Механічна, біологічна та хімічна переробка твердих побутових відходів (ТПВ) на цінний продукт — органічний компост впроваджується в усьому світі.

Ми продовжуємо бесіду із засновниками компанії «Органік Вейст Менеджмент» Леонідом Центилом, який взяв на себе розробку самої технології, Геннадієм Пасічником, який втілює технічні рішення, та фахівцем у сфері фінансів Іриною Волох.

Усе починається з прибуття сміттєвозів на майданчики, де проводиться ручне сортування — відокремлення елементів, які не можна компостувати, або тих, що потребують подрібнення. Барабанні сепаратори, транспортувальні лінії відокремлюють матеріали, а магніти затримують металеві елементи. Непридатні до компостування відходи пресують та продають на переробні підприємства, решту утилізують.

Далі зелені відходи подрібнюють та додають до решти органіки. Починається формування буртів.

Серцем процесу є аератор, який і насичує бурт киснем та збагачує органічну масу корисною мікрофлорою. При цьому контролюють такі показники, як температура, вологість та дозрівання компосту.

Наприкінці необроблений компост знову подрібнюють та просіюють — з маси ще раз видаляють залишки пластику, металу тощо.

Увесь процес забезпечується системою магнітних підсилювачів для утримання однорідної фракції.

Органічне добриво готове для застосування.

Про вибір техніки

Геннадію Костянтиновичу, ви використовуєте обладнання компанії Ménart. Які групи техніки вона пропонує та чим саме користується «Органік Вейст Менеджмент»?

Геннадій Пасічник: Фактично всі групи вже були перелічені: транспортери, барабани, аератори… Це сімейна компанія з Бельгії, яку я вважаю кращою за співвідношенням ціни та якості. І якщо ви хочете виробляти органічні добрива за повною схемою, вам знадобиться весь перелік обладнання компанії — він не дуже великий. Усе продумано.

Їхньою головною конкурентною перевагою є наявність найбільшого у світі самохідного аератора для компосту. Його ширина сягає 10 м, а висота — понад 3 м. Завдання механізму полягає у постійному перегортанні бурту компосту.

У чому його переваги?

Геннадій Пасічник: Насамперед у площі, що використовується для виробництва органічних добрив. Можна зробити три-чотири бурти по 3 м, а можна втричі скоротити виробничу площу за рахунок формування бурту 10 м завширшки. Плюс висота близько 3 м. На великих буртах завжди виходить якісніший компост — усередині бурту підтримується температура, менший вплив вологи тощо.

Що ще з обладнання, що не називалося, в технологічній лінійці  ви використовуєте?

Геннадій Пасічник: Для агровиробників у нас є напрацьована лінійка аераторів, як самохідних, так і причіпних різного розміру. Не завжди є сенс запускати 10-метровий механізм — усе залежить від виробничих площ та завдань.

З комунальниками ми тільки починаємо працювати, є декілька реалізованих проєктів. Наразі ведемо діалог на Волині, у Львові, Дніпрі, Харкові…

 Леонід Центило: Є технологія, є вся необхідна технологічна лінійка, яка дозволяє зробити повноцінне добриво. Наше завдання — на сміттєзвалищах правильно підібрати технологію, обладнання з урахуванням особливості кожного підприємства для відбору органіки (а ми знаємо, що її там 60–70%) та організувати процес переробки.

Загалом не має значення, чи ми будемо працювати на свинофермі, чи на полігоні ТПВ. Суть залишається незмінною — зробити якісний продукт, якісне органічне добриво.

 Геннадій Пасічник: Ми користуємося не тільки обладнанням Ménart — постачальників техніки та технічних рішень у світі достатньо. Під кожен проєкт ми підбираємо окремі рішення, які будуть найкращими для ділянки.

Леонід Центило: Крім того, ми не хочемо вузькопрофільно дивитися тільки на органіку, а надаємо комплексне рішення. У місті завжди є покупець на скло, метал, пластик. Ми додали головний елемент — розібралися, що робити із 60% органіки та як на цьому заробляти.

Про сортування

Тобто, наскільки я зрозумів, головна проблема полягає у сортуванні відходів?

Леонід Центило: Так, у відходах є безліч цінних матеріалів, які легко продати. Але через органіку ніхто не хоче мати з ними справу. Ми знайшли технологію, підібрали обладнання різних світових виробників на всі випадки.

