ринок землі

09 липня 2019 08:47

Ринок землі: Земля повинна коштувати близько 5000 євро – Ірина Паламар

Аграрні асоціації активно обговорюють умови відкриття ринку землі в Україні. Як запобігти корупційним схемам при продажу сільгоспугідь, скільки має коштувати земля та хто може її купувати – свою позицію з цього приводу висловила голова Асоціації тваринників Ірина Паламар.

Про це повідомляє прес-служба АТУ.

Ірина Паламар, рішуче стверджує, що перш ніж відкривати в Україні ринок землі, необхідно запровадити виважені механізми захисту прав та інтересів селян.

  1. Слід провести інвентаризацію земель, що забезпечить детінізацію сільськогосподарських угідь і перешкоджатиме створенню корупційних схем.
  2. Необхідно встановити мінімальну і максимальну вартість землі, обов’язково прив’язавши її до реальної ринкової вартості, зокрема і до світової.

Читайте: Чому не варто розпочинати ринок землі з продажу державних угідь – три аргументи

Ірина Паламар наводить приклад Польщі, де земля, яка вважається більш зношеною, ніж в Україні, коштує від 3 тис. євро за 1 га. На думку голови АТУ, вартість української землі має становити близько 5 тис. євро за 1 га, щоб запобігти «прогнозованому масовому» ринку землі та скуповуванню її іноземцями.

«Очікуваний проект Земельної реформи КМУ, планується, передбачатиме прив’язку мінімальної ціни землі до нормативної оцінки (фактично мізерної оцінки). Ми не підтримуємо такі умови», –наголошує Ірина Паламар.

  1. Потрібно вдосконалити механізм іпотеки землі, який дозволить залучити кредити на розвиток агросектора під заставу землі.

Встановивши високу мінімальну ціну на землю, Україна зможе отримати реальні кредитні кошти, які відповідають дійсній вартості землі, та інвестувати їх у розвиток сільського господарства.

  1. Першочергове право на викуп земельної ділянки сільгосппризначення має надаватися фізичній чи юридичній особі, яка нею користується на цей час.

«Якщо люди не зможуть викупити паї, які самі ж обробляють, це викличе народний бунт, люди перекриватимуть дороги, захищаючи свою власність», – вважає Ірина Паламар

  1. На придбання землі іноземними компаніями слід запровадити тимчасові обмеження.

Експерт наводить приклад європейських країн, які встановили перехідний період, протягом якого іноземці не можуть купувати сільгоспугіддя. В Естонії, Латвії, Литві, Румунії, Словаччині, Угорщині, Чехії – це 7 років, у Болгарії – 10 років, у Польщі – 12 років.

Як повідомляв Landlord, Володимир Зеленський заявив, що ринок землі можна відкрити вже у 2019 році, але для цього потрібно провести інформаційну кампанію серед населення.

06 липня 2019 16:03

Чому не варто розпочинати ринок землі з продажу державних угідь – три аргументи

Одне із питань, що стосуються проведення в Україні земельної реформи і які гостро дискутуються політиками та стейкхолдерами, – запроваджувати ринок з торгівлі всіма землями чи лише з продажу державних угідь. З цього приводу – думка експерта.

Як бачить особливості старту ринку землі в Україні старший проектний менеджер із земельної реформи офісу реформ Кабінету Міністрів, завідувач кафедри НУБіП України, член ради асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин, повідомляє Економічна правда.

Експерт переконаний, що старт ринку землі з продажу лише державних угідь приречений на невдачу і що державні землі слід продавати в останню чергу. На підтвердження цього Андрій Мартин висуває три аргументи.

  1. Продаж лише державних земель на першому етапі відкриття ринку зробить слабшими позиції дрібних та середніх фермерських господарств порівняно з великим аграрним бізнесом.

Ціна на державну землю буде вдвічі, а то й втричі вища, ніж на приватні ділянки. Це зумовлено тим, що держава володіє великими масивами і готова відразу продавати сотні гектарів, на яких можна вести товарне агровиробництво, тоді як приватні угіддя – це маленькі клаптики землі, оточені чужими паями.

Читайте: Техніка повинна бути сучасною: Євген Вайн про основні принципи в агробізнесі

Зрозуміло, що великі земельні масиви не зможуть купити малі та середні фермери, тож на купівлю державних земель претендуватимуть в основному агрохолдинги. Отже, якщо на першому етапі запровадження ринку землі виставляти на продаж тільки державні землі, посилити конкурентоспроможність фермерських господарств не вдасться.

