Про родинну справу

Надзвичайно приємно, коли приїздиш до господарств, які можна назвати по-справжньому родинною справою. Адже разом із Сергієм Володимировичем тут вирощують хліб його двоє синів: Микола та Сергій. Підростають шестеро онуків і, поза сумнівами, хтось із них продовжить сімейний бізнес.

Агрофірма «Лан» заснована у 2000 році на базі колишнього КСП «Прогрес». На сьогодні в обробітку тут перебуває до 7 000 га землі, на яких вирощують озимі пшеницю, ячмінь,  ріпак, а також соняшник і кукурудзу. Звісно, що королева полів нормально росте лише на зрошуваних площах, оскільки максимальна врожайність на богарі сягає 60 ц/га. Нестача вологи змушує навіть експериментувати з такими культурами, як сорго. Втім, власники Агрофірми «Лан» особливі надії покладають якраз на кукурудзу на зрошенні.

«Розумієте, я вважаю, що господарство повинне бути різноплановим. Обов’язково має бути присутня тваринницька галузь. Так, у нас було 15 000 голів свиней, а взагалі планували до 20 000. Зараз поголів’я істотно скоротилося, і ми поступово закриваємо цей напрям. Про що можна казати, якщо собівартість 1 кг живої ваги 105-кілограмової свині — 47 грн, а ціна реалізації — 46 грн… Навіть у найкращі часи рентабельність у свинарстві не перевищувала 10%. У нас є певні плани щодо створення комплексу з вирощування ВРХ. Однак ці всі наміри безпосередньо залежать від ефективності рослинництва. Зрошення дасть змогу отримувати стабільну високу врожайність. Після того можна буде вести мову і про тваринництво та переробку продукції», — пояснює Сергій Маловік.

Про зрошення

«Упродовж року у нас випадає від 270 до 300 мм опадів. Трапляється, що випаде якийсь рік, коли погода побалує та подарує кілька зайвих дощів. Проте таке буває вкрай рідко, за літо у нас може випасти до 20 мм — і все. Тому зрошення — це безальтернативний варіант. За колгоспних часів на території нашого господарства було до 2 000 га під дощуванням. Нині ми повертаємося до цього, хоча це і непросте завдання. Тема була цілковито занедбана. Труби або згнили, або були розкрадені. Отримати дозвіл на воду — фантастика. Тим не менш, вже маємо 607 га на зрошенні», — розповідає директор Агрофірми «Лан».

У «Лані» кажуть, що впроваджують технології вирощування сільгоспкультур на зрошенні 3-й рік поспіль.

«Відверто кажучи, ніхто не вірив у те, що ми зможемо втілити цей проєкт у заплановані терміни. Навіть ті люди, котрі привезли машини і прокладали труби. Роботи було вище голови! Буквально паяли труби на морозі. Сама ідея виникла у липні — повністю з нуля, роботи розпочали взимку, а наприкінці травня ми вже запустили проєкт. Буквально за пів року. Спочатку забезпечили зрошенням 505 га, а минулого року додали ще 102», — розповідає син Сергія Володимировича, Сергій Маловік.

На жаль, ініціатива Агрофірми «Лан» не зустріла схвалення з боку місцевих дозвільних органів. Як зізнається директор «Лану», легше домовитися з Ілоном Маском злітати на Марс, аніж отримати всі необхідні для запуску та нормального функціонування зрошувальних систем дозволи та погодження. І навіть зараз господарство змушене регулярно відбиватися від офіційних паперів на кшталт (цитуємо): «Де у вас гніздиться риба?»… Це «гніздування риби» перетворилося у господарстві на справжній мем, хоча загалом нічого веселого тут немає, оскільки фермерам буквально викручують руки. Втім, давайте продовжимо все-таки про хороше.

Про технологію

Майже на всіх площах в Агрофірмі «Лан» застосовується вертикальний обробіток ґрунту. Йшли до нього довго, випробовуючи і No-Till, і мінімальну технологію з дискуванням. Однак помітили, що саме вертикальний обробіток дозволяє максимально зберігати вологу, ефективно використовуючи пожнивні рештки. Так, за словами Сергія Володимировича, влітку температура на поверхні голого ґрунту може сягати 70 градусів вище нуля. Натомість пожнивні рештки та сформована система мікротріщин у ґрунті дають змогу істотно нівелювати цей негативний чинник. Та, звісно ж, найбільші надії у господарстві покладають саме на зрошення.

Такий ґрунтовний підхід до інтенсифікації виробництва відразу почав давати свої результати. Так, скажімо, врожайність озимого ячменю тут нині становить від 80 до 90 ц/га. Є поля, на яких взагалі збирають до 118 ц/га. Не відстає й кукурудза, яка навіть за знижених норм води та спекотних посушливих умов дає до 100 ц/га.

«Зараз маємо 311 га під кукурудзою. Це, як відомо, дуже водолюбна культура, яка чутливо реагує на норми виливу води. Натомість поки що води нам бракує і ми змушені корелювати норми у бік зниження. Минулого року трохи справі зарадили дощі. До того ж доводиться рятувати інші культури від посухи. Так, цього року у нас було на два поливи кукурудзи менше, зате ми врятували 400 га соняшника. Також після збирання ячменю вирішили спробувати виростити другий врожай, посіявши ультраранній соняшник із терміном дозрівання 72 дні», — розповідає Сергій Сергійович Маловік.

