За чверть століття засноване ним дистриб'юторське підприємство розрослося у групу компаній з різними бізнес-напрямами, які забезпечують агровиробників комплексними послугами, серед яких — вирощування насіння та його доробка і фасування на власному насіннєвому заводі потужністю 240 т/добу, дистрибуція добрив, засобів захисту рослин, агрономічний консалтинг, забезпечення агротехнікою відомих світових брендів, виготовлення обладнання для зерносховищ, проектування і будівництво сучасних потужностей для переробки та зберігання сільгосппродукції.

Компанія «Ерідон», яка є серцем структури, створила найбільшу в Україні мережу регіональних представництв і логістичної інфраструктури, що налічує понад півсотні складських приміщень загальною площею близько 80 000 кв. м, через які обслуговує понад 11 000 агропідприємств. Партнери вважають, що компанії вдається розширювати клієнтську базу завдяки дотриманню взятих на себе зобов'язань, широкому асортименту продукції, забезпеченню технологічного супроводу, швидкій і зручній логістиці, системності та ефективно налагодженим робочим процесам. Для того щоб глибше розуміти специфіку діяльності аграрних підприємств і самим контролювати та покращувати якість усіх технологічних процесів вирощування і збирання врожаю, підприємства групи компаній «Ерідон» почали культивувати основні сільгоспкультури та станом на сьогодні наростили земельний банк до 40 000 га. Крім того, компанія побудувала та розвиває сучасну роботизовану молочно-товарну ферму на 500 голів.

Сукупні елеваторні потужності групи компаній «Ерідон» перевищують 30 000 т, проте елеваторний бізнес як окремий напрям діяльності не є пріоритетним. Досягнувши певних позицій у кількох ринкових сегментах, групі компаній вдається утримувати високі обороти. При цьому власник «Ерідон» принципово не залучає великі кредитні ресурси — не любить зайвих ризиків, а розвиває компанію на власні кошти. Проте, обережність підприємця з кредитами не заважала йому розвивати бізнес.

У 2017-му група компаній «Ерідон» посіла 39-те місце у топ-100 найбільших підприємств України.
За офіційними даними, за 2017 рік виручка становила 16,74 млрд гривень, а прибуток — 226 млн гривень.

Втім, у плани бізнесмена не входить створення некерованого гіганта з багатьма ризиками. Найближчими роками тут розвиватимуть наявні бізнес-активи та поліпшуватимуть їх показники, а також планують запустити переробку зернових і олійних культур. Кролевець упевнений, що успішний бізнес має базуватися на прозорості, відповідальності, небайдужості працівників, справедливості та довірі.

«З роками я все більше довіряю людям. А якщо я довірив людині — то даю можливість їй себе реалізувати», — зізнається він. У своєму робочому кабінеті Сергій Кролевець сприймає себе одночасно і як власника, і як найманого співробітника, який відповідає за розвиток компанії.
«Я цікавлюся психологією, філософією — хочу краще розуміти природу людських вчинків, навчитися налагоджувати діалог та мотивувати. Адже щасливий працівник — це успіх компанії», — переконаний власник.

Про власний бізнес Сергій Кролевець у дитинстві не мріяв, хоча змалку прагнув досягти фінансової незалежності та стабільності, оскільки відчував відповідальність за родину. Закінчивши восьмирічку
на Переяслав-Хмельниччині, поїхав навчатися до технікуму в Приморськ Запорізької області, де жив брат матері. «Дядько мені сказав: досить пасти корів, поїхали вчитися, бо лишишся тут фуражувати до кінця життя, — пригадує Кролевець. — Так почався мій самостійний життєвий шлях».

Здобувши професію інженера-механіка сільськогосподарських машин, Сергій відслужив у армії та повернувся до рідного села. Однак швидко зрозумів, що на сільські статки матері та молодшому брату не допоможе, і вирішив їхати на заробітки до Тюменської області. Там вже за рік роботи водієм пишався тим, що сам став фінансово незалежним і міг допомагати рідні. Але за кілька років, з початком розвалу Союзу, Сергій повернувся до України та влаштувався механіком в автогараж радгоспу «Княжицький» на Київщині. На привезені кошти придбав перший автомобіль, а кілька тисяч відклав на ощадкнижку.

