Щороку аграрії втрачають мільйони тонн урожаю через стихії. Те, що раніше сприймалося як погодні примхи, нині набуває масштабів критично загрозливих катаклізмів. Посіви виснажують спека та посухи, вибиває град, заливають повені, випробовують заморозки та спопеляють пожежі. Landlord зібрав інформацію про найстрашніші стихії для фермерів, а також поради з їх подолання.
З природної переваги погода перетворюється на одного з головних ворогів для українських фермерів. Сприятливий для сільського господарства помірний клімат поступово «псується». Як уже писав Landlord, глобальне потепління все помітніше проявляється в наших широтах. За останні 30 років середня температура повітря зросла на 2°С, а сільськогосподарські кліматичні зони змістилися на північ на цілих 200 км! Як наслідок, в Україні мігрували кліматичні зони: з’явилися власні субтропіки — на Херсонщині. Натомість зона Полісся нині — на межі зникнення.
Такі кліматичні зміни кардинально впливають на зміну погоди — одного з найважливіших факторів для аграріїв. Вони все частіше стикаються з досі нетиповими для наших широт погодними явищами. Посилюються різкі коливання температури: від сильних морозів узимку — до екстремальної спеки влітку. При цьому опадів усе меншає. Та й навіть ті, що випадають, роблять це здебільшого у вигляді стихії — дуже сильних злив і граду, завдаючи таким чином додаткових збитків. Свій сумний внесок роблять і такі традиційні стихії, як повені чи пожежі.
Landlord зібрав приклади найбільш аномальних проявів стихії за останні 10 років. Точні збитки від проявів негоди рахують рідко. Фермери часто оцінюють шкоду «на око». Але опитування аграріїв показує, що збитки доволі серйозні й без фінансових інструментів господарствам не обійтися.
Які з катаклізмів найбільше шкодять фермерству та як до них можна пристосуватися?
Без краплі дощу
Найбільше аграріям дошкуляє посуха. Найсильніші природні прояви за останні 10 років сталися 2007-го та 2017-го. Посуха 2007 року була для фермерів особливо нищівною та охопила значну територію степової зони України. Спека висушила весь Крим, а також Херсонську, Миколаївську, Одеську, Запорізьку, Кіровоградську, Донецьку, Луганську, Дніпропетровську та Черкаську області.
У червні 2017 року спека буквально висушила поля в більшості регіонів України, зокрема в південних, центральних і в багатьох східних областях. Вологи не було в метрових шарах ґрунту!
Брак опадів українці відмічали і раніше. Однак в останні десятиліття ситуація значно загострилася. А в липні-серпні 2017 року від аномальної спеки потерпали центр, південь та захід України. Температура сягала рекордних позначок, в деяких містах перевищивши 40 °C.
Спека та суховії торік погіршили умови вегетації практично всіх сільськогосподарських культур. На багатьох площах верхні шари ґрунту буквально висохли. Через це вітчизняні аграрії недорахувалися врожаю пшениці, ячменю, ріпака та решти ключових культур.
Утім, все тільки розпочинається. Вчені стверджують, що 2019 рік стане найспекотнішим за всю історію людства! «Чотири найбільш спекотні роки в історії були з 2015-го по 2018-го, що спровоковано збільшенням викидів вуглекислого газу, які також, за даними Всесвітньої метеорологічної організації, досягли рекордного рівня», — повідомляє журнал National Geographic
Стосується це й України. Прогноз свідчить, що матимемо тепліші зими, особливо у північній частині, а літо стане на 2,5–3 °C теплішим по всій країні.
Опадів побільшає взимку, але лише в північних регіонах. А от влітку вологи поменшає по всій країні. У зв’язку зі змінами клімату синоптики прогнозують посилення посухи в найбільш родючих районах України. Тож аграріям слід готуватися до ще більшої посухи, аніж торік.
Начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко основним ризиком для посівів також вважає швидке висихання ґрунту, пов’язане з недостатньою кількістю вологи в малосніжному лютому і сильними весняними вітрами.
Бомбардування градом
Усе частіше збитків аграріям завдає і град. Його розміри подекуди сягають тенісного м’яча та навіть курячого яйця. І якщо для зернових град вважають меншим злом, аніж посуху, то власники фруктових садів чи овочевих господарств отримують чималі збитки: потужний град перетворює рослини та їх плоди на решето.
Так, один з випадків аномального граду був зафіксований у липні 2014 року. На Київщині в кількох населених пунктах випав град діаметром до 5 см. Стихія, що тривала буквально декілька хвилин, травмувала рослини у полях та знищила врожай плодоовочевих дерев у садах!
Ще один приклад аномального прояву катаклізму відбувся у серпні 2018 року: град протягом години бомбардував Прикарпаття, зокрема курортне Яремче та прилеглі села. Серйозних збитків град завдає й садам, виноградникам і теплицям Закарпаття, Волині, Одещини, Миколаївщини, Херсонщини, Донеччини та інших регіонів.
