Новий сезон на ринку високоолеїнового соняшника починається в умовах повної невизначеності, спровокованої стрімким зростанням цін на рослинні олії на глобальному ринку і відповідним падінням розміру премій на високоолеїнову соняшникову олію. Про це йшлося на черговій зустрічі «Високоолеїнового клубу», організованій наприкінці лютого компанією «Сингента».
На початку 2021 року внаслідок посилення попиту на насіння соняшника та незвично високих цін на нього на ринку склалася унікальна ситуація, яка до того ж супроводжується практично нульовими преміями за вирощену ВО продукцію.
За словами модератора заходу, засновниці Trend&Hedge Club Катерини Конащук, за час її роботи з ринком ВО соняшника на ньому відбулися різкі зміни. Так, станом на 2011 рік премії стабільно сягали $35/т, при цьому на ринку діяли лише один-два покупці, з якими навіть не укладалися форвардні угоди. Зростання популярності ВО соняшника спричинило справжній вибух на локальному ринку, який тривав до 2016 року, після чого розпочався обвал цін на високоолеїнову продукцію.
«Соняшникова олія займає менше 10% світового ринку рослинних олій, а високоолеїнова продукція — ще менше. Натомість перше місце у пальмової олії, від попиту та цінових трендів на яку безпосередньо залежить увесь ринок», — відзначила Катерина Конащук.
Глобальний ринок рослинних олій: тренди попиту
Про тренди ринку рослинних олій, перспективи зростання споживання соняшникової продукції та конкуренцію між різними видами олій учасникам розповів Хосе Анхель Оліверо, директор із продажів Lipidos Santiga, S.A.
«Обсяг сукупного світового виробництва рослинних олій сягнув позначки 242 млн т. Насправді це вражаюча цифра, враховуючи, що 27 років тому вона становила всього лише 87 млн т. Нині пальмова олія посідає перше місце серед рослинних олій, займаючи 32,3% світового ринку. Цікаво, що її виробництво у відсотковому відношенні з того часу зросло більше ніж удвічі — з 15,8%», — зазначив експерт.
Натомість соняшникова олія нині займає лише 8,6% світового ринку. При цьому, як наголосив Хосе Анхель Оліверо, у сезоні–2020/2021 відчутний суттєвий дефіцит насіння олійних — світові запаси різко зменшилися, а екстракційний сегмент ринку активніший за агровиробничий. На його думку, у 2021 році ця тенденція триватиме і на ринку спостерігатиметься незначний дефіцит.
«Ми прогнозуємо, що світове виробництво рослинних олій становитиме 240 млн т, а також відбудеться певне цінове «полегшення» і покращення поточної ситуації. Багато чого залежатиме від урожайності олійних культур, оскільки минулого року обсяги світового виробництва впали на 2,5 млн т і ціни на олійну продукцію зросли», — наголосив Хосе Анхель Оліверо.
Істотний вплив на ринок олій чинять кліматичні та господарські фактори. Так, у провідних країнах — виробниках пальмової олії через екологічні вимоги фіксується нульовий чи мінімальний приріст насаджень. До того ж урожайність сільгоспкультур у регіоні безпосередньо залежить від явищ Ель-Ніньйо та Ла-Нінья. Ель-Ніньйо з посушливими умовами прийшов до регіону наприкінці 2019 — початку 2020 року, і цей ефект зберігається досі. Натомість невдовзі кліматичне явище Ла-Нінья принесе до Індонезії та Малайзії надлишкові опади. Тож можна прогнозувати, що виробництво пальмової олії буде на максимумі. Наразі ж у Малайзії рівень запасів найнижчий.