«Це був перший і невдалий досвід роботи з банком, оскільки гроші незабаром знецінилися через інфляцію, — згадує Кролевець. — Ощадкнижка і досі лежить у шафі — нагадує про час, коли не мав
ані досвіду, ані розуміння та не дослухався до поради більш досвідчених людей перевести гроші в товар».

На початку 1990-х у радгоспі перестали платити зарплату, і Сергій був вимушений шукати способи заробити, аби прогодувати дружину та маленького сина. Трохи таксував, організував зі знайомим пошив шкіряних курток: шкури купували в господарстві та відвозили на доробку до Василькова, найняли майстра з пошиття, а готові вироби самі продавали на Центральному стадіоні в Києві.

«За вихідні заробляли по $100–200. Тоді, мабуть, і виникло бажання займатися підприємництвом», — пригадує він. Після розвалу радгоспу разом із кількома колегами створили компанію «Антарес»: займалися посередницькою діяльністю, продовжували шити та продавати куртки. Втім через рік партнери розійшлися — не змогли поділити зароблені $1000.

«Це був дуже сильний урок, і я зробив висновок: людям краще платити велику зарплату або частку з прибутку, ніж ділити прибуток між співвласниками. Це, мабуть, одне з моїх правильних рішень у подальшому — рішення приймати самому, а поруч мати партнерів, які отримують дохід. Так компанія може розвиватися більш ефективно».

Самостійний бізнес підприємець започаткував у 1993-му, зареєструвавши компанію «Ерідон». У пошуках заробітку він та ще кілька співробітників чим тільки не займалися: шили та продавали спецодяг, торгували в орендованих сільських магазинах, перепродавали продукти, тканину та метал.

«Ми постійно пробували щось нове, шукали свою нішу, — пригадує Кролевець. — Але я завжди схилявся до сільського господарства, оскільки найкраще на цьому розумівся». У 1994-му бізнесмену вдалося вийти на власний шлях — компанія почала скуповувати у посередників мелясу та експортувати її до Болгарії, відправила першу партію ячменю до Прибалтики та заробила валюту.

То був час, коли Кролевець осягав ази бізнесу — вчився заробляти на різниці цін, налагоджувати стосунки з постачальниками та клієнтами, вибудовувати бізнес-процеси. Новий досвід примусив замислитися над питанням, звідки постачальники беруть мелясу та яку маржу він втрачає, купуючи її
у посередників.

Схемою заробітку поділився Євген Шелепін з компанії «Західагросервіс», з яким співпрацював Сергій Кролевець: підприємець постачав сільгоспвиробникам засоби захисту рослин, ті розраховувалися мелясою, яку він продавав компанії «Ерідон».

Крім того, на прохання молодого бізнесмена Шелепін дозволив йому попрацювати з товарними кредитами, які надавав фермерам: зібрати борги у проблемних господарствах, реалізувати товар, а ще — тимчасово використати виручені кошти як капітал на розвиток власної справи. Відпрацювавши субдистриб'ютором рік, Кролевець рушив у самостійне плавання — уклав перший контракт з компанією BASF на 100 000 німецьких марок на поставку гербіцидів.

«Тоді багато світових лідерів мали власні офіси в Україні. Ми вибрали BASF, оскільки у них були продукти, які потрібні для цукрового заводу» — пригадує Кролевець.

Він зауважує, що багато чому навчився саме у зарубіжних партнерів. BASF була першою з міжнародних компаній, яка почала працювати з «Ерідон» за міжнародним контрактом. За останні п'ять років обсяг її товарообороту з «Ерідон» збільшився вдвічі, та на 2019 рік підписаний контракт на понад $47 млн.

«Ми єдина компанія, яка чітко прописує обсяги по продуктах на наступний рік, беручи взаємну відповідальність: «Ерідон» — за купівлю, BASF — за поставку», — розповідає керівник відділу
продажів компанії «BASF-Україна» Андрій Касіян. З «Ерідон» комфортно працювати з кількох причин: це перша українська компанія, яка була готова до точності планування за обсягом продуктів не лише в цілому на рік, а й за місяцями поставки, підкреслює Касіян. Відтак, «Ерідон» як дистриб'ютор став першим, з ким BASF підписала трирічний контракт. Крім того, компанія має тривалу історію, тому BASF дуже лояльно підходить до її кредитування. А ще «Ерідон» — дуже потужний партнер щодо просування інноваційних продуктів BASF, оскільки має найбільшу кількість регіональних представництв, а найширша мережа регіональних складів дозволяє забезпечити найкоротше логістичне плече від складу до кінцевого споживача. З кінця 1990-х «Ерідон» почав співпрацювати й з іншими постачальниками сільгоспхімії, які розгледіли у молодій компанії надійного та перспективного партнера.

