Росія

09 липня 2019 09:38

Росія відмовляється від грузинського вина. Держдума хоче ввести санкції проти Грузії

Сьогодні, 9 липня, Держдума РФ звернеться до уряду з пропозицією заборонити імпорт вина і газованої води із Грузії. Також обговорюється питання припинення перерахування з території Росії грошових переказів.

Про це повідомляє БізнесЦензор.

Ініціативу щодо введення санкцій проти Грузії в Держдумі РФ висувають через нецензурні вислови на адресу Володимира Путіна на грузинському телебаченні.

Читайте: Український мед продається в Сінгапурі через провідну онлайн-платформу

Як повідомляв Landlord, у Росспоживнагляді заявили, що в грузинського вина, яке поставляється в РФ, погіршилася якість. Заява з’явилася на тлі антиросійських протестів у Тбілісі.

25 червня 2019 11:00

У Росії заявили про погіршення якості імпортованих грузинських вин

У Росспоживнагляді заявили, що в грузинського вина, яке поставляється в РФ, погіршилася якість. Федеральна служба стверджує, що у 2018 році в Росії було забраковано 203 тис. літрів вина, імпортованого з Грузії.

Про це повідомляє gordonua.com.

24 червня Федеральна служба з нагляду у сфері захисту прав споживачів і благополуччя людини (Росспоживнагляд) оприлюднила заяву, в якій відзначено, що кількість виявленої алкогольної продукції грузинського виробництва з невідповідністю вимогам якості збільшилася з 2014 р. до 2018 р. у 2,9 разу.

Читайте: Перевірка харчових підприємств за новим законодавством: що змінилося ІНФОГРАФІКА

Росспоживнагляд проінформував, що в Росію не дозволили ввозити партії вина таких виробників, як АТ «Багратіоні-1882», ТОВ «Болеро енд компані», ТОВ «Кахетинське традиційне виноробство», ТОВ «Бадагоні», ТОВ «Дім грузинського вина», ТОВ «Корпорація грузинське вино», ТОВ «Компанія грузинських вин і алкогольних напоїв», ТОВ «Батоно».

Заява з’явилася на тлі антиросійських протестів, які тривають у Тбілісі з 20 червня.

Landlord раніше повідомляв про те, що виноградарі створили альянс для захисту своїх сортів від крадіжки.

24 червня 2019 16:35

Росія продовжила ембарго на продовольчі товари з України до 31 грудня 2020 року

Росія продовжила до 31 грудня 2020 року заборону на ввезення низки продовольчих товарів з країн, які ввели або підтримали санкції проти РФ у зв’язку з її діями, спрямованими на дестабілізацію ситуації в Україні.

Про це повідомляє УНІАН.

Указ про продовження дії окремих спеціальних економічних заходів з 1 січня до 31 грудня 2020 року «з метою забезпечення безпеки Російської Федерації» підписав Володимир Путін.

Читайте: Інвестори дуже чекають зняття мораторію на землю в Україні – Джон Шморгун

Як відомо, першими під дію російських санкцій потрапили ще 7 серпня 2014 р. такі держави, як США, країни ЄС, Канада, Австралія, Норвегія, Швейцарія, Японія. На Україну ембарго поширилося 1 січня 2016 р.

Landlord раніше повідомляв про те, що до списку юридичних осіб, на які Російська Федерація наклала санкції, увійшли 12 українських агрокомпаній.  Серед них – Kernel, Нібулон, Зернопродукт МХП, “Ніка-агротрейд”, “Агропромтехнології”. Також до “чорного списку” потрапив Харківський тракторний завод.

15 травня 2019 12:37

Уряд заборонив ввозити з Росії добрива і сільгосппродукцію

Кабінет міністрів ввів нові обмеження на поставки товарів з Росії. До переліку продукції, на яку поширюється ембарго, додали мінеральні добрива, агропродукцію та транспортні засоби. Також Україна запроваджує нові мита на російські товари.

Про це повідомляє Економічна правда.

На сьогоднішньому засіданні КМУ ухвалено посилення санкцій на ввезення товарів з РФ – у відповідь на дії і рішення уряду Росії.

