Перед поєдинком

Перед стартом поєдинку відбувся своєрідний звіт компанії перед своїми партнерами. Так, упродовж минулого маркетингового року Kernel експортував рекордні обсяги зернових — понад 8 млн т, дохід компанії від продажу сертифікованої продукції становить близько $3 млрд, «Трансбалктермінал» став номером один в Україні серед терміналів, було запущено біоТЕС на Кропивницькому та Полтавському олійноекстракційному заводах, а потужність виробництва всіх нових зелених електростанцій у 2021 році становитиме 44 МВт.
Загальний банк учасників проєкту Open Agribusiness — 74 000 га, сума їхнього фінансування сягнула $120 млн. Було запроваджено систему оцінювання та класифікації постачальників і закупівель у рамках Supply Program Management. Kernel увійшов до трійки найбільших українських компаній та до п’ятірки найкращих роботодавців країни за версією «Forbes Україна», сплативши при цьому 1,26 млрд гривень податків до бюджетів різних рівнів та спрямувавши 198 млн гривень на соціальні проєкти у регіонах присутності.

«Я хочу, щоб ми з вами росли, щоб кожен думав про те, як зробити свій бізнес удвічі більшим чи ефективнішим. Вірю у те, що Україна зможе виробляти 130 млн т зернових та олійних культур і практично удвічі збільшити зерновий експорт. Наша місія — розкрити потенціал нашої землі», — сказав у своєму вітальному слові СEO Kernel Євген Осипов.

Раунд 1: PROЗемлю

«Куди ж рухається ринок землі? Яка його мета?» — поставив запитання арбітр раунду, присвяченому відкриттю ринку землі, голова Всеукраїнського конгресу фермерів Іван Слободяник.

На думку ексміністра розвитку економіки торгівлі та сільського господарства України Тимофія Милованова, у кінцевому результаті метою ринку землі є залучення інвестицій у галузь. Але проблема в тому, що не у всіх аграріїв є рівний доступ до фінансування — має бути фонд для надання позик покупцям угідь. І таку інституцію планували створити на підставі законопроєкту №3205 ще минулого року. Втім, оскільки проєкт так і не був ухвалений, Кабмін вдався до змін у програму «5-7-9%». Ексміністр висловив сподівання, що відповідний закон все ж таки приймуть у вересні цього року.

Проте наразі вже об’єднані всі реєстри, що дає змогу відстежувати кожну оборудку, нотаріуси мають автоматичний доступ до них, а Мін’юст проводить моніторинг реєстрів, і, якщо під час оборудок будуть перевищені встановлені ліміти на площу, вони будуть скасовані. Тому, як зазначив Тимофій Милованов, перспектива ринку землі залежить від наявності політичної волі та загальної ситуації у країні. Він припустив, що певні політичні сили можуть ініціювати різні референдуми щодо ринку, але більша частина шляху пройдена. Головне — продовжувати тиснути на уряд та парламент, аби вони створили умови для підтримки фермерів.

А ось заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов не розділив оптимізму і завдав опоненту кілька ударів у відповідь стосовно недосконалості інфраструктури ринку землі.

«Катастрофічно бракує нотаріусів, а за ліцензування такого фахівця вимагають великі хабарі, тож, якщо ми хочемо, щоб ринок землі відбувся, треба подбати про кадри для його обслуговування», — заявив він.

Генеральний директор і засновник інвестиційної компанії Concorde Capital Ігор Мазепа був ще категоричнішим і назвав реформу профанацією — не можна було дозволяти вільний обіг землі та при цьому його фактично… забороняти. Закон відсік від ринку кілька категорій інвесторів, серед яких агрохолдинги та іноземні компанії.

Але, незважаючи на це, у країні є гроші, спрямовані на цей ресурс, які належать заможним громадянам, не пов’язаним з аграрним сектором.

«Інвестиційний ажіотаж наростає, але немає ажіотажу пропозиції. Коли ми моделювали ситуацію, то розраховували, що в обіг на першому етапі надійдуть 10–15% земельних паїв. Та цього не відбувається, дуже мало пропозицій за ринковою ціною, цілком можливо, що на цьому фоні ціни на землю почнуть зростати», — виступив із прогнозом Ігор Мазепа.

У свою чергу засновник компанії SmartFarming Артем Бєлєнков зауважив, що інфраструктурні огріхи реформи намагаються сьогодні компенсувати приватні компанії. Наприклад, SmartFarming запустила сервіс Vkursi Zemli, є також сервіс Feodal.Online та інші, тож в аграріїв починають з’являтися інструменти для зручного і швидкого аналізу інформації. На його думку, просте арифметичне збільшення кількості нотаріусів проблему не розв’язує — потрібна автоматизація для пришвидшення їхньої роботи. Сьогодні SmartFarming розробляє сервіси для банків, щоб вони могли автоматично перевіряти земельні ділянки, які беруть у заставу у фермерів. Таким же чином можна автоматизувати і роботу нотаріусів та реєстраторів, зрештою всіх, хто працює на цьому ринку.

