Цього року більшість вітчизняних агрокомпаній намагатимуться виростити врожай або взагалі без міндобрив, або з їх мінімальною кількістю. Головна причина — їхнє фактично дворазове подорожчання на тлі істотного здешевлення зерна. У фермерів банально немає грошей, що неодмінно позначиться на валовій врожайності та якості зерна.
Декілька років тому група однодумців заснувала в Україні компанію «Органік Вейст Менеджмент». Це власник господарства «Колос» Леонід Центило, який взяв на себе роль технологічного провідника нового підприємства, власник компанії «Прогресивні агротехнології» Геннадій Пасічник, що веде суто технічну частину справи, та Ірина Волох, яка відповідає за фінансовий бік. На думку Леоніда Центила, актуальність відновлення наших ґрунтів зростає через повномасштабне вторгнення рашистів — як з екологічної, так і з моральної точки зору.
«Це наш безпосередній обов’язок, і це майбутнє України. Адже можливості наших ґрунтів дають змогу виростити врожай, достатній для харчування до одного мільярда людей», — каже він.
Але не можна просто взяти і викинути органічні відходи на поле. Продукти розкладання органіки забруднюють підземні води та річки, а у ґрунті накопичуються різноманітні патогени, відбувається їхня фосфатизація тощо. Ми повинні розуміти, що таке органічні відходи на неконтрольованих звалищах. «Необхідно їх технологічно правильно переробити, прискорити якісне розкладання і водночас виготовити на їхній основі корисні ресурси — добрива чи біогаз», — наголошує керівник компанії «Прогресивні агротехнології» Геннадій Пасічник.
Про профіль компанії
Леоніде Васильовичу, ви відомий як власник інтегрованого господарства «Колос», де представлені всі напрями сільського господарства та переробки. Чому раптом «Органік Вейст Менеджмент»? Для чого це вам?
Леонід Центило: Мабуть, назва говорить сама за себе. Можна дивитися на сільське господарство як бюджетоутворюючу галузь, галузь, що продукує цінний продукт. Але кожне виробництво має свої наслідки.
В агросекторі це залишки вирощування культур, або відходи переробки. Якщо йти глибше, у питання комунальних господарств, то тут цілий комплекс. Достатньо сказати, що пересічний українець продукує за рік 300 кг різних відходів, і на 60–70% сміття, відходи складаються з органіки.
Але органіка розкладається природним чином.
Леонід Центило: Так, але не зовсім — наприклад, є утворення токсинів, забруднення водойм і багато іншого. Ми продукуємо близько 7 млн т органічних відходів — усе це може бути перероблене і використане для виробництва іншої, безпечної продукції в системі рослинництва, садівництва, системі парків та інших напрямах.
Тому ми вирішили об’єднати різні технології від «Колосу», взяти найкращі технічні думки від «Прогресивних агротехнологій» та створити таку компанію, яка змогла би користуватися нашим спільним надбанням і заявити про себе як суб’єкт, що вміє управляти органічними твердими чи рідкими відходами.
І сьогодні ми ведемо таку політику, що Україна має перспективне європейське майбутнє в частині перетворення повністю безпечного продукту (як для прямого використання, так і для перетворення на інші продукти).
Тобто первинним у вашій діяльності було все ж сільське господарство, а вже потім ви зрозуміли необхідність переробки?
Леонід Центило: Ні. Ми об’єдналися саме на розумінні проблематики. Якщо в нас багато відходів харчової промисловості, то це із землі пішло й у землю має повернутися. Це як закон природи.
Наразі ми з вами перебуваємо неподалік найбільшого звалища України (станції аерації), і ми знаємо, як зробити тут безпечну територію та повернути її у сільськогосподарський обіг чи інше природне використання.
Про структуру відходів
Але ви самі щойно казали, що до 70% відходів — це органіка і сортуванням сміття з переробкою тут нічим не зарадиш…
Леонід Центило: Так, це і є головна проблема. Пластик, папір, метал легко збирати, переробляти, на них є свої покупці. А всі, навіть невеликі селища створюють власні захоронення органічних відходів, що призводить до тих чи інших катаклізмів або забруднень. Ми обрали дешевий об’єкт, яким ніхто або майже ніхто не хоче займатися. І наша мета — повернути території у природний стан і господарське використання.
