Група компаній «Штефес» добре відома в Україні. Її засоби захисту рослин дали змогу тисячам українських аграріїв зберегти врожаї та примножити свої статки. Популярності компанії сприяла не лише якість її продуктів, а й наполегливість, далекоглядність і харизма її засновника — Герберта Штефеса, який у 1993 році провів досліди новітніх ЗЗР і зареєстрував їх в Україні. З його легкої руки в 1997-му в Ліхтенштейні було створено виробничу компанію «ДДЕ ФАРМ АГ», яка наразі входить до складу групи компаній і займається розробкою та виробництвом пестицидів під брендом STEFES.
Про історію успіху виробника з Ліхтенштейну на українському аграрному ринку — в інтерв’ю з Валентиною Потаповою, яка у 2007 році очолила групу компаній «Штефес» і нині продовжує справу життя Герберта Штефеса.
Ваша компанія на ринку вже майже 30 років. Якими вони були для «Штефес» і як ви прийшли у цей бізнес?
Герберт Штефес, засновник і перший керівник компанії, вперше приїхав до України в 1993 році, вже маючи величезний досвід роботи з агрохімією. Тоді в Україні цукрові буряки вирощували на площі 2 млн га, і це його настільки вразило, що він вирішив зайнятися бізнесом саме тут. Після проведення необхідних випробовувань і досліджень у 1994-му були зареєстровані чотири гербіциди для цукрових буряків. Наступного року була заснована компанія «Київ-Штеф», яка розпочала продажі своєї продукції в Україні. Перший повноцінний офіс «Штефес» в Україні відкрився в Києві, в Інституті цукрових буряків, а ЗЗР для цієї культури стали основою бізнесу. Саме в той період я познайомилася з паном Штефесом та його дружиною пані Маргаліт. Я працювала брокером на Білоцерківській регіональній митниці та допомагала йому з розмитненням продукції. Пані Штефес запропонувала мені стати помічницею свого чоловіка, і… я погодилася.
Ось так я, дуже далека від сільського господарства людина, вчителька математики за фахом і митний брокер за професією, поринула в цю стихію та впритул зайнялася аграрним бізнесом, постачанням ЗЗР. Водночас вивчала німецьку мову, опановувала агрономічні знання і згодом виклала свій практичний досвід у кандидатській дисертації на тему «Наукове обґрунтування захисту посівів буряків цукрових від бур’янів без індукування хімічних стресів рослин культури», яку успішно захистила.
Колись я, дуже далека від сільського господарства та захисту рослин, буквально поринула в цю стихію та впритул зайнялася аграрним бізнесом, постачанням ЗЗР. І це захоплення — на все життя
Українська агрогалузь 30 років тому дуже відрізнялася від сучасної індустрії сільського господарства. Наскільки важко було працювати на початку?
Так, часи були складні — живих грошей у господарств катастрофічно бракувало. Тому чи не єдиним можливим тоді розрахунком був бартер — пестициди в обмін на мелясу, цукор або буряки. «Київ-Штеф» уклала контракти з 52 колгоспами про сумісну діяльність (прибутки розподілялися 50:50). Окрім ЗЗР ми постачали насіння, техніку, а підприємства забезпечували виробничий процес робочою силою та добривами. Усі вони виконали свої зобов’язання у перші два роки. Але з 1998-го з різних причин (приватизація, оподаткування, дефолт) вони не змогли заплатити за продукцію, і компанія «Київ-Штеф» була закрита. Ми намагалися працювати далі — взяли в оренду у господарств-боржників 800 га землі у Сквирському районі, почали вирощувати цукрові буряки і створили виробниче підприємство «ДДЕ-Україна». Та воно пропрацювало лише один сезон — вирощені буряки тоді залишили в полі, а техніка була продана. Після цього випадку я сказала пану Штефесу: «Все, досить, із землею нам нічого робити — тільки засоби захисту!»
Яким чином підприємству вдалося відновити діяльність?
