35-річний Алін Капрін здобув освіту агронома за спеціалізацією «менеджмент у сільському господарстві», але фермером став не одразу. Після навчання більше 10 років він працював у Великій Британії, спочатку на полях, а потім у будівельній компанії. Але мрії стати аграрієм не полишав.

Тому у 2012-му він повернувся додому й на зароблені гроші придбав 3 га землі та заснував господарство, що зараз займає площу 440 га, з яких 340 га — власна земля. На фермі вирощують кукурудзу, пшеницю, ріпак, люцерну та розводять велику рогату худобу.

Спочатку пан Капрін займався тільки рослинництвом, але через три роки вирішив диверсифікувати господарство і став розводити корів м’ясної породи ангус. Особливістю є те, що м’ясо не має специфічного коров’ячого запаху, і загалом порода стійка до багатьох хвороб. Цих корів розводять на більшості ферм Великої Британії.

Розвиток тваринництва потребує значних капіталовкладень, але пан Капрін бачить у цьому велику перспективу.

Наразі на фермі пана Аліна поголів’я становить 132 тварини, а отриманий із рослинництва прибуток аграрій інвестує в розвиток тваринництва.

Це яскравий приклад успішності моделі диверсифікації господарства, коли прибуток одного напряму фінансує розвиток іншого, й господарство завжди буде фінансово стабільним.

Вже два роки аграрій вирощує квасолю на площі 40 га. За словами пана Капріна, це дуже успішна у фінансовому плані культура, оскільки дає прибуток у розмірі 5000 євро на гектар.

«Такого рівня прибутку не дає жодна культура. Від інших можна отримати 500–1000 євро з гектара», — стверджує румун.

Минулого року ферма мала оборот 500 000 євро, але це лише завдяки прибутку від рослинництва, оскільки тваринництво все ще потребує інвестування. Проте Алін Капрін очікує, що через два-три роки й тваринництво почне приносити дохід.

«Підтримка Європейським Союзом розвитку сільського господарства Румунії значно відчутна», — стверджує аграрій.

Минулого року в рамках проекту з розвитку тваринництва він отримав субсидію від ЄС у розмірі 300 000 євро. Ці кошти були інвестовані в обладнання для тваринницьких ферм.

Цього року господарство пана Капріна здобуло фінансування проекту розміром 2,8 млн євро, з яких 800 000 євро були власним внеском аграрія. Отримані кошти він планує інвестувати у модернізацію підприємства — будівництво бойні та продуктового магазину, а також у придбання додаткової сільськогосподарської техніки.

Щоб отримати фінансування проекту, він ще два роки тому почав відповідну процедуру, втім лише 2019-го все було затверджено. Причиною затримки були бюрократичні процедури, що трапилися на місцевому рівні.

За словами румуна, мати власну бойню вигідніше, ніж користуватися послугами інших, особливо якщо плануєш масштабне розведення тварин. Аграрій планує розширити тваринницьку ферму до 300 голів.

«Минулого року я продав кілька тварин на бойню в Калараші за ціною 2,5 євро за кілограм. Думаю, це справедлива ціна. Коли ми матимемо власну бойню, вартість за кілограм збільшиться майже вдвічі», — запевняє господар.

За його словами, ціна будівництва бойні — 400 000 євро. А за одну тушу, що «росте» приблизно рік, він може отримати 2000–2300 валютою. Румун також сподівається, що й інші аграрії будуть користуватися його послугами.

Серед проектів пана Аліна — створення кооперативу з колегами. Цю практику він перейняв від фермерів Великої Британії, побачивши на власному досвіді, наскільки ефективніше працювати разом, а не поодинці.

«Ми зможемо мати кращі виробничі потужності й більшу вагу при переговорах із покупцями нашої продукції», — наголошує румун.