Читайте: Власні бренди та світове визнання: іноземний досвід фермерських кооперативів

Урядовці проголосували за запровадження особливого виду мита на продукцію, що імпортується з Росії, а також ввели ембарго на низку російських товарів. Таким чином, перелік забороненої до ввезення з Росії продукції доповнено мінеральними добривами, сільськогосподарською продукцією, транспортними засобами, групою промислових товарів.

«Сьогодні ми приймемо рішення про те, що вводимо дзеркальні санкції щодо Росії. Ми введемо ембарго на ті товари, які зможемо замінити. Я хочу звернути увагу, що це зробить Україну сильнішою. ​​Ми введемо спеціальні мита на російські товари, щоб дати відсіч агресору», – прокоментував Володимир Гройсман.

Landlord раніше повідомляв про те, що РНБО внесла до санкційного списку трьох виробників крохмалю з Російської Федерації.

12 квітня 2019 09:58

Російські аграрії не були готові до обвалу цін на зернові – Дмитро Рилько

Отримавши високу ціну на зернові в першій половині 2018–2019 МР, сповнені оптимізму російські аграрії засіяли озимою пшеницею рекордно великі площі. Проте, вже починаючи з лютого на них чекали неприємні повороти в ринковій ситуації.

Про те, як розвивався цього року ринок зерна для виробників і трейдерів Російської Федерації, розповів, виступаючи на 16-й міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я», генеральний директор Інституту кон’юнктури аграрного ринку (ІКАР) Дмитро Рилько.

За словами авторитетного російського агроаналітика, поточний сезон на ринку зернових культур у РФ можна розділити на дві частини, які кардинально відрізняються одна від одної.

Перша частина, яка тривала приблизно до початку лютого, характеризувалася зростанням цін на основні зернові товари РФ. У цей період спостерігалося явище, назване експертами ціновим резонансом: девальвація російського рубля з одночасним зростанням світових цін на зерно. В результаті аграрії отримали високі ціни в рублях на свою продукцію, що стало потужним стимулом до експорту зернових.

Читайте: Ринок землі в Україні: пропонується 4 варіанти реформи

Друга частина,  яка розпочалася в кінці січня – на початку лютого, змінила настрої російських аграріїв: а) світові ціни на зерно почали стрімко падати; б) в Росії почалися проблеми з внутрішнім балансом, оскільки експорт досяг колосальних обсягів; в) рубль пішов на зміцнення. В комплексі ці три чинники привели до того, що експорт зернових для аграріїв РФ перестав бути вигідним.

«Ми дуже швидко втратили конкурентоздатність на зовнішньому ринку», – говорить Дмитро Рилько.

Особливості поточного сезону

1. Незважаючи на те, що у 2018 р. російські виробники отримали нижчий урожай порівняно рекордним 2017-м, приблизно до початку січня за всіма зерновими Росія йшла за рекордним графіком експорту. І тільки в січні експортна активність почала знижуватися порівняно з минулим роком і упала нижче від рекордного минулорічного графіка.

Щодо пшениці рекордний графік експорту тривав до початку березня, далі темпи знизилися порівняно з рекордним минулим роком.

2. Оцінюючи експорт зернових із РФ на сьогодні з усіх портів та на сухопутних кордонах, аналітики відзначають, що на всіх позиціях намітилося відставання порівняно з минулим роком, крім портів Азовського моря.

Чому Азовське море за експортом не втратило нічого, а Чорне море різко просіло?

Гендиректор ІКАР поділився спостереженнями, що за статистикою мільйони тонн зернових РФ перевалюються через віртуальний порт на Азові, якого «не існує ні на світових картах, ні у відкритому морі». Це створює альтернативний канал для експортної інфраструктури Росії і підтримує високу експортну активність РФ в Азовському басейні.

3. Різко, радикально, збільшилася середня тривалість транспортування зерна залізницею. Це зумовлено тим, що від початку сезону значну роль в експортних операціях на залізниці відіграють регіони, які лежать на периферії російського експорту, – Сибір, Урал.