«Індія та Китай відіграють важливу роль на світовому ринку олій як споживачі, і зараз у них великий дефіцит цієї продукції та малі резерви. У наступні місяці вказані країни імпортують значно більше, причому пальмова олія переважатиме над соняшниковою. Вони є найбільшими імпортерами у світі разом із ЄС. Проте за п’ять років Індія хоче вийти на самозабезпечення та впроваджує високі мита на ввезення рослинних олій. У свою чергу Китай у середньостроковій перспективі буде знижувати закупівлі за рахунок переробки власних соєвих бобів», — розповів Хосе Анхель Оліверо.
Крім того, слід врахувати, що у глобальній перспективі у 2050 році на Землі житиме 9,7 млрд людей проти 7,7 млрд зараз, і вони потребуватимуть щонайменше 300 млн т рослинних олій. Єдиний реальний спосіб наростити виробництво насіння олійних культур — підвищення врожайності. Хосе Анхель Оліверо звернув увагу на конкуренцію пальмової та ВО соняшникової олії на ринку Євросоюзу. Так, пальмова олія є стабільною високоякісною сировиною, яка не змінює смак продуктів, має гарні параметри екологічності та містить ті самі жирні кислоти, що й оливкова чи соняшникова олії. Водночас в ЄС спостерігається тенденція до заміни пальмової олії соняшниковою. Однак ключовий критерій тут — ціна. Коли премії на високоолеїнову продукцію низькі, то на неї різко зростає попит, і навпаки.
«У соняшникової олії високий потенціал, у високоолеїнової — відмінний попит, але існують певні обмеження. Так, якщо не буде премій за вирощування ВО соняшника, то площі під ним скорочуватимуться», — резюмував експерт.
Глобальний ринок високоолеїнового соняшника: якими будуть премії
Про безпосередні перспективи виробництва ВО соняшника учасникам «Високоолеїнового клубу» розповів Луїс Карлос Алонсо, керівник із розвитку бізнесу олійних культур Syngenta.
«Ми бачимо суттєве падіння премій на ВО соняшник та високу волатильність цін у всьому світі. Наприклад, в Аргентині сезон починали із премією $30–40/т, зрештою вона впала до $20/т. Свій негативний вплив на ринок спричинила і нижча врожайність соняшника, а також невисокий вміст олії. Разом з тим сьогодні фіксується високий попит на будь-який соняшник, і наші сподівання на зростання високоолеїнового сектора не справдилися. Гадаю, у 2021 році площі під ВО соняшником скоротяться на 10–15%. Однак ситуація розвиватиметься по-різному в окремих країнах», — наголосив Луїс Карлос Алонсо.
На його переконання, оптимальним рішенням для фермера за таких умов є укладання дострокових угод на постачання ВО насіння із фіксацією премій по форвардних контрактах.
У 2020-му у світі було вироблено 54 млн т насіння соняшника — на 5,1 млн т менше, ніж позаторік (при цьому в Україні вирощено 14,5 млн т). Тому не дивно, що присутній постійний попит і зростають ціни. При цьому продавці неохоче пропонують довгі ф’ючерси. Розгортається справжня боротьба за ресурс між екстракторами, на ринку наявна надлишкова конкуренція та навіть певна паніка.
«Наразі премії за ВО продукцію вирахувати дуже складно. Ціни стрибають у діапазоні $100/т, і сьогоднішня пропозиція може різко відрізнятися від вчорашніх цін. Тому в Україні та Росії високоолеїновий соняшник часто продають як звичайний. Водночас постійне зростання цін на насіння з вересня 2020 року спричиняє мінімальну маржу для виробників олії. Відповідно, головне завдання для екстракційного сектора — забезпечити постійне надходження сировини, аби заробляти зі стабільною мінімальною маржею», — розповів Луїс Карлос Алонсо.
За даними експерта, в Україні 32% врожаю ВО соняшника фермери реалізували як звичайне насіння, а в РФ — взагалі 60%. Схожі тенденції спостерігаються у Болгарії та Румунії. Причина — високий попит на будь-який соняшник та низькі премії за ВО. При цьому сегрегація високоолеїнових посівів невигідна, якщо премія нижча за 10%.
