Рекордні показники багатопрофільного господарства «Промінь» стали результатом напрацьованої комплексної технології, яка включає правильні підходи до сівозміни, технічного оснащення та організації праці.
Арбузинський район Миколаївської області перебуває на межі між просто посушливими і дуже посушливими кліматичними умовами. З точки зору фермера, який обробляє землю кілометрів на 300 північніше, тут узагалі не варто братися за справу. Тим не менш саме тут — у селі Воєводське розташоване унікальне господарство, у якому в обробітку перебуває до 7000 га землі та утримується 2000 дійних корів.
Чому ми його називаємо унікальним?
По-перше тому, що «Промінь» входить до топ-3 тваринницьких господарств України за показниками ефективності.
По-друге, керівники та агрономи господарства спромоглися створити замкнений виробничий цикл, про який ми поговоримо докладніше.
УСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ ІЗ СІВОЗМІНИ
Не секрет, що з умовної лінії приблизно на межі Кіровоградської та Миколаївської областей розпочинається зона сумнозвісного ризикованого землеробства. Передусім внаслідок дефіциту продуктивних опадів, що ставить під загрозу отримання врожаю нібито таких звичних культур, як кукурудза та ріпак, і не тільки їх. Рано чи пізно більшість степових агровиробників приходить до класичної комбінації у сівозміні аля «український південь»: озима пшениця — соняшник — озима пшениця. Це у кращому разі, бо на одному місці може по п’ятьшість років поспіль рости винятково квітка сонця.
Звісно, люди так чинять не від хорошого життя, а намагаються витиснути бодай якусь копійчину із виснажених монокультурою, спекою і руйнівними вітрами земель. Це безпосередньо стосується і обробітку ґрунту, мінерального живлення та захисту посівів, які часто провадяться з мінімальними витратами з огляду на обмежений потенціал оброблюваних площ.
Ми навмисно зробили такий розлогий і дещо гнітючий вступ. Річ у тім, що керівники господарства «Промінь» нас вразили не лише вмінням обирати сільгосптехніку, організовувати робочі процеси та отримувати від кожної корови по 37 л молока на день. Скажемо більше: на прикладі підприємства «Промінь» ми маємо діючу ефективну модель того, як можна успішно працювати у степовому регіоні, отримуючи комплексний економічний виграш на всіх напрямах. І до того ж паралельно вирішуючи два архіважливі завдання: зберігати і покращувати природну родючість ґрунтів та ефективно підтримувати соціальну сферу у навколишній місцевості. Себто не просто створювати робочі місця, чим повсюдно у нас заведено хвалитися, а створювати високооплачувані робочі місця. Погодьтеся, різниця тут є, і чимала.
«У структурі посівних площ у нас використовується шість різних сівозмін, що обов’язково включають кормові культури. Основна культура — кукурудза, під якою зайнято 3200 га, а також люцерна — до 1500 га. Крім того, маємо 900 га соняшника і широкий спектр інших культур, серед яких багато кормових», — розповідає директор господарства «Промінь» Анатолій Остапенко. Наявність багаторічних трав у сівозміні та внесення органічних добрив на сьогодні слугують своєрідним маркером розвитку господарств, надто на півдні. Повсюдно — чи то на Одещині, чи то в Запоріжжі, чи то у Львівській області, там де є тваринництво, там люди «щось собі знають». Зокрема, вони знають: якщо у землю давати тонн по 40 гною раз на декілька років і висівати впродовж цього періоду декілька культур із різною кореневою системою та усім іншим, то на такому полі не буде проблем із мінеральним живленням. І волога накопичуватиметься значно краще, і ґрунт буде здоровішим, і ущільнень менше…
Ми можемо кидати у землю скільки завгодно гранульованого NPK, чудово усвідомлюючи при цьому, що на угноєних полях із нормальною сівозміною ми могли б знизити норму внесення добрив і підвищити ефективність їх засвоєння. Тому стверджувати, що «тваринництво збиткове» можна скільки завгодно, але при цьому не забувати про те, що сільське господарство — поняття комплексне.
«Щороку ми вносимо гній приблизно на 500–600 га плюс даємо ще гноївку на площі 200 га. Основний тип сівозміни у нас виглядає таким чином: люцерна — озима пшениця — кукурудза на зерно — кукурудза на силос — озима пшениця — соняшник — і знову люцерна. Поряд з тим ми широко використовуємо інші культури, і насамперед тритикале, під яке відводиться в середньому 900 га. Власне під тритикале потрібно було продумати цілу технологію, адже зібравши його у травні, ми висіваємо післяукісний соняшник. Однак підготувати поле після тритикале дуже і дуже непросто», — пояснює головний агроном господарства «Промінь» Дмитро Малий.
