Було відчутно, що старшому агроному незручно розмовляти сидячи в офісі, тому пропоную продовжити розмову на полі — він обирає ділянку з озимою пшеницею, яка вже почала підійматися.
Дорогою цікавлюся, як саме взагалі можна стати агрономом-новатором.
Марценюк дає такі поради: передусім не треба думати, що все знаєш і вивчив в університеті, адже все постійно змінюється, потрібно постійно шукати щось нове, прагнути змін і мати бажання змінити господарство, працювати з натхненням, бути старанним і любити свою професію, віддаватися їй на повну.
Його робочий день починається вдосвіта зі збору інформації за минулу добу. Потім, якщо є потреба, нарада в офісі з підлеглими — і в поле. Поле з озиминою радує око.
Яскраві, смарагдово-зелені паростки пшениці, густий туман, тиша створюють дивовижне відчуття.
Щоб відволіктися від виробничої тематики, цікавлюся особистим. Виявилося, агроном захоплюється футболом — та не просто дивиться матчі, а грає в команді, яку створила компанія. Його місце на полі (звісно, футбольному) — правий захисник, але може грати взагалі по всій брівці.
Марценюк одружений, два роки тому народився син, і він не хоче, щоб хлопець їхав з України шукати кращої долі: «Я не бачу жодних проблем жити в Україні.
При гарній освіті, бажанні працювати і тут можна заробляти, як за кордоном, а туди їздити відпочивати».