Про економіку агрофірми

Як було створено агрофірму «Дитятки» і з якого земельного банку розпочиналась її господарча діяльність?

Рішення про створення агрофірми було прийняте наприкінці 2016 року, і навесні 2017-го ми встигли повноцінно увійти у свою першу посівну кампанію. Звісно, цьому передувала робота з консолідації земельного банку — ми починали приблизно з 1000 га орендованих ділянок переважно державної форми власності.

З кожним роком агрофірма поступово збільшувала оброблювану площу — ми також почали працювати безпосередньо з власниками паїв і продовжували розширювати банк орендованої державної землі за угодами із сільськими радами. В результаті наразі маємо близько 4500 га землі в обробітку.

Яка структура земельного банку за формами власності? Чому питома вага державної землі є настільки значною?

Точних цифр я назвати не можу — частка землі державної форми власності в оренді постійно змінюється. У цілому ж на орендовані паї приватних власників у нашому земельному банку припадає 30–40%, а на державну землю — 60–70%. Наприклад, наразі ми поступово розкорчовуємо державні площі та готуємо їх для рослинництва.

Така структура пов’язана зі специфікою регіону, де значні площі залишились у державній чи комунальній власності, а зараз передані до ОТГ. До речі, Іванківська ОТГ вже є найбільшою в Україні, а наразі обговорюється питання про приєднання до неї території колишнього Поліського району.

Ви згадали, що першу польову кампанію агрофірма провела у 2017 році. Які напрями діяльності ви практикуєте окрім рослинництва?

Нашим основним видом господарської діяльності було і залишається вирощування зернових та технічних культур. Тваринництвом найближчим часом займатись не плануємо. Натомість завдяки великому парку техніки ми надаємо іншим господарствам послуги з обробітку ґрунту, посіву, збирання врожаю тощо.

Про сівозміну та технологію

Як на діяльності компанії відбивається те, що землі розташовані на територіях, постраждалих від Чорнобильської катастрофи?

У 2017-му агрофірма заходила на землю, що не оброблялась по 20–30 років. І загалом землі регіону збіднілі — тут переважають супіщані ґрунти. Десятки років вони не культивувались, не вносились добрива, мікроелементи тощо. Не дивно, що за перший рік господарчої діяльності ми фактично вийшли в нуль. І з огляду на умови це цілком гідний результат.

Звісно, всі землі та вся продукція пройшли і проходять жорсткий контроль на наявність важких металів. І можу сказати, що зона стала абсолютно чистою в плані екології. Так, наприклад, агрофірма «Дитятки» експортувала просо безпосередньо до Німеччини. Перша партія два тижні проходила лабораторні перевірки, де не лише відстежували радіаційний фон, а й вивчали технологію вирощування, виявляли залишки ЗЗР у кінцевій продукції. Також ми вже маємо контракти на постачання жита до «Васильківхлібопродукту», який теж проводив ретельні перевірки.

Яку сівозміну практикує агрофірма?  

Наші основні культури — кукурудза, соняшник (саме з них ми починали у 2017 році) та жито. Раніше у сівозміні було просо, але наразі ми від нього майже відмовились через нестабільність ринку цієї культури. Крім того, ми постійно експериментуємо з супутніми культурами, зокрема були озима пшениця, гречка, гірчиця та соя. Але з огляду на ґрунтово-кліматичні умови регіону ці культури не давали очікуваного рівня прибутку, і минулого року ми повністю сконцентрувалися на трьох основних культурах: соняшнику, кукурудзі та житі. Приблизно по 35% площ ми відвели під жито та соняшник, чверть землі — під кукурудзу і близько 5% — під просо.

На 2022 рік ми запланували збільшити площу під посів кукурудзи до 50% усієї землі, що ми орендуємо, а решту в рівних частках розділити між соняшником та житом. Таке рішення продиктоване суто ринковою кон’юнктурою — саме кукурудза найбільш стабільна і прогнозована у плані прибутку.

Яка середня врожайність основних культур у господарстві (на прикладі минулого року)?

По соняшнику ми зафіксували на різних ділянках урожайність від 2,2 до 2,5 т/га, кукурудза зазвичай в нашому регіоні дає 6–7 т з гектара. Приблизно 90% усіх площ соняшника ми задіяли під високоолеїнові гібриди з різними термінами визрівання.

Парк техніки компанії налічує близько 40 одиниць, і теоретично не всі вони потрібні для обробітку такої площі. Ви придбали техніку для надання послуг іншим господарствам?

