В Україні відкривається вільний обіг землі сільськогосподарського призначення. І відкривається поки лише для фізичних осіб та з обмеженнями площі землі, яку можна придбати. Залишається багато відкритих питань у нормативному регулюванні земельного ринку, поки не відомий обсяг ділянок, що будуть запропоновані на продаж, і немає чіткого розуміння параметрів попиту на головний сільськогосподарський актив. Утім, за перипетіями обговорення законотворчих рішень, параметрів ринку, створення кадастрів та передачі державної землі ОТГ «за кадром» постійно залишалося питання фінансування, без якого ринок існувати не буде. І лише нещодавно держава визначилася, що її участь у кредитуванні ринку здійснюватиметься в рамках програми «5-7-9%».
Але чи готова сама банківська система активно включитися у кредитування угод на купівлю-продаж землі? Які банківські продукти будуть запропоновані? Чи влаштовує банки програма «5-7-9%» як механізм здешевлення ставок за кредитами на землю?
За відповідями на ці запитання Landlord завернувся до Євгена Заіграєва, керівника дирекції по роботі з бізнес-клієнтами ПриватБанку. Адже саме ПриватБанк наразі є безперечним лідером за кількістю укладених кредитних договорів «5-7-9%» і, мабуть, має найбільшу частку МСБ у кредитному портфелі взагалі. Завдяки простим і зручним в отриманні та обслуговуванні продуктам, розрахованим на найдрібніші підприємства агросектору, ПриватБанк зробив можливим дешеве кредитування для господарств із земельним банком 10–20 га і менше. І саме від ПриватБанку аграрії чекають зручних та прозорих продуктів фінансування купівлі землі.
Про відкриття ринку землі
Представники банківських установ вже неодноразово заявляли, що земля стане привабливим для кредитування активом. Є певні застереження щодо самих процедур, немає ясності у питанні, які саме продукти будуть запропоновані, але ринок паїв вже відкривається. Чи готовий ПриватБанк розпочати кредитування купівлі землі безпосередньо з 1 липня?
З 1 липня 2021 року ринок відкривається для фізичних осіб, а для бізнесу це відбудеться значно пізніше — з 2024-го. Наразі ми активно включитися у кредитування не готові. Банк отримував запити, які були сформовані не фізособами, а великими аграрними підприємствами, — вони стосувалися того, чи готові ми фінансувати купівлю землі їхніми співробітниками. Вочевидь, йдеться про подальшу передачу землі покупцем у довгострокове користування підприємству та згодом її продаж тому самому підприємству у 2024 році. Але після консультацій з ризик-менеджментом, службами фінансового моніторингу та комплаєнсу ми дійшли висновку, що мета, якої прагнув досягти законодавець, була в іншому — на першому етапі реформи продаж відкривається виключно для фізосіб для ведення господарства, без прихованого перепродажу землі юрособі. Ми вирішили, що як державний банк не можемо підтримувати такі угоди.
Ще однією проблемою першого етапу відкриття вільного обігу є те, що всі ділянки землі, про які йдеться, дуже фрагментовані — вони можуть бути розташовані у середині масиву, без прямого доступу. Оформлення у заставу такої ділянки та її можливий подальший перепродаж стають занадто складним. Адже, навіть якщо застава (тобто земля) переходить до банку як погашення кредиту, ми зобов’язані її продати протягом двох років.
Чи існує насправді конфлікт, про який ви казали? Той самий фермер може попросити власників паїв допомогти відкупити йому ділянки, які він орендує. Тож покупцем однаково стане той, хто землю обробляє й зараз.
Так, ми це розуміємо. Але, погодьтеся, це дуже тонка грань. Банк не є слідчим органом і не може самостійно встановлювати, хто саме стоїть за заявкою на кредитування — малий або середній фермер, як ви кажете, чи агрохолдинг. Насправді ми б вітали рішення відкрити ринок одразу для всіх категорій покупців — це б зробило його прозорим і зрозумілим для банківської системи. Але ми маємо певний перехідний період, під час якого ціна землі буде дещо нижчою від очікуваної внаслідок обмеженості кола потенційних покупців та інвесторів.
