Мінагрополітики

13 червня 2019 16:09

Український агроекспорт: найбільшим споживачем серед країн є Індія

Серед континентів лідирує Європа – дані за 2018 рік представлені  у 3-му виданні експортного портфоліо аграрного сектору України.

Оновлене третє видання портфоліо представило Мінагрополітики на своїй сторінці у Фейсбук.

«Документ містить актуалізовану статистику щодо аграрної торгівлі, динаміку розвитку українського експорту, перелік товарної номенклатури та важливі контакти галузевих об’єднань», – прокоментувала в. о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева.

Експортне портфоліо викладене англійською мовою та містить цікаві дані та інфографіку щодо агроекспорту в цілому,  так і по окремих видах продукції.

Так, за 2018 рік сільськогосподарська продукція склала 39% усього експорту України.

Читайте: Китай готовий спростити вимоги для українського експорту ячменю

Експорт оцінювався у доларах. Головні імпотери української агропродукції представлені у інфографіці на мапі.

  • Індія є лідером, обсяг імпорту з України оцінюється у $1856 млн.
  • На другому місці Китай з обсягом імпорті у $1171 млн.
  • На третьому  – Нідерланди, які імпортували агропродукції з України на суму $1158 млн.

У цілому серед регіонів світу найбільше української сільгосппрдукції споживає Європа – 37% від усього українського імпорту, на суму $6882 млн.

За посиланням можна завантажити портфоліо та ознайомитися з експортом по групах товарів та їхніми найбільшими споживачами.

Як повідомляв раніше LandLord, агроекспорт в Україні зріс на 18,6% за перші чотири місяці 2019 року.

06 червня 2019 10:26

Новий стандарт на пшеницю: на що звернути увагу виробникам

Зменшення класів м’якої пшениці, нестандартна пшениця та нові показники якості зерна – новий стандарт чекає на виробників уже з 10 червня.

Новий стандарт на пшеницю ДСТУ 3768:2019 «Пшениця. Технічні умови» презентували під час Міжнародної виставки «АГРО-2019», повідомляє Мінагрополітики на своєму офіційному порталі. Стандарт є обов’язковим і вводиться до початку нового маркетингового року 2019/2020 на заміну ДСТУ 3768:2010 «Пшениця. Технічні умови».

«При розробці нового стандарту на пшеницю ми намагались знайти компроміс та врахувати інтереси усіх учасників зернового ринку. Сьогодні наша мета – роз’яснити суб’єктам господарювання, як правильно та якомога простіше адаптуватися до нових правил, а також надати їм конкретні рекомендації з класифікації партій пшениці урожаю попередніх років, які на даний час зберігаються, але будуть відвантажуватися в 2019/2020 МР», – прокоментувала Олена Ковальова, заступник міністра аграрної політики та продовольства України.

Новий стандарт є обов’язковим. Його можна придбати у Національному органі стандартизації ДП «УкрНДНЦ» (м. Київ) та регіональних відділеннях центрів метрології і стандартизації.

Новий стандарт: що змінилося

  1. Скорочується кількість класів зерна пшениці м’якої: передбачено 4 класи, з них – 3 призначаються для використання на продовольчі потреби, 1 – на непродовольчі цілі (фуражна пшениця), а також для торгівлі (експортування).
  2. Зерно, яке не відповідає жодному класу, визначається як нестандартне з можливістю доведення до кращої категорії за допомогою технологій підробітку.
  3. Стандарт визначає класоутворюючі показники та параметри якості зерна. Особлива увага надається показникам, пов’язаним з хлібопекарськими властивостями зерна: вмістом білка, клейковини.
  4. Уперше до стандарту пропонується ввести показник вмісту зерен, пошкоджених клопом-черепашкою, а у якості рекомендованого показника – значення сили борошна.

Читайте: Новий стандарт на пшеницю: чого чекати фермерам

Що  робити із минулорічним зерном

Якщо є залишки зерна урожаю пшениці минулих років, які будуть реалізовуватися в 2019/2020 МР Мінагрополітики та Держпродспоживслужба рекомендують інвентаризувати та переважити ці партії, а результати оформити актами зачистки до початку заготівлі зерна нового урожаю.

Допускається об`єднання партій зерна врожаю попередніх років, однорідних за якісними показниками (станом вологості та засміченості, іншими класоутворюючими показниками якості), крім зерна, закладеного в державний реєстр.

Не підлягають об’єднанню партії «здорового» зерна врожаю поточного року із зерном врожаю попередніх років, що піддавалося фумігації або самозігріванню.

Як повідомляв Landlord раніше, новий стандарт на пшеницю гармонізуваний з міжнародними стандартами ISO і європейськими EN.

30 травня 2019 16:33

Не нижче за минулорічний: у Мінагрополітики прогнозують високий урожай ранніх зернових

Немає жодних підстав вважати, що урожай ранніх зернових культур 2019-го року буде нижчим за минулорічний. Погодні умови сприяють доброму врожаю.

Про це йдеться на порталі Мінагрополітики. Обнадійливий прогноз на урожай ранніх зернових дає Володимир Топчій, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України. Проте цифр він поки що не повідомляє.

За словами заступника міністра, у другій половині червня аграрії розпочнуть збирати перші врожаї ранніх зернових. Зима була сприятливою для повного збереження посівів озимих культур, і погодні умови нинішньої були кращими у порівнянні з минулим роком, а саме: раннє відновлення вегетації, помірні температурні режими, близьке до норми вологозабезпечення.

Втім, як зазначає Володимир Топчій, протягом вегетаційного періоду ранніх зернових є ризики втрати врожаю. Попередній прогноз валового збору зернових та зернобобових культур складуть у кінці червня або на початку липня поточного року.