  1. Виставлення на продаж лише державних угідь на етапі запровадження ринку землі перешкоджатиме обраному курсу на децентралізацію.

Для посилення децентралізації має значення, щоб після відкриття ринку безперешкодний доступ до землі мали місцеві сільгоспвиробники та члени ОТГ. Проте їм буде складно купити дорогі державні угіддя, тож знову переваги матимуть великі компанії, зареєстровані в інших регіонах. Ці компанії зацікавлені у впровадженні індустріалізованих технологій у сільгоспвиробництво, тому створюють мінімальну кількість робочих місць на одиницю оброблюваної площі.

Таким чином, сільські мешканці, які живуть поруч з державними землями, не зможуть використати ці угіддя.

  1. Старт ринку землі лише з продажу держземлі може посилити корупцію серед чиновників.

Поки в Україні буде відкрита можливість безкоштовної приватизації землі, чиновники завжди стоятимуть перед вибором: продати ділянку чи віддати її комусь безкоштовно. Електронні торги не зможуть захистити від корупції, оскільки є схеми імітації конкуренції на торгах, які дозволяють продати лот «потрібним людям».

А от продаж приватних земель відбувається без участі держчиновників, тож ймовірність корупції значно менша.

Висновок

Продавати державні сільгоспугіддя слід в останню чергу, а на першому етапі запровадження ринку землі їх треба здавати в оренду ефективним господарствам. Коли на цих землях працюватимуть успішні фермери, вони будуть зацікавлені в їх придбанні у приватну власність, і тоді ці землі можна буде поступово продавати.

Landlord раніше повідомляв про те, що комітет ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин розробив 4 варіанти земельної реформи.

26 червня 2019 08:08

Чи варто продавати лише державні землі – час визначатися

Громадська коаліція за скасування земельного мораторію напередодні обрання нового парламенту організовує серію панельних дискусій, присвячену особливостям земельної реформи в Україні. Висловити свою думку зможуть усі сторони, зацікавлені в розвитку економіки країни.

Про це повідомляє Економічна правда.

Дискусії мають допомогти досягти суспільного консенсусу в питанні вибору моделі ринку землі.

Читайте: Ціна мораторію: заборона на продаж землі коштувала Україні у 2018 році $22,5 млрд

Перша панельна дискусія буде присвячена питанню «Чи варто на першому етапі запровадження ринку землі виставляти на продаж тільки державні землі?» Вона відбудеться 3 липня в Києві.

До Громадської коаліції за скасування земельного мораторію входять 52 організації – представники аграрного бізнесу, фермерських господарств, фінансових, правозахисних та громадських об’єднань, ЗМІ тощо.

Як повідомляв Landlord, Президент України Володимир Зеленський заявив, що ринок землі можна відкрити вже у 2019 році, але для цього потрібно провести інформаційну кампанію серед населення.

25 червня 2019 12:19

Ціна мораторію: заборона на продаж землі коштувала Україні у 2018 році $22,5 млрд

Розрахунки економістів свідчать про те, що якби в Україні 18 років тому не ввели мораторій на продаж землі, сьогодні продуктивність у рослинництві могла б бути вдвічі вищою, і у 2018 році агросектор міг би забезпечити на 22,5 млрд більшу додану вартість у структурі українського ВВП.

Про це повідомляє Економічна правда.

Фахівці Київської школи економіки Ольга Галиця та Олег Нів’євський провели розрахунки, результати яких наочно демонструють, що мораторій на продаж земель сільгосппризначення є негативним чинником, який призвів до зниження можливостей українського агросектора і до втрат загального ВВП країни.

Промовисті цифри

У 2018 р. частка валової доданої вартості (ВДВ) сільського господарства у структурі ВВП України дорівнювала близько 10%, тоді як у 1990 р. – 24%.

Читайте: Таємниці часникового бізнесу: як і за скільки часу можна досягти рентабельності

За даними Світового банку, в Україні з її родючими ґрунтами ВДВ агросектора в рази нижча порівняно з країнами, що мають менш продуктивні землі:

Так, у 2016 р. цей показник становив:

  • у Франції –  $22 239 на 1 га,
  • США – $1414 на 1 га,
  • Бразилії – $1266 на 1 га,
  • Аргентині – $773 на 1 га,
  • Канаді – $604 на 1 га,
  • Росії – $527 на 1 га
  • Україні – $416 на 1 га.

