Соняшник, звичайно, боєць. Проте погодні фактори, які відмічаються на сході України, не дозволяють реалізувати весь його потенціал. Але гібриди соняшника виробництва Syngenta в екстремальних погодних умовах дають кращий урожай, аніж гібриди інших виробників.

В останні роки для нашого регіону характерні відсутність опадів, високі температури, східні суховії. І цьогоріч погодні умови були досить жорсткими. Ми змушені постійно враховувати погодні фактори, тож останні років п’ять намагаємося здійснювати посів у максимально ранні терміни — щоб використати запаси вологи у ґрунті, уникнути екстремальних погодних чинників у критичні для рослини фази вегетації. У нас вони зазвичай проявляються у липні — на початку серпня.

Але цього року видався жорсткий посушливий червень, і в найбільш відповідальну фазу цвітіння більша частина соняшника страждала від аномально високих температур. Якусь закономірність тут вивести неможливо. Тож підхід у нас залишається такий самий: сіяти в максимально ранні терміни, щоб гарантовано отримати сходи, щоб гарантовано спрацював ґрунтовий гербіцид.

Погодні умови спочатку складалися добре. Але під час наливу зерна продуктивних опадів практично не було. Серпень та вересень видалися посушливими, загалом випало до 200 мм у зоні вирощування соняшника.
Така картина для нас вже досить звична. Щоправда, декілька останніх років з опадами було трохи краще, але цьогоріч ми знову стикнулися з традиційним дефіцитом вологи. У зв’язку з такими несприятливими погодними умовами можна говорити про недоотримання врожаю соняшника у межах як мінімум 10–15%.

Застосована система живлення спрацювала нормально за таких умов. Гербіцидний захист теж показав себе з кращої сторони. Жодних питань не було ані щодо використання ґрунтового препарату Примекстра® TZ Голд на класичних гібридах, ані щодо гербіцидів імідазолінової групи Каптора® та Каптора® Плюс у системах Clearfield® та Clearfield® Plus. Відповідно, і багаторічні бур’яни, і злакові не становили проблеми.

На більшості посівів соняшника ми зробили два фунгіцидних обробітки. Спершу спрацювали Амістар® Екстра, а друге обприскування робили Амістар® Голд. Відзначу, що фунгіцидний захист у нас проводився превентивно. Ще з зими ми вирішили, що це необхідно. Адже соняшник — високорентабельна культура, і не слід чекати, поки його почнуть уражувати хвороби, це економічно недоцільно. Препарати Syngenta відмінно спрацювали на випередження проблем. Також ми додавали піретроїд для профілактики пошкодження шкідниками, відповідно, проблем, у тому числі із шипоноскою тощо, не було.

Навіть за таких складних умов технології вирощування соняшника спрацювали добре. Зокрема, щодо системи живлення, то традиційних 150 кг/га NPK при посіві було цілком достатньо, щоб забезпечити рослину всім необхідним для розвитку. Від такого живлення соняшника ми отримали повну віддачу. Так, в одному і тому самому регіоні поля давали врожайність від 33 до 41 ц. Але річ у тім, що кількість опадів різнилася, тож все залежало лише від них.

Що стосується системи захисту, то жодних проблем не було. Ґрунтові та посходові гербіциди спрацювали як слід. Імідазоліновий продукт теж не підвів. Загалом у нас не було жодних проблем із бур’янами.

У фунгіцидному захисті ми працювали на випередження. Великого розвитку хвороб ми не спостерігали, але профілактику зробити вважали за доцільне. Одного обробітку у фазі появи п’ятої пари листків виявилося достатньо. Питання з контролем шкідників перед нами не поставало, тут свою роль відіграє дотримання сівозміни.