«Мій прогноз для України: 40% високоолеїнового соняшника продаватимуть як звичайний. Хоча перспективи у цього сегмента дуже непогані. Так, фіксується середньорічне зростання експорту ВО з України на 122%, як до ЄС, так і до країн Азії та Океанії. Експорт з України до ЄС зріс на 132%, а до Азії — майже на 400%», — наголосив Луїс Карлос Алонсо.
Та все ж поточна ситуація на ринку не найкраща через гострий дефіцит насіння соняшника взагалі, тому трейдери, аби виконати контракти, беруть усе підряд. При цьому, на думку Луїса Карлоса Алонсо, у II та III кварталах 2021 року може відбутися зниження цін.
«Гадаю, світове споживання високоолеїнової продукції зупиниться на нинішніх показниках через локдауни, спричинені третьою хвилею COVID-19», — вважає експерт.
У деяких країнах цей сегмент будуть стимулювати за допомогою гарантованих премій, однак підстрахувати ризики можна лише укладенням довгострокових угод з покупцями із фіксацією премії, нехай і невеликої. «Премія обов’язково має бути як компенсація за витрачені фермером зусилля», — переконаний Луїс Карлос Алонсо.
Разом з тим в Україні площі під ВО соняшником навряд чи істотно скоротяться, оскільки чимало фермерів використовують окремі ВО гібриди, які підходять їм за агрономічними показниками, а також беруть ВО гібриди в разі дефіциту класичних. Питання лише у тому, чи будуть вони сегреговані належним чином.
При цьому і Луїс Карлос Алонсо, і Хосе Анхель Оліверо підкреслили гарні перспективи ВО соняшникової олії, принаймні кращі, ніж у ріпакової чи соєвої. Ціна соняшникової олії буде на 150% вищою, ніж на пальмову, а премія за 1 т ВО соняшникової олії перебуватиме в межах $80–150.
Локальний високоолеїновий ринок: як гарантувати маржу
Про особливості минулого та майбутнього сезонів на українському ринку високоолеїнового соняшника та олії розповіли представники трьох провідних агрохолдингів, що працюють у цій галузі.
Так, за словами Ганни Корж, Commodity Trader групи «Агропросперіс», компанія сьогодні обробляє 300 000 га і використовує власну мережу з 11 елеваторів, експортуючи 3 млн т агропродукції. Високоолеїнові гібриди соняшника на полях компанії вирощуються з 2015 року, причому нині вони займають 90% усіх площ під цією культурою. У валовому виразі це 220 000 т. До того ж у 2020 році була розпочата власна переробка насіння та експортовано 50 000 т соняшникової олії, 30 000 т з яких — саме ВО олія.
«Наша стратегія успішної роботи на цьому ринку включає налагодження більш тісних, довірчих стосунків із партнерами. Зокрема, діє спеціальна програма, за якою ми пропонуємо фермерами насіння ВО гібридів та технологію їх вирощування, зобов’язуючись викупити вирощений врожай. При цьому ми пропонуємо премію в розмірі $15/т або ж $40/га, є премія за врожайності понад 3 т/га. Також велику кількість власного врожаю ми продаємо за форвардними контрактами із фіксацією ціни чи розміру премії. Ми віримо в майбутнє цього продукту і гадаємо, що ринок премій реанімується», — зазначила Ганна Корж.
У свою чергу Олександр Терзієв, менеджер по роботі з ключовими клієнтами групи «Кернел», наголосив, що вітчизняні агровиробники цьогоріч потерпають від фактичної відсутності премій за ВО соняшник: «Виробник бачить, що премій немає, тому немає сенсу ним займатися».
Останніми роками частка «Кернел» в українському експорті високоолеїнової продукції перебуває на рівні 9–10,5%, а загалом під соняшник відведено приблизно 50 000 га (65% — це високоолеїнові гібриди). Найбільші обсяги ВО олії було продано до Китаю та Іспанії, а також до Нідерландів, Великої Британії та Італії.
