«Югэлеватор»

06 грудня 2018 14:54

Олександр Дехтяренко, Югелеватор: модульні зерносховища вигідніші для невеликих фермерів

Ринок елеваторного обладнання залишається висококонкурентним, що вимагає від виробників і постачальни­ків пошуку нових підходів у співпраці з клієнтами.

Цього року в ТОВ «ТД «Югелеватор» була розпочата окрема програма розробки та інсталяції фермерських елева­торів, розповідає комерційний директор Олександр Дехтяренко.

До її розробки компанію підштовхнула зацікавленість фермерських господарств у власних сучасних сховищах зерна невеликої потужності.

На його думку, попит на елеватори у 16 000–30 000 т, який спостерігаєть­ся зараз, буде невдовзі задоволений, і у розвитку сегмента фермерських сховищ «Югелеватор» вбачає майбутнє всього ринку елеваторного обладнання.

Програма компанії буде являти собою пропозицію готових рішень для невели­ких фермерських господарств — еле­ватори потужністю зберігання від 1000 т до 8000 т.

«Югелеватор» вже подав заявку на включення їх до переліку вітчизняно­го сільськогосподарського обладнання і техніки, на які аграрії можуть отримати компенсацію до 40% вартості. Пропози­ції включають транспортне обладнання, обладнання для елеватора та власне модульні фермерські елеватори.

Ідея модульного рішення полягає в тому, що фермеру не потрібно буде закуповувати окремо транспортер, норію, сам елеватор («банку»), а достатньо замовити весь комплекс-модуль обраної потужності.

Як підкреслює Олександр Дехтяренко, замовлення модульного рішення буде дешевшим, ніж збирання елеватора по частинах, — є типовий проект, який може бути інстальований у будь-якому господарстві, де наявний майданчик і підключена електроенергія.

Передусім мобільність полягає у ти­повому проекті. Наразі проектування кожного елеватора займає чотири-п’ять місяців. І на цей строк скорочується весь термін робот. Наприклад, якщо фермер звернувся до виробника у січні, то вже до збирання озимини (тобто в середині літа) господарство буде мати сучасне сховище. Крім того, компанія може забез­печити і навчання персоналу, хоча все управління автоматизоване і багато часу не займає. Фермер безпосередньо бере участь у процесі збирання елеватора та бачить, як працює те чи інше обладнання.

Модульність передбачає можливість формування елеватора як конструкто­ра — залежно від можливості господар­ства замовляється той чи інший склад обладнання.

За підрахунками компанії «Югелева­тор», максимальний строк окупності елеватора модульного типу становить три-чотири роки.

«Дрібні фермери починають грати на ринку самостійно та добре розумі­ють, що можна притримати зерно в очі­куванні ціни. Але для цього потрібне сучасне сховище малої потужності, і ми готові його запропонувати», — наголо­шує Дехтяренко.

Найбільш перспективними регіонами для розвитку напряму в компанії вважа­ють схід України та Західний регіон — традиційно «Югелеватор» співпрацює з партнерами з цих областей. Хоча, як додає Дехтяренко, попит на малі фермерські елеватори є й в Північному регіоні та деяких центральних областях.

У Південному регіоні будуються нові портові термінали великої потужності, що набагато перевищують наявний попит. Тому зернові оператори півдня, скоріш за все, будуть користуватися саме цими сховищами.

Текст: Андрій Петров

02 листопада 2018 10:11

Застосування 3D-моделювання в проектуванні елеваторів

На етапі планування елеватора можливо і бажано створити 3D-модель майбутнього комплексу

Сергій Синицький, інженер-конструктор ТОВ «ТД «Югелеватор»

Будівництво чи реконструкція будь-якого елеватора починається зі створення проектної документації. Щоб наочно уявити майбутній комплекс у цілому, детально промалювати окремі його вузли і таким чином візуально зв’язати цю модель з технологічною схемою, ми рекомендуємо створити 3D-модель.

При розгляді комерційної пропозиції, що включає 3D-модель, замовник побачить не знеособлений список обладнання, а наочний образ майбутнього зерносховища. Щоб створити повноцінний 3D-образ майбутнього зернокомплексу, необхідно візуалізувати тривимірну графічну модель: додати текстуру до кожного об’єкта, вибрати точку спостереження і виставити світло, додати елементи навколишнього середовища і ландшафту.

