Саме до такого представника аграрної галузі — старшого агронома компанії «Зернопродукт МХП» Віктора Марценюка — ми і вирушили у пошуках історії успіху.

Дорогою до Ладижина, де розташований центральний офіс «Зернопродукту», відчуваємо наближення зимового періоду — траса вкрита щільним холодним туманом, у повітрі явно відчувається морозний подих вже недалекого грудня. А обабіч дороги проглядає перша зелень озимини, аграрії квапливо збирають останню кукурудзу.

Щоб скоротити час у дорозі, обговорюємо з фотографом, яким повинен бути справжній агроном-новатор. Уява малює чи то солідного чолов'ягу, якого розпирає від почуття своєї значущості, чи то навпаки вченого від агроіндустрії, зануреного у свої думки і розрахунки. Реальність виявляється зовсім інакшою. На ґанок скромної двоповерхової будівлі офісу «Зернопродукту МХП» виходить молодий привітний чоловік, дивлячись на якого, не можна повірити, що у його підпорядкуванні така «махіна» і на ньому лежить вся відповідальність за врожай культур.

Спочатку Марценюк трохи соромиться бути у центрі уваги, не знає, як поводитися перед об'єктивом камери, але вже через декілька хвилин разом сміємося якомусь жарту. Час у нього — на вагу золота, тому починаємо розмову.

Одразу намагаюся зрозуміти, чому Марценюк потрапив до новаторів агробізнесу. Запитую, скільки агрономів у його підпорядкуванні, й отримую трохи приголомшливу відповідь: «Близько сімдесяти». Тридцятидворічний чоловік керує цілою командою агрономів, більшість з яких, напевно, набагато старші за нього. І тут починаю розуміти, що агроном-новатор — це насамперед відповідальність.
Безпосередньо у зоні відповідальності Марценюка рілля площею 17 000 га у Тульчинській, Гордіївській, Оляницькій та Іванопільській філіях «Зернопродукту». Наша розмова відбувається в Оляницькій філії.

«Зернопродукт МХП», заснований у 2004 році, входить до групи підприємств агроіндустріального холдингу «Миронівський хлібопродукт». У складі «Зернопродукту» 18 філій із земельним банком понад 90 000 га (з них в обробітку більш ніж 88 000 га), які розташовані у Вінницькій і Житомирській областях. Найбільші за земельним банком — Бершадська філія (близько 9000 га), Гайсинська (майже 10 000 га), Немирівська (близько 6700 га), Козятинська (до 6000 га), Тульчинська і Хмільницька (обидві — по 7000 га).

Поки господар перелічує всі здобутки «Зернопродукту», цікавлюся, що саме привело його до сільськогосподарської галузі.

Відповідь досить несподівана: новатор агробізнесу став агрономом майже випадково. Віктор Марценюк народився у 1986 році у Вінниці та був звичайним міським хлопцем. З дитинства він мріяв стати водієм тролейбуса, і намір стати керманичом електротранспорту був досить стійким, він всерйоз думав піти цим шляхом. Але зрештою вищий навчальний заклад обирав дуже практично — до Вінницького національного аграрного університету вирішив вступити тому, що він був розташований поруч з його домівкою.

«Йдучи до університету, в принципі не знав, що таке агрономія. Потяг до агрономії з'явився вже під час навчання — я зрозумів, наскільки важлива та перспективна ця професія, — ділиться Марценюк. — До того ж, фахівців у цій галузі бракувало та бракує і зараз. Це постійно стимулює рости, розвиватися, не зупинятися».

Щоправда, як визнає співрозмовник, тяга до землі в нього була — ще з дитинства дуже любив поратися на городі, спостерігати, як розвиваються і плодоносять рослини, пробувати садити щось нове, обробляти город новими препаратами…

Кар'єру починав у дистриб'юторських компаніях, що співпрацюють із сільськогосподарськими підприємствами. Протримався рік — просто занудьгував, зрозумів, що сидіти в офісі довго не зможе, та пішов у агрономи, до «Зернопродукту».

«Не можу я без землі, без поля. Якщо день пройшов без виїзду на посі ви — щось не так, відчуття, ніби щось залишилося недоробленим», — каже старший агроном.

Ще цікавішою виявилася розповідь про початок співпраці з компанією BASF. За словами Марценюка, на момент його приходу МХП вже давно і плідно співпрацював з концерном. Можна було взяти найсучасніші розробки у сфері агрохімії, отримати консультацію, пройти навчання.

«Мабуть, це було спільне бажання — я прагнув долучитися до розробок BASF, а у BASF помітили це бажання. Компанія взагалі дуже уважно ставиться до співпраці саме з агрономами. Так я і став новатором», — пояснює він.

