ПРАЦЮВАТИ У НАС ЦІКАВО

Я працюю в цьому господарстві з 1988 року — був агрохіміком, головним агрономом, головою КСП.

Найважчий період був у 1999­му. Ніхто аграріям кредитів не давав — мовляв, вони як бочка без дна, скільки не дай, щезне безслідно…

У 2015 році господарство отримало потужні інвестиції, завдяки яким почало набагато інтенсивніше розвиватися. Це дало змогу напрацьовувати власні по-справжньому ефективні технології вирощування.

2019 рік був не дуже гарним у плані врожайності та рентабельності вирощування. Сіялися ми з доларом по 27–28 гривень, а продавали врожай із доларом по 24. Лише на курсовій різниці втратили понад 15%.

Сьогодні вирощуємо кукурудзу, соняшник і озиму пшеницю. Пшениці збираємо 68 ц/га «на коло». Ми насіннєве господарство, тому звертаємо особливу увагу на цю культуру.

Нині багато хто радіє дешевій нафті, але впали всі сировинні ринки. Коли нафта була по $130 за барель, ми продавали кукурудзу по $260 за тонну.

З НІГ — НА ГОЛОВУ

Ми стаємо свідками великих глобальних кліматичних змін. Частина території Європи перетворюється на пустелі, а в Африці, навпаки, може сніг випасти…

За останні 30 років ми зафіксували найнижчу кількість вологи. Продуктивних запасів практично немає. Середньорічна норма у нас зараз становить 450 мм. За минулий рік випало всього лише 340 мм.

Такої зими я не пригадаю, хоча працюю у сільському господарстві з 80­х років минулого століття. Я вважаю теплу зиму негативним фактором. Річ у тім, що озимі культури повинні пройти фазу яровизації. Якщо цього не відбудеться, то пшениця не сформує нормальний врожай.

Взимку морози зупиняють життєдіяльність шкідливих мікроорганізмів. За нинішніх умов вони спокійно живуть і розмножуються. Проблема загострюється. Тому прогнозую, що цієї весни зросте навантаження в плані захисту посівів.

Якщо підуть дощі у квітні-травні — чудово. Однак слід пам’ятати, що це опади, які не протиснуться в нижні шари ґрунту і залишатимуться під верхом. До того ж у квітні в нашому регіоні почастішали суховії.

УВАГА — ДО ГЕРБІЦИДІВ

Зростає роль гербіцидів як факторів, що дають змогу мінімізувати втрату вологи культурними рослинами.

Щоб спрацював ґрунтовий гербіцид, потрібно, щоб у ґрунті була достатня кількість вологи, а температура ґрунту — не нижчою 8–9 °C. Ми почали використовувати на соняшнику препарат Проман (метобромурон 600 г/л) від компанії Belchim, який, на мою думку, демонструє відмінне співвідношення ціни та якості.

 

Якщо раніше на ґрунтовий гербіцид на соняшнику ми витрачали $45/га, то зараз — набагато менше за аналогічного результату.

Плануючи сівозміну та технологію вирощування культур, ми завжди особливу увагу звертаємо на післядію препаратів.

Цей гербіцид не чинить фітотоксичності на культурні рослини та не має післядії. Для нас це дуже важливо, особливо за посушливих умов вегетації. Гербіцид повинен допомогти виростити врожай, а не загальмувати розвиток рослин. Ми вносили бакову суміш 2,5 л/га Проману та 1,5 л/га S­-метолахлору. Чудово спрацював.

Ми вирощуємо 3000 га кукурудзи. На 60% площ використовуємо тільки ґрунтові гербіциди. Поступово вводимо до технології засоби захисту рослин лінійки IFAGRI.

АГРОНОМ — ПРОФЕСІЯ ТВОРЧА

Знаєте, що буквально означає слово «агроном» у перекладі з давньогрецької мови? Це «закон поля». У рослинництві існують певні закони, на яких тримається врожай. Можемо дискутувати без кінця, але поняття «бочки Лібіха» ми ніколи не обійдемо — врожайність та якість врожаю залежать від елемента, що міститься в мінімумі. Ми можемо напакувати поле азотом і фосфором, але якщо там немає цинку чи молібдену, то діла не буде.