Ні, техніку ми купували під власні потреби, а ідея надавати послуги з обробітку ґрунту чи збору врожаю прийшла пізніше. За п’ять років існування підприємства ми випробовували різні технології, підбирали техніку, найбільше пристосовану для наших умов.

Значний вплив має й те, що земля довго не оброблялась, і в нашому парку є техніка, непритаманна для сільгоспвиробництва. Наприклад, минулого року агрофірма придбала три екскаватори-навантажувачі JCB 3CX Sitemaster для розкорчовування заліснених ділянок.

Ми плануємо впровадження у господарстві точного землеробства для диференційованого внесення добрив і висіву насіння. Тож до весни 2022 року нам, можливо, потрібно буде придбати розкидач із програмним забезпеченням і саме програмне забезпечення для John Deere та Horsch.

Про зберігання

Які потужності зі зберігання наразі є в агрофірми?

Ми маємо два власні склади для підлогового зберігання зерна, один з яких повністю доробили у 2021 році. Ще один такий склад ми орендуємо на постійній основі. Сумарна потужність одночасного зберігання — близько 10 000 т зерна.

Тобто агрофірма одразу продає продукцію? 10 000 т замало для таких площ в обробітку.

Ні, адже культури на кшталт пшениці або жита обов’язково мають «вилежатись», щоб сформувалась натура зерна. Тому ми завозимо зерно на склад і потім продаємо або залишаємо в очікуванні кращої ціни. Звісно, нам доводиться користуватись послугами інших елеваторів для доробки та зберігання зерна. Наприклад, кукурудза повністю йде на доробку, адже врожай ми збираємо за високої вологості зерен, і без зерносушарки не обійтися.

Чи планує фірма встановлювати власну зерносушарку та елеватор?

Так, це одне з нагальних завдань. Але робити це ми будемо скоріш за все за рік. Необхідна нам зерносушарка коштуватиме щонайменше 20–25 млн гривень, і за нашими розрахунками період окупності становитиме близько п’яти років (з огляду на те, що ми припинимо користуватись сторонніми послугами).

А найближчий до нас потужний елеватор розташований аж за 80 км від господарства, й інколи ми возимо кукурудзу за 200–220 км. Хоча, з іншого боку, завдяки цьому скорочується відстань наступного перевезення зерна до портового термінала.

До речі, ви не розглядали можливість власного трейдингу?

Трейдинг у планах є, але, поки немає власних потужностей зі зберігання, він залишається другим питанням. Крім того, для організації трейдингу потрібно буде вносити зміни до структури управління, формувати логістичний напрям. До того ж усе залежить від культури — жито ми реалізуємо переважно на внутрішньому ринку (хоча минулого року продали до 3000 т до Туреччини), а по кукурудзі та соняшнику постійно співпрацюємо з Kernel, МХП, «Дельта Вілмар» та іншими компаніями.

Про кадри

Іванківський та Поліський райони складні не тільки своїми ґрунтами. Охочих працювати небагато. Як вирішується кадрове питання?

Наразі в агрофірми «Дитятки» близько 40 постійних висококваліфікованих працівників, і ми є одним з найбільших роботодавців регіону. Але знайти таку кількість фахівців було дуже складно — у 2017 році, коли ми починали працювати, робітників залучали з інших областей України. Для їх проживання агрофірма збудувала гуртожиток.

Гідна стабільна заробітна плата, соціальний пакет, преміювання за підсумками сезону або циклу робіт, що гарантує фірма, зробили свою справу. Наразі близько 40% наших співробітників становлять місцеві мешканці, хоча більшість персоналу, як і раніше, доводиться залучати з інших областей.

Чи торкнулась підприємства проблема відтоку кадрів за кордон?

Так. Ми уважно спостерігаємо за цією проблемою та вважаємо, що обрали правильний шлях протидії відтоку персоналу на заробітки. Компанія пропонує конкурентну зарплату, всі наші робітники забезпечені безкоштовним харчуванням.

Фахівцям з інших регіонів ми надаємо безкоштовне проживання. На нашу користь грає той фактор, що люди заробляють гідні гроші, не виїжджаючи з країни.

Чи співпрацює компанія з профільними вишами для залучення кадрів?

Ми постійно співпрацюємо з Іванківським центром зайнятості. Крім того, щороку працюємо з Катюжанським вищим професійним училищем, яке готує фахівців у сфері сільського господарства. Студенти проходять стажування на базі нашої агрофірми, і серед них є такі, що працюють у нас на постійній основі.