За його словами, цьогорічна порівняно невисока врожайність королеви полів на зрошенні — до 100 ц/га пояснюється тим, що на фоні незадовільних погодних умов було знижено норму виливу до 1 600 кубів. Минулого року, коли на поле подавалося до 2 800 кубів, врожайність сягала від 100 до 125 ц/га.

«Звісно, що паралельно ми відшліфовуємо технологію вирощування кукурудзи на зрошенні та підбираємо оптимальні її елементи. Так, довелося спеціально придбати плуги, оскільки під зрошення краще провадити глибокий обробіток землі та приорювати пожнивні рештки. Активно випробовуємо різні технології живлення. Так, на наступний рік закладаємо 200 кг NPK під оранку, а також схему по 400 і 500 л аміачної води по два рази під передпосівну культивацію. По листу даємо карбамід, хоча це дуже тонка справа, оскільки присутній високий ризик «підпалу» листків. Та, звісно ж, активно випробовуємо мікродобрива, які купуємо у компанії «Ерідон», для листкового внесення  на усіх культурах, такі як ROSALIQ (Розалік) та ROSASOL (Розасоль). Вони дають змогу рослинам набагато краще протистояти стресовим ситуаціям, спричиненим погодними умовами», — деталізує Микола Маловік.

Про партнерство

Агрофірма «Лан» та компанія «Ерідон» мають довготривалу історію успішної співпраці, яка вже переросла у справжні щирі дружні відносини. Це стосується як застосування ЗЗР, стимуляторів росту рослин, добрив, так і вибору посівного матеріалу. Зокрема, гібридів кукурудзи для вирощування на зрошенні.

«Ми вирощуємо гібриди компанії RAGT Semences. Це Гекксагон, Гімалаяккс та Вінккс. Вони водночас є інтенсивними та високоадаптивними, тому відмінно себе показують за різних норм виливу води. При цьому демонструють стабільність та стійкість до несприятливих погодних умов, і ми знаємо, що отримаємо гідний результат. Та, звісно ж, води нам поки що бракує, тому будемо розглядати питання про перехід на крапельне зрошення. Це дасть змогу більш ефективно витрачати воду», — пояснює Микола Сергійович.

Наші співрозмовники, ведучи мову про переваги гібридів кукурудзи RAGT Semences, одностайно наголошують також на помірній вартості посівного матеріалу, що додатково позитивно впливає на врожайність.

«Взагалі у нас склалися чудові стосунки з менеджерами компанії «Ерідон», у першу чергу завдяки їхній готовності завжди піти назустріч та потужній агротехнологічній підтримці. Ті ж таки гібриди RAGT Semences ми вирощуємо у тісному контакті з технологічними експертами «Ерідон». Звісно, що кінцеві рішення ми приймаємо самі, але для нас великою допомогою стали їхні технологічні рекомендації щодо вибору ЗЗР та мінерального живлення. Самі бачите, що наші поля чисті, рослини здорові та ніде не видно шкідників. Зокрема, поля з кукурудзою просто ідеальні», — стверджує Микола Сергійович.

Дійсно, на посівах практично всіх сільгоспкультур в Агрофірмі «Лан» використовуються різні технологічні схеми захисту та живлення, до яких входять продукти, рекомендовані компанією «Ерідон». Це як продукція всесвітньо відомих виробників, таких як «БАСФ» та «Сингента», так і ексклюзивні продукти «Ерідон» лінійки IFAGRI та SHARDA.

Серед лінійки IFAGRI наші співрозмовники виділяють інсектициди Еванс та безпечний для бджіл Райнер, гербіцид Клетстар для соняшника та озимого ріпака, фунгіцид Букат, який застосовується на посівах озимої пшениці та ріпака. Також в Агрофірмі «Лан» активно використовуються такі продукти лінійки Sharda, як гербіцид для соняшника Прометер Актив та гербіцид для соняшника та кукурудзи Ацетер Супер.

«По соняшнику, навіть без зрошення, ми отримуємо результати більше ніж 30 ц/га, у той час як у середньому по нашому регіону цей показник не перевищує 20 ц/га. Чудово себе показує ріпак ДСВ, котрий ми беремо у компанії «Ерідон». Ми намагаємося завжди прислуховуватися до того, що нам радять розумні люди. Дуже добре працювати з таким надійним партнером», — переконаний директор Агрофірми «Лан» Сергій Маловік.

Про плани

Сергій Володимирович щиро сподівається, що успішна робота на полях господарства вдихне нове життя у степові обшири рідного краю.

«Зі свого боку ми робимо все, що лише в наших силах. Утримуємо дві школи, дитсадок, вирішуємо багато соціальних та інфраструктурних питань і, зрештою, пропонуємо високооплачувані робочі місця. Люди потрохи починають розуміти, що краще працювати вдома, у чистенькій кабіні сучасного трактора з кондиціонером, аніж гибіти десь у Польщі. Але є, на жаль, такі, що ходять табунами по селу і готові цілий день шукати якісь залізяки в землі, однак працювати по-людськи їх не затягнеш. Тим не менш, я вірю, що все буде у нас добре і всі зміни, які ми впроваджуємо, підуть на краще», — оптимістично завершує нашу розмову керівник господарства Сергій Маловік.