Тобто ціна землі буде низькою внаслідок того, що не всі потенційні покупці допущені до ринку на першому етапі?
Тут треба пояснити, як з точки зору банку виглядає ринок землі. Ми бачимо на ньому два види цільового призначання кредитування. Так, є фінансування суто бізнесу, і в цьому випадку ризик-менеджмент аналізує бізнес таким, який він є. Тобто обіг підприємства, його фінансова звітність, господарча діяльність — це зрозумілі та прозорі для банку категорії. Але цей ринок, продаж землі юрособам, відкривається у 2024 році. Поки ж позичальником може бути фізособа. Людина може вести на своїй землі той самий бізнес, але банк буде розглядати таке кредитування лише з точки зору того, що земля здається в оренду, і застосовувати зовсім інший фінансовий аналіз. У мене є певні сумніви, що за рахунок оренди можна повернути кошти на придбання землі та відсоток за кредитом. Тому ціна і буде «стримуватися».
Про перспективу кредитування землі
Тобто банк зовсім не вбачає для себе перспективи кредитування на першому етапі відкриття ринку?
Ні, це зовсім не означає, що нам нецікаво працювати з ринком землі. Це велика перспектива, земля — цінний довгостроковий ліквідний актив. Є певні проблеми, які я назвав, що не дадуть нам повноцінно включитися в ринок у поточному році. Ми розглядаємо продукти для кредитування фізосіб — адже є іпотечне кредитування й у банку є окремий продукт «Бізнес-іпотека», який ми можемо запропонувати одразу. Це простий прозорий механізм — кредитування нерухомості під заставу нерухомості (а земля — дуже ліквідний об’єкт нерухомості). Ба більше, іпотечне кредитування під заставу землі стане потужним поштовхом для подальшого розвитку програми «5-7-9%», яка вже передбачає здешевлення такого виду фінансування. Цю програму сприймають як продукт виключно для бізнесу, але насправді це не так — і поява окремої програми дешевої іпотеки це підтверджує. У такому випадку буде вирішена і проблема низької доходності оренди — здешевлення ставок кредиту за участю держави зменшить загальне навантаження на фізособу, яка його братиме.
Тож ми будемо готові запропонувати такий продукт, але, ще раз підкреслю, активного кредитування придбання землі на першому етапі ринку не буде.
За нашими підрахунками, у 2021 році до продажу може бути запропоновано не більше ніж 3% паїв, частина яких буде викуплена орендарями за власні кошти. Але й у цьому випадку ринок потребуватиме кредитування на рівні $600 млн. Чи є наразі у банківської системи достатня ліквідність для задоволення такого попиту?
За поточним курсом це становить приблизно 17 млрд грн. Фінансування такого розміру наразі взагалі не є питанням для банків — ПриватБанк може самотужки з легкістю задовольнити потребу. Наведу приклад для порівняння: наш портфель кредитів вже становить 54 млрд грн. Якби ринок з 1 липня відкривався у повному обсязі — і для фізосіб, і для юридичних осіб з обмеженням до 10 000 га, можливо, були б певні проблеми. Хоча, на мою думку, кризи з кредитуванням не сталося б і у цьому випадку — адже до продажу не буде запропонований увесь масив землі одночасно, буде поступовий еволюційний процес зростання пропозиції, попиту та цін. А йдеться, ще раз підкреслю, про ліквідний актив, і будь-який банк шукатиме можливість фінансувати такі угоди.
Про програму «5-7-9%»
Наскільки, за вашими оцінками, вплинув запуск програми «Доступні кредити 5-7-9%» на діяльність ПриватБанку? Чи пожвавила вона кредитування МСБ?
