Північна Македонія
1 271 400 га
пiд сільське господарство
317 850 га
землі під рослинництвом
пшениця, тютюн, фрукти, овочі
основна продукція рослинництва на експорт
від 5 євро/га — 25 євро/га. (залежить від типу ґрунтів)
вартість земель сільськогосподарського призначення
Північна Македонія

Пеце Мицевські. Він побудував ефективну систему зрошення полів і використання технології мінімальної обробки землі


Основні культури

пшениця
ячмінь
тютюн
ДОВІДКА

Cело Бач, громада Новаці, південна частина Північної Македонії

ЗНАЙОМІ НАМ ТРУДНОЩІ

Одна з найменших держав Європи (25 000 кв. км) нещодавно змінила назву й тепер називається Північною Македонією. Як і в усіх державах колишнього соціалістичного блоку, економіка Північної Македонії розвивається за певною схемою, маючи сталий набір проблем. Багато труднощів, з якими там стикаються, добре відомі українцям.

Те, що одразу кидається у вічі, — психологічний аспект. Ідеться про всюдисуще відчуття незадоволення, депресії, що домінує в цій балканській країні. Притаманне воно, зокрема, агросфері: 99% македонських фермерів незадоволені — врожаями, технікою, технологіями, а найбільше — політикою держави. Втім, наш співрозмовник не з таких!

– Усе моє життя пов’язане із сільським господарством. Мої батьки займалися цим, і я часто ходив з ними на ферму, допомагав. Я ще тоді зрозумів, що агробізнес вимагає ґрунтовного ставлення. Він важливий для родини, для всієї держави. Мені дуже подобалося працювати на полі, й саме тому я вирішив стати фермером. Мені до вподоби сільський темп життя. На противагу більшості колег я задоволений політикою держави щодо розвитку агросектора, тому не замислююся про інші варіанти, планую серйозно займатися сільським господарством, — каже 36-літній Пеце Мицевські.

Він успішно розвиває свій агробізнес на 110 га землі, де 55 га — його власні угіддя, решта — оренда в односельців, які виїхали із села. Він вирощує пшеницю, ячмінь, тютюн.

Для розвитку агробізнесу пан Мицевські скористався державною програмою «Молодий фермер», яка спрямована на створення робочих місць у сільській місцевості, й отримав разову субсидію в розмірі 11 400 доларів. Ця субсидія допомогла йому придбати сучасний трактор. Нагадаємо, що в Україні теж існує програма підтримки фермерів, але на відміну від македонської ця програма не обмежує вік фермера.

– Аграрник може отримати кредит на купівлю насіння для посіву або добрив строком на один рік з компенсацією відсотків. Якщо ставка по кредиту становить 19%, то держава компенсує з них 18%, — коментує представник Ощадбанку.

Врожайність

5,5 т/га
пшениця
4 т/га
ячмінь
300 кг/га
тютюн
СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ

Цього року пан Пеце посіяв 30 га ячменю та 32 га пшениці, а решту виділив на тютюн. Нині вирощувати тютюн дуже прибутково. За його словами, минулого року тютюн він продав за 230 македонських денарів ($4,23)/кг, і це ціна без субсидії від держави (із субсидією — 290 денарів (6$)/кг).

– Я досягнув врожайності тютюну 300 кг/га. Гарна врожайність, вигідна ціна та державні субсидії дають мені стимул розвивати саме цю культуру, — відмітив пан Мицевські.

На запитання, де збуває свою продукцію, пан Пеце відповів, що співпрацює з певними компаніями, які купують весь обсяг продукції відразу після збору врожаю. Він заздалегідь укладає контракти з відповідними компаніями на придбання певних обсягів продукції за ціною, яка влаштовує обидві сторони.

– Ця схема допомагає уникати цінових ризиків, — наголосив пан Мицевські.

Половину минулорічного врожаю пшениці він продав по 8000 динарів/т (приблизно 4000 грн/т. — Landlord), а другу частину залишив на зберігання, щоб пізніше отримати вищу ціну.

Окрім вирощування зернових фермер також займається тваринництвом. У нього більше 30 голів великої рогатої худоби, 10 з яких — молочні корови.

– Щомісячно я маю 5 т молока, яке продаю молокопереробній компанії в Бітолі й отримую 19 динарів за літр (приблизно 9,5 грн/л. — Landlord) і дуже цим задоволений, — сказав пан Мицевські.

 

ПРОГРАМИ ПІДТРИМКИ

Враховуючи зміну клімату та часті посухи, що спостерігаються в регіоні, пан Пеце побудував систему зрошення полів та використовує технології мінімального обробітку землі. Дотримання цієї технології допомагає отримувати гарну врожайність, наприклад пшениця дає 5,5 т/га, ячмінь — 4 т/га. Перед висівом зернових культур пан Мицевські висаджує люцерну, яка є добрим попередником для вирощування зернових культур. У Північній Македонії запорука гарної врожайності — це відповідна агротехнологія вирощування культур, використання засобів захисту рослин та сучасна техніка.

– Механізація — ключ до того, щоби бути справжнім та економічно ефективним фермером, — зауважив пан Мицевські.

У його господарстві є два комбайни й чотири трактори з наборами косарок та дисками для обробітку ґрунту.

– Це все, що потрібно мені для ведення сучасного землеробства, — вважає фермер.

