Здорове харчування набуває популярності в усьому світі, і Грузія не виняток. Серед активних прихильників і наша співрозмовниця Ніна Дзеладзе, яка має біоферму (тобто господарство органічного землеробства) й успішно вирощує овочі, салати, зелень. Площа її господарства — 110 га.

Тривалий час Ніна Дзеладзе мешкала в Європі й працювала дизайнером інтер’єрів. Живучи там, вона побачила, що на біотовари підвищений попит, який навіть переважав пропозицію. Біопродукція коштує дорожче, що пов’язано з високою собівартістю вирощування, але люди прагнуть їсти здорову їжу й погоджуються платити за це. Тому вона повернулася додому й вирішила займатися вирощуванням органічної продукції.

Її батьки мали теплиці, які розташовувалися на площі 6 га, де вирощували помідори, тому пані Дзеладзе вирішила почати з культивування томатів. Через два роки бізнес почав приносити прибутки й розширятися: зараз окрім томатів на фермі вирощують салати, капусту, моркву, столовий буряк.

«Я вважаю, Грузія має потенціал для розвитку органічного виробництва. Це буде створювати нові робочі місця, розвиватиме екотуризм», — пояснює пані Ніна.

На фермі працює вся її родина, а також вісім найманих працівників.

Головним викликом, який стоїть перед фермерами, що вирощують органічну продукцію, є низька врожайність, оскільки для вирощування рослин не можна використовувати стимулятори росту й пестициди. Врожай часто псують шкідники й хвороби, тому своєчасність проведення агротехнічних заходів дуже важлива.

Крім того, органічне виробництво потребує значних площ культивування. Багато фермерів, які починали з вирощування органічної продукції, переходили на використання мінеральних добрив, бо хотіли мати більші прибутки. Тому органічна продукція коштує дорожче, щоб мати змогу покривати всі витрати.

«Для отримання стабільного прибутку протягом року я вирощую овочі цілий рік», — продовжує пані Дзеладзе.

Моркву, буряк, картоплю вирощують влітку, а помідори, огірки, кабачки, цвітну капусту, броколі, салати — взимку в теплицях. Поблизу ферми проходять термальні води, тепло яких частково використовується для обігріву теплиць.

У Грузії попит на органічну продукцію настільки великий, що виробники не можуть його повністю задовольнити. Тому пані Ніна бачить великий потенціал у цьому напрямі.

«Я дуже критично ставлюся до вирощування органічної продукції, бо вважаю що в цій галузі у мене мало конкурентів», — каже пані Дзеладзе.

Зазвичай свою продукцію вона збуває у власному магазині, що розташований на фермі, а також у точках продажу органічної продукції.

На фермі як добрива використовують гній та компост. Вони створюють позитивний вплив на ґрунт та зростання рослин, і при цьому вони не накопичують шкідливі речовини. Позитивний вплив органічних добрив на родючість ґрунту пояснюється головним чином наявністю азоту, фосфору, калію та органічних речовин, а також численними мікроорганізмами, корисними для біосистеми ґрунту.

Саме тому органічне виробництво не виснажує землю. Для боротьби зі шкідниками при органічному виробництві використовують натуральні інсектициди. Вони й займають значну частину витрат у собівартості продукції

На жаль, у Грузії, на відміну від країн Євросоюзу, немає додаткових пільг для виробників органічної продукції, тому вести бізнес складно.

«Я не маю жодних пільг, а система страхування недосконала, бо фермеру потрібна компенсація одразу, а не через шість-сім місяців», — вважає пані Ніна.

Аби успішно вести бізнес і скоротити витрати, пані Дзеладзе разом із п’ятьма іншими виробниками органічної продукції з району створили кооператив. Це допомагає оптимізувати витрати на агронома, механіка, бухгалтера, оскільки вони обслуговують усіх членів кооперативу. Також знижуються логістичні витрати на доставку продукції до магазинів. Ще асоціація проводить для всіх фермерів регулярні навчання.

Щоб стимулювати створення кооперативів, держава виплатила їм 25 000 євро. У нашому випадку частину коштів було розподілено між членами кооперативу, а частина залишена на його розвиток.

Починаючи з 2019 року уряд Грузії розробив програму підтримки виробників органічної продукції, тому в планах пані Дзеладзе розширити виробництво й налагодити збут продукції до країн Європейського Союзу. Це для неї — найближчий орієнтир розширення бізнесу.