Першим клієнтом «Ерідон» став Цукровий завод ім. Цюрупи на Житомирщині, а схема співпраці була простою: навесні «Ерідон» дає підприємству гербіциди, а восени забирає мелясу та експортує її до Болгарії. «У той період я багато чому навчився», — згадує Сергій Кролевець. Наприклад, з 1993 року компанія почала акумулювати власні кошти, іноді доводилося брати короткострокові кредити, але старалися працювати на зароблені.

Втім, уроки стосувалися не лише торгівлі, а й сприяли розумінню важливості створити імідж і репутацію. Офіс компанії розташовувався у двокімнатній квартирі, де все було по-сімейному: у кімнатах працювали, а на кухні жінки-бухгалтери по черзі готували чоловікам обід. Коли штат розширився, запросили кухаря та винайняли сусідню трикімнатну квартиру. Такий уклад влаштовував працівників, а от у клієнтів викликав підозру. «Пригадую, приїхав за товаром чоловік з Чернігівської області — солідний такий, на мерседесі, і каже: «Що це за компанія, яка сидить на шостому поверсі? Ліфт поряд, завтра втечете — от як вам гроші давати?» Чути таке було дуже неприємно». На початку 2000-х компанія не лише збудувала власний офіс у Петропавлівській Борщагівці, а й відкрила два представництва, оскільки серед її клієнтів вже було близько трьох десятків господарств.

Сьогодні «Ерідон» має близько 11 000 клієнтів по всій території України і займає 25–30% ринку дистрибуції засобів захисту рослин, насіння польових культур, мінеральних та мікродобрив. Працюють із сільгоспвиробником, навіть якщо він обробляє один гектар поля.

«Це наша позиція: ми працюємо з кожним, хто до нас звертається», — підкреслює Кролевець, хоча і погоджується, що робота з дрібними фермерами вимагає великих витрат часу на виїзди на поля, аналіз та надання консультацій, але кожен клієнт цінний.

Відтак, власник компанії на даному етапі вважає завдання утримати клієнтів важливішим, ніж розширювати їх перелік. Однією з переваг «Ерідон» є активне товарне кредитування сільгоспвиробників, у результаті компанія значною мірою взяла на себе роль банківського сектора. На даний час кредитний портфель компанії становить 5 млрд гривень, однак Сергій Кролевець не має наміру його збільшувати, оскільки виникає занадто багато ризиків через рейдерські захоплення та необов'язковість, яка часто зустрічається в аграріїв.

З метою якісного обслуговування клієнтів «Ерідон» створив потужну логістично- складську мережу. «Із самого початку діяльності компанії всі процеси я виконував сам, тому знаю, як розмитнити товар, як винайняти машину та доставити. Відтак, я розумів, як має бути організована робота», — пояснює Кролевець.

Особисте розуміння власником усіх процесів, постійне інвестування у будівництво складських комплексів і залучення професійних спеціалістів з логістики та складського управління, транспортне забезпечення та чітко налагоджений трансфер дали позитивні результати: девіз компанії «За 24 години доставити продукт до кінцевого споживача» втілений на практиці.

Для місцевих агропідприємств — це ще й можливість скоротити транспортні витрати та мінімізувати строки поставки продукції. Як розповів директор Бердянського підрозділу «Ерідон» Ігор Нікітенко, який працює на підприємстві понад 20 років, найвагомішими конкурентними перевагами компанії є розвинена інфраструктура, найширший асортимент продукції та сервісних послуг, найбільша кількість постачальників.

У списку партнерів такі бренди, як Syngenta, Bayer, Dupont, Euralis, Limagrain, Monsanto, Pioneer, DSV, RAGT, SESVanderHave та багато інших. «Замовники сприймають нас як надійного партнера, а в часи економічно-фінансових чи політичних криз до нас звертаються навіть ті агровиробники, які працювали з іншими дистриб'юторами, оскільки не бояться довірити нам кошти», — додає Нікітенко.