Якою ж буде вартість землі на першому етапі реформи і надалі?

«Вона завжди випливає з вартості оренди. Якщо ти заробляєш $200/га, то цю суму слід помножити на 10. Це фактично 10% річних, які власник землі одержує від ресурсу, що він здає в оренду. Я думаю, ця ставка падатиме, адже прибутковість в інвесторів знижуватиметься, і може зупинитися на рівні 6–8%. Тобто 15 років окупності, якщо така ділянка приносить $200 прибутку. Тому в майбутньому земля може коштувати $3000/га», — підсумував Ігор Мазепа.

Раунд 2: PROTrade

Це був запеклий поєдинок різних торгових стратегій під гаслом «Продати не можна тримати», а роль рефері під час цього раунду взяв на себе генеральний директор «Кернел-Трейд», директор із закупівель зернових та олійних культур Kernel Олександр Головін.

Питання болюче, бо стосується взаємин між трейдером та аграрієм. Чи можна досягти у них гармонії? Вони конкуренти чи партнери? Чи можуть обійтися одне без одного?

«Дрібні фермери дивляться на трейдера як на бандита з великої дороги, тому що ви не проводите роз’яснювальну роботу: чому ціна сьогодні саме така, а не інша…» — зробив випад власник групи компаній «Так Агро» Руслан Голуб.

Думка зрозуміла і досить поширена, бо немає аграрія, який не хотів би продати вирощене якомога дорожче, і немає трейдера, який не хотів би одержати більшу маржу від своїх оборудок. Але чи може аграрій обійтися без трейдера? Можливо, й хотів би, але для цього мають бути відповідні знання та навички, інфраструктура і головне — час.

«У цьому процесі є сегментація щодо роду діяльності, жоден трейдер не зрівняється з толковим агрономом, комбайнером чи менеджером, але разом із тим ніхто з вище перерахованих не зможе бути ефективним трейдером, який розбирається в міжнародній політиці, економіці, розмовляє кількома мовами, розуміє стандарти інших країн, знає, де цю продукцію чекають», — пояснив президент УЗА Микола Горбачов.

Є ще один варіант експорту зерна — кооперація. У Канаді, Франції та інших країнах зерно експортується через обслуговуючі кооперативи. Але в будь-якому разі трейдинг потребує витрат, що з’їдають певну частку ціни продукту. У такому випадку аграрію нема на кого нарікати, окрім як на свій кооператив, він спокійний, бо його нібито ніхто не обдурив. Микола Горбачов прогнозує, що колись до такої форми трейдингу дозріють і українські аграрії, тим паче, що вже з’явилася законодавча база для цього. Але все одно трейдингом займатимуться професіонали.

Аграрій мало що виграє у переговорах із трейдером, проте він може опинитися на коні, якщо вгадає момент реалізації. Та в цьому процесі вже ніхто не сподівається на інтуїцію, зауважила засновниця Trend&Hende Club Катерина Конащук. Аграрій має володіти азами макроекономіки, вмінням аналізувати ринок. Щодо кожної культури має бути своя стратегія, розроблена ще до її посіву. Краще мати більший набір культур, щоб можна було виходити з ними на ринок впродовж сезону. «Неможливо продавати всі культури за топовими цінами, але якщо у вашому портфелі 70–80% позицій закриті у верхній чверті ціни цього сезону — це успіх», — вважає експерт.

Kernel є одночасно і виробником, і трейдером, а тому добре розуміє становище і потреби своїх партнерів. Стрімке зростання кількості учасників програми Open Agribusiness свідчить про те, що умови співпраці з цією компанією набагато кращі від тих, які пропонують інші трейдери.

«Ми намагаємося конкурувати за виробника не лише ціною, але й послугами», — підбив підсумки раунду Олександр Головін.

Раунд 3: PROІнвестиції

«Куди інвестувати, закопувати гроші в землю чи в ефективність?» — таке запитання поставив учасникам раунду його рефері ексбанкір, засновник YouTube-каналу «Бегущий Банкир» Андрій Оністрат.

Земля — це не лише найкращий напрям інвестицій, але й своєрідний магніт для них, переконував зібрання міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко. Але для того, щоб вона генерувала кошти та приваблювала їх, треба завершити реформу, яка йде не так легко, як хотілося б.

«Мені соромно, що лише на 30-му році незалежності України ми нарешті визнали право власності на землю для семи мільйонів українців, які цю землю обробляють», — підкреслив Роман Лещенко.

