2019 рік буде одним із найспекотніших
Планета нагрівається — Всесвітня метеорологічна організація ООН прогнозує, що 2019 рік буде одним із найспекотніших. А період 2015–2019, поза сумнівом, поб’є рекорд за найвищими середніми температурами повітря за всю історію спостережень. Наприклад, у німецькому місті Кошен синоптики цього червня зафіксували 38,6 °C, що стало новим температурним рекордом для країни. У польському Радзині було 38,2 °C, а в чеських Доксанах — 38,9 °C. Температурні рекорди також оновили у деяких районах Франції, Швейцарії та Іспанії. Нагадаємо, це не перше «пекельне» літо в Європі. Тільки минулого літа на континенті спостерігалися постійні рекордні температури в поєднанні з незвично сухими умовами. У результаті в Європі вирували посуха і лісові пожежі.
Вчені попереджають, що через глобальне потепління хвилі тепла, за яких температура повітря сягає 40 °C, будуть частішими, інтенсивнішими та тривалішими. Фахівці побоюються, що висока температура стане причиною загибелі сотень і навіть тисяч людей. Вони нагадують, що у 2003-му спека вбила 70 000 європейців, а, наприклад, торік у Німеччині померли як мінімум тисяча осіб.
У Києві — на 5,4 °С
вище за кліматичну норму
Україна — не виняток з планетарних погодних трендів. Навіть більше — країна перебуває на «вістрі» кліматичних змін. Через цьогорічну червневу аномальну спеку люди буквально боялися вийти з дому. Адже температура вдень трималася близько 35 °C. Ще 30 років тому така тривала спека в червні була би шоком. Та нині такі рекорди стають регулярними. Червень 2019-го в Києві став найтеплішим майже за півтора століття — з початку спостережень у 1881 році. Найспекотніше було 22 червня, коли максимальна температура після полудня піднялася до 34 °С.
Середньомісячна ж температура повітря у столиці становила +23,6 °С, що на 5,4 °С вище за кліматичну норму. Такі дані спостережень метеостанції Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського. За місяць було аж 14 днів з температурою вищою за 30 °С. Синоптики зафіксували одразу 11 температурних рекордів. За півроку ж відхилення температури повітря від кліматичної норми становило 3,2 °С! У нас глобальне потепління демонструє свої прояви швидше, аніж деінде. «На території України середньорічна температура підвищується навіть швидше, ніж в середньому по земній кулі», — констатує директор Укргідрометцентру Микола Кульбіда. Навіть найвитриваліші культури не здатні повноцінно розвиватися за таких умов. Їм критично бракує вологи. Дощі якщо й випадають, то лише під час буревіїв, приносячи більше шкоди, аніж користі. Потужна хвиля негоди, що прокотилася країною наприкінці червня, яскраво це продемонструвала. Замість очікуваного полегшення посіви било вітром, градом і аномальними зливами. Натиску стихії не витримали навіть дерева — лише в містах їх повалило сотнями.
Кліматичні зони змінюються
За таких умов збирати гарні врожаї фермерам буде непросто. Landlord уже писав про невтішні погодні перспективи в найближчі десятиліття — посилення спеки, брак вологи та міграцію агрокліматичних зон. Так, за даними начальниці відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяни Адаменко, за останні 30 років наші агрокліматичні зони вже змістилися на 200 км на північ. В Україні, нагадаємо, їх три: степ, лісостеп і Полісся. Така класифікація була проведена за співвідношенням кількості опадів до кількості накопиченого тепла. Тепер же, зі зміною середньорічної температури і кількості накопиченого тепла, ці агрокліматичні зони зміщуються.
«Практично зникає зона Полісся — зона достатнього зволоження й не таких високих температур, — констатує пані Адаменко. — Нині ця зона теплішає швидше за південь». Тобто, якщо Кіровоградська область раніше належала до північного степу, то зараз її можна віднести до південного степу — зони, до якої раніше належали Херсон, Запоріжжя й Одеса. Кіровоградщина ж за кліматичними показниками стає такою, якою 30 років тому була Херсонщина. «А Херсонщина в свою чергу наразі не має аналогу в країні. По сумі температур вона вже ближча до сухих субтропіків», — наголошує експертка.
