Більше 3300 господарств, які отримали фінансування і 8,4 млрд. гривень позик, що були видані для проведення весняної посівної кампанії в Україні. Обсяги кредитування МСБ в агросекторі, що зросли більше ніж у 10 разів. Такий підсумок роботи ПриватБанку на вітчизняному сільськогосподарському ринку лише з кінця березня по середину травня 2022 року.
Українська банківська система була просто «зобов’язана» зупинитися і взагалі припинити існування в умовах широкомасштабної війни, що розв’язала росія. Але наведені цифри тільки одного банку наочно доводять, що фінансовий ринок із допомогою держави продовжує повноцінно функціонувати.
Втім, дуже багато відкритих питань залишається на самому аграрному ринку: від блокування чорноморських портів і падіння експорту до скорочення потужностей зберігання зерна і побоювань за долю майбутньої посівної озимини.
Про те, наскільки складно було налагодити роботу з фінансування фермерів, про можливі відповіді на виклики сьогодення та перспективи аграрного ринку — в інтерв’ю з керівником Департаменту агробізнесу ПриватБанку Артемом Панченком.
Про початок війни та перебудову роботи банку
Вже минуло три місяці від початку широкомасштабної агресії росії проти України. Яким був цей час для вас і для банку? Як відреагували ваші клієнти?
Початок повномасштабної війни і для нас, і, гадаю, для всіх, хто перебував в Україні, став повною несподіванкою. Про вторгнення попереджали, але ж ніхто не очікував настільки широкомасштабної агресії та бомбардування всієї території нашої країни. Навіть зараз інколи складно повірити у те, що сталося.
Але життя триває, і навіть за цих умов треба продовжувати рух. Основна складність полягала в тому, що потрібно швидко пристосуватися до нових умов і встигнути адаптувати давно налагоджені процеси.
Ми й досі робимо окремі налаштування у процесах — адже ситуація динамічна і багато чого просто неможливо, як це було раніше, зафіксувати. Втім, головним чином період адаптації до умов діяльності у воєнний час банк завершив буквально за два тижні. Дуже допомогло те, що у ПриватБанку вже існували алгоритми дій під різні стресові сценарії.
Навряд чи серед них розглядався сценарій діяльності під час бойових дій…
Не зовсім так — подібні стрес-сценарії в нас були. Єдине — така ситуація розглядалася як одна з найменш вірогідних. Крім того, у наших розрахунках ми виходили із припущення, що бойовими діями буде охоплена локальна територія, максимум дві-три області. Широкомасштабна агресія також була серед сценаріїв, але у цілому дії на випадок агресії головним чином передбачали локалізацію на певній території. Відповідно до цього вибудовувався порядок дій з поступового або повного відключення сервісів, критичних процесів тощо.
Власне, ще з 2014–2015 років цим питанням займався і НБУ, який пропонував банкам виробити плани дій на випадок війни стосовно внутрішньобанківської критичної інфраструктури та процесів (максимальний захист, альтернативні сценарії розбудови діяльності). Особливо активно така робота велася останні місяці перед початком широкомасштабної війни. І наразі можу сказати, що все було зроблено правильно.
Багато підприємств у тому ж Києві були вимушені зупинитися через те, що співробітники евакуювалися за кордон та до західних областей України. Чи була така проблема у ПриватБанку?
У перші дні в нас не було жорсткої вимоги — виїжджати людям чи ні. Банк був зосереджений на максимальному захисті критичних процесів. Потім, протягом одного-двох тижнів, усі питання з переміщенням співробітників із «червоних» зон до безпечних регіонів були вирішені. З ними щодня підтримувався телефонний зв’язок, та вирішувалися питання підключення співробітників до дистанційної роботи. Тим паче такий досвід у нас вже був, і жодних проблем в обслуговуванні клієнтів на дистанції не виникало.
Якою була реакція клієнтів банку? Чи швидко вдалося впоратися зі шквалом звернень?
Дійсно, у перші дні широкомасштабної агресії наші кол-центри працювали з великим перевантаженням, що й зрозуміло за таких умов. Але, як я вже розповідав, нам дуже допомогли ті заходи, що розроблялися саме на випадок надзвичайних ситуацій.
Буквально з перших хвилин агресії ми почали розсилати повідомлення всім клієнтам (як юридичним, так і фізичним особам) будь-якими доступними каналами комунікації.