Два роки тому град у Вознесенському районі Миколаївської області був настільки сильним, що фактично знищив квіти в садах, виноградниках і розсаду овочевих культур, яку фермери і власники присадибних ділянок уже висадили у відкритий ґрунт. В окремих місцях град випав шаром до 3–5 см і тримався на ґрунті близько чотирьох годин!
Бомбардує стихія й анексований Крим. 2017-го у Білогірському та Красногвардійському районах півострова врожай плодових культур побив град розміром з куряче яйце.
Негода знищила понад 1100 га плодових садів і пошкодила понад 70% фруктів. Серйозно постраждав і Сімферопольський район, де практично повністю загинув майбутній урожай яблук, черешні, вишні, персиків та слив.
Велика вода
Паводки — традиційна стихія для України. Найкатастрофічнішу за своїми наслідками вважають сумнозвісну повінь на Закарпатті 1998 року. Після сильних дощів з берегів вийшли річки Тиса, Теребля, Тересва, Боржава та інші. У зоні стихійного лиха опинилася третина населення області — приблизно 350 000 людей. Збитки сягнули 800 млн гривень.
Знову паводок повторився на Закарпатті в березні 2001 року. Тоді через сильні дощі в басейні річок випало більше 300 мм опадів. У результаті повені було підтоплено 255 населених пунктів і понад 33 000 будинків.
Підтоплює не лише населені пункти. Поля — не виняток. Лише торік навесні ріки на Волині затопили понад 135 га сільськогосподарських угідь. Ще понад 2300 га залила тала вода. Від повеней також постраждали Полтавська, Одеська, Дніпропетровська, Чернігівська, Сумська та Київська області.
Іноді опадів буває забагато і влітку. Наприклад, під час жнив. У 2018-му фермери скаржилися, що не можуть зібрати врожай через постійні зливи. За кілька тижнів на заході країни випала двомісячна норма опадів. Через це значно постраждала якість та обсяги врожаю зернових.
Якщо ж дощі йшли разом зі шквальним вітром та бурями, фермери могли недорахуватися й третини врожаю. Серйозною загрозою є й аномальні снігопади. Наприклад, як наприкінці березня 2013 року. Тоді вперше за 100 років за добу випала місячна норма опадів — понад 50 мм.
Із води – у полум’я
Якщо колись пожежі були суто природним явищем, то нині вогонь поширюють переважно люди. Попри постійні попередження фермерів і надзвичайників, українці все одно спалюють суху траву чи листя, а також сміття обабіч полів і лісів, на пасовищах та лугах. Саме це — головна причина поширення вогню на посіви.
Зрештою в таких пожежах гинуть і врожай, і дикі тварини, а іноді — й люди. У розпал сезону — квітні-травні — рятувальники змушені гасити майже сотню таких пожеж щодня на десятках гектарів!
Так, у липні 2016 року в Одеській області через пожежі було знищено понад 7 га полів. І хоч рятувальникам вдалося приборкати вогонь за півтори години, було втрачено понад 200 тюків корму, більше 3 га пшениці та стерні.
Ще більш масштабна пожежа відбулася в цей же період на Львівщині, на полі господарства «Агро ЛВ Лімітед» на площі 70 га. Пожежу ліквідовували декілька годин, і в результаті було втрачено 35 га пшениці на корені та стерні.
Як свідчить статистика, випадки займань як в полях, так і українських лісах з кожним роком тільки частішають. Вже з 2015 року кількість пожеж у полях та лісах зросла втричі порівняно з 2014-м. І така ж тенденція залишається досі. За даними Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту, лише за три місяці 2019 року в Україні зареєстрували понад 21 000 пожеж. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року їх кількість зросла на 90%! При цьому значно побільшало пожеж саме на відкритих територіях. А кількість знищеного зерна зросла у 8,4 раза! Збитки від вогню сягають мільярдів гривень.
Особливо ця стихія небезпечна під час жнив. За лічені тижні стаються десятки пожеж, що знищують сотні гектарів зернових! Найбільш поширеною причиною виникнення пожеж є необережне поводження з вогнем, зумисне спалювання стерні та порушення правил експлуатації машин та агрегатів.
А подекуди вогонь знищує врожай уже після жнив — не в полі, а просто на складах. Саме так торік у жовтні сталося із зерном під Харковом. Склади, на яких зберігали 1795 т соняшника та 1679 т пшениці, гасили цілим пожежним потягом. І хоч наразі пожежі в полях — це більш техногенне явище, яке, як правило, настає від необачності людини, та насправді ж аномально високі температури влітку стають все більшою загрозою для виникнення пожеж.
Весняний «мінус»
Попри глобальне потепління аграрії щороку недораховуються врожаю через низьку температуру повітря та приморозки на ґрунті навесні. Особливо цим страждають садівники. Вони щороку зазнають збитків через погодні примхи.