На думку Олександра Терзієва, українська високоолеїнова продукція має значний експортний потенціал.
«Китайський ринок якраз минулого року спробував нашу ВО олію. Цього року премій немає, але потенційні покупці спробують, оцінять якість і подумають над довгостроковими контрактами. Китай буде основним драйвером і для ВО, і для інших культур», — вважає він.
Олександр Терзієв погоджується з твердженням, що сегреговані площі в Україні скоротяться через комплекс причин. Аграріям не буде вигідно виділяти високоолеїновий соняшник через відсутність премій, тим паче якщо ціни на соняшник взагалі будуть високими.
Разом з тим, попри невиконання певним відсотком агровиробників форвардних угод експерт не вважає ситуацію на ринку критичною.
«Ми ведемо перемовини. Багато виробників сумлінно виконують свої зобов’язання. Поточна ціна дуже висока, і складно сказати, як будуть укладатися форвардні угоди у новому сезоні. Ми готові розглядати ці питання з надійними партнерами. Треба знаходити раціональний розумний компроміс», — підкреслив Олександр Терзієв.
Як розповів Юрій Шлончак, керівник управління експортних продажів агродепартаменту «МХП», сегмент високоолеїнового соняшника для такої складної вертикально інтегрованої структури, як МХП, — це окремий бізнес, що існує в рамках ланцюжка «від поля — до заводу з переробки». Так, отриманий після виробництва олії протеїн спрямовується на комбікормові заводи та пташники.
«Ми дивимося, на яких умовах входимо в цей бізнес, адже потрібно, щоб маржа перекривала можливі відхилення у врожайності. Понад 70% врожаю ми контрактуємо наперед, аби не тримати відкриту позицію в цій частині бізнесу. Відсоток високоолеїнового соняшника у нас залежить від премії, яку можна отримати. Тому у 2020 році за премії $170/т він був найвищим — 31%, план на 2021-й — лише 17%. Дійсно, премія дуже волатильна, і це проблема, що постає перед усіма виробниками. Зайти в цей бізнес і спекулювати премією — дуже ризиковано», — пояснив Юрій Шлончак.
Представник МХП вбачає в сегменті виробництва високоолеїнової продукції три головні виклики:
«Утім, високоолеїновий соняшник — це окремий бізнес, і, якщо робити певні правильні кроки, він досить прогнозований. Потрібно фіксувати ціну. Також я погоджуюся з думкою, що низькі премії можуть зіграти нам на руку — є яскравий приклад Китаю, який ніколи не завозив стільки ВО продукції. Гадаю, премії повернуться, оскільки у цьому сегменті дійсно є високі ризики, що потребують компенсації», — переконаний Юрій Шлончак.
Цікаво, що кожен із представників вітчизняних агрохолдингів озвучив розміри премій за ВО продукцію, з якими вони можуть працювати на ринку. Так, представник МХП назвав показник у 10%, для «Агропросперіс» це $50/т насіння, а компанію «Кернел» на ринку високоолеїнової олії влаштує озвучений раніше коридор $80–150/т.
Тож найкращою стратегією для виробників ВО соняшника у 2021 році буде хеджування ризиків шляхом укладення довгострокових угод на вирощену продукцію із фіксованою ціною за 1 т чи гарантованою премією. При цьому учасники дискусії наголосили, що попит на високоолеїнову продукцію на світових ринках безпосередньо залежить від кінцевої ціни. Тому навряд чи можлива ситуація, коли соняшник пропонується за найвищими цінами, а за ВО насіння ще й видаються великі премії. Тож головне — чітко дотримуватися технології вирощування і законтрактувати частину врожаю. Якщо у світі продовжиться тенденція зростання попиту на рослинні олії, то виробник ВО продукції у будь-якому разі отримає гарну рентабельність.