Мені як науковцю та аграрію болить те, що колись українські ґрунти отримували від 6 до 10 т органіки на кожен гектар.
За останні роки, коли була розбалансована сівозміна, майже знищене тваринництво, показник внесення органіки впав до 0,4–0,6 т на гектар. І це притому, що мінімальний показник використання мінеральної складової становить не менше ніж 6 т на 1 га. За правилами ми маємо вносити 8 т у степу, близько 10 т у лісостепу та до 12 т на Поліссі. І тоді можемо довго говорити про стале виробництво, сталий продукт тощо.
І це зовсім не фантастичні цифри — у 1990-му в середньому по країні вносили 8,6 т мінеральної складової на 1 га. І результати того року, коли було зібрано 50 млн т зерна і вироблено 5,3 млн т цукру, не випадкові.
Але ж зараз врожаї ще більші — по 60–65 млн т зерна.
Леонід Центило: Чекайте! Кормова група тоді займала 12 млн га з 34 млн га, тобто понад третину землі. А зараз займає 1–1,2 млн га.
Це сталі процеси ґрунтоутворення, які прискорюють насичення землі органікою. Умовно цю землю ми взяли в оренду в наших пращурів, вони — у своїх. І повинні передати дітям землю у гарному стані.
Хочемо ми того чи ні, доводиться говорити про стан земель — адже на початок широкомасштабної війни потенціал українського сільського господарства був дуже високим.
Якщо ми після війни відновимо стан ґрунтів, а ми зобов’язані це зробити, то за розумного ведення господарства Україна буде годувати 1 млрд людей по всьому світу.
Тобто йдеться про подвоєння валового сільгосппродукту. Без органіки в наших умовах це зробити неможливо.
Леонід Центило: Тому і з’явилася компанія «Органік Вейст Менеджмент», яка використовує найкращі світові розробки — незалежно від того, чи це будуть рідкі органічні добрива, чи тверді. Усе спрямоване на екологічну безпеку, на моделі, що не будуть забруднювати річки, ґрунти і навколишнє середовище у цілому, тобто дадуть можливість використати весь наявний потенціал.
Про модель роботи
Тут постає цілий комплекс запитань. Наприклад, основний вид діяльності «Органік Вейст Менеджмент» — розробка, розвиток та подальший продаж технології переробки відходів. Але якої саме технології?
Геннадій Пасічник: Так, ми є компанією-постачальником саме технології. Але головне, що я хочу підкреслити, — це те, що зійшлися три засновники навколо однієї ідеї. Ідеї зробити світ чистішим і безпечним.
Техніка — вторинний напрям компанії, що є доповненням до робочого процесу технології переробки відходів.
Техніки дуже багато, вона різноманітна та різнопланова. У кожній державі виробляється техніка, що дуже схожа за параметрами, й одразу не зрозуміло, яка саме підійде під твої потреби. Нам необхідно зібрати з різних видів техніки виробничу модель, що буде працювати.
Ті, хто продають техніку, реалізують вузькопрофільні моделі без особливого знання, для чого вони та на яких операціях доцільно використовувати ту чи іншу модель.
У результаті проблема, яку потрібно вирішити тому ж фермеру, залишається. З’являється недовіра, пошук легших рішень, які не можуть бути якісними.
То який вихід?
Геннадій Пасічник: Той самий, який бачимо і реалізуємо ми. Створити модель, яка працює з 0 до 100, вирішує питання у комплексі.
Леонід Центило: Нашою метою є об’єднати наш розум, бажання, вміння, технологічні процеси і заробляти на цьому. Я не буду щирим, коли стану це заперечувати. Але метою є і екологічна безпека, і продовольча.
Зі своєю технологією і баченням ми пішли на тваринницькі ферми, біогазові станції, великі господарства, комунальні підприємства.