Міста в Україні потопають у смітті та дуже зацікавлені у зменшенні й зрештою ліквідації полігонів ТПВ. Ми їм говоримо: «Придбайте обладнання, і ми вирішимо проблему органіки. Ви отримаєте чисту землю та воду, ще й органічні добрива для озеленення території».

Коли запускався проєкт у Львові, люди спочатку ставилися до нього переважно з недовірою. Але міська влада почала роздавати добрива в обмін на сміття та привчати людей до сортування відходів. Є пункти, де можна взяти відро чи два компосту і виростити собі гарну троянду, посадити дерево.

А наразі вже черга за добривами — потягнулися власники присадибних ділянок, агровиробники тощо. Тепер на відходи дивляться інакше — як на цінний матеріал, що робить життя чистішим.

Таким чином, нам потрібні сортувальні лінії. Починати треба з них?

Леонід Центило: Це залежить від розміру населеного пункту та полігону. Для невеликих селищ є дешеві доступні пропозиції. А для таких міст, як Київ чи Дніпро, треба шукати інше обладнання, сортувальні заводи.

На жаль, законодавство дозволяє вести в Україні безладну діяльність. Можна просто заплатити, щоб заїхати на смітник і висипати чергову купу бруду, бомбу сповільненої дії. І далі нікого не хвилює, що з тими відходами відбувається та скільки лиха вони здатні накоїти.

Але так господарча діяльність не ведеться. На полігон потрібно залучати інвестора, щоб він сортував сміття, вилучав різні матеріали на переробку, а з органіки робив добрива.

До речі, добрива — це насамперед про сільське господарство. Ми чомусь у розмові наводимо мало прикладів використання ваших технологій в агросфері.

Леонід Центило: Нещодавно ми реалізували проєкт із МХП. Курячий послід є не тільки цінною сировиною для добрив, а й у необробленому вигляді — джерелом токсинів, що забруднюють повітря. Зазвичай відходи птахівництва вивозять на поля, і вони тисячами тонн лежать та випаровують отруту в повітря.

Ми поставили на МХП 6-метрові аератори, які запускають окислювально-відновлювальний процес та процес перетворення. І операцію треба робити дуже швидко.

Така сама ситуація й у інших секторах тваринницької галузі. Якщо приділити цьому увагу, то викиди в атмосферу в Україні значно скоротяться. Та складова, яка «вилітала у повітря», буде зв’язана у добриві, і цей потенціал буде реалізований у рослинництві. Тож будемо мати і хліб і до хліба.

І тут, до речі, треба пам’ятати, що Україна для ЄС — постачальник яєць та курятини №1, як і для багатьох інших кран світу. Тож маємо парадоксальну ситуацію: ми можемо або отруїти все навколо відходами та голодувати, а можемо їх переробити на добриво і мати гарний заробіток з високих врожаїв.

Про вигідність інвестування та собівартість

Чи буде це вигідно для інвестування?

Леонід Центило: Чи вигідно це? Про пластик або метал навіть казати не буду. А по добривах ситуація така: одиниця азоту, фосфору, калію ніколи в органічних добривах не буде коштувати, як у мінеральній складовій. Умовно — не 100 грн, а 20–30 грн.

Тому ми і об’єднали всі складові процесу: роботу з місцевими органами самоврядування, технічну частину, технологію, наукову базу. І готові надати комплексні рішення  у переробці відходів, щоб на цьому можна було не тільки заробляти, а й головне — очищувати наше середовище. Якщо на цьому ринку з’явиться ще хтось і захоче робити те саме, ми будемо шукати нові рішення, нові підходи та збережемо конкурентну перевагу.

У нас вже є досвід очищення водойм із забором мулових мас. Усі бачать, що коїться на ставках та річках влітку. Процеси гниття мулу забирають кисень з води, і починається масове вимирання організмів. Ми знайшли аналог аератора для водойм і разом з насосами відкачуємо мул. Для подальшої переробки його на все те ж органічне добриво. Воно повертається на поля, з яких мул був змитий у ставок чи річку. А сама водойма відновлює баланс кисню. А коли нормальний кисень у воді, будуть і водорості, і зоопланктон, і риба…

Ірино Миколаївно, дозвольте залучити вас до нашої бесіди. Ми багато говорили про органічні добрива, техніку, технології. На скільки собівартість органіки за вашою технологією відрізняється від інших, якими будуть цифри?

Ірина Волох: Технологій є безліч, вони різні, і порівнювати їхню собівартість некоректно. Насамперед технологію потрібно правильно використати. Вона має включати правильний технологічний процес, правильне забезпечення техніки, правильне забезпечення мікро- та макроелементами, які застосовуються, тощо.