Погода псується швидко й невідворотно
Із чорноземів — у пустелю
Втішити фермерів немає чим. Далі буде тільки гірше, нагадують фахівці. Адже з роками наші знамениті українські чорноземи ризикують перетворитися фактично на пустелю! За даними Академії аграрних наук України, лише за останні десятиліття площа сухої та дуже сухої зони зросла на 7%. Площа перезволожених земель при цьому скоротилася на 8%. Наші вчені підрахували: кожні сім-вісім років з 10 на півдні України оцінюються як сухі та посушливі.
За таких умов середня врожайність зернових у зоні степу падає. Нині вона — найнижча по країні: частка виробництва зерна в цій зоні зменшилася на 11% — до 37%. У 1990 році вона була на рівні 48%. Далі ця тенденція тільки посилиться — за прогнозами вчених, до 2050-го середньорічна температура зросте на 1,37 °С. А до 2100-го — аж на 3,15 °С. При цьому кількість опадів також має зрости — на 10%. Та з’являтимуться вони нерівномірно й переважно у вигляді стихійних лих — аномальних злив та граду. І через високі температури волога випаровуватиметься з поверхні ґрунту значно швидше. Як наслідок посіви страждатимуть від посухи.
Нестача вологи у ґрунтах посилюється ще й вітровою ерозією. Більшість таких ґрунтів — у Донецькій, Луганській і Запорізькій областях. Також сюди входить південь Херсонщини. Процес руйнації ґрунтів серйозний, а подекуди — катастрофічний. Зокрема, в регіоні південного степу, присивашській та причорноморській частині в межах слабо дренованих низин від Генічеська до Миколаєва та Одеси, а також на півночі Херсонщини, де зниження родючості становить до 25–30%.
При цьому кліматичний водний баланс, що є різницею між кількістю опадів за певний період та рівнем потенційного випаровування, не тільки знизився, а й змістився у часі. «Наприклад, якщо на Херсонщині до 90-х років минулого століття він практично до кінця квітня залишався позитивним, то сьогодні у цей період відчувається значний дефіцит вологи», — розповідає кандидат сільськогосподарських наук Інституту водних проблем та меліорації Роман Сагайдак.
У пошуках води...
Усе це, за словами фахівців, диктує необхідність господарювання на землі з урахуванням зміни клімату. Зокрема, виникає потреба у додатковому зрошенні. За підрахунками Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України, вже за 80 років 80% площі наших полів не згодяться для сталого землеробства. Аби отримати врожай, 25 млн га землі доведеться зрошувати. Але дістати воду для цього буде ой як непросто…
«Зменшення поверхневого та річкового стоку та погіршення якості поверхневих вод у напрямі збільшення мінералізації та метаморфізації їх хімічного складу спричинить зменшення запасів поверхневих вод, придатних для питного водопостачання без проведення заходів з їх демінералізації. Відбудеться зменшення інфільтраційного живлення ґрунтових та підземних вод і, відповідно, зменшення їх запасів, придатних для використання», — зауважує директор Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України Михайло Ромащенко.
Без нових технологій і фінансових рішень ферми не виживуть
Тож залишитися на плаву фермерам допоможуть лише винахідливість, сучасні технології та фінансові інструменти. Погода більше не буде на їхньому боці. І від головних її загроз доведеться страхуватися.
— Попри посуху, шквали чи буревії цього року ситуація ще не виглядає катастрофічною. Стихійні лиха були, але поки вони не мали масштабного впливу на майбутній врожай. Незважаючи на найспекотніший за всю історію метеорологічних спостережень червень, посіви врятували запаси вологи з іще травневих опадів. Наприкінці весни було багато дощів, і вони стали у пригоді. Тому врожай ранніх зернових (пшениці, ячменю, вівса) очікується навіть вище, аніж минулого року, коли вологи було менше. Проте ми не отримаємо рекордного врожаю. Насамперед по пшениці: червнева спека значно скоротила період її вегетації. Але тим не менше ми очікуємо врожай озимої пшениці на 2–3 ц вище, ніж торік.
Що стосується пізніх культур, то ситуація, наприклад, із кукурудзою поки невизначена. Усе залежатиме від кількості вологи в липні. Є ймовірність поширення посушливих явищ під кукурудзою та соняшником. Але спека буде не критична, що не провокуватиме велику засуху. Тож до катастрофи вона не призведе. Поки більшість посівів пшениці, кукурудзи та соняшника мають зволоження на межі достатнього. Рекордного врожаю вони вже не дадуть, але показники будуть доволі пристойними: вищими за середні протягом останніх п’яти років.