Про полігони
Ви знову згадали про полігони ТПВ. Є розуміння, що робити з ними?
Леонід Центило: Повторюся: всі добре знають, що робити з не органікою. Пластик можна переплавити на технічний і наштампувати умовних відер, скло можна повернути до плити. Дорого, але можливо. А от з органікою все обмежується виділенням територій, і все ховається під шаром ґрунту.
Але потрібно аналізувати структуру органічних відходів — харчування, рослинництва тощо. Якщо воно із землі прийшло, то у вигляді органічних чи органічно-мінеральних добрив має повернутися назад у поля. Тоді не буде екологічного навантаження й органіка буде не добривом, а джерелом розселення мікрофлори. Тобто не буде виснаження середовища, а буде повноцінне відновлення ґрунту та водойм.
Геннадій Пасічник: Тут виграш не тільки по екології. За рахунок відновлення мікрофлори ґрунту збільшується продуктивність виробництва. Тобто собівартість сільгосппродукції стає меншою, а люди отримують безпечний для вживання продукт.
Тобто на такий полігон (а на 60–70% він складається з органіки) спочатку треба запускати людей, які відбирають метал та пластик…
Леонід Центило: Ні, ні, ні! Це хибна теорія, що можна чистити смітники за допомогою людей без місця проживання. Насамперед потрібно сформувати політику — що ми збираємося робити для очищення. За 30 років незалежності полігони працювали хаотично, везли все підряд, сортування не було тощо.
Тепер починати треба з того, щоб сказати: «Наша компанія пропонує технологічне рішення». Ми повинні зробити так, щоб полігонів не було зовсім. У містах, селах, селищах має бути правильно відсортоване сміття. Останньою ланкою може бути сортувальна лінія на самому звалищі — вона допоможе, якщо надійшли несортовані відходи, і буде потроху «розбирати» саме звалище.
Ви говорите теоретично чи все це — вже робоча модель?
Леонід Центило: Ми об’єдналися і почали з підбору технологій та механізмів, які є на ринку. У країні немає центрального органу, здатного вирішити це завдання. І ось тепер, провівши тестування різних ліній та пристроїв, ми створили і саму технологію поводження з відходами. Наша мета — поступово створювати невеликі успішні кейси, дивлячись на які в інших виникатиме бажання приєднатися чи зробити щось своє.
Коли ми говоримо про відходи рослинництва, усі пригадують продукти переробки соняшника — паливні брикети. Там висока собівартість. Усе інше — бадилля, листя тощо — це вже просто органіка…
Леонід Центило: Ні й ще раз ні! Органічними відходами вони стануть, коли буде забезпечено процес перетворення. Потрібен набір елементів, який дозволяє це зробити. Якраз наша компанія має таку технологію, й на виході ми отримаємо компост — цінне органічне добриво.
Компост ми можемо зробити з будь-якої органічної речовини. Він буде кращим чи гіршим. Яку модель обрати?
Леонід Центило: У тому й річ, що потрібно об’єднати ефективні, малоефективні, зовсім неефективні джерела і зробити це правильно. Отриманий продукт не має нести загрозу середовищу, повинен мати певні робочі показники тощо. Тобто за допомогою органічного добрива можна буде вирощувати безпечні продукти. Потрібне технічне рішення, модель роботи, обладнання, а також необхідно навчити людей тонкощів процесу.
І ось тільки тоді зі скирти гною у вас буде купа цінного компосту — органічного добрива.
Про рентабельність
Думаєте, підприємства в агросекторі та інших галузях запроваджуватимуть таку технологію?
Леонід Центило: За таких цін на азот, як зараз, — неодмінно. Азотні добрива — це основа підживлення рослин, і, власне, донедавна селітра чи аміачна вода коштували копійки у порівнянні з фінансовим ефектом від застосування.
Тепер я знаю фермерів, що взагалі не будуть сіяти кукурудзу через дорогий азот. А наша мета — запропонувати не просто органічне азотне добриво, а зробити його вп’ятеро дешевшим за мінеральний азот. Чи є майбутнє в такої технології? Безумовно.