Щодо затрат, то пан Мицевські повідомив: собівартість продукції значно зросла, що пов’язано зі збільшенням витрат на оплату праці, добрива та засоби захисту рослин (в останньому випадку зростання досягло 50%), тому отримання субсидій від держави є дуже необхідним для успішного розвитку агробізнесу.

 

– Підтримка фермерів має вагому підставу — виробляти якісне та безпечне харчування для населення, а також створювати робочі місця в сільській місцевості, — пояснює пан Мицевські.

На запитання, наскільки рентабельним є його господарство, пан Мицевські відповів так:

– Гроші, виручені за 2,5 т виробленої пшениці на гектар, ми витрачаємо. Цю суму становлять витрати на оренду землі, на насіння, пальне, засоби захисту рослин, добрива. Решта 2,5 т на гектар, що залишаються, — це наш чистий прибуток, що забезпечує родині гідне життя, оскільки ми живемо тільки з доходів, що дає сільське господарство.

Нещодавно в Північній Македонії стартувала державна програма, спрямована на створення фермерами кооперативів. Пан Пеце підтримує її. Він вважає, що сільське господарство може бути економічно ефективним лише на великих площах. Це успішна практика європейських країн, яку варто наслідувати. Програма також допоможе фермерам отримувати справедливу ціну за продукцію.

– Як молодому фермеру мені хочеться бути частиною ЄС і НАТО. Це дасть доступ до європейських фінансових програм, які дуже допомагають фермеру, а також відкриє шлях до європейських ринків, — переконаний аграрій.

Надалі пан Мицевські планує збільшити господарство й узяти в користування ще 9 га державної землі, що розташовані біля його угідь. Таке пропонує держава в рамках програми зі створення робочих місць у сільській місцевості.

– Було б добре, якби кожен регіон мав відповідну ґрунтову карту, згідно з якою фермер буде знати, яку культуру варто садити та яка дасть гарний врожай у вибраному місці, — розмірковує фермер.

Наприкінці нашої розмови пан Пеце порадив усім фермерам бути наполегливими й продовжувати займатися улюбленою справою, бо сільське господарство вимагає терпіння, але зусилля будуть винагородженні сповна.

– Мені пощастило займатися сільським господарством й отримати все, що я хотів, — підсумував пан Мицевські.

Щодо затрат, то пан Мицевські повідомив: собівартість продукції значно зросла, що пов’язано зі збільшенням витрат на оплату праці, добрива та засоби захисту рослин (в останньому випадку зростання досягло 50%), тому отримання субсидій від держави є дуже необхідним для успішного розвитку агробізнесу.

«Підтримка фермерів має вагому підставу — виробляти якісне та безпечне харчування для населення, а також створювати робочі місця в сільській місцевості», — пояснює пан Мицевські.

На запитання, наскільки рентабельним є його господарство, пан Мицевські відповів так:

«Гроші, виручені за 2,5 т виробленої пшениці на гектар, ми витрачаємо. Цю суму становлять витрати на оренду землі, на насіння, пальне, засоби захисту рослин, добрива. Решта 2,5 т на гектар, що залишаються, — це наш чистий прибуток, що забезпечує родині гідне життя, оскільки ми живемо тільки з доходів, що дає сільське господарство».

Нещодавно в Північній Македонії стартувала державна програма, спрямована на створення фермерами кооперативів. Пан Пеце підтримує її. Він вважає, що сільське господарство може бути економічно ефективним лише на великих площах. Це успішна практика європейських країн, яку варто наслідувати. Програма також допоможе фермерам отримувати справедливу ціну за продукцію.

«Як молодому фермеру мені хочеться бути частиною ЄС і НАТО. Це дасть доступ до європейських фінансових програм, які дуже допомагають фермеру, а також відкриє шлях до європейських ринків», — переконаний аграрій.

Надалі пан Мицевські планує збільшити господарство й узяти в користування ще 9 га державної землі, що розташовані біля його угідь. Таке пропонує держава в рамках програми зі створення робочих місць у сільській місцевості.

«Було б добре, якби кожен регіон мав відповідну ґрунтову карту, згідно з якою фермер буде знати, яку культуру варто садити та яка дасть гарний врожай у вибраному місці», — розмірковує фермер.

Наприкінці нашої розмови пан Пеце порадив усім фермерам бути наполегливими й продовжувати займатися улюбленою справою, бо сільське господарство вимагає терпіння, але зусилля будуть винагородженні сповна.

«Мені пощастило займатися сільським господарством й отримати все, що я хотів», — підсумував пан Мицевські

ШУМУНОВА ЯНА ВЯЧЕСЛАВІВНА ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА ДЕПАРТАМЕНТУ МІКРО, МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ АТ «ОЩАДБАНК»

— Державна програма підтримки фермерів доступна усім господарствам, чистий річний дохід яких не перевищує 20 млн гривень. Щоб отримати компенсацію, до банку потрібно подати заявку, копію статуту фермерського господарства, витяг з Єдиного державного реєстру, довідку про відсутність податкової заборгованості. Детальніше про програми фінансування можна ознайомитися тут.

Ця програма є гарною підтримкою фермерів, які хочуть розвивати свій бізнес.

Наші репортажі

16.08.2019

Білорусь
цукровий буряк, зернові, овочі, фрукти
Відсутність чесного ринку та залежність від РФ: як живуть фермери в Білорусі