У тому ж 1998 році, коли ми збирали борги за поставлену нами продукцію, ми потрапили до Крижополя на цукровий завод, який належав Олексію Порошенку. Запропонували їм ЗЗР для обробки 2000 га цукрових буряків. Було складно, але ми контракт виконали (до речі, наша співпраця з «Групою Агропродінвест» триває й досі). Саме це я вважаю відправною точкою, з якої розпочалася реальна історія бізнесу, що сьогодні знають як групу компаній «Штефес» — ТОВ «Штефес», «ДДЕ ФАРМ АГ» та ПП «Марго».
Мрія пана Штефеса використовувати для захисту цукрового буряка в Україні власні ЗЗР нарешті здійснилася. І відтоді ми маємо лише один напрям діяльності — розробка, виробництво і постачання ЗЗР. Тоді ж компанія переїхала до Білої Церкви, і згодом, у 2007 році, ми побудували тут власний офіс. Зосередившись на одному, бізнес почав розвиватися та приносити результати. Ми реєстрували нові препарати і пропонували аграріям уже не окремі продукти, а певні технологічні рішення. Тож клієнтів більшало, географія продажів розширювалася. До певного часу суттєву частку наших клієнтів становили великі компанії: «Група Агропродінвест», агрофірма «Світанок», «Інсеко», «Кищенці» тощо. Але сьогодні ми працюємо з усіма виробниками незалежно від розміру та організаційної форми підприємств.
У 2009 році ми зрозуміли, що зі зростанням продажів самостійно контролювати їх стає складніше, тож розпочали роботу з дистриб’юторами.
У компанії «Штефес» вірять у цукрову галузь України та готові максимально її підтримувати
2016 року пішов із життя Герберт Штефес. Він був активною та життєрадісною людиною. Любов до життя і до справи, якою він займався, відчувалася навіть при найкоротшому спілкуванні з ним. Він був наставником і зразком для багатьох: як не втрачати віри, як іти до свої мрії… І скільки б тобі не було років, і скільки б разів життя не повертало на початок твого шляху, які б невдачі не ставали на дорозі — все можливо подолати, стати ще сильнішим і від усього цього набути досвіду. І головне — ніколи не припиняти навчатися. Герберт Штефес був Людиною з великою літери, рішучим, емоційним, усміхненим і відкритим для спілкування. Йому завжди було цікаво ділитися своїми знаннями та досвідом з молоддю і переймати щось нове від них. Він до останнього дня працював в офісі та завжди казав, що йому пощастило, адже його професія стала захопленням. І це захоплення передалося й мені, й усім співробітникам компанії.
Герберт Штефес був Людиною з великою літери, рішучим, емоційним, усміхненим і відкритим для спілкування. Команда «Штефес» сьогодні
Що являє собою «Штефес» сьогодні? Яка структура, cпектр діяльності, продуктова лінійка компанії тощо?
Сьогодні у складі групи три компанії. «ДДЕ ФАРМ АГ» займається розробкою та виробництвом ЗЗР, ТОВ «Штефес» — реєстрацією продуктів і ПП «Марго» — логістикою й торгівлею в Україні. Маємо власний логістичний комплекс площею 2,5 га, який об’єднує митний склад і опалюваний склад на 2500 м2 для зберігання продукції. Сьогодні наше портфоліо нараховує 31 одно- та багатокомпонентний препарат. Більша частина продуктів STEFES — гербіциди, фунгіциди та інсектициди — для цукрових буряків. Але протягом останніх 15 років на бажання наших клієнтів ми розширювали асортимент — сьогодні у нас є препарати для захисту ріпаку, зернових та кукурудзи. Наші агрономи постійно проводять дослідження, закладаючи дослідні ділянки з різними нормами внесення ЗЗР на цукрових буряках, пшениці, сої, кукурудзі, соняшнику та інших культурах. Тож ми й далі розширюватимемо асортимент продукції, пропонуватимемо вдосконалені системи захисту основних культур.
Сучасна структура групи компаній «Штефес»
Яке місце у бізнесі компанії наразі посідає те, з чого він починався, — ЗЗР для цукрових буряків?
