Адам Ковальські — молодий польський фермер. Причому це справа спадкова — вже кілька років він працює на господарстві, яке раніше належало його батькам.

Фермерство для нього — пристрасть із раннього віку. Його батьки керували фермою, і він охоче допомагав їм. Ще маленьким хлопчиком уперше сів за трактор і допомагав батькам збирати солому. Потім вступив до сільськогосподарської школи і дотепер працює в «сімейній» галузі.

Батькам ферма дісталася від бабусі й дідуся по маминій лінії. Вони оселилися тут після війни. Це була традиційна ферма, як і майже всі на той час у довколишній місцевості, але без худоби. В останні роки батьки утримували свиней у замкненому циклі. Тримали вісім свиноматок із річним виробництвом відгодівлі близько 200 особин.

У 2010 році ферма площею 25 га була передана Адаму. Сьогодні він має в розпорядженні 434 га землі, з них 25 га, які отримав у спадок, 33 га — його власна земля. Усю іншу площу орендує в приватних власників.

— З метою підтримки належного розміру, — каже пан Ковальські, — залежно від року я вирощую олійний ріпак, озиму пшеницю, озимий ячмінь, гібрид жита, люпин, крохмальну картоплю. Цього року вперше планую посадити зерно кукурудзи. Посіяв ріпак — 136 га, озиму пшеницю — 130 га, гібрид жита — 86 га, планую продати кукурудзу на зерно — 50 га, крохмальну картоплю — 30 га, 2 га виділив під пасовиська.

Щоб підтримувати врожайність на достатньому рівні, Адам завжди дотримується сівозмін, дат висіву насіння, контролює pH ґрунтів, підтримує рівень вологості. Щоб захистити й зміцнити молоді рослини, використовує біостимулятори росту та засоби захисту рослин. На цьому етапі Адам не економить кошти, а купує якісні та перевірені засоби, адже їх ефективна дія в період формування рослини в подальшому робить її стійкішою до негативного впливу погодних умов та шкідників. Усе це допомагає отримувати врожайність, навіть у роки несприятливих погодних умов, на достатньому рівні: ріпак — 4,5 т/га, озима пшениця — 6,5 т/га, гібрид жита — 8 т/га, ячмінь — 6 т/га, картопля — 30–40 т/га.

У Польщі відсоток податку залежить від площі землі, якою користується фермер, та типу її використання. Наприклад, податок на землю, зайняту лісом, менший, ніж податок на орні площі. Також є податок на транспортні засоби вантажопідйомністю від 3,5 т, на прибуток. Деякі муніципальні комуни знижують відсоток, що зменшує податкове навантаження на фермера. Так вони стимулюють розвиток фермерства у своєму регіоні.

Для того щоби вижити, польські фермери, як і заведено в Європі, об’єднуються.

— У мене достатні обсяги, щоб продавати зерно зернотрейдерам, — розповідає пан Ковальські. — Малі господарства об’єднуються в асоціації. Це допомагає їм отримати кращу ціну. Адже супермаркети та зернотрейдери купують великі обсяги однієї якості, що не можуть забезпечити невеликі господарства. Їм досить складно конкурувати з великими виробниками. Тому об’єднання в асоціації для них чудовий вихід.

На фермі Адама працюють близько 30 робітників. Під час будівництва (наприклад, складів) за потреби також допомагають батьки. Працівників він шукає в рамках проекту «Активізація безробітних» — це програма для молодих людей віком до 25 років. Попередньо Адам організовує шестимісячне стажування. Якщо стажер проявив себе добре, він залишає його працювати на фермі.

Наприкінці 2018-го Адам модернізував зерновий склад, де можна зберігати 200–250 т зерна. Тепер йому не потрібно продавати все зерно в період збору врожаю, коли ціна на нього мінімальна, а можна почекати підвищення ціни.

Сьогодні у Польщі вигідно сіяти ріпак, адже попит на ріпакову олію у світі постійно зростає. Але все більше господарств нарощують обсяги вирощування ріпака, що не може не впливати на ціну. Наприкінці лютого ціна на озимий ріпак впала до 360 євро за тонну, що буде далі, ніхто не прогнозує. Минулого року врожайність ріпака в Польщі впала на 50% через несприятливі погодні умови, що вплинуло на збільшення закупівельної ціни. Тому ті фермерства, яким вдалося зберегти достатній рівень врожайності, отримали непогані прибутки.

Однак, як відомо, навіть найуспішніший бізнес потребує підтримки. В Україні звикли, що підтримує або держава, або банківська сфера. У Польщі немає програм з компенсування затрат на вирощування. Тому Адам фінансує все самостійно.

— Було б добре, якби й у нас були подібні програми, — вважає Адам, — адже, наприклад, вирощування 1 га озимої пшениці обходиться мені у 5000 злотих (приблизно 35 000 гривень. — Landlord). У цю суму входить вартість зерна, посів, вирощування (засоби захисту рослин, добрива), збір врожаю, вартість пального, оплата праці робітників, податки та амортизаційні відрахування. На вирощування 1 га ріпака я витрачаю 5200 злотих (приблизно 36 500 гривень. — Landlord). Тому допомога держави була би чудовою підтримкою для розвитку господарства.

Нагадуємо, що в Україні держава компенсує до 40% вартості вітчизняної техніки. У Польщі також є подібні програми. Починаючи з минулого року в рамках проекту «Модернізація агрохолдингів» можна отримати одноразову субсидію в розмірі до 500 000 злотих (приблизно 3,5 млн гривень. — Landlord)на купівлю техніки. Адам каже, що купував техніку у кредит під 4,2% річних, третину з яких погасило Агентство з розвитку та модернізації сільського господарства. За українською держпрограмою підтримки фермерства, фінансування у банку можна отримати під 1% річних.

Щодо лізингу, то в Польщі це дороге задоволення. Хоча він має і свої переваги — виплати по лізингу можна включати в затрати.

— Я двічі скористався програмою від ЄС «Бонус для молодого фермера» в розмірі 75 000 злотих (приблизно 534 000 гривень. — Landlord) та системою кредитування для фермерів на придбання техніки, про яку я казав раніше. Що добре у програмі «Бонус для молодого фермера», так це те, що на цю суму можна купити не тільки техніку, але й землю», — розповідає Адам.

Втім, у підтримки від ЄС є й обмеження. Призупинення продажу землі та розвиток сімейних ферм призвели до блокування розвитку великих агрофірм. Такі рішення дають більше можливостей для розширення території дрібними фермерами, але землі для розширення немає. З іншого боку, хоча продаж землі припинився, але все ж таки Національний центр з підтримки сільського господарства (KOWR) за згодою міністра сільського господарства інколи організовує тендери на продаж великих площ землі.

Як ще одне обмеження фермер називає набуття чинності поправки до закону про водне право: тепер уся країна буде підпорядковуватися правилам OSN. Закон вводить численні штрафи та заборони для фермерів, включаючи обмеження на використання азоту в рамках проекту захисту вод від забруднення нітратами із сільськогосподарських угідь. Він також передбачає зобов’язання мати приміщення для зберігання твердого й рідкого гною тварин. Аграріям доведеться адаптувати ферми до нових вимог, що несе додаткові фінансові витрати.

В Адама великі плани. Насамперед — подальше розширення площі ферми, купівля тракторів, розширення складських приміщень шляхом будівництва зернового складу та сараю для техніки.