Наприклад, комплекс технологічних рішень , яким користується «Органік Вейст Менеджмент», — ексклюзивний, тож його просто не буде з чим порівнювати. А порівнювати наші технології з європейськими чи американськими некоректно з огляду на різні умови, кліматичні зони, економічні моделі країн.

Якщо не можна порівняти напряму собівартість, що головне в її формуванні?

Ірина Волох: Питання тут не у грошах, а в тому, що у кожній із країн є технічні та технологічні нормативи, свої виробники, законодавці тощо.

Наприклад, у Японії перша умова, на яку потрібно зважати, — відсутність вільної землі. Переробляти органічні відходи просто немає де. Є окрема технологія компостування у баштах на кшталт елеваторів. Це дуже дорого, та вибору немає.

В Україні не бракує місця для буртів, є свої препарати для переробки органіки та багато самої органіки. У Нідерландах ще інша ситуація. Порівнювати майже або зовсім неможливо.

Тому ми не можемо сказати, що наша технологія дорожча чи дешевша за якусь іншу. Те, що можливо, ми намагаємося робити самі та  підписали ліцензійну угоду з Ménart. Це дасть нам змогу самим виробляти машини, що задіяні у процесах, та здешевити механізми, створити робочі місця, оживити економіку країни у цілому.

 Леонід Центило: Я хотів би додати важливу деталь. На заводі компанії наразі черга на рік — потрібно замовляти машину та чекати її виготовлення і постачання. Це дорогоцінний час.

Ірина Волох: Наші машини будуть затребуваними і в Україні, і в самій Європі.

Органіка набуває популярності з кожним днем, світ перестав бездумно сипати міндобрива, і багато в чому тут допомогло зростання цін. Органіка потрібна усім, від агро до міських парків та газонів. Відповідно зростає і попит на механізми для її виготовлення, а виробники просто не встигають.

Про необхідність мінеральної складової

Давайте поставимо запитання інакше. Як будуть різнитися ціни продукції, вирощеної за традиційною технологією та з використанням органічних добрив?

Леонід Центило: Так ставити запитання некоректно. Чому свого часу з’явилася органічна продукція? Бо кожен бажав отримати здорове харчування, чисті продукти тощо.

Як їх отримують? Можна звести мінеральну складову до нуля і використовувати органічні добрива. Це призведе до падіння врожайності та, відповідно, зростання цін. Але світ прокинувся — всі зрозуміли, що треба щось робити, потрібно шукати ефективну органічну технологію. Багато в чому тут дали поштовх високі ціни на газ.

Не можна порівнювати мінеральні добрива та органічні. Це тандем, і, коли ми хочемо мати ефективне господарство, треба використовувати їх разом.

Якщо ми хочемо підвищити ефективність дії мінерального добрива, треба вносити не менше ніж 6 т органічних добрив на кожен гектар. Мінімум. Це святе правило, яке однаково діє і в Новій Зеландії, і в Україні.

А потім вже дивитися на склад ґрунту та вирішувати, що треба в нього довнести для досягнення балансу.

Ірина Волох: Ніхто не каже, що не потрібно вносити мінеральну складову. Але хоч би скільки ми її поклали на поле, вона буде вимиватися у нижні шари, опиниться у річках тощо. Потрібен комплекс, який зробить ґрунт стійким за складом.

Леонід Центило: Є ще одне надважливе питання — змінилася сама органіка, вона стала більш технологічною. Раніше дійна корова давала 5–10 л молока на добу. Зараз цей показник зріс до 40 л за рахунок хімічних кормових добавок, стимуляторів росту тощо. Раніше мали 4 т зерна з гектара, тепер вже хочемо отримати 14 т. Фактично чистої органіки в нас не залишилося — з нею треба працювати, перетворювати. Бо у її складі багато мінеральних хімічних речовин: добрива, домішки, добавки, засоби захисту рослин. Просто кинути на поле гній, як робили колись, вже не працює.

Ба більше, просто купа гною — це не добриво, а отрута. Внизу вона гниє, зверху розвиваються патогени, що виробляють токсини. Тому «Органік Вейст Менеджмент» і пропонує технологію та відповідну техніку для перетворення відходів.

Але ми не пропонуємо повернення до екстенсивного шляху з високими затратами. Ми говоримо про ефективність. Якщо є сенс вносити мінеральну складову, то її розмір та склад мають бути науково вирахувані.