Від початків діяльності в Україні ми презентували себе не просто як продавці пестицидів, а й як виробники якісних препаратів. Усі препарати компанії — це власні розробки наших вчених, до того ж виготовляються вони на найкращих заводах світу. Наприклад, для цукрових буряків у нас розроблена ціла технологія, яка не лише гарантує ефективний захист від хвороб та шкідників, а й забезпечує нормальний ріст та розвиток рослини. І хоча сьогодні в Україні цукрова галузь майже не розвивається і ринок мізерний (із 2 млн га залишилося лише 200 000 га), утім це досі моя улюблена культура. Ми в компанії віримо в цукрову галузь країни й готові максимально її підтримувати. Хоча ринок Україна вже втратила: багато виробників відмовилися від вирощування цієї культури, а величезна кількість цукрових заводів повністю зруйновані. Тому наразі вже потрібно багато інвестувати в технології, обладнання, і, щоб цей бізнес був ефективним, ним мають займатися справжні професіонали.
Відкриття пам’ятника Герберту Штефесу його сестрою Метою Штефес та її чоловіком
Наразі «Штефес» — один із визнаних лідерів аграрного ринку. Стати лідером дуже складно, бути їм — ще складніше. У чому ж секрет успішності компанії?
Так, кілька років тому «Штефес» увійшла до рейтингу найуспішніших компаній аграрного ринку України за обсягами продажів засобів захисту рослин. І це визнання нашого вкладу в розвиток аграрної галузі країни. Ми вже десятки років маємо постійних клієнтів, з якими налагодили чудові відносини, і щороку кількість задоволених співпрацею аграріїв лише зростає.
Утримувати першість дуже складно, особливо на такому динамічному в розвитку ринку, як аграрний. Я думаю, ми успішні тому, що вміємо швидко адаптуватися до обставин. Ми майже миттєво реагуємо на потреби ринку чи клієнта, на зміни законодавства, курс долара тощо. Тобто враховуємо всі чинники і намагаємося оперативно приймати рішення та максимально їх реалізовувати. Для цього автоматизуємо бізнес-процеси, не лише тримаємо якість продукції, а й вдосконалюємо надання якісного та оперативного аграрного консалтингу.
Агрономічний супровід наших продуктів — дуже важливий момент у роботі компанії. Наприклад, наші консультації ґрунтуються не на даних метеостанцій, а на результатах перебування безпосередньо у полі. Наші агрономи та технічні консультанти відвідують поле, аби все оглянути та проаналізувати, щоб надати правильні та дієві рекомендації, час від часу навіть ексклюзивні.
А ще ми дуже відповідальні та ніколи не підводимо клієнтів, усі обіцянки виконуємо вчасно, і наші партнери та клієнти це дуже цінують.
Центральний офіс компанії «Штефес» у Білій Церкві
Як ви оцінюєте результати сезону та який вплив на бізнес компанії мала пандемія COVID-19?
Сезон був доволі специфічним. У середині сезону почалися дивні рухи на ринку: подорожчання ресурсів, суттєве зростання ціни на газ, що спричинило значне підвищення вартості ЗЗР, до того ж почалися проблеми з логістикою через пандемію. Усе це негативно вплинуло на аграрну галузь не лише в Україні, а й в усьому світі.
Набувши певного досвіду, я стала більше довіряти власній інтуїції. І, напевно, це допомогло заздалегідь прийняти правильне рішення — ми доволі точно прозондували потреби наших дистриб’юторів та клієнтів, вчасно (навіть раніше, ніж зазвичай) зробили замовлення на виробництво продуктів і змогли повністю задовольнити їхні потреби.
До того ж ми належимо до критичної інфраструктури, тому не припиняли працювати під час карантину. Ми й сьогодні дотримуємося всіх санітарних вимог і намагаємося вийти із цієї складної ситуації, не зазнаючи значних збитків. Тож фінансовий рік ми закінчили успішно, навіть раніше календарного, у нас немає жодних боргів.