Про партнерство з Ощадбанком

Коли агрофірма «Дитятки» вирішила залучити кошти для розвитку і чому обрала партнером саме Ощадбанк?

На початку інвестування здійснювалось за рахунок засновників підприємства. Але у 2018 році, коли земельний банк фірми стрімко зростав, постало питання масштабування бізнесу, яке без кредитних коштів вирішити було неможливо.

Перший кредит на поповнення обігових коштів у сумі 3 млн гривень ми залучили в іншому банку і протягом року повністю розрахувалися з ним.

І тут постала проблема: ми зрозуміли, що нам потрібно залучати більше кредитування, адже в обробітку було вже близько 2700 га. Зростали витрати на посівний матеріал, добрива, ЗЗР, потрібно було швидко нарощувати технічний парк.

Тоді ми обрали Ощадбанк, адже вважали, що це надійний державний банк із прозорою політикою співпраці з клієнтами. І не помилились.

Про залучення якої суми йшлося?

Ощадбанк відкрив для нас відновлювану кредитну лінію на три роки під заставу майна, яке вже було у компанії, на суму 10 млн гривень на стандартних умовах. Але щороку за угодою з банком ми збільшували обсяг залучення коштів — минулого року сума сягнула 17,5 млн гривень, а саму кредитну лінію було пролонговано на наступні три роки. Наразі наш кредитний портфель в Ощаді становить близько 28 млн гривень.

Крім того, змінились і умови — ми скористались державною програмою «5-7-9%» і взагалі отримали рефінансування під антикризову ставку 0%, введену на час активної фази пандемії. Тобто наразі кредитна лінія для нас по суті безкоштовна. Це дуже вигідні умови.

Сподіваюсь, що у 2022 році Україна нарешті подолає COVID, і тоді ми за умовами кредитної лінії та програми «5-7-9%» отримаємо 3% річних за залученими коштами.

Тобто швидке розширення парку техніки відбулось завдяки вигідним умовам кредитної лінії?

Так, але ми ще брали окремі кредити на придбання гусеничного трактора John Deere 9560 RT і легкової автівки. Автомобіль Lexus NX 300h ми придбали за кредитною програмою Ощадбанку «Автобіз» для потреб господарства, а потужний гусеничний трактор замовляли за кордоном спеціально для нашої агрофірми. Він був у вжитку, тому 30% вартості ми внесли одразу самі, а на 70% оформили кредит за програмою «5-7-9%». Втім, оскільки це вживана імпортна техніка, найменші відсотки нам надати не мали права, і кредит оформлено під 9% річних.

Виходячи з того що ви спеціально замовляли трактор John Deere, брали під нього окремий кредит, він дуже потрібний господарству. Але навіщо?

Це пов’язано з особливістю ґрунту — навесні на полях накопичується багато вологи, особливо після такої зими, як була рік тому. Звичайні колісні трактори просто в’язнуть. У гусеничних машин тиск на ґрунт на одиницю площі значно менший завдяки розподіленню ваги по всій поверхні гусениць.

Крім того, ми придбали та задіяли причіпні комплекси для глибокого рихлення, тож знадобилась велика потужність. Наприклад, ми використовуємо гусеничний трактор разом із глибокорозпушувачем Case IH Ecolo-Tiger, сівалкою Horsch Maestro 16SW та сівалкою для просапних культур Horsch Maestro 16/70 SW.

На наших ґрунтах навіть двигунам на 360–400 к.с. дуже складно впоратися. Зважаючи на все це, єдиним виходом було придбати гусеничний трактор підвищеної потужності.

Партнерство з Ощадбанком продовжуватиметься?

Неодмінно. Як я вже казала, відновлювану кредитну лінію було пролонговано. З весни цього року господарству потрібно вирішити декілька стратегічних питань розвитку, і без залучення додаткових коштів не обійтись. І, до речі, я переконалась, що працювати за кредитними програмами Ощадбанку для фінансування поточної діяльності вигідніше за укладання форвардних контрактів. Кредитування — прозорий, зрозумілий та простий інструмент на відміну від форварду, де постійно виникають додаткові зобов’язання. З Ощадом у нас склались добрі стосунки — зазвичай ми просто розповідаємо про свої потреби (техніка, витратні матеріали тощо), а співробітники банку пропонують варіанти вирішення питання.