Багаторічний мораторій призвів до низки негативних явищ: більше ніж 8 млн га землі перебувають у тіні, з них не сплачуються жодні податки, тіньовий обіг зерна становить понад 30%, на податкових скрутках та на схемах відшкодування ПДВ країна втрачає мільярди доларів, із 10 млн га, які були у власності держави, 5 млн га перейшли у приватні руки через механізм безоплатної приватизації. Наприклад, 30 червня, напередодні запуску ринку, відбулося декілька трансакцій між юридичними особами, які вивели із земель комунальної та державної власності кілька десятків тисяч гектарів угідь.

Через два роки розпочнеться лібералізація реформи, і, якщо суспільство буде до цього готове, держава рухатиметься далі. Поетапність — це вимушений крок, вважає міністр. Адже у країні немає досі повноцінного ринку капіталу, належної судової системи, залишається багато проблем в інфраструктурі. Головне завдання держави — переконати українців, що бути власником землі нормально. Міністр звернувся до всіх власників і покупців землі із закликом ввести у правове поле всі правочини із землею, які відбувалися за тіньовими схемами.

Євген Осипов порадив колегам інвестувати в ефективність. Кожен має думати про те, як максимально ефективно управлятися з наявною землею, і хто досягне в цьому максимального успіху, той і переможе незалежно від того, в чиїх руках будуть угіддя. Звісно, якщо є зайві гроші, їх можна інвестувати у придбання нових площ, але якщо порівняти земельну інвестицію із вкладенням грошей у технології, які дадуть змогу підвищити ефективність, то останній варіант буде найліпшим, наголосив він.

Раунд 4: PROІнновації

Раунд з інновацій проходив під арбітражем заступника директора Агробізнесу Kernel з інноваційного та цифрового розвитку Євгенія Сапіженка.

Розвиток точного землеробства гальмують нестабільність інтернет-підключень, «солянка» в навігаційних системах, недосвідченість персоналу, невміння аналізувати та використовувати дані, одержані з дронів, супутників, карт врожаю, дійшли висновку учасники дискусії. На переконання співвласника та генерального директора AgriLab Ярослава Бойка, ринок інновацій буде рухатися в напрямку автоматизованих платформ, які об’єднуватимуть системи різних виробників в єдину.

Йшлося також про перспективи запровадження технології CTF. Одна із ключових проблем традиційного землеробства — ущільнення ґрунту. Підраховано, що через це втрачається понад 20% урожайності. CTF — це рух полем усіх видів техніки, в тому числі й комбайнів, багаторічними технологічними коліями.

Надмір дощів цього року зробив дрони-обприскувачі дуже популярними — аграрії могли виконувати операції із захисту в потрібний час, незважаючи на погоду. То, може, БПЛА поступово витіснять наземну техніку? На думку співзасновника компанії Drone.ua Валерія Яковенка, дрони — не заміна і не альтернатива наземним обприскувачам, а високоякісне доповнення, засіб, що дає змогу виконати роботу саме в той момент, коли це потрібно, а не тоді, коли дозволяє погода. Дронам у майбутньому можна довірити від 50% до 75% операцій, але поки їхня частка становить близько 1%.

Про перспективність безпілотного обприскування свідчить експеримент, проведений на полях компанії «АгроРегіон». У ньому взяли участь три дрони, якими управляв один оператор, продуктивність одного БПЛА сягнула 16 га/год. Разом за годину вони обробили близько 50 га. Це однозначний доказ конкуренції дронів із класичною обприскувальною технікою.

«Аграрії навчилися збирати дані за допомогою автопілотів та інших систем, але цей ресурс поки не використовується на повну силу, бо немає навичок їх аналізу, немає продовження у вигляді рішень. А тому майбутнє — за збором даних і формуванням на їх основі алгоритмів, які приведуть до збільшення прибутків», — наголосив засновник компаній FarmRTK та FRENDT Віталій Шуберанський.

Зрештою, учасники дискусії дійшли висновку, що український АПК приречений на інноваційний розвиток. Але в цьому питанні також потрібна стратегія, яка має поєднувати впровадження нових машин та технологій із відповідною підготовкою персоналу.

Втім, раунд, що викликав не менший інтерес, ніж попередні можна було сміливо виносити за рамки рингу. Почався він з самого ранку насиченого Дня поля – огляду техніки, який провів керівник кластера «Придніпровський» Михайло Петров.

На майданчику господарства — трактори John Deere останнього покоління, сівалки точного висіву, обприскувачі із системами розумного внесення хімічних засобів. Керівництво кластера подбало про те, щоб персонал досконало оволодів всіма інноваціями, інформація, одержана з техніки, стікається до єдиного центру. Агроном може у віддаленому доступі завантажити сівалку картою диференційованого висіву, а також стежити за її роботою в онлайн-режимі та вносити корективи. Крім того, було продемонстровано і єдину у світі автономну роботизовану сівалку Horsch Robo. Саме учасники АгроРингу змогли першими у країні не просто дізнатися про неї, а й ознайомитися наочно.