Ми розповідали, що банк продовжує працювати, надавали пояснення про всі зміни та обмеження в обслуговуванні, про те, коли і де буде відновлено роботу окремих сервісів, тощо. Крім того, ми постійно інформували та продовжуємо інформувати клієнтів на територіях, де тривають бойові дії, про працюючі відділення.
Чи вдалося вже відновити роботу відділень на деокупованих територіях у Київській, Чернігівській, Сумській та Харківській областях?
Насамперед зазначу, що ми не закривали відділення, якщо була хоча б мінімальна можливість продовжувати роботу. А у вказаних регіонах відділення вже повністю функціонують, окрім випадків, коли була пошкоджена або зруйнована сама будівля банку. Наразі ми шукаємо для них нові локації для якнайшвидшого відновлення повноцінного обслуговування клієнтів.
Про кредитні канікули
Наскільки відомо, ПриватБанк встановив для клієнтів кредитні канікули до 1 червня. Чи були вони продовжені?
Наразі у банку є великий проєкт з поступового виведення клієнтів з канікул. Він полягає в тому, що всі клієнти були розподілені на декілька великих груп залежно від їхніх обставин та фінансових можливостей.
Тобто можливість збереження стану канікул може залишитися?
Усе залежатиме від обставин клієнта. Якщо підприємство не має фінансових проблем, то й продовжувати канікули ні до чого — краще повернутися до графіку погашення та отримати доступ до наших фінансових продуктів у повному обсязі.
Можливо, клієнт наразі не може повернутися до графіку, але відновлення платоспроможності очікується за місяць чи два. Інша історія — коли бізнес через війну, втрати, руйнування повністю зупинився і не має змоги погашати кредит.
Залежно від результатів комунікації з клієнтом і буде обиратися пакет пропозицій для кожного конкретного випадку. У будь-якому разі дії банку будуть спрямовані на допомогу клієнту та мінімізацію його втрат.
Про якість портфеля в агросекторі
Як ви оцінюєте якість кредитного портфеля в агросекторі, враховуючи загальні обставини у країні?
На мій погляд, якість можна назвати високою або й дуже високою. Навіть за час роботи державної програми портфельних гарантій до нас приєдналися багато нових перспективних клієнтів. За структурою 98–99% наших клієнтів-фермерів належать до підприємств мікро- та малого бізнесу. Тож банк не змінив своєї політики фінансування невеликих суб’єктів.
Як змінилися показники кредитного портфеля: він збільшився чи, навпаки, обсяги впали внаслідок війни?
У цілому кількісний показник кредитного портфеля в агро в нашому банку зробив крок далеко вперед. Принаймні середні показники за два місяці стали більшими в чотири рази, а обсяг видач порівняно, наприклад, з минулим роком збільшився в 10 разів.
На сьогодні всі області України, крім Донецької, Луганської та Херсонської, мають можливість взяти фінансування у нас. Ситуація динамічна, і ми максимально намагаємося її відстежувати, щоб швидко реагувати на зміни.
Про роль портфельних гарантій
До речі, про програму портфельних гарантій. Нещодавно у Мінагрополітики заявили, що аграрії в цьому посівному сезоні залучали кредити виключно під портфельні гарантії 80%. Чи справді це так?
І так і ні. Якщо брати у цілому по банківському сектору України, то, за моїми оцінками, близько 70% агрокредитування надійшло саме завдяки державній програмі.
На початку широкомасштабної агресії банки з цілком зрозумілих причин призупинили кредитні програми, а ліміти, що залишилися у клієнтів з минулих періодів, вичерпалися.
Але десь у середині березня була спільна нарада Мінагрополітики разом із представниками державних банків, і ми просили збільшити гарантії до 80% та ліміти за ними для забезпечення посівної. Обидві пропозиції отримали підтримку на урядовому рівні, і агрогалузь одержала достатньо коштів.
Тому в розрізі саме державних банків твердження, яке ви навели, цілком правильне — чисте кредитування банком агро займає незначну частку.
Який ліміт був встановлений для ПриватБанку за програмою гарантій 80%?
На сьогодні загальний ліміт державних гарантій за усіма програмами, який було виділено нашому банку, становить трохи більше ніж 8 млрд. гривень, і, як ми плануємо, 90% цього обсягу буде використано якраз на агросегмент. Хоча вже запущені програми з іншими бізнес-клієнтам і, зрозуміло, частина цього обсягу буде використана туди. Ми бачимо, що попит на таке кредитування дуже високий, тож вже подали запит на виділення додаткового обсягу, утім нам ще його не погодили.