І ще одна цікавинка: мінеральні азотні добрива засвоюються не більше ніж на 40%. Усе інше йде у нижні шари та зрештою в забруднення. Якщо застосовувати, наприклад, селітру разом з органікою, то засвоєння можна збільшити до 70–90%.
Чому так не роблять? Це ж вигідно.
Леонід Центило: Органічні добрива треба вміти зробити правильно, це окреме виробництво, яке потребує часу, людей, механізмів.
Тож необхідно добре знати технологію. А мінеральні добрива дуже прості у застосуванні.
Коли вже мова про азот — яке ваше ставлення до біогазових проєктів? У ЄС вбачають великі перспективи для України…
Леонід Центило: Ставлення дуже добре, бо за рахунок перетворення тієї ж біомаси на біогаз можна вирішити багато проблем. Найголовніше — переробка або ж утилізація біомаси (тобто відходів) і вироблення біогазу, який може піти на виробництво електрики, тепла, виготовлення мінеральних добрив. Важливо, що паралельно відходи будуть перетворені на органічні добрива. Таким чином, усе, що рослини чи тварини споживали із землі, буде повернуте назад у землю. Нам вже не треба додатково вносити мінеральні речовини, вітаміни, мікроелементи для балансу ґрунту. А профіт — це газ для опалення чи електрика від його спалювання. Вони зараз в ціні, й дуже вигідно виробляти їх, паралельно покращуючи стан ґрунту.
Про водойми
Яке місце у вашій діяльності займає водойма? Адже водойми можуть забруднювати довкілля, а можуть, навпаки, його очищувати?
Леонід Центило: Слушне запитання з огляду на те, що людина на 70% складається з води, а огірок — на 90%. Агросектор не може бути успішним без доступу до водних ресурсів. І в цьому Україні поталанило — розташування у різних ґрунтово-кліматичних зонах дає нам доступ до різних джерел вологи.
Але в усьому є своє але. Так, коли забруднена ділянка починає розмиватися, з’являється загроза продовольчій безпеці регіону. Коли хтось скидає у водосховище забруднюючі речовини, він створює екологічну небезпеку для цілих територій.
Те саме озеро — це екосистема зі своєю рослинністю, рибами, фітопланктоном тощо. Людство цим користається, примножує та має продовольство.
Що відбудеться у протилежному випадку?
Леонід Центило: Коли зростає концентрація фосфатів у воді, блокуються процеси відтворення водойми. Так само, як і у ґрунтах. Раніше, за більшої постійної кількості опадів, концентрація хімікатів зменшувалася. Але опадів стає все менше, а забруднення — все більше. І наша водойма стає непридатною для використання. Купання, напування худоби, рибництво стають неможливими.
Але у природі завжди хтось має домінувати. І коли ми влітку подивимося на Дніпро, то нікого, крім синьо-зеленої водорості, вже не побачимо.
Вони виділяють токсини, шкідливі для флори, фауни і навіть для людей. Ми використовуємо багато спеціального обладнання для очищення води від цього типу водорості. Але очищення водойм дає ефект лише тоді, коли приділяється увага стічним водам та їхній чистоті.
До речі, колись у Маріуполі були два проєкти з очищення ТПВ. Але переробка органіки не передбачалася. Там була велика проблема з колодязями з мулом.
Леонід Центило: Замулені технічні колодязі отруюють ґрунтові води, не дають нормального водостоку тощо. І проблема не вичистити їх (це доволі нескладно), а переробити величезну кількість мулу. У нас така технологія є, і ми отримуємо органічні добрива з мулу.
До речі, до початку повномасштабної війни ми експортували органічні добрива навіть до Африки і навчали місцевих аграріїв поводженню з ними. Метою було не отримання врожаю як такого (хоча він був там просто дивовижний), а саме навчання — як поводитися із землею та водою, за якою методикою застосовувати органіку. Україна — унікальна країна за ресурсами та можливостями. Дайте нам закінчити із цією клятою війною й ми нагодуємо половину земної кулі.