ҐРУНТООБРОБНА «ОЛІМПІАДА»
Саме досвід вирощування тритикале і намагання отримати гідний другий урожай соняшника спричинили потребу у кардинальному перегляді підходів до обробітку ґрунту. Поперше, це південь, і, готуючи ґрунт під посівну, тут слід берегти кожну краплину вологи. Для того щоб все поперевертати і перерихлити, багато розуму не потрібно, а от зробити так, щоб земля була грудочка у грудочку, потрібно зуміти.
Подруге, тритикале — ще той попередник. Після укосу цієї культури у верхньому шарі ґрунту лишаються переплетені жмути твердого коріння та залишків стебел. Якщо ж ґрунт при цьому за високої температури затверднув як бетон, то… До того ж потрібно не просто розробити верхній шар ґрунту. Треба створити таке посівне ложе, у якому не виникатиме порожнин і скупчень пожнивних решток — потрібно, щоб насінину з усіх боків огортала земля, інакше вона не проросте або ж проросте із запізненням.
«Раніше нам доводилося проходити полем дисковими боронами по тричотири рази, аби якось порубати ці корінці та перемішати їх із землею. Відповідно, втрачали дорогоцінний час та пальне, однак якість такого обробітку нас здебільшого не задовольняла. Зрештою, вирішили щось змінити кардинальним чином і влаштували справжні змагання. Запросили шість чи сім провідних виробників ґрунтообробних агрегатів і всіх запустили в поле, забезпечивши рівні умови. На відмінно впорався лише один агрегат, який ми зараз із вами і оглянемо», — розповідає Анатолій Остапенко.
Сервісний інженер офіційного дилера техніки LEMKEN — компанії «Аграрленд» перевіряє налаштування борони — чемпіона ґрунтообробної «олімпіади», яку провадило господарство «Промінь». Це коротка дискова борона LEMKEN Rubin 10/700 KUA, що на 7 м робочої ширини має 56 робочих органів діаметром 645 мм.
Конструкція Rubin 10 розрахована на те, аби навіть за складних умов забезпечити інтенсивне однорідне перемішування пожнивних рештокі ґрунту на глибину до 15 см. Такий підхід дає змогу істотно зменшити втрати вологи внаслідок випаровування, а також активізувати процеси нітрифікації уґрунті.
Відразу привертає увагу розташування робочих органів з обох боків агрегату. Це ретельно протестоване інноваційне рішення, яке дало змогу досягти низки експлуатаційних переваг.
По-перше, тиск на ґрунт з обох боків агрегату однаковий, що забезпечує рівномірний обробіток. По-друге, це виключаєсаму ймовірність зміщенняборонивбік під час роботи, що дозволяє бути впевненимуякості виконання обробітку ґрунту, а також дає змогу ощадливо витрачати пальне. Крім того,такетехнічне рішення дозволяє ідеально точно продовжити борозну за потреби.
Також слід звернути увагу і на те, що з такими доволі вузькими міжряддями — 12,5 см — робочі органи повинні працювати без дотиків та, звісно, пропусків. Відповідно, три середніх диски зміщені по поздовжній осі. Завдяки цьому оптимізовано потік ґрунту, що, зокрема, гарантує рівномірний обробіток по всій ширині захвату борони. Це тим більш важливо при заглибленні робочих органів нижче 7 см.
«Щоб підготувати поле за допомогою борони LEMKEN Rubin 10/700 KUA, нам достатньо одного чи двох проходів. На відміну від багатьох інших агрегатів тут забезпечується повноцінне 100% перекриття завдяки продуманому розташуванню дисків. Тим більш що агресивні диски DuraMaxx розташовані на відстані 12,5 см один від одного. Зазвичай перший прохід ми робимо на глибину 10 см, а другий — трохи глибше, 10–12 см, як і рекомендував виробник. Якість обробітку ґрунту просто відмінна. Втім, зараз ви побачите самі», — наголошує головний агроном господарства «Промінь».
Механізатор заводить 500сильний гусеничний трактор і простує полем, на поверхні якого грізно їжачиться стерня. Уже після першого проходу агрегату LEMKEN стає зрозуміло, чому він виграв змагання серед таких потужних конкурентів. А у другий слід вже можна висівати фактично будьяку культуру. За словами директора господарства «Промінь», семиметрова борона дає змогу якісно обробляти мінімум 70 га впродовж світлового дня. При цьому показники витрати пального на тракторі з надлишковою потужністю (можна обійтися і 420сильною машиною) не перевищують 7 л/га. І це на такій стерні, і на такому сухому ґрунті!
«Ми, звісно, ще не збирали післяукісний соняшник, але я вже бачу, що сходи виглядають міцнішими, аніж звичайно, і що головне — дружними. Себто ми провадимо усі обробітки на посівах, які розвиваються синхронно, що підвищує їх ефективність», — наголошує Дмитро Малий.
Нові власники LEMKEN Rubin 10/700 KUA відзначають при цьому якісне введення в експлуатацію та увагу до експлуатації новинки з боку виробника та офіційного дилера його продукції. Головний агроном також акцентує увагу на запасі міцності, закладеному у конструкції.