Основна програма фінансування була для посівної кампанії, вона розрахована лише до 31 травня. Сьогодні вже запущена програма з фінансування основних фондів клієнта, але з 50% гарантією держави.
То скільки з виділеного обсягу ліміту було видано?
Станом на середину травня було видано приблизно 10 млрд. гривень кредитів з гарантіями держави. Тут, до речі, є відповідь на запитання про фінансування аграрного сектору. Портфельна гарантія 80% (тобто фактично застава, яка гарантується державою) у цій сумі становить приблизно 7,7 млрд гривень. Адже не треба забувати, що 20% такого кредиту — це ризик самого банку. Суто під посівну кампанію в рамках державної цільової програми фінансування ми видали 8,4 млрд. гривень — це близько 3300 кредитів. Від минулого року це збільшення обсягу щонайменше в десяток разів.
Необхідність у яких додаткових держпрограмах, на вашу думку, зараз є?
Потреб насправді багато, економіка та держава отримали виклики, з якими раніше не стикалися. Слідом за суто агронапрямом потрібно активно вирішувати питання з переробкою, а також експортом. Оскільки внутрішнє споживання зможе закрити лише незначну частину збуту.
Тому наступний надважливий крок — це питання глобального експорту. Якщо його не буде вирішено до осені, то наслідки можуть бути найгіршими.
Про кредитні продукти для агросектору
Які основні банківські продукти для фермерів ви можете зазначити у цьому сезоні?
Головним чином у цьому сезоні ми пропонували аграріям два наших кредитні продукти: «КУБ під заставу» та «Агросезон». Тут треба пояснити, що програма портфельних гарантій 80% для сільськогосподарських виробників є універсальною — банк може застосовувати її до всіх своїх продуктів.
Різниця між вказаними продуктами — у розмірі кредитування. «КУБ під заставу» — це кредит на поповнення обігових коштів до 5 млн гривень. Забезпечення 80%, як я сказав, бере на себе держава, а решту у 20% ПриватБанк вирішив видавати без забезпечення (на свій страх та ризик).
Таким чином «КУБ під заставу» перетворився у цьому посівному сезоні на беззаставний для агровиробника кредит. У нас є простий «АгроКУБ» із кредитуванням до 1 млн гривень, де застава не потрібна. Але за таких умов видавати його сенсу не було.
«Агросезон» — це більше фінансування, і тут від позичальника вже було потрібно надавати забезпечення на 20% кредиту (зазвичай заставою була техніка).
Чи залишилася можливість додатково підключити до такого кредитування і державну програму «5-7-9%»?
Так. Ба більше, загалом це пов’язані державні програми. Портфельні гарантії 80% є державним забезпечення самого тіла кредиту, а програма «5-7-9%» — компенсатором банківських відсотків за позикою. Що стосується суто сільгоспвиробників, що брали кредит на посівну кампанію, то держава їм повністю компенсувала відсотки — тобто кредит для позичальника на пів року оформлювався за ставкою 0% річних.
Хоча ці програми запускалися по черзі, логіка була саме в тому, щоб пов’язати їх і надати банкам потужний сигнал для кредитування АПК. І, як ми бачимо, це повністю себе виправдало.
Можливо, банк планує, незважаючи на всі обставини, запустити для агрогалузі нові кредитні продукти?
Так, ми плануємо провести певний апгрейд наших продуктів для агро з урахуванням нових викликів. Але тут все залежатиме від наших можливостей із залучення державних програм портфельних гарантій чи компенсації відсоткових ставок. Якщо на рівні держави програми будуть призупинені, то рішення про продовження кредитування вже прийматиметься на рівні керівництва банку вищої ланки.
Але у будь-якому випадку зараз на ринку наступає міжсезоння — влітку і за звичайних обставин звернень по кредити завжди меншає. Тож у нас буде час, щоб підготуватися до осінньої активності аграріїв та вийти на ринок з новими пропозиціями.
Якщо буде розблокований експорт, то проблем взагалі не бачу — кредитування буде активним. У протилежному випадку фінансування може зупинитися — буде зерно, але не буде коштів. І питання буде вже не в умовах того чи іншого банківського продукту — вони нічого не вирішать, коли в позичальника немає чим погашати кредит.