Власне, секретами ефективності та інновацій під час польової частини івенту поділилися з гостями також керівник науково-дослідного відділу Kernel Аркадій Лунгул і заступник керівника науково-дослідного відділу Kernel Михайло Журба. При цьому агровиробникам навіть не довелося йти в поле за пошуком відповідей – адже поле саме прийшло до них! Гості побачили пряме включення з полів Kernel та отримали доступ до результатів досліджень головних агродослідників країни.

Надалі Kernel буде поступово розміщувати корисну для фермерів інформацію про дослідженя на telegram-каналі та у групі viber АгроРингу.

Віталій Луй, НВО «Ель Гаучо», Тернопільська область:

— Усі панелі дуже цікаві, для нас це можливість дізнатися найсвіжіші новини ринку, відчути нові агрополітичні та технологічні тренди. Актуальна інформація — це один з аргументів, що переконали нас бути з Kernel. Ми чекаємо від ринку землі нових можливостей, а сьогодні почули про всі проблеми його становлення і будемо до них готові. Ми готові збільшувати свій земельний банк за рахунок власних коштів та орієнтуємося на ціну, що дорівнює вартості річної оренди за 10 років. Будь-яка вища ціна буде спекулятивною.

Ігор Крикунов, ТОВ «Приморський», Запорізька область:

— Участь у проєкті Open Agribusiness дає мені стабільність і спланованість бізнесу, можливість хеджувати ризики, технологічно переоснастити підприємство. Це величезний простір нетворкінгу, в якому ти обмінюєшся досвідом та думками. Kernel допомагає новими технологіями, препаратами, консультаціями. Мені це подобається, це по суті і є кооперація, про яку говорили.

Роман Годз, ФГ «Борівське», Вінницька область:

— Я стежив за проєктом Open Agribusiness кілька років і, коли переконався в усіх його перевагах, нарешті зважився на участь. По-перше, я одержав змогу закуповувати насіння, добрива, ЗЗР за кращими ринковими цінами. По-друге, я не бігаю щороку в пошуку каналів збуту, він у мене один, причому дуже вигідний і надійний. Є можливість подивитися, як працюють інші — наприклад, спілкуючись із колегами у програмі Kernel, я дізнався про нюанси технології No-Till та запровадив її у себе. Перебуваю під враженням від дискусій про інвестиції та землю — ринок сільгоспугідь мав би вже давно працювати, ефективність виробництва підвищиться.

Андрій Капріца, ФГ «Флора», Вінницька область:

— Ми обробляємо 1200 га землі, запровадили точне землеробство із замкненим циклом. Дехто стверджує, що такого немає ні в кого, навіть у Kernel. Хоча ми розвиваємося в тому числі саме завдяки співпраці з цією компанією. Ми різні за масштабом, але за духом однакові — заточені на впровадження нових технологій. Партнер пропонує нам вигідні умови співпраці, нас влаштовують ціни на добрива, техніку, запчастини та інші ресурси, які ми одержуємо завдяки йому, а також закупівельні ціни на продукцію. Співпраця в рамках цієї програми відкриває перед нами прекрасні перспективи.

Андрій Сопрук, СФГ «Поділля», Хмельницька область:

— Основний інтерес Kernel у цій співпраці — у розширенні кола аграріїв, які реалізовуватимуть їм олійні та зернові культури. Як на мене, це нормальний мотив для великої компанії. А наш інтерес — вищі ціни на продукцію та нижчі ціни на ресурси, агрономічна та інвестиційна підтримка. Навіть сьогоднішній захід — це вже підтримка, бо нам ніколи опрацьовувати гори інформації, а тут її нам подали готовою. Тож повертаємося на свої поля з розумінням ситуації у країні та на ринку. Ми поки не є офіційними учасниками програми, але все більше розуміємо її переваги.

Завершення насиченого дня

Під вечір захід із гострої дискусійної фази перейшов у «м’яку». Насичений День поля від Kernel не менш насиченою та цікавою розважальної програмою і, звісно, неформальним спілкуванням учасників і гостей АгроРингу. Спілкування та дискусії продовжилися під час дружньої вечері під пісні популярної співачки Світлани Тарабарової.

А ми ще раз мали змогу переконатися, що АгроРинг став не лише генератором ідей, але й величезним майданчиком для спілкування, обміну досвідом та ділових переговорів. Компанія Kernel такими заходами створює справжню аграрну спільноту, мета якої – досягнення найвищої ефективності у партнерстві.