Історія успіху з Ліхтенштейну
Агроінженер із Крефельда Герберт Штефес заснував акціонерне товариство «ДДЕ ФАРМ» 17 січня 1997 року, про що зроблено відповідний запис у торговому реєстрі. Він зосередився на розвитку, виробництві та реалізації засобів захисту рослин та добрив, спеціально орієнтованих на потреби сільгоспвиробників. У перший фінансовий рік компанія досягла свого першого скромного обороту в розмірі близько 300 000 швейцарських франків. Проте з огляду на постійне розширення асортименту продукції це швидко змінилося. Завдяки річним темпам зростання, що значно перевищували середні, позицію на міжнародному рівні було зміцнено, і було закладено основу для подальшого зростання. «ДДЕ ФАРМ АГ» зарекомендувала себе як респектабельний постачальник, особливо на зростаючому ринку агрохімікатів в Україні. З 1 січня 2007 року Герберт Штефес пішов на заслужену пенсію та передав керівництво компанією своїй давній помічниці, пані доктору Валентині Потаповій. Під її керівництвом «ДДЕ ФАРМ АГ» продовжила значне зростання, тому сьогодні оборот обчислюється двозначним числом мільйонів. Крім того, було відточено профіль компанії. Сьогодні «ДДЕ ФАРМ АГ» сприймається як інноваційна, орієнтована на майбутнє та на клієнтів компанія, яка забезпечує успіх сільгоспвиробників у підвищенні якості та врожайності. Керівництво, співробітники та клієнти «ДДЕ ФАРМ АГ» відзначать розвиток та 25-річчя компанії святкуванням у Мальбуні.
Які тенденції на сьогодні панують на українському ринку ЗЗР і як він розвиватиметься найближчими роками?
Світовий ринок ЗЗР росте й розвивається. Так само й український. Як і в світі, тут підвищуються ціни на сільгосппродукцію, технології потрібно адаптувати під зміну клімату та різні законодавчі новели. У Європі вже діють заборони на певні діючі речовини та продукти — наприклад, з минулого року встановлені обмеження на використання хлорпірифосу. А в Україні ми продали його рекордну кількість, адже якщо препарат застосовувати правильно, то залишки його в кінцевому продукті мінімальні.
Особливості минулого року — високі ціни на сільгосппродукцію, достатньо дешеві ресурси та висока рентабельність (близько $1000/га). Цього року, гадаю, рентабельність може бути нижчою, адже практично всі ресурси подорожчали. Але ринок ЗЗР не просяде, навпаки, попит на продукти тільки зростатиме.
Які головні ризики для бізнесу можуть постати?
Думаю, за таких умов збільшиться частка генериків, оскільки великі холдинги з бюрократичних причин не зможуть швидко реагувати на зміну ринку. У виграші будуть ті компанії, які працюють давно та мають налагоджену систему логістики.
За умов пандемії не всі діючі речовини можна купити та отримати вчасно. Тому перевагу надаватимуть виробникам, які давно працюють на ринку та мають тісні партнерські зв’язки з постачальниками. На мою думку, якщо буде дефіцит, то насамперед постраждають виробники оригінальних препаратів. Але й значного зростання продажів у компаній-генериків ми не очікуємо. Наприклад, для сезону 2022 року ми вже продали на 10% більше ЗЗР, ніж у попередньому році. Але сезон триває… Ми дотримуємося принципу: хто рано встає, тому бог дає. Тому ми замовили все вчасно, отримали замовлення і продовжуємо реалізовувати продукти своїм клієнтам заздалегідь.
Команда «Штефес» святкує 25-річчя «ДДЕ ФАРМ АГ» у Мальбуні (гірськолижний курорт Ліхтенштейну)
Як формується команда, як вдається за нинішнього кадрового дефіциту знаходити справжніх фахівців?
Я пишаюся нашою командою, в компанії працюють дійсно найкращі професіонали. Ми виховуємо фахівців самотужки, навіть започаткували Школу молодого агронома. Ми запрошуємо студентів аграрних вишів на практику, вони працюють із нашими спеціалістами, виїжджають на поля клієнтів. Потім найкращі залишаються працювати у нас. Друга причина, чому ми маємо гарні кадри, — це імідж компанії: професіонали самі хочуть сюди потрапити. Третій момент — відносини, які складаються всередині самої компанії між співробітниками, її корпоративна культура. Ми підтримуємо дух сімейної компанії.
