Майстер анімалістичного жанру
Художник Микола Самокиш
Журнал Landlord разом з галереєю Fusion Gallery презентують проєкт «Арт у Агро». Наш перший випуск присвячений творчості самобутнього українського художника Миколи Самокиша, який чимало своїх робіт присвятив сільській тематиці. Зимової пори саме час оглянути його роботи у галереї Fusion Gallery.
Микола Семенович Самокиш (1860–1944) — український художник-баталіст, майстер анімалістичного жанру, графік. Академік живопису (1890) і дійсний член Імператорської академії мистецтв (1913), заслужений діяч мистецтв РРФСР (1937), лауреат Сталінської премії другого ступеня (1941). Володар п’яти срібних, великої та двох малих золотих медалей Академії мистецтв, срібної медалі Всесвітньої виставки в Парижі. Лауреат Першої премії графа С. Г. Строганова (1883). Його роботи представлені в багатьох музеях і колекціях України, Росії та Європи.
Народився Микола Семенович у місті Ніжин Чернігівської губернії в сім’ї незаможних дворян з козацтва. Найяскравіші враження дитинства пов’язані з дивовижними барвистими пейзажами рідної землі. Художник писав: «У всьому я бачив незрозумілу для мене, але привабливу красу. Дуже часто бабуся питала мене, чому я стою та дивлюся вдалечінь. Пояснити я, звичайно, не міг. Але мені хотілося утримати в пам’яті образи та дивні кольори, які побачив…»
Особливе ставлення було у Миколи до коней. Він полюбив їх «…за красу та енергію, яку став малювати в усіх видах…»
Зображення різних тварин зустрічаються в ілюстраціях багатьох книг і журналів, які оформляв художник. Перш за все це видання «Великокнязівське і царське полювання на Русі» та «Біловезька Пуща». Майстер створив безліч малюнків, що передають атмосферу полювання минулих років: зображення вершників у традиційній екіпіровці, що відповідає певному історичному періоду, мисливське спорядження та, звичайно, коней.
Бойові коні були учасниками військових дій і, відповідно, героями його батальних робіт.
Влітку 1889 року в маєтку графа І. І. Воронцова-Дашкова художник працював над картиною «Портрети коней графа І. І. Воронцова-Дашкова». До уваги глядачів художник представив більше десятка тварин на природі, на березі річки Цни. У різних позах, на різних планах розмістив майстер на полотні табун, який повільно йде на вечірній водопій. За пагорбом, з якого щойно спустилися коні, розмістилося село Новотомніково Тамбовської губернії, де був розташований вищезазначений маєток з кінним заводом.
У 1890 році Микола Самокиш за картину «Портрети коней графа І. І. Воронцова-Дашкова» здобув звання академіка.
Значна частина мальовничих анімалістичних робіт художника сьогодні представлена в музеї конярства Московської сільськогосподарської академії ім. К. А. Тімірязєва. Це портрети коней, створені на початку ХХ століття: «Офелія. Сіра кобила з лошам», «Кронпринц», «Лоенгрін», «Маг», «Півник» та інші. За деякими роботами художника, які закарбували вихованців кінного заводу, за радянських часів були випущені листівки.
У Тульському художньому музеї серед робіт майстра представлена картина «Воли на фермі» (1890-ті рр.), яка виконана в імпресіоністичній манері. На полотні зображена літня сцена сільського життя. На траві сидять сільські хлопчаки, на задньому плані жують сіно воли.
За своє життя Микола Самокиш створив безліч образів різних тварин, що відрізняються не тільки достовірністю анатомічної будови, але й вмілою передачею звичок тварин та незвичайними ракурсами в русі.
