Про господарство у стані війни

Яким був початок повномасштабної війни для вашого господарства? Від яких планів на 2022 рік довелося відмовитись одразу?

Наше підприємство розташоване досить далеко від лінії фронту, тому нам значно легше працювати, ніж багатьом колегам. Цим ми цілковито завдячуємо героїчним Збройним Силам України. Але зрозуміло, що війна внесла непрості корективи, які ми мусимо враховувати.

З перших тижнів війни ми зайнялися волонтерською діяльністю. Це продовольче забезпечення, медикаменти, техніка — усе, що потрібно на фронті, й усе, чим ми можемо допомогти.

Щодо планів розвитку, то ми поки від них не відмовляємось, але, звісно, коригуватимемо відповідно до ситуації. У будь-якому разі будемо дотримуватись власних соціальних ініціатив наскільки це можливо. «Перлина Поділля» утримує різноманітні спортивні секції для дітей та дорослих, допомагає школам та дитсадкам, районній лікарні. Звісно, головну увагу сьогодні ми приділяємо допомозі фронту та гуманітарним потребам, але прагнутимемо зберегти все, що раніше було створено.

Микола Сольський нещодавно заявив про очікуване зниження якості посівів внаслідок дефіциту добрив, гербіцидів та посівного матеріалу. Чи вдалося господарству вирішити ці проблеми? Як ви оцінюєте стан посівів?

Ми мали проблеми з постачанням пально-мастильних матеріалів, ЗЗР, мінеральних добрив, були затримки з надходженням запасних частин до сільгосптехніки. Частково ситуацію вдалося вирішити, хоча, звісно,вона лишається непростою. Про стан посівів ярих культур говорити зарано, проте ми робимо все, щоб отримати не гірший врожай, ніж у попередні роки.

Які головні зміни відбулись у роботі підприємства, пов’язані з мобілізацією, введенням комендантської години, залученням техніки під військові потреби тощо?

Передусім ми ретельно проаналізували наші витрати, аби розуміти, на чому можна заощадити, щоб не скорочувати працівників.

Це дуже важливо, адже економіка країни має працювати, і цивільні мають утримувати свої родини. Зокрема, нам вдалося знизити витрату пально-мастильних матеріалів, оптимізувавши виробничі процеси. Це важливо, тому що до ЗСУ призвали значну частину чоловіків із нашої громади.

Наскільки, за вашими оцінками, зросли витрати на польові роботи в цьому сезоні?

Ціни на пальне підвищились вже більше ніж у 2 рази, вартість міндобрив підскочила фактично вдвічі, а загалом витрати на вирощування сільгоспкультур зросли щонайменше на 60-80%. Тому кредитування від Ощадбанку* для нас як ковток свіжого повітря.

Про партнерство з Ощадбанком

Господарство є одним з найбільших партнерів Ощадбанку в регіоні. Чому ви обрали саме цей банк, які головні переваги такого співробітництва?

З Ощадбанком ми працюємо вже років п’ятнадцять. Для мене важливо, що його співробітники завжди дотримують слова та шукають нестандартні рішення. Завдяки Ощадбанку ми змогли добудувати першу чергу елеватора, реконструювати ферми і загалом завжди знаходимо зручні та вигідні фінансові рішення для обох сторін.

Тобто особисті якості менеджерів Ощадбанку відіграють не останню роль у вашому виборі фінансового партнера?

Саме так. Хочу навести приклад з отриманням останнього кредиту в Ощадбанку. Ми готували документи, а сама угода мала бути укладена 24 лютого… Та з початком широкомасштабної російської агресії всі фінансові питання в Україні опинились у підвішеному стані.

Керівництво Ощадбанку пішло нам назустріч, процес активізувався і господарство отримало погодження на фінансування. Завдяки цьому ми залишились на плаву, продовжуємо нормально працювати й виконувати свої зобов’язання.

Якими фінансовими програмами Ощаду ви вже користувались? Які кредитні лінії залишились наразі?

