Про умови та ґрунти

Наша компанія була створена ще в 2000 році, й наразі в обробітку перебуває близько 14 000 га. До сівозміни входять соняшник, кукурудза, соя, озима пшениця і трохи ріпаку. Переважно площі засіяні кукурудзою та соняшником. Озимі зернові займають до 15%, 8–10% площі задіяні під сою.

За всіма показниками у нас має випадати 400–450 мм опадів. Натомість останніми роками їх кількість непередбачувана: може бути на 200 мм нижче норми або ж на 200 мм більше.

Дуже нестабільні й зимові температури — сильні морози трапляються в поодинокі дні. Влітку ж температура може сягати 38 °C. А особливо неприємні значні коливання між нічною та денною температурами — до 15–16 °C. Це спричиняє високий ризик виникнення захворювань рослин.

На наших площах досить строкатий склад ґрунтів. Здебільшого це типові малогумусні чорноземи, однак не бракує піщаних земель, навіть є поля, де, таке враження, просто річковий пісок.

Про технологію обробітку

Переважно ми практикуємо класичну технологію обробітку ґрунту: оранку, глибоке рихлення з обов’язковим лущенням стерні. Оранка завжди глибока — не менше ніж 30 см.

Наразі плануємо перейти на Strip-Till. Мені доводилося бувати в господарствах, де успішно застосовується така технологія. Там навіть у міжряддях земля розпушена на глибину понад 100 см. Для мене особисто, це свого роду виклик — хтось вважає це неможливим, однак я хочу досягти аналогічного результату.

Від початку роботи в компанії я приділяю велику увагу управлінню мінеральним живленням рослин. Ми зверталися до спеціалізованих фірм, що проводили визначення мінерального складу ґрунтів. Раніше це виглядало таким чином: люди прийшли, показали гарну картинку, зробили аналіз і дали рекомендації без жодного економічного обґрунтування. Але ж у кожному господарстві присутні власні агротехнологічні тонкощі. Ніби всі роблять все однаково: орють, дискують, вносять добрива, але хтось це робить восени, хтось навесні, один розкидним способом, а інший — при посіві. У кожного агронома власні фішки.

Тому наш перший досвід із аналізом мінерального складу ґрунтів був не вельми вдалим. Нам дали показники — і далі робіть, що хочете. Але ж так не має бути! Можна провести аналогію з людиною, яка хоче вилікувати якусь хворобу. Спочатку потрібно зробити аналізи і з ними одразу піти до лікаря. Лікар спілкується з пацієнтом і призначає лікування, а не каже: «Йдіть до аптеки, там щось продадуть».

Про співпрацю з «Ерідон»

Восени 2019 року ми з компанією «Ерідон», яка надає послуги агрохімічного аналізу ґрунтів разом із повним технологічним супроводом, розпочали співпрацю з проєктування живлення для рослин. Експерти компанії «Ерідон» провели детальний аналіз ґрунтів на декількох наших полях, переважно піщаних, де ми постійно отримуємо низькі показники врожайності. Ми розуміємо, що це не чорнозем, але ж щось можна зробити. Тому започаткували спільно з «Ерідон» програму з їх покращення. Попросили у них: «вирівняйте» нам поля!

Це непросто, оскільки ми з’ясували, що кислотність у нормі, частина необхідних мікроелементів присутня, хоча бракує макро- та мезоелементів. Останній фактор можна компенсувати внесенням добрив. Однак є проблема, яка не дає нам розвиватися, і ми працюємо над її вирішенням. Я не маю сумнівів, що зрештою нам все вдасться.

Співробітники «Ерідон» підходять до цього завдання дуже відповідально, проводячи необхідні корегування впродовж сезону. Вони здійснюють технологічний супровід усіх процесів і таким чином самі розуміють, чи правильно спрацювали — для них це так само важливо й цікаво.

Інші «контори», як я казав, робили аналізи та прощалися. І було незрозуміло, які технологічні рішення випливають з аналізів. Ми платили чималі кошти і хочемо компенсувати ці витрати.

Хочу відзначити професійний підхід, з яким команда «Ерідон» працює над вирішенням даної проблеми. На підставі наявних даних вони пропонують необхідні технологічні рішення разом із своїми продуктами, чітко рахують економіку. До того ж пропонують одні з кращих цінових рішень на ринку, і в комплексі — це бомба!

Заряджаємо ґрунт на повну і з кожним роком ми вдосконалюємо технологію живлення рослин. Так, включили в технологію азотну підгодівлю посівів кукурудзи під час вегетації. Дві третини необхідного азоту вносимо перед сівбою, а далі орієнтуємося на опади. Якщо їх кількість розрахунково дає нам потенціал на 10 т/га — даємо рідкі азотні добрива під корінь рослин. Немає вологи — нічого давати не варто, оскільки азот не засвоїться.