Живлення рослини — це складне питання. Щороку ми стаємо на нову сходинку в його розумінні. Працюємо з багатьма сучасними компаніями та лабораторіями щодо аналізу ґрунтів, у тому числі з компанією «Ерідон», яка також пропонує послугу агрохімічного обстеження ґрунтів та надає рекомендації щодо живлення польових культур.

ПЛЮС 4 Ц/ГА — НА СОНЯШНИКУ, ПЛЮС 10 Ц/ГА — НА КУКУРУДЗІ

Ситуація може змінюватися залежно від погодних умов, і може бути необхідно внести ті чи інші елементи живлення.

Усю цю потребу закривають позакореневі добрива виробництва компанії Rosier. Це Розасоль, кристалічні позакореневі добрива, та Розалік — рідкі добрива. Вибір у цих лінійках настільки широкий, що ми можемо працювати на будь-якій культурі на будь-якому етапі розвитку рослин.

На кукурудзі хочу особливу увагу звернути на застосування Розалік (Zn), який забезпечує рослини найважливішим мікроелементом для росту та розвитку. До речі, у цьому, як і в інших листових добривах Rosier, всі метали хелатовані з органічними сполуками. Це істотно підвищує їх доступність для рослин. Так само широко використовуємо позакореневе добриво Розалік (Zn, P, N, S), до якого входять цинк, фосфор, азот і сірка. Цинк у цьому продукті на 100% хелатований та максимально доступний для рослин. Це ідеальна комбінація для ефективного початкового розвитку рослин.

За допомогою Розалік і Розасоль можна оперативно подолати ту чи іншу агрономічну проблему. Так, минулого року у нас було зафіксоване молібденове голодування на пшениці, і ми його відразу ж закрили.

Якщо брати гранульовані комплексні добрива Росаферт, то це дуже якісна лінійка добрив, які ми вносимо при посіві основних культур. Найбільш дорогий і дефіцитний елемент живлення сьогодні — це фосфор. У складі Росаферт фосфор міститься у трьох формах, які відрізняються за інтенсивністю споживання кореневою системою рослин: моноамонійфосфат, монокальційфосфат і діамонійфосфат. Я порівняв би Росаферт і традиційні добрива таким чином. Можна їздити по полях на звичайному седані, ризикуючи застрягнути чи пошкодити авто. Можна купити позашляховик і цілковито вирішити проблему. Росаферт — це потужний «позашляховик» у світі спеціальних добрив.

Ми декілька разів робили порівняльні випробування, які довели, що застосування Росаферт забезпечує гарний прибуток. На соняшнику усереднена прибавка до врожайності становить 4 ц/га. На кукурудзі — до 10 ц/га. Якщо порівнювати з амофосом і нітроамофоскою.

На озимій пшениці ми вносимо при посіві 150 кг/га Росаферт 12:24:12+9S. Навесні під ярі культури даємо 80–100 кг/га. Добрива кладемо під насінину на глибину нижче насіннєвого ложа на 1,5–2 см.

Особливо ретельно ми підходимо до вирощування соняшника. Відпрацювали технологію, яка стабільно дає змогу отримувати понад 40 ц/га.

Згідно з даними листової діагностики у фазі трьох пар листків вносимо 4 кг карбаміду + 4 кг Розасоль 18-­18-­18+МЕ разом із фунгіцидом Імпакт К. Потім у фазі зірочки — Розалік (В), Розалік (Zn, P, N, S) і карбамід. Плюс обов’язково ад’юванти й фунгіцид Аканто.

Добрива Rosier стимулюють фотосинтез — рослина отримує темно-зелене забарвлення, розкривається у потенціалі врожайності, збільшується тургор. Позакореневі добрива Розалік і Розасоль швидко проникають у рослину через лист, особливо якщо ми додаємо ад’ювант МультиМастр.

Якщо забезпечити повноцінне живлення, то рослини краще переносять хвороби та інші стресові явища.