Та головною цінністю компанії він вважає людей, що тут працюють. У центральному офісі та в регіональних колективах є досвідчені працівники та багато енергійної молоді, які постійно підвищують кваліфікацію, пропонують зручні та вигідні для сільгоспвиробників рішення, наприклад стосовно фінансових інструментів — вексель та аграрні розписки. У «Ерідон» чимало партнерів, з якими працюють від часу започаткування компанії. Агрофірма «Єрчики» знайома з «Ерідон» з 1993 року.

«Пригадую, як молодий Кролевець зайшов у наш офіс і запропонував нам постачати добрива та насіння. Він говорив дуже переконливо, відчувалося, що розбирався у продукції, яку пропонував, обіцяв постачати лише якісний товар і не підводити з термінами поставок, — розповідає директор агрофірми Володимир Дідківський. — Звичайно, ми зверталися до різних постачальників, але головне, що я відчув у цьому чоловікові, — що він справедлива людина, за 25 років співпраці не було жодного випадку, коли би він поставив підробку або неякісні продукти».

У цьому в агрофірмі мали змогу добре переконатися на власних посівах. «Чутками земля повниться — у нашому районі з «Ерідон» співпрацювали практично всі господарства, — додає Дідківський. — До кожного Кролевець приїздив особисто, вів фахову розмову, буквально за три роки сформував кваліфікований колектив». За 25 років між ними та Кролевцем не виникло жодної суперечки чи претензії. «Колись працювали на тисячі гривень, зараз укладаємо контракти на мільйони, — зазначає директор «Єрчиків». — Коли з'явилася компанія «Ерідон-Тех», ми почали купувати в них більшість своєї сільгосптехніки, з «Ерідон-Буд» уклали контракт на будівництво молочного комплексу. Кролевець сам по собі мовчазний, але що задумав — те обов'язково зробить».

Клієнт теж змінився, зауважує Сергій Кролевець. «Якщо 20 років тому фермер довго аналізував пропозицію, то зараз ледве не кожен, хто має 100 га, проводить тендер, — уточнює він. — Більшість вимагає поставляти товар безпосередньо перед посівною, буквально за день до її початку. Але чи знайдеться у світі компанія, яка здатна забезпечити одночасно всіх? Я не знаю такої». Ще одна проблема, за його словами, полягає в тому, що фермери у прагненні купити дешевше навчилися маніпулювати дистриб'юторами. «Кінцевий споживач від цього виграє, але всі дистриб'ютори програють, — зауважує власник компанії. — Жорстка цінова конкуренція — велика проблема на ринку. І це не наш метод боротьби — ми прагнемо привабити клієнтів додатковими опціями».

Кожен дистриб'юторський центр — це комплексне рішення для сільгоспвиробників. Наприклад, у центрі, що відкрився у вересні в селі Колоденка на Львівщині, крім сучасного складського приміщення та просторого офісу для роботи з клієнтами працює сервісний центр компанії «Ерідон-Тех», де проводиться технічне обслуговування та ремонт сільгосптехніки та вантажівок.

Прагнучи налагодити ефективний бізнес, Кролевець ще на старті діяльності компанії створив окремі відділи, які займалися будівельними роботами та продажем техніки і запчастин. Але з ростом компанії відділам ставало тісно, до того ж кожен із них потребував вузькопрофільних фахівців і різного підходу до організації бізнес-процесів.

Так постало питання про відділення їх в окремі компанії. У 2009-му була створена компанія «Ерідон-Тех», через дев'ять років — «Ерідон-Буд». В обох є співвласники, але більша частка належить Сергію Кролевцю.

З обома майбутніми директорами — Іваном Міхаліною та Віталієм Кукурузою — познайомився під час роботи у компанії, згодом стали друзями і лише потім — партнерами. «Я їм на 100% довіряю. Тому, хоча і маю більшу частку власності, в їхню роботу не втручаюся, разом лише вирішуємо стратегічні питання», — запевняє Кролевець. На думку Віталія Кукурузи, власнику «Ерідон» не властиво одразу довіряти новим людям. Майбутньому директору «Ерідон-Буд» доводилося кілька років переконувати Кролевця виділити будівельний напрям в окремий бізнес.