Як змінилися терміни кредитування в умовах широкомасштабної агресії?
В агросекторі наразі переважно видаються так звані короткі кредити з терміном погашення до шести місяців. Тобто по коштах, які господарства залучали під посівну кампанію, погашення буде вже у жовтні-листопаді.
Але, як я вже казав, наразі ми маємо задачу з багатьма невідомими. З одного боку, і ми, і наші клієнти бачимо можливості, які є на найближчі пів року — рік, з іншого — ступінь невизначеності заважає зробити вибір на користь того чи іншого рішення.
Який обсяг нових кредитів в агро у ПриватБанку?
Усе, що видано з березня 2022 року, по суті є новими кредитами. Здебільшого кошти залучали клієнти, які вже обслуговувалися в банку і працювали з нами раніше, але не отримували такого обсягу фінансування.
Про логістику та експорт
Агросектор завжди був надійним позичальником завдяки порівняно легкому експорту продукції. Чи є вже відповідь, як розвиватиметься ситуація в умовах блокування портів?
Ризиків дуже багато. Якщо не налагодити експорт, то поточні проблеми перетворяться на значно більші. Найпростіший шлях цього уникнути — відновити продаж за кордон. Але тут ми залежимо і будемо залежати від подальшого перебігу подій військового протистояння.
При цьому альтернативні шляхи відвантаження суходолом за можливими обсягами просто мізерні у порівнянні з експортом через чорноморські порти.
Є певні сигнали про те, що порти все ж будуть розблоковані, хоча би в обмеженому обсязі
Наразі розглядаються і випробовуються маршрути вивозу сільгосппродукції зі східноєвропейських або дунайських портів. Але й тут є проблема слабкої пропускної здатності логістики до них, неможливо швидко вирішити питання переходу рухомого складу на інший тип залізничних колій.
Усі ці запитання ми ставили на нарадах у КМУ та Мінагрополітики, і чіткої відповіді на них поки немає. Поки є лише певні надії.
У чому вони полягають?
Є певні сигнали про те, що порти все ж будуть розблоковані, хоча би в обмеженому обсязі. Таке питання вже давно розглядається на міжнародному рівні, адже на кону — продовольча безпека, без перебільшення, у світовому масштабі.
Крім того, є надія, що визначену кількість сільгосппродукції буде централізовано викуповувати у виробників держава. Ресурси для цього у держави наразі є, і такий крок знизить тиск на масового споживача кредитів. Хоча це тимчасовий захід, який буде ефективним у короткостроковій перспективі.
Мінімальна рентабельність все одно збережеться. Отже, про повну «зупинку» агросектору говорити не варто
Україна виробляє агропродукції у багато разів більше, ніж потрібно для внутрішнього споживання, а посівна, як ми бачимо, проведена успішно, незважаючи на війну.
Це питання потрібно вирішувати в комплексі, і в цьому зацікавлена не тільки Україна (яка сама голодувати точно не буде), а й багато інших країн світу, що є імпортерами нашої продукції.
Тож питання знайде рішення?
Так, проблема буде вирішена в той чи інший спосіб. Інше питання, що з минулого року в Україні залишилися великі перехідні запаси зерна, яке не може зберігатися нескінченно. На ринок почне надходити збіжжя нового врожаю, і потужностей елеваторів вже бракуватиме. Тим паче, що інфраструктура зберігання зерна зазнала руйнувань внаслідок ракетних обстрілів, частина потужностей наразі для клієнтів недоступна.
Якщо буде розблокований експорт, то кредитування буде активним. У протилежному випадку фінансування може зупинитися
Наслідком цих негативних факторів може стати відчутне скорочення площ посівів у наступному сезоні. На ринку будуть скупчені великі залишки нереалізованої продукції, господарства будуть витрачатися на їх зберігання. Хоча, на мою думку, мінімальна рентабельність все одно збережеться. Отже, про повну «зупинку» агросектору говорити не варто.
З огляду на втрати у зберіганні та зміни у логістичних коридорах, чи є попит на інвестиційні кредити для фінансування будівництва інфраструктурних та виробничих об’єктів?
Такий попит, безумовно, є, але поки ми зосереджені на закритті поточних потреб наших клієнтів. Думаю, подібні програми ще будуть, це питання вже найближчого майбутнього.