Зима 2006 року була надзвичайно холодною для України та найхолоднішою для країни у першому десятиріччі ХХІ століття. Морози сягали –35–36 °С вдень, а вночі — до –39–40 °С. При цьому зимова пора затягнулася, і морози трималися до кінця квітня. Тож посівна кампанія для аграріїв того року була досить складною. Аномальна погода тоді вразила здебільшого східні регіони України.
Аномально холодна весна була і в 2011 році в Україні. Через холодну погоду значно відсунулися терміни збору ранніх овочів. А пізні овочі та пізні сорти картоплі, що дають значний масив врожаю, були висаджені мінімум на два тижні пізніше звичайних термінів. Така ситуація спостерігалася у південних, центральних і північних областях України. Але найбільш холодною та нищівною для аграріїв виявилася весна у 2017 році. За даними Асоціації «Укрсадпром», у травні 2017-го заморозки знищили понад половину майбутнього врожаю.
Травневе похолодання завдало значних збитків. Через нього постраждали абсолютно всі регіони України та всі види плодово-ягідних культур. У ніч з 10 на 11 травня нічна температура знижувалася в деяких областях до –6–8 °С! «Критична ситуація з урожаєм плодів, ягід та горіхів, загальні втрати яких можуть сягнути 1–1,2 млн т, тобто на рівні 50–60% від середнього за останні роки обсягу у 2 млн т», — зауважували в Асоціації.
У найгірші роки, зокрема в 2017-му, в центральних та південних областях втрати врожаю ягід від заморозків сягали 90%. По більшості кісточкових культур в Україні втрати становили приблизно 80%. Втрати зерняткових культур сягали до 40%, при цьому в деяких господарствах Чернівецької, Вінницької, Черкаської та Миколаївської областей урожай гинув повністю. Горіхоплідні культури найбільше постраждали у західних і центральних областях (втрати в межах 20%), у південних регіонах втрати становили близько 10%.
Фатальним травневе похолодання 2017-го стало й для посівів у Центральній Україні. Зокрема було пошкоджено посіви зернових, городину, фруктові дерева на Черкащині та Київщині.
Збитків похолодання завдасть і цього року. У березні внаслідок високих температур абрикос, персик, черешня і деякі сорти сливи зацвіли раніше, аніж зазвичай. Але нічні заморозки в перших числах квітня сильно пошкодили цвіт.
Як розповіли фермери з Одещини, подекуди нічні заморозки сягали –6–7 °С. А такі низькі температури є згубними для квітів кісточкових культур, адже абсолютна більшість садівників регіону, як і раніше, не мають сучасних систем захисту від заморозків. Крім того, холодна погода під час цвітіння перешкоджала запиленню садів бджолами, від чого значною мірою залежить гарний урожай кісточкових культур та їх якість.
Найбільше постраждав урожай абрикосів. У низинах, де скупчується під час нічних заморозків холодне повітря, врожаю не чекають взагалі.
У Херсонській області також спостерігалися заморозки, в результаті чого померзла частина квітучих дерев.
Фахівці попереджають: мінусова температура може загрожувати посівам майже до кінця травня, а подекуди навіть у червні!
Де вирує негода?
*Пожежі — катаклізм, що залежить від людського фактору
від катаклізмів?
Можливо. Однак традиційні страхові продукти для аграріїв в Україні слабо розвинені й не популярні. Фермерів відлякують висока вартість страховки та повільні темпи відшкодування за страховими випадками.
Проте окрім традиційного страхування майбутніх врожаїв фермери мають можливість врятувати свою рентабельність ще на етапі посівної. Наприклад, завдяки програмі метеозахисту від провідного виробника насіннєвого матеріалу та засобів захисту рослин «Сингента». Тим паче, що в такому випадку за страховку не доведеться сплачувати окремо — достатньо лише купити пакет продуктів: насіння та засобів захисту рослин.
Відгуки фермерів про такі фінансові інструменти позитивні. Зізнаються: компенсації від погодних негараздів по програмі Метеозахисту надійшли дуже оперативно, неабияк підстрахувавши підприємства. Фермери встигли профінансувати подальші польові роботи й таким чином уникнули серйозних збитків.
Планування подібних програм заздалегідь дозволить мати постійний «запас міцності» перед непередбачуваними стихійними лихами, викликаними змінами клімату.
Придбати і застосувати пакет із двох або трьох препаратів «Сингента» залежно від культури на площу від 200 га. Програма покриває вартість насіння та засобів захисту рослин «Сингента» без ПДВ до $60 на 1 га.
Вказати граничні рівні опадів і температури, відповідно до яких розраховуватиметься сума відшкодування, а також рівень покриття.
Отримати відшкодування. Якщо фактичні параметри опадів або температури виявляться гіршими, ніж граничні, — ви отримаєте повне або часткове відшкодування витрат на насіння і засоби захисту рослин компанії «Сингента».
Таким чином фермери можуть застрахувати свої інвестиції та майбутні врожаї від посухи під час цвітіння й наливу зерна, а також від надмірних опадів під час жнив.
Інвестуй упевнено з надійним захистом від несприятливих погодних умов!