Про економіку добрив

Починаючи з минулого року ми використовуємо гранульовані мінеральні добрива Росаферт NPK. Даємо їх у рядок при посіві, а їх кількість розраховуємо також залежно від наявності вологи у ґрунті. Так, наприклад, цієї зими було 80 мм продуктивної вологи, а не 150 мм. Тому норми внесення дещо знизили. Вносили по 80 кг/га Росаферт NPK 12-24-12 із сіркою.

Я дуже здивувався, наскільки добре розчиняються у ґрунті гранули цього добрива — раніше я тестував продукт іншого відомого виробника. В один рік, коли при посіві було достатньо вологи, я 1600 гривень вклав у кожен гектар, а на виході отримав 2400 гривень. Наступного року знову влетів у ті ж 1600 грн/га, оскільки добрива не дали жодного ефекту через брак вологи. Натомість у Росаферт NPK відмінна розчинність у ґрунті, відповідно, вони швидкодоступні для кореневої системи сходів.

Потрібно також думати, куди кладеш гранули при сівбі. Якщо вологи мало, то верхні 2–3 см шару ґрунту пересушені. Ми кладемо насінину на 1 см нижче тієї глибини, де починається волога. Якщо кинути біля неї гранулу, то вона просто витягне вологу і насінина почне розвивати кореневу систему без стартових добрив, які просто лишаться лежати в сухому шарі ґрунту.

Тому ми на своїх сівалках проводимо налаштування сошників таким чином, щоб добрива потрапляли у ґрунт вбік на 4–5 см і на глибину до 10–15 см відносно насіння. Це аеробний шар, у якому працюють бактерії та є волога, що підвищує відсоток засвоєння добрив. Коли коренева система рослин розростається, вона потрапляє в цю зону. Я робив заміри на різних фазах розвитку, і там, де вносився Росаферт NPK, рослини в середньому вищі на 10 см. Кореневу систему навіть вимірювати не треба — перевага Росаферт помітна одразу. І що важливо — вартість бельгійського добрива порівняно з конкурентами виходить на рівні у розрахунку на гектар. Потенціал додаткової прибавки з 1 га порівняно з контролем при використанні Росаферт може сягати $10. Але, як я вже згадував раніше, потрібно враховувати кількість вологи, що має безпосередній вплив на цей результат.

У нашому господарстві ми тестували позакореневі добрива лінійок Розасоль та Розалік. Кожного року в нас велика кількість дослідних ділянок — зокрема на пшениці свого часу закладали до 12 дослідів у трьох повтореннях. У нашого підприємства існує чіткий принцип: масово вводити в технологію новий продукт лише після трирічного успішного результату. Нині ми широко використовуємо такий високоефективний препарат, як Розалік (В), який відмінно показує себе на соняшнику, озимому ріпаку та бобових культурах.

Про нові продукти

Так само широко застосовуємо ексклюзивні препарати «Ерідон» лінійок IFAGRI, AVENTRO тощо. Сьогодні для мене не існує таких понять, як оригінал або генерик. Перш за все нас цікавить ефективність та економіка застосування продукту. Це розуміють менеджери компанії «Ерідон», тому цього року запропонували нам по тендеру найкращі пропозиції. Якщо нас щось не влаштовувало по економічному розрахунку, то вже через дві години мали скореговану пропозицію. Фахівці «Ерідон» постійно у нас на полях, до того ж вони залучають спеціалістів із компаній-виробників. Люблю спілкуватися з людьми, а особливо з тими, хто розуміє аграрну справу. Щиро кажучи, не знаю, коли хлопці з «Ерідон» відпочивають.

Будь-яке спілкування — це навчання. Для мене важливо, що «Ерідон» не орієнтується на один бренд, а має величезний портфель пропозицій.

Про розвиток

Наше господарство активно розвивається. Так, в окрему компанію у нас виділилася «Молоко Вітчизни», яка працює за сучасними технологіями в молочному напрямі. У нас успішно функціонує елеватор, який минулого року зробив майже три оберти.

У господарстві працюють кваліфіковані кадри, активно залучається молодь, зокрема в плані впровадження точних рішень.

Як я вже казав, збираємося переходити на смуговий обробіток ґрунту. В найближчому майбутньому на базі нашого господарства плануємо випробувати системи диференційованого посіву та диференційованого внесення добрив. Головна мета випробування — зрозуміти, який додатковий прибуток дає використання цих систем, а також зрозуміти стабільність цієї прибавки за три роки використання.