхто не чекав.

Третю частину господарства сім’ї Садіку (3 га) займають виноградники. На щастя, цю частину родинного бізнесу трубопровід TAP не зачепив.

Виноградник, що витягнувся вздовж берегів річки Семані, був посаджений близько 12 років тому, але сім’я так чи інакше працювала на цій землі здавна.

Взагалі округ Берат є центром албанського виноградарства та виноробства. Для цієї країни виноград — національний продукт і законодавчо встановлено, що його можна висаджувати будь-де. Найбільш розповсюдженим є сорт Shesh, який також домінує в господарстві пана Ельсейда. Крім того, там культивують сорти Kallmet, Pulës і Vlosh.

«Одна з проблем нашого господарства — нестача кваліфікованих кадрів і технологічних знахідок, а також недостатня перевірка продукту на якість», — не приховує труднощів пан Ельсейд.

Проте в будь-якому разі виноград із господарства родини Садіку радує око й користується великим попитом у країні. Урожайність винних сортів у них — 23–25 т/га.

Впродовж останнього десятиліття Албанія переживає розквіт виноробства та виноградарства. Ми вирощуємо продукт, конкурентний у світі, причому як виноград для їжі, так і сорти для виробництва алкогольних напоїв», — з гордістю розповідає пан Садіку.

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) наразі розглядає проєкт кредиту TAP у розмірі 2 млрд євро. У відповідь на кілька скарг, поданих до банку албанцями, які постраждали від проєкту, відповідний комітет ЄІБ повідомив, що планує відвідати постраждалі громади, щоб оцінити суми збитків для компенсаційних виплат.