Очікування та реальний врожай
Фермери підтверджують: навіть попри на диво вологий липень, точніше другу частину місяця, урожай цього року не виправдає всіх сподівань. Адже червнева спека вже завдала значних збитків. А попереду ще серпнева посуха. Тож за можливості аграрії намагаються застрахувати погодні ризики. Бо інакше восени доведеться рахувати не прибутки, а збитки.
Загальна площа: 4500 га
Страхова виплата по озимій пшениці: 740 га
— Цього року в нас була надзвичайна посуха. З 9 травня по липень жодного разу не було дощу. У підсумку в озимої пшениці зерно невиповнене. Закладка колоса була десь по три колоски і по 16 рядів, фактично 48–50 зернин. По факту їх 28–32, вони маленькі. Виходить недобір по масі. Ми вже звернулися з цим випадком до компанії «Сингента», яка озвучила виплату 188 300 гривень. Цьогоріч ми вперше скористалися програмою «МетеоЗахист». Минулого року у нас також була посуха, і цей рік виявився сухим. На період, коли йде налив зерна, у нас практично завжди високі температури і немає дощів.
Загальна площа: 2800 га
Страхова виплата по озимій пшениці: 732 га
— Цього року в нас спостерігається посуха, але це, на жаль, притаманно нашому регіону. У зв’язку з посухою ми недоотримаємо до 50% врожаю. Подібні втрати вже були і минулого року. Тож для того, аби захистити себе, вже кілька років користуємося програмою «МетеоЗахист» від «Сингента». Компанія пропонує гарні умови. Оскільки ми використовуємо препарати та насіння «Сингента», то просто беремо підтверджувальні документи. А вимірювання лягає на страхові компанії, які прив’язані до точок метеоконтролю, що зчитують інформацію: скільки було вологи, яка температура тощо. Тож у разі настання страхового випадку техніка все фіксує і страхова виплата дуже швидко нараховується. Поки що ми отримуємо компенсацію за озиму пшеницю 252 000 гривень. А у вересні нам нарахують виплату за соняшник.
Загальна площа: 4000 га
Страхова виплата по соняшнику: 77 га
За програмою "МетеоЗахист" від "Сингенти" ми цього сезону застрахували соняшник, пшеницю і кукурудзу на площі понад 4 тис га. І вже отримали страхові виплати за програмою «МетеоГрад». У нас соняшник постраждав від сильного граду, спершу ми не могли навіть заїхати в поле. На другий день приїхали представники «Сингента» та страхової. Під соняшник у нас відведено 800 га. Градом було уражено ділянку площею 190 га. Ми прийняли рішенням пересіяти соняшник на площі 77 га, що нам і компенсували у компанії «Сингента». Решту ми залишили з міркувань, що культура має відродитися. Виплата у 90 тис грн пройшла швидко — вже протягом місця після цього випадку ми отримали кошти.
Скажу відверто — на моїй практиці це перший випадок реального відшкодування у межах страхування, чим приємно здивований. Взагалі ми вже більше 10 років сіємо соняшник від «Сингента» та застосовуємо препарати компанії. І коли з’явилася така програма, як «МетеоЗахист», то вирішили скористатися. Жодних зайвих процедур, лише дві умови: їх соняшник та препарати. Раніше я мав певні упередження щодо агрострахування, адже мало вірилося, що можуть бути виплати. Але ця ситуація змінила мою думку. Крім того, практично всі культури постраждали від посухи. За іншими програмами ми очікуємо відшкодування ще 150 тис грн найближчим часом.
Страхування як шанс на порятунок бізнесу
На думку фахівців, надалі клімат буде лише погіршуватися, тож фермерам варто звертати більше уваги на страхування. У розвинених країнах аграрії вже давно користуються різноманітними фінансовими інструментами. Інколи попередити погодні ризики фермерам допомагає держава.
Наприклад, у Німеччині, Австрії чи Франції діє ринковий підхід до страхування, розповідає провідний експерт напряму агрострахування проекту IFC Андрій Заріпов. А, наприклад, в Іспанії, де застраховано майже половину всіх посівних площ, велику роль в агрострахуванні відіграє держава.