«Я бачу, що ці диски відпрацюють без заміни не менш ніж 4000–5000 га навіть за найскладніших умов. Що мені подобається: кожен із них базується на окремій стійці. Борона впевнено йде без жодних натяків на бокове зміщення. Це для нас дуже важливо, оскільки із «Рубіном» не потрібно гратися в полі: причепили до трактора — і пішли спокійно працювати», — стверджує він.
Зокрема, це пояснюється підвищеною твердістю сплаву, з якого виготовляються дискиDuraMaxx, а також запатентованим автоматичним захистом від перевантаження.
Відзначимо також зручне регулювання вбудованих відбійних і вирівнювальнихштригельних борін для оптимального перемішування і вирівнювання ґрунту і пожнивних решток. Простота регулювання — взагалі фішка LEMKEN, щополегшує роботу і інженерам, і агрономам, і механізаторам.
Нова конструкція опорного колеса LEMKEN10/700 KUA дозволяє використовувати важкі котки і забезпечує безпечний рух дорогою та полем. При цьому опорні колеса гарантують дотримання заданої глибини обробітку, незалежно від ґрунту йумов роботи, а також точне продовження борозни на схилах.
За словами Анатолія Остапенка, це перший і, вочевидь, не останній агрегат LEMKEN у господарстві. Цікаво, що уся нова техніка на підприємстві обирається саме таким чином — за результатами чесного випробування. І як бачимо, це правильний підхід.
5 хвилин на каруселі
Відверто кажучи, я на початку без ентузіазму відгукнувся на запрошення гостинних господарів детально оглянути тваринницькі приміщення. Мовляв, я що, корів не бачив? Нехай навіть тих, що по 37 л молока на день дають!..
Сотні кубових пластикових коробок. Зовні видовище дещо моторошне: що це і навіщо їх стільки? Аж поки не підійдеш зі зворотного боку і не побачиш цікаві телячі мордочки. Так, це будиночки для телят, і їх тут стільки, що це вселяє демографічний тваринницький оптимізм: молочному скотарству тут бути і розвиватися!
Корови у стійлах, корови на вільному випасі, цілковита стерильність і ледь чутний робочий шум. Не завивання протягів, не ревище голодних тварин, а позитивний робочий ритм, тон якому задає доїльна карусель вартістю півтора мільйона євро. Ще раз: півтора мільйона євро. Кожна корова віддає усі 37 чи скільки там літрів молока, проїхавши коло на каруселі за 5 хвилин. Молоко потрапляє у спеціальні молокопроводи і збирається у спеціальні ємності, майже миттєво охолоджуючись від температури 37 °C до 2,5 °C.
Ось куди і навіщо потрібні корми, які так ретельно вирощуються. Керівник тваринницького напряму господарства розповідає про своїх «підопічних» водночас натхненно та зі знанням справи. Зокрема, з ходу відмітає поширене твердження, що, мовляв, продуктивність корів залежить від генетики.
«Генетика — це усього лише 20%, а все інше — це якість та кількість кормів. Худобу потрібно годувати, і годувати правильно. Тому у нас така розмаїта сівозміна і понад те: ми запустили власне виробництво комбікормів потужністю 300 т на добу. При цьому при компонуванні комбікормів ми досягли рівня фармацевтичної точності — до 100 г на 1 т. Себто наші корми мають певний лікувальний ефект», — пояснює він.
Відповідно, річні надої від 2000 (!) корів тут є одними із найвищих в Україні та сягають фантастичних показників — 13 500 і більше літрів. Усе молоко відразу ж спрямовується на провідні переробні підприємства. Виходить замкнений цикл: рослинництво та тваринництво надають поштовх одне одному, а разом — сприяють розвитку цілого господарства. Так і має бути.
Я не розповідатиму про сучасне технологічне оснащення ферм, про ідеальну чистоту в приміщеннях і на території, а також про постійний будівельний бум у господарстві та створення нових інфраструктурних об’єктів (тут діє велика власна будівельномонтажна бригада) — це все потрібно побачити на власні очі. Зазначу лишень, що перше позитивне враження від села Воєводське, яке склалося на в’їзді до нього, надалі лише посилювалося. Село розвивається поряд із господарством, тут ошатний центр, зводяться нові будівлі, а люди приїжджають на роботу в «Промінь» і оселяються у Воєводському. Це й не дивно, оскільки в господарстві практикується справді гідна оплата праці та створені чудові умови роботи.
Мабуть, так і повинно бути. Звертайте увагу на кожен елемент роботи, і рано чи пізно вони складуться в цілісну ефективну систему. І навіть правильний вибір однієї борони спроможний справити позитивний вплив на весь виробничий цикл господарства. Та ключовим чинником успіху, на мою думку, є те, що у господарстві «Промінь» на кожній позиції працюють небайдужі фахівці. Саме люди — головне багатство підприємства.