Яку роль у команді ви відводите собі як керівнику?
За своїм характером я не прагну керувати людьми в усьому. Вважаю, що моє завдання як керівника — створювати для співробітників умови, за яких їм цікаво працювати, коли в них є можливість розкрити весь особистий потенціал, коли вони знають краще за мене, що їм потрібно робити для досягнення результату.
У нашому українському офісі нині 23 співробітники, за минулий рік ми більш ніж на третину розширили штат (навіть створили новий відділ — відділ стратегічного розвитку). Компанія розвивається, стикається з новими викликами, а для цього потрібні фахівці. Одного співробітника за наш кошт направили на навчання до Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за спеціальністю «Мікробіологія та фітопатологія». І дуже сподіваємося, що знання, здобуті у таких провідних українських мікологів, як Юрій Олександрович Акулов та інші, вже скоро стануть нам у пригоді при запуску нового фунгіциду.
Ми живемо і працюємо, пам’ятаючи слова Герберта Штефеса: «Якщо у тебе все добре, ти зобов’язаний робити добро людям. Адже якщо тільки братимеш і не віддаватимеш — успіху не буде»
«Штефес» — соціально відповідальна компанія. Що це означає для бізнесу?
Ми працюємо для людей і серед людей, тож, звісно, переймаємося їхніми проблемами, допомагаємо їх вирішувати, багато робимо для громад, де ми присутні. Так, поблизу офісу у Білій Церкві заклали парк, зробили спортивний та дитячий майданчики, також спонсоруємо жіночу команду ветеранів із волейболу, підтримуємо футбольний клуб «Колос», молодіжну обласну команду з футболу, створили Школу молодого агронома, як вже згадувала раніше. На території Фурсівської громади, де розміщені наші склади, ми провели освітлення.
Не забуваємо й про підтримку науки. Наприклад, для лабораторій Білоцерківського національного аграрного університету ми закупили мікроскопи, на честь ювілею академіка Олександра Іващенка видали книгу «Загальна гербологія» і подарували 1000 примірників аграрним вишам.
А взагалі живемо і працюємо, пам’ятаючи слова Герберта Штефеса: «Якщо у тебе все добре, ти зобов’язаний робити добро людям. Адже якщо тільки братимеш і не віддаватимеш — успіху не буде».
Я дуже щаслива людина. В мене чудова родина — чоловік, син. З чоловіком та сином ми разом працюємо. Маю невістку (займається мистецтвом) та онука, який полюбляє жуків та рослини, але у свої чотири роки ще не визначився, буде він ентомологом чи гербологом. Сестра також працює в компанії, займається реєстрацією продуктів. Як бачите, «Штефес» — точно сімейна компанія
І насамкінець про стратегію компанії. На яких напрямах бізнесу робиться акцент сьогодні та які плани на перспективу?
Ми всі працюємо за принципом, що не можна зупинятися, попри всі обставини слід рухатися тільки вперед. Стратегічний напрям роботи — розширення співпраці з дистриб’юторами, оскільки ринок дистрибуції останнім часом сильно змінився. Хочемо розширювати свою присутність у регіонах, збільшуватимемо спектр застосування наших продуктів на нові культури. А це, відповідно, й збільшення обсягів польових досліджень і персоналу. А от до прямих продажів ми не плануємо повертатися. Звісно, в нас залишилася певна кількість клієнтів, з якими ми працюємо саме так, але стратегія розвитку компанії спрямована на дистрибуцію.
Щодо розвитку біозахисту — так, світ сьогодні рухається саме в цьому напрямі. Наразі ми лише спостерігаємо за тенденціями розвитку цього ринку, адже наші хімічні продукти поки вельми затребувані на ринку. Звісно, ми проводимо певні дослідження, перевіряємо ефективність речовин, рахуємо прибутковість. Хоча якщо виникне гостра потреба у біологічних продуктах, то ми вже маємо певні напрацювання, у нас є спеціалісти в цій сфері, здатні створити конкурентоспроможний продукт. Тож коли складуться відповідні умови, ми запустимо його у виробництво — якщо, звісно, буде попит.