Читайте: Зернові посіли друге місце у структурі українського експорту

Мінагрополітики також повідомляє, що весняна посівна кампанія завершується. В цілому зерновими культурами засіяно 14,8 млн гектарів.

Як повідомляв раніше Landlord, експерти НААН прогнозують падіння виробництва сільгосппродукції в Україні на 3,7%, у тому числі зернових і зернобобових культур на 2,3%. У минулому році урожай зернових сягнув рекордної позначки 70,1 млн тонн.

23 травня 2019 16:24

Чому українським добривам важко конкурувати з імпортними

Санкції проти російських міндобрив сприяють українським виробникам. Але через високу ціну на сировину їм все одно важко конкурувати з імпортом. Для того, щоб дати шанс вітчизняним добривам, потрібна урядова підтримка.

Таку точку зору висловив виданню Landlord Сергій Москаленко, генеральний директор ПрАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» під час зборів Союзу хіміків України, що відбувалися 17 травня на ПрАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю». Зокрема, під час зборів обговорювали стратегію розвитку хімічної галузі та пропозиції до уряду, серед них і заходи з імпортозаміщення, і урядової підтримки українських виробників.

Сергій Москаленко згоден із тим, що заборона ввезення добрив з Росії не позначиться на українських аграріях, і знайти заміну буде неважко. Але, на жаль, більше шансів має імпорт, а не вітчизняна продукція. «Дніпровський завод мінеральних добрив» наразі стоїть, і головна причина – висока ціна на сировину.

Читайте: Забороненим російським добривам знайдуть заміну – Мінагрополітики

– В Україні є чим замінити російські добрива. Крім них, на ринку багато білоруських. Тобто дефіциту аграрії не відчують. З іншого боку, чи сприятливо це відіб’ється на роботі нашого підприємства, я теж поки що сказати не можу, бо є ще маса інших факторів. Ми не можемо виробляти конкурентоздатну продукцію, бо в нас дуже дорога сировина. Ми повністю залежні від сировини: вона вся імпортна. Навіть сірчану кислоту ми купуємо за кордоном, і завдяки певним діям нашого уряду, ціна на неї виросла з 2 до 4,5 тисяч гривень, – каже Сергій Москаленко.

– Який вихід ви бачите з цієї ситуації?

– Державна підтримка, адже українські підприємства є стимулом для стабілізації цін на ринку.

– Чи згодні ви із твердженням Мінагрополітики про те, що ціна на добрива не підвищиться? Адже ви сказали про дорогу сировину.

– Так, для нас сировина дорога. Усе залежатиме від кон’юнктури ринку. Якщо зовнішні ринки підуть вгору – то й у нас ціна піде вгору. Залежатиме й від курсу долара. Поки що, на мою думку, сприятлива ситуація для українських товаровиробників – маса пропозицій, вони можуть вибирати.

Наш співрозмовник каже, що на підприємстві готові запустити виробництво. Кадри зберегли, придбали частину необхідної сировини. Але самі лише урядові санкції проти російських міндобрив не допоможуть виробникам.

Хіміки хочуть запропонувати уряду механізм підтримки українських товаровиробників. Олексій Голубов, Президент Союзу хіміків України, під час зборів говорив про модель підтримки, яка діє в Казахстані: держава відшкодовує аграріям 50% вартості добрив, якщо вони купують вітчизняні, і 30%, якщо купують імпортні. Такі заходи стимулюють надавати перевагу вітчизняним товарам.

Як повідомляв раніше Landlord, Кабмін ввів нові обмеження на поставки товарів з Росії. До переліку продукції, на яку поширюється ембарго, додали мінеральні добрива, агропродукцію та транспортні засоби.

23 травня 2019 15:10

До уваги агровиробників: новий стандарт на пшеницю  – уже з 10 червня

Новий стандарт ДСТУ 3768:2019 «Пшениця. Технічні умови» гармонізували з міжнародними стандартами ISO і європейськими EN.

Про введення з 10 червня цього року нового стандарту ДСТУ 3768:2019 «Пшениця. Технічні умови» на заміну ДСТУ 3768:2010 «Пшениця. Технічні умови» (наказ ДП «УкрНДНЦ» № 133) повідомляє Мінагрополітики на своєму сайті. У відомстві наголошують, що новий стандарт набуває чинності  до початку нового маркетингового року 2019/2020. Тож агровиробникам доведеться працювати за новими правилами. Стандарт є обов’язковим.

«Стандарт, що важливо, вступає в дію до початку нового маркетингового року 2019/2020, тому не виникне незручностей щодо зміни класів пшениці при зберіганні та транспортуванні», – прокоментувала заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

Презентація нового стандарту відбудеться під час 31-ї Міжнародної агропромислової виставки «Агро-2019», що відбудеться з 4 по 7 червня у Національному експоцентрі України в Києві.

Олена Ковальова звертає увагу на новації у стандарті:

  • скорочується кількість класів зерна пшениці м’якої непродовольчої групи (буде всього один сорт фуражної пшениці);
  • підвищуються та уточнюються показники хлібопекарної якості – натури, вмісту домішок, фузаріозних зерен, ушкодження зерна клопом-черепашкою, сили борошна, числа падіння;
  • удосконалюються методи визначення сажкових зерен.

Читайте: Новий стандарт на пшеницю: чого чекати фермерам

Новий стандарт можна придбати у Національному органі стандартизації ДП «УкрНДНЦ» (м. Київ) та регіональних відділеннях центрів метрології і стандартизації. Він повинен мати голограму, який підтверджує його чинність і дозвіл до застосування.

Як писав раніше Landlord, новий стандарт планувалося ввести з серпня, але Європейська бізнес асоціація закликала Мінагрополітики зробити це у червні, коли стартує збір урожаю. І Мінагрополітики пішло назустріч.

Показати ще