Підхід до оцінювання впливу мораторію

Автори прагнули оцінити вплив на ВДВ безпосередньо мораторію, але при цьому враховували інші чинники,  які могли б зумовлювати зміни продуктивності в агросекторі:

  • пільгове оподаткування,
  • інтеграція із СОТ та ЄС,
  • макроекономічна ситуація,
  • вплив аграрної політики,
  • фінансова криза 2008 року,
  • анексія Криму,
  • індивідуальні особливості агрогосподарств,
  • зміни клімату,
  • кон’юнктура міжнародного ринку агропродукції.

Автори назвали цей підхід «дослідженням подій», відзначивши, що він не дає найточніших даних, проте є наразі єдино можливим.

Отримані дані

Розрахунки та аналіз отриманих даних показали, що якби не було мораторію, щорічний темп зростання продуктивності в галузі рослинництва міг би бути на 6% вищим. Таким чином, якби 18 років тому в Україні не запровадили мораторій, то сьогодні продуктивність у рослинництві могла б бути вищою приблизно вдвічі.

Якби ринок землі був в Україні відкритий, то у 2018 р. агросектор міг би забезпечити близько $35,8 млрд ВДВ замість фактичних $13,3 млрд. Тож без мораторію ВВП України у 2018 р. міг би бути на на 17% (або на $22,5 млрд) більшим від фактичного рівня.

«Це і є ціна мораторію, яку сплачує вся Україна», – підводять підсумок економісти.

Landlord раніше повідомляв про те, що як вважає Джон Шморгун, міжнародні інвестори дуже чекають зняття мораторію на землю в Україні. 

21 червня 2019 13:17

Ми або поборемо контрабанду, або замінимо Івана: підсумки першої зустрічі Зеленського з бізнесом

Відбулася перша зустріч Володимира Зеленського із представниками бізнесу, на якій Президент озвучив свої пріоритети щодо реформ у державі. Серед питань, які піднімали підприємці, були ймовірність дефолту, зниження податків, боротьба з контрабандою та відкриття ринку землі.

Про це повідомляє Економічна правда.

У зустрічі взяли участь представники компаній-членів ACC, Спілки українських підприємців та Європейської бізнес асоціації. Виступаючи перед підприємцями, Володимир Зеленський запевнив їх у тому, що дефолту не буде.

Читайте: Очищення ринку від псевдоорганічної продукції: готується новий закон

Загалом серед першочергових кроків, які має зробити Україна, Президент виокремив:

  • прийняття закону про повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення;
  • запуск Антикорупційного Суду;
  • реформу правоохоронних органів;
  • відкриття ринку землі.

Щодо відміни мораторію на продаж землі сільгосппризначення Володимир Зеленський заявив, що ринок землі можна відкрити вже у 2019 році, але для цього потрібно провести інформаційну кампанію серед населення.

Представники бізнесу звернули увагу президента на такі питання:

  • необхідність оновити трудове законодавство та знизити податкове навантаження на фонд оплати праці;
  • можливість замінити податок на прибуток податком на виведений капітал;
  • необхідність прийняти закони про водний транспорт та залізничний транспорт;
  • необхідність припинити контрабандні потоки.

Президент наголосив, що вже звільнив глав облдержадміністрацій, які причетні до контрабанди і розглядає варіанти співпраці з правоохоронцями для подолання контрабанди в країні у найкоротші строки.

Тимчасово призначеному керівнику СБУ Івану Баканову Володимир Зеленський дав 3 червня два тижні на те, щоб побороти контрабанду і відзвітувати про це.

З приводу цього глава групи компаній MTI Володимир Цой поставив питання: «Він вам уже відзвітував? За моєю інформацію, контрабандні поставки, які стояли на митниці близько двох тижнів, поїхали знову».

Зеленський відповів, що Андрій Богдан, Голова адміністрації Президента, щодня його запитує: «Ну що з контрабандою? Запитайте у Івана».

«Ми або поборемо контрабанду, або замінимо Івана», – пообіцяв підприємцям Президент.

Landlord раніше повідомляв про те, що найближчими днями Президент завершить підготовку указу щодо поліпшення доступу до мобільного інтернету в сільській місцевості.

 

Показати ще