«Сергій Вікторович не вірив у ідею та відверто говорив, що знає, як працює дистрибуція, але не розбирається у будівельному бізнесі. Я його переконував, писав бізнес-плани, наш відділ набував досвіду: розбудовував інфраструктуру «Ерідон» — зводив офісні та складські приміщення, елеватори, насіннєвий завод. Врешті — переконав», — згадує Віталій. Здобутки «Ерідон-Буд» доводять, що рішення про відокремлення було правильним: компанія запустила виробництво металоконструкцій та елеваторного обладнання, виступає генпідрядником при будівництві різних промислових об'єктів, зокрема заводу Bayer з доробки насіння кукурудзи, і постійно шукає нові шляхи розвитку. Зросла і професійність команди: якщо спочатку в колективі нараховувалося близько 70% різноробочих і лише 20% — професіоналів, то зараз ситуація змінилася дзеркально. «Раніше я вважав, що Кролевець — досить жорсткий керівник. Він справедливий і нетерпимий до непрофесіоналізму, а найвища похвала від нього — це відсутність критики, — зазначає Віталій Кукуруза. — Але, очоливши компанію, змінив думку і навіть почав переймати його стиль управління».

Зростання та розвиток компанії відкрили для будь-якого працівника структури можливості для кар'єрного росту. «Якщо людина сама хоче чогось досягнути, то ми даємо можливість їй і кажемо: «Досягай!» — розповідає Кролевець. Для досягнення мрії працівнику доведеться особисто зустрітися з власником компанії, розповісти про амбіції — посаду, озвучити власні очікування, скласти план і вже за результатами його виконання Кролевець приймає рішення. Як приклад — нинішній комерційний директор Вадим Лук'яненко, який починав роботу в компанії на складі, потім обіймав посаду менеджера відділу засобів захисту рослин, поступово став заступником керівника відділу, далі очолив його і зараз є комерційним директором компанії «Ерідон».

Одна з основних компетенцій власника «Ерідон» — робота з людьми. І перше правило — це справедливе ставлення до людей.

«Існує думка, що в компанії повинні бути незмінні правила. Я з цим не погоджуюся», — зауважує Сергій Кролевець і пояснює: процеси, систему придумують люди, для одних вони ідеальні, для когось — неприпустимі, тому їх треба завжди підлаштовувати під людей, враховуючи їх індивідуальність.

Як у будь-якій великій компанії, тут працює HR-відділ, діють мотиваційні програми, проводяться курси та семінари з підвищення кваліфікації, менеджери їздять у бізнес-тури до партнерів — до Аргентини, Бразилії, США, країн Європи. «Найкращим стимулом досягати вищих результатів є щорічні рейтинги представництв, — вважає Нікітенко. — Перші три переможці нагороджуються поїздками за кордон, куди саме — вибирають у рамках наданого бюджету. Так ми колективом побували у Таїланді, подорожували Україною».

Вибір напрямку — як у турагенції: хочеш — у круїз по Середземному морю на кораблі чи вітрильнику, любиш тишу — їдь рибалити до Фінляндії. Досить комфортно і в самому офісі — тут облаштований спортзал, а місце на терасі облюбували дівчата для занять йогою. Власник компанії з гордістю проводить нас місцями релаксу працівників, відчувається, що дбати про внутрішній комфорт підлеглих для нього дуже важливо. Втім, Кролевець переконався і в протилежному: якщо у людини немає саморозуміння і самомотивації, то всі мотиваційні заходи не матимуть жодного сенсу та не будуть працювати. Уже за два-три роки у когось з команди з'явиться можливість очолити новий напрям діяльності компанії — переробку зернових культур.

«Я схиляюся до того, щоб виховувати власні кадри на посади топ-менеджерів», — каже Кролевець. Знайдеться місце і для просунутого користувача інновацій — зараз технічний відділ компанії розробляє онлайн-платформу для роботи з контрагентами. Підказка від Кролевця: обираючи між професіоналом і амбітною людиною з великим бажанням працювати, він вибере другого. «Найскладніше було на початку шляху, коли відчував нестачу коштів та кадрів, — вважає власник «Ерідон». — Зараз є більше можливостей, більше впевненості та фінансова незалежність. Тому за наступні 20 років ми зробимо нашу компанію ще більш успішною».

Текст: Лариса Степанушко.
Фото: Олександр Ларичкін, Shutterstock.