Головний агроном господарства «Агро Південь-1» Андрій Боднар належить до когорти аграріїв, для яких не існує неможливих завдань. Це не жарти — з року в рік стабільно вирощує гарні врожаї на 18 000 га у посушливих умовах степів Одеської області. При цьому встигає проконтролювати усі виробничі процеси в компанії. Андрій Боднар — фахівець, який дотримується традиційних постулатів агрономічної науки, поступово впроваджуючи в технологію перевірені інноваційні елементи. У першу чергу це стосується мінерального живлення рослин, технологією якого він поділився з читачами Landlord.
Сівозміна
Я народився у Вінницькій області. Мій батько та брат також обрали професію агронома. Я навчався в Одесі й повернувся сюди на роботу в 2012 році.
Ми обробляємо 18 000 га у Лиманському районі Одещини. Якісь більш-менш помітні опади останніми роками випадають у липні та в середині серпня, і то не скрізь. Доводиться ризикувати та сіяти в суху землю.
До того як я прийшов у це господарство, тут щороку засівалося 9000 га соняшником. Середня врожайність становила… 5 ц/га. Соняшник доростає до 30 см, формує кошик і помирає — йому просто бракує вологи.
Тому наразі сіємо озимі пшеницю, ячмінь та ріпак. Ці культури у плані вологи грають «вдовгу», і можна сподіватися на пристойні результати врожайності. Збираємо в середньому по 40 ц/га пшениці, до 56 ц/га ячменю та 20 ц/га озимого ріпака. Цієї весни спробуємо посіяти ще й льон.
Зокрема, ріпака маємо до 8000 га. Хоча мусимо постійно імпровізувати та йти на ризик — пробували сіяти його і в липні, а сходи подекуди отримали у грудні. Вирощуємо різні гібриди, зокрема компанії DSV та інших відомих виробників. З огляду на дефіцит вологи я дуже ретельно роблю усі необхідні розрахунки щодо внесення діючої речовини. І це приносить результат. За наших умов зібрати 20–22 ц/га — відмінний показник врожайності.
Живлення
Ми провадимо глибоке рихлення під усі культури. Усі поживні рештки лишаються в полі. Внаслідок дефіциту вологи їх мінералізація ускладнена, тому ми додатково вносимо азот із сіркою, які активізують цей процес.
Сірка — один із найважливіших елементів живлення. Вона допомагає підвищити доступність інших елементів для кореневої системи рослин, перш за все азоту.
Я не розумію тих агрономів, які дають добрива на кшталт нітроамофоски при посіві, особливо за таких посушливих умов, як у нас. Це просто гроші на вітер. Азот ще, може, встигне засвоїтися, однак фосфор та калій — однозначно ні.
Питання зі швидкодоступним фосфором на старті розвитку рослин є особливо актуальним. Далеко не всі агрономи звертають увагу на те, в якій формі фосфор міститься у складі стартових добрив. Він може просто лежати мертвим вантажем і бути недоступним для рослин.
Система мінерального живлення усіх озимих культур у нас уніфікована. Під передпосівний обробіток ми вносимо 200 кг сульфату амонію та 100 кг діамофосу. Під час позакореневого обробітку в середині березня вносимо 2 кг монокалійфосфату та 10 кг карбаміду.
При цьому другий рік поспіль використовуємо спеціальне мінеральне добриво Росаферт 12:24:12+9S. Перший рік змішували разом із селітрою у пропорції 50 кг + 50 кг, а наразі даємо 100 кг Росаферт. Основною перевагою цих добрив є те, що у їх складі фосфор міститься у трьох формах: моноамонійфосфат, діамонійфосфат та монокальційфосфат. Наявність цих форм фосфору за рахунок різної динаміки розчинності забезпечує рослини на ранніх етапах росту та розвитку достатньою кількістю фосфору, аж до 12 тижнів після внесення у ґрунт.
Тобто сходи рослин отримують доступний фосфор, а також азот, калій і сірку в достатній кількості. Це дає змогу розвинути розгалужену потужну кореневу систему, а отже, нормально увійти в зиму і по максимуму використати вологу із ґрунту. Якщо ми викопаємо рослинку, яка отримала Росаферт, і порівняємо її кореневу систему з рослиною, де вносилися традиційні добрива, то відразу зрозуміємо різницю.
Я ніколи нічому не повірю на слово, аж поки сам не випробую. Застосування Росаферт 12:24:12+9S у порівнянні з традиційною технологією з припосівним внесенням таких добрив, як сульфат амонію, дало відчутні прибавки до врожайності. Це до 5 ц/га на озимому ріпаку та 5–7 ц/га — на озимій пшениці. У перерахунку на наші площі це надзвичайно ефективний результат.
Цього року ми майже повністю відмовилися від ранньовесняних підживлень озимих культур, оскільки посіви здебільшого перебувають у нормальному стані. В тому числі — за рахунок Росаферт 12:24:12+9S. Однак наступні сезони планую випробувати ще одне добриво бельгійського виробника — Росаферт 16–14–07+15S+4Mg. Найкраще його застосовувати врозкид або за допомогою сівалок під час весняного відновлення вегетації.
Співпраця
Ми використовуємо деякі інструменти точного землеробства — аналізи ґрунтів та моніторинг полів за допомогою безпілотників. Однак для мене це лише допоміжні засоби в роботі. У нас в господарстві понад 200 полів. Щодня я сідаю в машину та оглядаю посіви. Жодні аналізи чи індекси NDVI мені не допоможуть, поки я не обійду поле вздовж і впоперек. Як головний агроном мушу тримати на контролі практично усі виробничі моменти: вибір сортів та гібридів, добрив, засобів захисту рослин, кадри, технічну справність техніки… Але якщо у вас 18 000 га, це автоматично означає потребу в доступному надійному кредитуванні. У цьому плані для нас дуже важливою є співпраця з компанією «Ерідон». Для того щоб провести нормальну посівну і провадити подальший догляд за рослинами, ми потребуємо значних обсягів фінансування. «Ерідон» на всі 100% закриває це питання.
Усі рішення щодо вибору технології ми приймаємо разом із партнером, «Ерідон» не нав’язує нам свою позицію, а пропонує різні агрономічні рекомендації та результати власних досліджень.
Дуже важливо, що ми завжди отримуємо якісний оригінальний продукт. Деякі компанії, які постачають великі обсяги продукції, намагаються десь щось «зхімічити». В «Ерідон» така ситуація виключена — там працює потужна внутрішня служба контролю, яка турбується про репутацію компанії.
Я не женуся за надприбутками в особистому плані. Свою ключову місію як спеціаліста та головного агронома вбачаю у тому, щоб якісно підняти показники господарства. Я маю простір для агрономічної творчості — і це головне. Усе інше — прийде.