Після цього замовник може отримати знімки візуалізації з різних ракурсів і відеоролик обльоту комплексу. Така віртуальна екскурсія допомагає інвестору чи власнику виявити помилки чи додати елементи, які в майбутньому підвищать ефективність роботи всього комплексу, — наприклад, додати силоси чи змінити їх розміри, посунути під’їзні шляхи чи розширити майданчик для транспорту тощо. Маючи 3D-модель, можна її модифікувати під нові вимоги замовника: змінити діаметр чи висоту силосу, додати або прибрати яруси тощо.

Зміни одних елементів приведуть до зміни інших: збільшення діаметра силосу тягне за собою автоматичну зміну (перебудовування) діаметра розташування вертикальних сходів і перехідних майданчиків; збільшення довжини скребкового транспортера автоматично збільшує кількість опорних лап залежно від довжини. Таким чином з окремих частин майбутнього елеватора формується комплекс у цілому. Одна з важливих опцій застосування 3D-технології — створення проекту елеватора. Завдяки 3D-моделюванню робота над різними розділами проекту буде виконана швидше та якісніше. Маючи модель елеватора з достатньою деталізацією всіх його об’єктів, можна отримати чимало переваг. Наприклад, будь-які види, розрізи для створення 2D-креслень робочої документації виходять майже миттєво. Доробок креслення вручну не уникнути, але це все одно приводить до значної економії часу.

Ще один плюс — створення різних специфікацій і відомостей: зміна у процесі проектування якогось вузла чи обладнання буде миттєво відображатися завдяки наскрізному зв’язку між моделлю і створюваним документом. Серед переваг — можливість перевірки моделі на «колізії», інакше кажучи, пошук внутрішніх нестикувань засобами програмного комплексу.

Виявлення таких нестикувань у моделі, а не в процесі будівництва дозволяє
отримати значну економію. Також для деяких складних вузлів ізометричне 3D-креслення є набагато більш наочним варіантом подачі інформації — наприклад, для норійного приямка, в якому сходяться кілька одиниць транспортного обладнання, що потрібно правильно пов’язати між собою. 3D-модель дає можливість детальніше
опрацювати з’єднання різного обладнання і менше віддавати на відкуп будівельникам для доопрацювання на місці. Виконати різні розрахунки — наприклад, фундаментів або розрахунок на міцність металоконструкцій, можна за допомогою спеціальних модулів або окремих програмних комплексів. Не для кожного потенційного комплексу необхідне створення 3D-моделі.

Іноді це буває зайвим: наприклад, коли у замовника є чітке бачення майбутнього
комплексу або досвід експлуатації елеваторів. Або ж якщо обсяги майбутнього елеватора відносно невеликі та всі учасники і без 3D чітко уявляють його компонування. Ще одна популярна у світі технологія, яка розвивається в Україні, — Building Information Modeling (BIM), або інформаційне моделювання будівлі. Це набір взаємопов’язаних технологій і процесів, завдяки застосуванню яких вдається поліпшити результати на різних етапах життєвого циклу об’єкта будівництва.

Уся інформація BIM об’єднується в базу даних, що дозволяє в будь-який час отримувати актуальну проектну документацію та візуалізації, а також аналізувати їх. Підхід у проектуванні, коли об’єкт не тільки розглядається як геометрична модель, але і враховує план-графік будівництва, часто називають 4D, а 4D плюс інформацію про витрати прийнято позначати вже 5D. 3D-модель дозволяє замовнику побачить майбутній елеватор у найдрібніших деталях, не виходячи зі свого кабінету. Ця опція безкоштовна та доступна для кожного клієнта.

12 квітня 2018 14:43

Будівництво нового сучасного елеватора окупиться швидше за реконструкцію старого

Будівництво нового сучасного елеватора окупиться швидше, ніж реконструкція старого, вважає Олександр Петров, керівник проектно-технологічного відділу ТОВ «ТД «Югэлеватор».

В останні роки на вітчизняному аграрному ринку закріпилася тенденція до збільшення врожайності зернових. Однак основне завдання власників аграрного бізнесу — не лише зібрати високий врожай, а й правильно його зберегти та отримати максимальний прибуток. А для цього необхідно використовувати елеваторні потужності.