Одразу прошу агронома пояснити, як приймається рішення про закупівлю і застосування препаратів та якою мірою він автономний у цих питаннях.

За його словами, від керівництва холдингу «Миронівський хлібопродукт» він отримує лише загальні рекомендації. Основний напрям «Зернопродукту» — забезпечення кормів для птахофабрик, тобто компанія має обов'язково сіяти у великих обсягах кукурудзу та соняшник. Кукурудза потім переробляється на корм, а лушпиння соняшника використовується на підстилку для птахів (самі ядра соняшника переробляються на олію).

А от всі інші питання вирішуються безпосередньо на місці. «Ми самі формуємо структуру посівних площ, посів, сівозміну. У різних філіях різний ґрунт, вологість, клімат, умови тощо. Тому агрономи на місцях самостійно підбирають гібриди, культури, мінеральне живлення, засоби захисту рослин. Потім робиться загальне замовлення, а постачальники визначаються на тендерах, які проводить МХП», — розповідає Марценюк.

Не втримуюся і питаю про інноваційний морфорегулятор-фунгіцид Архітект™ компанії BASF, який Україна отримала для застосування першою у світі. Адже на нього покладалося дуже багато сподівань.

Марценюк одразу із захопленням переключається. За його словами, цього року підприємство провело тестування препарату й отримало чудові результати — у порівнянні зі звичайною середньою врожайністю інших ділянок врожайність соняшника, де був застосований Архітект™, була вищою на 4 ц/га.

Але для «Зернопродукту» головним виявилося навіть не підвищення врожайності, а результати впливу препарату на рослини. Морфорегулятор-фунгіцид позиціонували передусім як препарат, який формує товще стебло, більш потужну кореневу систему, знижує висоту соняшника, збільшує розмір кошика, його виповненість та впливає на налив зерна.

«Зернопродукт» збирає соняшник рано, щоб встигнути забезпечити потреби птахофабрик. Така технологія вимушує підприємство проводити десикацію рослин (тобто сушення, обробку спеціальними препаратами, які прискорюють визрівання).

За звичної висоти соняшника «Зернопродукт» проводив десикацію за допомогою польової авіації — звичайні колісні обприскувачі не могли пройти по полю, бо збивали кошики соняшника. Навіть відносно невелике зниження висоти стебла дозволило обробити ділянки за допомогою обприскувачів.

«Тепер можна буде взагалі відмовитися від авіадесикації — це дуже дорого і не дає такого ефекту, як застосування колісних обприскувачів. Крім того авіадесикація несе ризик, що препарат потрапить не на ті посіви, буде внесений у неправильній пропорції тощо», — підкреслив агроном.

Залишається тільки дивуватися, як швидко технології змінюють одна одну — обробка полів з літаків, яка ще вчора вважалася передовою, вже сьогодні відкидається молодим фахівцем як застаріла. Пригадую, як був на Дні поля, що проводила BASF у липні цього року у Звенигородському районі. Регіональний менеджер компанії BASF по Черкаській області Олександр Бєлік сказав мені тоді, що Архітект™ — препарат принципово нового класу, можливості якого ще повністю не розкриті.

Він мав рацію — поява препарату може змінити технологію обробітку соняшника у такого гіганта, як МХП. Ще один препарат BASF, який отримав у Марценюка найвищий бал, — фунгіцид Піктор®, який застосовується на посівах соняшника та сої. Він взагалі став для «Зернопродукту МХП» основним препаратом по цих культурах останніми роками.

«Це, напевно, єдина діюча речовина на ринку, яка здатна контролювати всі захворювання соняшника та сої», — зауважує старший агроном.

Крім того, дуже задоволений він результатами застосування фунгіциду Капало® компанії BASF. Тільки по озимій пшениці обробіток цим фунгіцидом, за оцінками Марценюка, дав приріст врожайності у 4 ц/га.

Одразу питаю про озимий горох як дуже перспективну культуру в сівозміні. У господарстві сіяли його два роки, ділиться Марценюк, та великої різниці з ярим горохом не помітили — хіба що можна на тиждень раніше зібрати, раніше звільнити поле і підготувати його для посіву пшениці або ріпака.

Сама культура (як яра, так і озима) для нього цікава, він охоче тримає горох у сівозміні та сіяти озимий горох задля того, щоб навесні трохи розвантажити сівалки, великого сенсу не бачить. Це й зрозуміло — у «Зернопродукту» великий парк техніки. А ось для невеликих фермерських господарств питання вивільнення сівалки на тиждень-два раніше може бути важливим.