Безумовно, і цифри це наочно показують. У квітні минулого року було просідання по кредитах для МСБ, пов’язане з карантинними обмеженнями і загальною економічною кризою. На кінець липня 2020 року, коли запрацювали програми «5-7-9%» та державних гарантій, кредитний портфель МСБ становив 5,4 млрд грн. На кінець травня поточного року цей показник збільшився до 8,8 млрд грн і продовжує щотижня зростати. У тижневому вимірі ми видаємо МСБ 300–320 млн грн. На сільське господарство припадає з кредитного портфелю 3 млрд грн, і це найбільша за фінансуванням за програмою «5-7-9%» галузь. При цьому на рефінанс за такими кредитами наразі припадає лише 10%, а у сільському господарстві, відповідно, виходить десь 3%.
Чому склалося таке співвідношення? Аграрії не звертаються за рефінансуванням раніше отриманих позик чи сам банк відмовляється проводити це фінансування?
Ні те ні інше — до кінця 2019 року МСБ переважно звертався для отримання позик за нашими програмами КУБ чи «АгроКУБ» (для сільського господарства). Це дуже простий та зручний вид беззаставного кредитування. Так, суми там невеликі, але програми приваблюють клієнтів відсутністю застави. А ось кредитування МСБ під заставу в нас активно розпочалося саме минулого року та збіглося з початком дії програми «5-7-9%». Таким чином, за цією програмою ми сформували майже нову клієнтську базу і нам практично немає кого рефінансувати. Можу запевнити, що всі заявки від підприємців, які мали кредити під заставу, були розглянуті й вони отримали в рамках «5-7-9%» здешевлення кредитної ставки, тобто рефінанс.
До речі, за державними програмами фінансування постійно спостерігаються затримки по виплатах коштів. Чи не буває так із програмою «5-7-9%»?
З іншими державними програмами дійсно затримки виплат є. Але програма «Доступні кредити 5-7-9%» побудована за іншим принципом. Банк має розрахунки щодо можливих виплат на пів року і раз на два-три місяці подає заявку на фінансування. На початку місяця гроші надходять на скрол-рахунок банку для компенсації відсотків по кредитах на місяць, тобто ми отримуємо передплату. Жодного збою за цією програмою ще не було і, сподіваюся, не буде. Скажімо, з 1060 кредитів, що були видані банком бізнес-клієнтам під заставу чи на покупку основних засобів протягом квітня, 930 припало саме на кредити за програмою «Доступні кредити».
Виходить, що майже 90% заставних кредитів припало саме на «5-7-9%». Складається враження, що програма фактично замінила собою кредитну систему…
Мабуть, це дуже сміливе припущення. За програмою «5-7-9%» субсидіюються угоди, кредити бізнес все одно залучав би. Правда у тому, що такі кредити були б дорожчими, а загальна сума — меншою. Тож програма доповнює та стимулює кредитну систему, але замінити її не може.
Які можуть бути підстави для відмови у кредитуванні за програмою?
Коли минулого року ми вводили «5-7-9%», діяв дуже простий принцип — у кредитуванні нічого не змінювати. Тобто тим, кому ми б відмовили в отриманні звичайного кредиту, ми відмовляємо й у фінансуванні із залученням цього механізму. Система прийняття рішення ризик-менеджментом ніяк не залежить від системи субсидіювання ставок за кредитами, а банківські продукти залишилися такими, як і були. Відмінність полягає в тому, що раніше банк видавав багато дорогих коротких беззаставних кредитів. Завдяки «5-7-9%» частка довгих кредитів із заставою значно зросла, що підвищило стабільність банку в цілому. Крім того, програма постійно розширюється і наразі до неї вже можуть залучатися представники середнього бізнесу.