«Не пригадую такого, щоб на кінець березня із Сибіру вже вивезли 3 млн т зернових, – розповідає Дмитрій Рилько. – Це колосальний обсяг!»

Якість пшениці

Основа російського зернового експорту – це ординарна пшениця (12–12,2% протеїну), хоча кілька років поспіль Росія виступає значущим експортером фуражної або умовно фуражної пшениці (10,5% протеїну).

Обсяги такої пшениці зросли і вона успішно йде на експорт. Багато країн, значущих для Росії, зокрема Бангладеш, В’єтнам, купують її у великих кількостях. Ця продукція забезпечувала конкурентоздатність Росії на світовому ринку зернових.

Неочікуваний поворот

До початку лютого ціни на російське зерно беззастережно піднімалися все вище і вище. Росія перемагала на світових тендерах на пшеницю, зокрема єгипетських, експортувала зернові у 70–80 країн світу.

Але все це швидко закінчилося, оскільки країни-конкуренти, які на відміну від Росії, «недоекспортували» зернових,  почали знижувати ціни, і на початку лютого стався обвал цін.

Зараз ціни перебувають у рівній площині, і, як відзначає російський економіст, «усі дивляться на перспективу нового урожаю, щоб визначитися з цінами на початок нового сезону».

В останні місяці спостерігається зміцнення російської валюти. Разом зі зниженням світових цін на зерно це призвело до того, що російські фермери стали отримувати в рублях за свою продукцію значно менше, ніж вони сподівалися на оптимістичних нотах початку сезону. Російські аграрії не були готові до жорсткого, радикального падіння цін на зернові.

«Наша пшениця стала неконкурентоздатною на світовому ринку, крім, можливо, зерна з віддалених регіонів Сибіру та Уралу», – наголошує російський експерт.

Реальний vs офіційний

У Росії сьогодні існують два показники оцінки експорту:

  • Реальний експорт
  • Офіційний експорт

Чому вони відрізняються?

За словами Дмитрія Рилька, різниця зумовлена тим, що існують відкриті кордони з Білоруссю і Казахстаном, через які вантажать невраховані обсяги зерна, зокрема пшениці та ячменю.

Запаси зерна

Зараз за запасами зерна Росія перебуває приблизно на рівні 2014–2015 рр., коли обсяги були невеликі. На півдні країни ситуація ще більш напружена – усі запаси зернових у південних російських регіонах – нижчі від рівня 2014–2015 рр.

Чому так сталося?

А) Порівняно з 2014–2016 рр. у РФ різко збільшилося внутрішнє споживання зернових – до 900 тис. т зерна тільки на корми для худоби.

Б) Зріс попит на російське зерно з боку Біолорусі та Казахстану, в яких 2018-й став неврожайним роком щодо зернових культур. Тож ці країни вивезли з Росії багато пшениці, ячменю – за словами Рилька, сотні тисяч тонн. Через відкритість кордонів аналітики не можуть точно порахувати, які були обсяги закупівлі.

Рекордні посіви озимих

Восени 2018 р. російські аграрії значно збільшили обсяги посівів озимої пшениці у всіх регіонах країни. Рекордні площі, відведені в цьому сезоні під озимі, стали наслідком рекордно високих цін на пшеницю в рублях, які отримали російські аграрії.

Останнім часом у Росії сіють більше озимої пшениці, ніж ярової, проте цього року площі, відведені під ярі зернові, також збільшилися.

Прогнози урожаю-2019

Експерти припускають, що новий урожай пшениці становитиме 78,5 млн т. Це достатньо консервативна оцінка, вона буде коригуватися, але аналітики поки не поспішають піднімати прогноз.

Landlord раніше повідомляв про формування експортного потенціалу України на 2019-2020 МР: чотири агрокроки.

Показати ще

Останні новини

Німецькі технології на полях українських фермерів    17 липня 2019 10:02

Як Андрій Багрій об’єднав фермерів для вирощування фруктово-ягідної продукції

Історії успіху    15 липня 2019 10:02

Сергій Омельяненко – бізнесмен, що створює тренди
Показати ще