Коли ми приїхали до Ладижина, «Зернопродукт МХП» тільки-но завершував збирання пізніх культур. За словами старшого агронома, зібрали 30 000 га кукурудзи й отримали врожайність 12,3 т/га.

По соняшнику господарство цього року мало врожайність 3,9 т з кожного гектара, по сої — 3,4 т з гектара.

«Цей рік, на мій погляд, був кращим за попередній. Так, були проблеми з ранніми зерновими, несприятлива погода. Проте по пізніх культурах дуже вчасно пройшли опади, — каже Марценюк. — Важливо гарно виорати, посіяти, вчасно ввести добрива, тоді можна і сподіватися на погоду. Якщо
десь проґавили чи невчасно посіяли, на погоду можна і не розраховувати».

Мимохідь цікавлюся, чи впливає старший агроном на вибір і закупівлю техніки. Відповідь вже знайома: агрономи обирають параметри техніки, бажані моделі, виробників, потужність. Далі йде тендер агрохолдингу, де визначається конкретний дилер.

Основною моделлю трактора, який був обраний у тому числі за участю Марценюка, зараз став Fendt 936, хоча раніше у господарстві працювали і більш важкі моделі різних виробників. Але за 10 років вони відробили свій ресурс.

Для великих господарств, на його думку, перевагу треба віддавати тракторам потужністю 350–400 к. с., хоча бажано мати у парку і машини по 500 к. с. — для внесення аміачної води, де потрібно працювати з причіпною технікою із широким захватом.

Та старший агроном не виключає, що вже наступного року виникне потреба і в агрегатах по 200–300 к. с.

Було відчутно, що старшому агроному незручно розмовляти сидячи в офісі, тому пропоную продовжити розмову на полі — він обирає ділянку з озимою пшеницею, яка вже почала підійматися.
Дорогою цікавлюся, як саме взагалі можна стати агрономом-новатором.

Марценюк дає такі поради: передусім не треба думати, що все знаєш і вивчив в університеті, адже все постійно змінюється, потрібно постійно шукати щось нове, прагнути змін і мати бажання змінити господарство, працювати з натхненням, бути старанним і любити свою професію, віддаватися їй на повну.

Його робочий день починається вдосвіта зі збору інформації за минулу добу. Потім, якщо є потреба, нарада в офісі з підлеглими — і в поле. Поле з озиминою радує око.

Яскраві, смарагдово-зелені паростки пшениці, густий туман, тиша створюють дивовижне відчуття.

Щоб відволіктися від виробничої тематики, цікавлюся особистим. Виявилося, агроном захоплюється футболом — та не просто дивиться матчі, а грає в команді, яку створила компанія. Його місце на полі (звісно, футбольному) — правий захисник, але може грати взагалі по всій брівці.

Марценюк одружений, два роки тому народився син, і він не хоче, щоб хлопець їхав з України шукати кращої долі: «Я не бачу жодних проблем жити в Україні.

При гарній освіті, бажанні працювати і тут можна заробляти, як за кордоном, а туди їздити відпочивати».

Сам Марценюк подорожувати любить — минулого року, наприклад, був у Греції, де вдалося об'єднати робочий візит з відпочинком і оглядом пам'яток.

А серед українських пам'яток найкращою вважає Хотинську фортецю. Одразу цікавлюся, чи чув він про соціальний проект BASF «Відроджуй з Архітект™», у рамках якого 25 гривень з кожного проданого літру препарату інвестуються у реставрацію Шарівського палацово-паркового комплексу.

«Я не просто чув, а повністю підтримую такі проекти. Чудово знати, що майбутнє країни та її пам'яток комусь небайдуже», — наголошує Марценюк.

З автомобільних брендів він віддає перевагу доволі скромній Renault — їх вже поміняв три моделі. На його думку, авто надійне, дешеве і просте в обслуговуванні.

«Якщо вже й буду щось міняти, то, напевне, зроблю вибір на користь Volvo», — додає він. Повертаємося до головної теми розмови. Поле, на якому ми стоїмо, навесні буде оброблене ще одним препаратом BASF — двокомпонентним фунгіцидом Абакус®.

Агроном дістає з авто звичайний щуп для перевірки ґрунту — металевий стрижень. Пояснює: «Він завжди зі мною. Сучасні прилади кращі, точніші. Але поки все не відчуєш власними руками — ти не агроном».

Просто посеред поля прощаємося зі старшим агрономом компанії «Зернопродукт МХП» Віктором Марценюком — йому треба їхати далі, перевіряти поля, день у нього буде довгим.

Текст: Михайло Дикаленко.
Фото: Олександр Ларичкін.