Як показує румунський досвід, трудова міграція має свої переваги — колишні трудові мігранти заробляють за кордоном гроші, а потім повертаються додому й вкладають їх у розвиток власного бізнесу.

Наш співрозмовник Нікулае Попеску не став винятком, 15 років пропрацював на будівництві в Італії, а потім повернувся до рідного села Куджир, де на зароблені гроші придбав ділянку площею 6 га й почав розвивати рослинництво.

«Я вирішив займатися сільським господарством, тому що воно має величезний потенціал. А ще я отримую велике задоволення, коли бачу результат своєї праці», — каже румун.

Зараз господарство пана Попеску займає площу 336 га, з яких 50 га — його власність. На фермі працюють вісім робітників.

Природною особливістю регіону Мехедінць є поcушливість та брак води, що створює труднощі для рослинництва. Одним зі шляхів вирішення проблеми є будівництво зрошувальних станцій, що фінансується на державному рівні. У сусідніх районах вже почали будувати насосні станції для систем зрошення, на черзі й село Куджир, де розташована ферма пана Попеску. Він переконаний, що система зрошення допоможе йому отримувати на 30% вищу врожайність.

Основні культури вирощування в господарстві — пшениця, кукурудза, соняшник. Технологічною особливістю є схема апробації сортів. На ділянці площею 5 га фермер випробовує сорти культур, які планує висаджувати на полях.

«Це допомагає мені зрозуміти потенціал сорту в конкретних умовах. Я аналізую врожайність та обираю оптимальний для себе сорт. У такий спосіб намагаюся уникати ризиків», — пояснює аграрій.

Ця схема допомогла обрати оптимальний сорт пшениці, який забезпечує врожайність у посушливому регіоні 8 т/га! Він отримує врожайність соняшника 4,2 т/га, кукурудзи — понад 10 т/га.

Раніше фермер не використовував систему картування ґрунтів, і доводилося витрачати багато коштів на добрива. Понад п’ять років тому у господарстві перейшли на систему картування, що допомагає економити на добривах значну частину коштів.

«Раз на два-три роки я роблю картування ґрунтів. Ця схема допомагає отримувати високу врожайність при зниженні витрат на добрива», — каже пан Попеску.

Щодо цін на зерно, то аграрій вважає їх справедливими (56 леїв за 1 кг), але в періоди високої врожайності, коли ціни на зерно значно знижуються, на його думку, державі доцільно було б долучатися до закупівлі продукції у фермерів. Це допомогло б тримати ціни в періоди спаду, й таким чином аграрії отримували би достатні ресурси для здорового розвитку бізнесу.

Господарство пана Нікулае має сучасній автопарк, який придбаний завдяки підтримці, що надають європейські фонди для розвитку сільського господарства Румунії. За словами аграрія, румунський АПК розвивається, фермери отримують субсидії, існують програми підтримки. Потрібно користуватися цим чудовим періодом і будувати ефективне господарство — купувати сучасні машини, якісне насіння, засоби захисту та обладнання останнього покоління.

Філософія ведення бізнесу пана Попеску звучить так:

«Роки різні, і ми завжди повинні бути готові до найгіршого, бо, якщо ви готові до складного сценарію, будь-який критичний момент у житті або діяльності можна подолати».

Він вважає, що попри підтримку з боку держави та ЄС фермери повинні вести бізнес та інвестувати в нові напрями виважено. Важливо налаштувати бізнес так, щоб не залежати від дотацій та субсидій й бути готовими до сценарію, в якому можуть більше не отримувати допомогу від державних фондів та ЄС.

На думку Нікулае Попеску, вести ефективне сільське господарство можна й на невеликих площах, якщо мати сучасний автопарк й впровадити високотехнологічне виробництво. Румун навів приклад: три роки тому він об’єднався з одним фермером, щоб збільшити оброблювану площу до 1000 га, але різні підходи до ведення бізнесу завадили досягти гарних результатів, прибуток не тільки не зріс, а навіть знизився.

«Це було дуже складно. Мати ті самі прибутки можна й на невеликих площах. Головне — знайти оптимальну для твого господарства модель», — запевняє пан Попеску.

Щодо планів на майбутнє, то він очікує гарних погодних умов, щоб побити рекорд минулорічного врожаю. А ще планує привести господарство до європейських стандартів і почати розвивати напрям з органічного вирощування пшениці.