Звичайно, рентабельність та плановий прибуток кожен господар прораховує самостійно, сам вирішує, збудувати нову сучасну «банку» чи реконструювати звичайне складське приміщення підлогового типу зберігання. Що вигідніше і чому? Обираючи між модернізацією старого та будівництвом нового елеватора, потрібно враховувати не лише вартість робіт із реконструкції чи будівництва, а й вартість експлуатації та термін користування потужностями.

Зерносховища старого зразка бувають двох типів: із підлоговим зберіганням та силосні залізобетонні конструкції. На реконструкцію перших не знадобляться значні кошти. Але й очікувати від них можливостей сучасних елеваторів не варто, як і розраховувати на скорочення обслуговуючого персоналу та збільшення потужності в майбутньому. Серед плюсів складів підлогового типу зберігання те, що їх можна поділити перегородками на кілька зон для зберігання різних видів культур. При цьому чим більше зерносховище, тим більше землі воно займає, що створює господарю певні незручності в обслуговуванні, піднімає питання раціонального використання території.

У силосі може зберігатися лише одна культура. Тому на стадії проектування нового елеватора його власник має запланувати кількість «банок» та їх ємність залежно від кількості культур, які планує зберігати. Логістика потоку зерна на складах підлогового типу зберігання відрізняється енергозатратністю, до того ж тут складно контролювати такі важливі показники, як температура, вологість тощо. Реконструювати та автоматизувати такі об’єкти є сенс, якщо не планується будівництво нового елеватора. Однак, як показує практика, інвестування коштів у реконструкцію такого зерносховища нерентабельне і не має практичного сенсу. Залізобетонні силоси піддаються реконструкції та модернізації. Але часто сума витрат на ці роботи наближається до розміру інвестицій у будівництво нової металевої «банки» або перебільшує їх. Інколи порахувати суму заздалегідь буває досить складно, оскільки залежить це від багатьох факторів — від стану самого приміщення та робіт, які потрібно виконати, до вартості та переліку обладнання, що доведеться придбати та встановити. Але основна проблема при модернізації бетонних елеваторів полягає у тому, що в рамках існуючих конструкторських рішень неможливо застосувати чимало технологій. У бетонному зерноелеваторі багато дорогих кабелів, які треба замінити, а встановлення датчиків автоматизації призведе до великих витрат.

Якщо ж розглядати варіант економії завдяки заміні лише частини обладнання, то тут одразу треба бути готовим до наслідків. Так, елеватор ризикує бути менш продуктивним, ніж новозбудований, через те що не вдасться досягнути повної механізації, об’єкт обслуговуватиме велика кількість людей, а застаріле обладнання споживатиме більше електроенергії, ніж сучасне. Вартість енергоносіїв має великий вплив на вартість переробки та зберігання зерна, збільшення енергоспоживання призведе до збільшення вартості послуг на елеваторі. Таким чином, рентабельність елеваторів не зросте. Натомість нові технології дозволять знизити споживання газу та енергії на 10–40%. Реконструкція елеватора має сенс, якщо термін його експлуатації становитиме не менше 10 років. Лише в такому випадку можна говорити про окупність витрат на ремонт і модернізацію, зниження втрат товарного зерна і, відповідно, собівартості зберігання.

Вкладаючи кошти в будівництво сучасного елеватора, ви інвестуєте у високотехнологічний виробничий комплекс, який включає цілісну логічну, повністю автоматизовану структуру інженерних і технологічних систем. Елеваторний комплекс начинений енергозберігаючим обладнанням, яке має високий ступінь зношуваності та експлуатації, має невелику сумарну площу забудови з великою місткістю всередині.

Таке підприємство управляється з центрального пульта й здатне ефективно впоратися із завданнями якісного, дбайливого тривалого зберігання і переробки зерна, забезпечуючи високі конкурентні переваги на ринку. Термін експлуатації елеваторів нашої компанії становить не менше 20 років, а при дбайливому догляді, регулярних перевірках та своєчасних професійних ремонтних роботах він буде збільшуватися. Окупається такий елеватор за 3,5–4 роки.