На момент збирання гібриди, з огляду на погодні умови, були в доброму стані. У нас посіяні лише гібриди Syngenta, і жоден з них не підвів. Від запланованої раніше десикації ми відмовилися, оскільки насіння вже й так мало належну вологість — 6–8%. Жнива провели в період з 20-х чисел серпня до середини вересня — й отримали «на коло» 29 ц/га. Високоолеїновий СИ Експерто приніс 30 ц/га, а найкраще показав себе класичний СИ Арізона — близько 32 ц/га.

Цей гібрид вже не перший рік має відсотків на 10 вищу продуктивність, ніж соняшник у середньому. Гарно себе показав сульфогібрид Субаро, який дав 33 ц/га.

Із НК Фортімі дещо інша ситуація, він трохи недібрав — отримали 28 ц/га. Річ у тім, що цей ранній гібрид у період цвітіння якраз потрапив під аномальну червневу спеку, але ми все одно отримали заплановану врожайність.

Для кількісного виміру рентабельності в цілому по аграрних підприємствах використовують три традиційні показники: рівень рентабельності, норму прибутку і приведену до земельної площі масу прибутку.

Рівень рентабельності (Р) визначається за формулою:

де П — валовий прибуток від реалізації (робіт, послуг), а Вв — виробничі витрати на реалізовану продукцію (її виробнича собівартість).

Пряма собівартість, без включення орендної плати за землю, заробітної платні тощо, становила приблизно 10 000 гривень на гектар. Ми ще нічого не продавали. Та якщо виходити з поточних мінімальних цін на соняшник, себто близько 8000 гривень за тонну, рентабельність вирощування культури загалом сягає близько 140%.

Ми збирали соняшник починаючи з другої декади вересня й до кінця місяця завершили жнива. Спочатку збирали високоолеїновий соняшник СИ Експерто та Таленто, щоб підготувати партію та відвантажити її. Вже потім — класичний.

Гібриди при збиранні були в абсолютно нормальному стані. Десикацію ми застосували обмежено, на площі близько 400 га. Хоча, гадаю, можна було й обійтися без цього — вологість при збиранні становила 6–8%. Жодних труднощів при збиранні не виникало, весь вересень не було дощів. Найвищу врожайність дав НК Бріо — близько 38,5 ц/га. Під цей гібрид ми намагалися відвести кращі ґрунти. На слабших полях цього року посіяли гібрид Купава, хоча в нього потенціал, на мій погляд, навіть трохи більший, ніж у НК Бріо. Тут ми зібрали 36,5 ц/га з огляду на гірші умови вирощування.

Високоолеїнові гібриди теж не підвели. Як і в минулі роки, в умовах нашого господарства СИ Експерто показав себе дещо краще, ніж Таленто, — ми зібрали відповідно 35 ц/га та 33,5 ц/га. Таленто вирощувався за технологією Clearfield®, зазвичай тут урожайність трохи менша. А СИ Експерто ми вирощували за класичною технологією, він для цього теж приданий. Думаю, і наступного року спробуємо. Хоча, свою роль відіграли і погодні умови: там, де було краще з опадами, легко збирали 4 т і того, й іншого гібриду.

Спецпроєкт «Рентабельність соняшника» для нас цікавий та корисний. Ми раді були бачити провідних фахівців Syngenta на власних полях, зокрема менеджер технічної підтримки Геннадій Малина поділився рекомендаціями щодо вирощування. Ми з вдячністю ці висококваліфіковані поради врахували — і будемо враховувати надалі.

А колегам-виробникам я раджу не економити на такій високорентабельній культурі, як соняшник. Прибавка лише 2–3 ц зверху, збільшення врожайності на 10–20% вже окупить усі затрати — придбання гарного насіння, використання якісних гербіцидів, додатковий фунгіцидний обробіток тощо. Якщо працювати за правильним алгоритмом, навіть за важких погодних умов можна отримати гідний урожай та високу рентабельність.

Що стосується участі у проєкті «Рентабельність соняшника», то ми давно працюємо з компанією Syngenta і для нас це звична справа: ми знаємо, що та як робити для ефективного вирощування соняшника. У цьому конкретному випадку співпраця із Syngenta повністю себе виправдала