Не можу сказати, що програма була єдиною причиною пожвавлення кредитування банком, але багато в чому дала поштовх до розвитку довгих заставних інвестиційних кредитів. У порівнянні з березнем 2020 року кількість таких кредитів злетіла в нас у 20 разів.
Про державні гарантії
Ви сказали, що кредити «5-7-9%» були разом з державними гарантіями. Як це вплинуло на статистичні показники?
Звісно, можливість отримання кредиту без застави або з частковою заставою під державні гарантії приваблювала багатьох бізнесменів. Наразі ми отримуємо 3000–3600 нових заявок на кредит за програмою «5-7-9%» на місяць. Коли в нас була можливість комбінувати їх із програмою державних гарантій, ця кількість становила 5000–6000 заявок. Але, на жаль, ми дуже швидко вичерпали свій ліміт по держгарантіях і зараз звернулися з проханням про його збільшення.
Якщо можливість отримання кредитів без застави буде відновлена, хто з представників агросектору може претендувати на держгарантії, яким критеріям має відповідати господарство?
Коли програма була розпочата, банк сформував базу найбільш надійних клієнтів (це близько 10 000 компаній), які відбиралися за показниками їх фінансової звітності та, відповідно, «якості» кредитної історії. Ми звернулися до них з повідомленням, що готові кредитувати під державні гарантії на певну суму, яка становила до 1 млн грн. І таких кредитів було видано близько 1000. Частку агрокомпаній ми спеціально тут не відслідковували, але, гадаю, я не помилюся, якщо скажу, що вона зіставна з часткою у загальному обсязі фінансування сільськогосподарського сектору — 25–30%. Та ще раз підкреслю: перший транш нами вже повністю вичерпаний, і говорити, що буде кредитування під державні гарантії до 1 млн грн, наразі не можна. Після продовження програми ми будемо готові озвучити всі параметри, що будуть встановлені. Втім, це не означає, що популярність «5-7-9%» якимось чином при цьому знизилася.
Про скоринг
Нам доводилося чути думку представників банківської системи, що на заваді кредитуванню агро стоїть відсутність якісного скорингу, а також труднощі в оцінці сільськогосподарських підприємств. Чи поділяєте ви таку думку?
Загалом ПриватБанк пішов шляхом автоматизації усіх процесів, і ми маємо розраховані кредитні ліміти приблизно для 200 000 клієнтів, яким регулярно пропонуються позики і повідомляється сума, яку вони можуть отримати. Сумарно це близько 200 млн грн.
Але далеко не всі підприємці зацікавлені в отриманні фінансування, крім того, заявки, що до нас надходять, обробляються ризик-менеджментом, і в результаті ми й отримуємо ту саму кількість у 1000 кредитів на місяць, про які йшлося. Якщо порахувати від загальної кількості реально діючих аграрних підприємств, то у нас кредитуються десь 5000–6000 аграріїв. Для них були створені окремі продукти — аналоги тих, що діють для всього бізнесу. Відмінність була лише у термінах погашення кредитів з урахуванням сезонності бізнесу. Але ми бачимо потенціал агросегменту і стабільно зростаючу частку галузі як в економіці України, так і в економіці ПриватБанку. Тому зараз у банку створюється окремий департамент, що працюватиме тільки з клієнтами галузі, й одним із завдань буде саме вирішення питання скорингу.
Ми вважаємо, що у разі побудови якісного скорингу банк зможе видавати таким клієнтам на 30–60% кредитів більше. Тож потрібна окрема методика прийняття рішень, і ми співпрацюємо з цього питання з різними компаніями, підбираємо відповідних фахівців у команду. У наступний рік ми маємо зайти з чітко позиціонованим складом клієнтів в агросекторі та окремою лінійкою продуктів для сільського господарства. У фокусі залишаються мікро-, малі та частково середні компанії з річним обігом до 300 млн грн. Саме для них насамперед і будуватимуться моделі скорингу для прийняття швидких, а в ідеалі — автоматичних рішень за кредитуванням.