Господарство бере участь у різних програмах фінансування. Останнього разу скористались умовами програми «5-7-9%». Наразі маємо постійні дві відкриті кредитні лінії.

Чи плануєте цього року ще звертатись по фінансування до Ощадбанку?

Будемо намагатись втілити свої плани розвитку попри всі негаразди. Наприклад, зараз реконструюємо ферму в селі Сушівці. Також, можливо, звертатимемося по фінансування для створення виробництва з переробки сої. Як я вже казав, в Ощадбанку ми маємо дві кредитні лінії, і я не маю сумніву, що ті чи інші наші пропозиції знайдуть розуміння у такого надійного багаторічного партнера. Сьогодні ми  всі робимо спільну справу.

Про перспективи

Розкажіть, будь ласка, детальніше про «Перлину Поділля».

В обробітку господарства перебуває понад 8000 га, і ми завжди орієнтувались на сучасні агрономічно обґрунтовані технології. Тож у сівозміні маємо понад 10 культур, включаючи досить рідкісні сьогодні цукрові буряки, а також широкий спектр кормових культур. Окрім поліпшення ґрунтів, це дає нам змогу диверсифікувати виробництво та розвивати такий критично важливий напрям, як молочне тваринництво. Нині на наших фермах утримується 1200 молочних корів та до 2500 голів загального стада. Це дає можливість підвищити рентабельність у рослинництві, отримати цінні органічні добрива, а також, що важливо в соціальному плані,— створити десятки нових робочих місць.

Також маємо сучасні потужності для зберігання зерна загальним обсягом до 40 000 т і власне виробництво комбікормів. Ми прагнемо досягти досконалості на кожному напрямі, за який беремось, тому регулярно потребуємо додаткового кредитного фінансування. Принаймні в нашому випадку це дійсно вигідно, оскільки дає змогу розвиватися та вчасно повертати отримані кошти.

Які ваші очікування від сезону 2022?

Експорт через морські порти України наразі неможливий. Ми напрацьовуємо альтернативні маршрути через Польщу, однак тут є низка проблем. Навіть якщо вирішити питання з транспортуванням зерна до кордону, то пропускна здатність зернової логістики Польщі, мабуть, разів у 10 нижча за наші потреби.

Поки сподіваємось, що запаси кукурудзи та сої на наших складах вдасться реалізувати. Гадаю, ранні зернові ми зможемо розташувати у стаціонарних зерносховищах, а кукурудзу доведеться зберігати в поліетиленових рукавах, якщо ситуація з експортом зерна не зміниться. Існує і запасний варіант, який сьогодні поступово реалізується. Це нарощення поголів’я худоби, що дає змогу пропускати надлишки зерна через молоко і утримувутися господарству на плаву.

Чи існують плани створення потужностей із переробки зерна?

Ми маємо певні переробні потужності, зокрема виробляли горохову та ячмінну крупу. Але це насамперед проект для забезпечення нашої громади продовольством, адже великі переробні підприємства завжди будуть ефективнішими. Проте наразі розглядаємо питання збільшення переробки сої на олію та шрот. Зокрема, обираємо обладнання, вагаючись поміж польським та вітчизняним — із Черкас.

Як ставляться люди до нинішніх труднощів?

З людьми потрібно налагоджувати довірчі стосунки завжди, як під час війни, так і в мирний час. Наші працівники роблять усе, щоб максимально ефективно працювати кожен на своїй ділянці роботи. Ми всі розуміємо, що робимо спільну справу, допомагаючи ЗСУ кувати перемогу над ворогом.

У нашому господарстві більше 300 працівників. З огляду на нинішні реалії кадрові питання іноді доводиться вирішувати у дуже нетрадиційний спосіб. Так, на оприскувачі працює наш програміст, і він чудово справляється з сучасною сільгосптехнікою. Також у нашій громаді нині мешкають багато вимушених переселенців. Ми як можемо забезпечуємо їх роботою. Хтось працює в аграрному секторі, а хтось, наприклад, на будівництві.