— Там агрострахування інтегроване в держпідтримку. Роль приватного сектора обмежується тим, що вони займаються активними продажами і передають ризики в об’єднання. Потім, якщо в аграрія щось трапляється, все централізовано відшкодовується. Окремо діють муніципальні та державні субсидії. Така собі непряма підтримка аграрія. У Туреччині працює схожа система. Там взяли за основу іспанську модель, трохи її модифікувавши. Серед найбільших ринків також США, Канада. «У Штатах велика роль держави, але приватний сектор теж активно працює.
Перші кроки
Натомість в Україні нині застраховані лише 2–5% посівних площ. Це дуже низький показник, наголошують фахівці. І попереджають: надалі без повноцінного ринку страхування фермери не виживуть.Торік вітчизняні класичні страхові компанії застрахували 1 млн га. Для порівняння: метеопрограма «Сингента» охопила 400 000 га. Фахівці констатують: більша популярність метеопрограм пояснюється простішими процедурами оформлення та високою ймовірністю виплат. Адже так зване індексне страхування менш суб’єктивне, аніж традиційне: рішення про виплати ухвалюється на основі погодних даних, а не звіту страхового агента. Українські фермери все більше цікавляться подібними страховими інструментами.
«Зараз всі бачать зміни клімату, ризикові пікові періоди, яких раніше не було. З’являються нові ризики, і тема агрострахування починає все більше цікавити аграріїв», — вважає Андрій Заріпов.
— На жаль, досі у нас немає розвиненої культури агрострахування. Управління ризиками зазвичай зводиться до того, яке насіння чи препарати використовувати. Але ж є ще кліматичні ризики! Та фермери потроху інвестують у захист від стихій. З року в рік ринок зростає. На позитивну динаміку впливає комплекс факторів, та насамперед зміни клімату. Досить подивитися на карту, яким чином змінюються посіви кукурудзи, яким чином вони мігрують більше на захід — у регіони, які раніше не були традиційними для вирощування культури. І на прикладі «Сингента» я бачу інтеграцію саме інструменту агрострахування з ціновою пропозицією. Компанія пропонує клієнту свою продукцію й заодно надає можливість застрахуватися. Це як додатковий фактор комфорту та захисту. І це чудово реалізовано: торік ми бачили цифру 420 000 га, які застрахувала «Сингента». А цього року буде істотно більше. Три роки тому в програмі «МетеоЗахист» було близько 60 полісів, зараз — 1896. Аграрії довіряють цьому продукту, тому що він простий і прозорий. У випадку із «Сингента» фермер не платить безпосередньо за страховку — цей продукт інтегрований у пропозицію компанії.
Результати–2019
— Вражаючі результати програми індексного страхування «МетеоЗахист» вже є у сезоні 2019 року.
517 господарств захистили свої посіви на загальній площі 586 000 га від несприятливої погоди, яка негативно впливає на майбутній врожай. Спекотні весна та літо з критичними рівнями високих температур не пройшли безслідно. Учасники програми «МетеоЗахист» отримали компенсацію за зернові на суму 45 млн гривень!
Вже протягом чотирьох років компанія «Сингента» надає не тільки якісні технології, а й повертає впевненість під час негоди.
Проект «МетеоЗахист» — дуже простий та надійний інструмент, завдяки чому він і користується великим попитом, покриваючи третину всіх застрахованих полів у сезоні 2019 року.
Як захистити свій врожай?
Придбати і застосувати пакет із двох або трьох препаратів «Сингента» залежно від культури на площу від 200 га. Програма покриває вартість насіння та засобів захисту рослин «Сингента» без ПДВ до $60 на 1 га.
Вказати граничні рівні опадів і температури, відповідно до яких розраховуватиметься сума відшкодування, а також рівень покриття.
Отримати відшкодування. Якщо фактичні параметри опадів або температури виявляться гіршими, ніж граничні, — ви отримаєте повне або часткове відшкодування витрат на насіння і засоби захисту рослин компанії «Сингента».
Таким чином фермери можуть застрахувати свої інвестиції та майбутні врожаї від посухи під час цвітіння й наливу зерна, а також від надмірних опадів під час жнив.
Інвестуй упевнено з надійним захистом від несприятливих погодних умов!
