Микола Горбачов

14 травня 2019 11:42

Земля в Україні має коштувати від $3000 до $15000 за га – Микола Горбачов ВІДЕО

Ціну кожної ділянки в Україні визначать ефективність її використання та розмір прибутку, який можна отримати.

Ринок землі в Україні ще й не наблизився до омріяного вільного обігу головного сільськогосподарського активу, а дискусія щодо можливої ціни на нього точиться вже не перший рік. Які фактори стануть визначальними при встановленні ціни на землю, ми запитали у президента УЗА Миколи Горбачьова.

Зараз точиться дискусія щодо стартової ціни на землі сільськогосподарського призначення у разі відкриття вільного ринку землі. Чи можна наразі якось визначити цю ціну?

Ринок землі в Україні обов’язково повинен бути сформований, це нагальне питання, яке треба вирішувати просто зараз. Він обов’язково повинен працювати на засадах приватної власності на найцінніший актив країни, повинні бути ефективні приватні власники землі, повинна бути повноцінна здорова конкуренція між ними.

Це, звісно, можна вважати красивими гаслами, але що в сумі дає поєднання всіх перелічених умов? Це забезпечить ефективне використання землі як ресурсу.

Тут виникає дискусійне питання, що саме мається на увазі під ефективним використанням. На мій погляд, відповідь доволі проста — це отримання максимального прибутку за умови ефективного управління ресурсом.

І для того, щоб зрозуміти, скільки саме може коштувати земля, потрібно мати чітку картину того, скільки саме прибутку здатна приносити земля у регіональному розрізі.

Що ви маєте на увазі під регіональним розрізом?

Земля, яка зрошується природним шляхом у Херсонській області, об’єктивно буде дорожчою за землю у Кіровоградській області, а ділянка на Житомирщині буде коштувати більше, ніж аналогічний масив у Луганській області. Справа тут і у природних умовах, і у витратах на виробництво, і у можливості культивувати різні культури. Тобто так чи інакше, ми приходимо до прибутку, який можна отримати від землі.

Ми можемо взяти приклади інших країн, де ринки землі вже давно сформовані. Якщо спиратися на таку практику, яка ціна на землю в Україні може сформуватися після запуску вільного продажу?

Якщо бажаєте, можна провести певну паралель, наприклад, з тією ж Францією. Країна розташована у континентальній Європі, є поділ за умовами для сільського господарства між південною та північною частинами, французький аграрний сектор вирощує низку культур, які культивуються і в Україні, ми конкуруємо за одні й ті ж самі ринки збуту зерна. Виходячи з цього, можна припустити, що в Україні земля повинна коштувати від $3000 приблизно до $15 000 залежно від регіонального розташування. Але, підкреслю, що це лише приклад. Скільки коштуватиме земля насправді, визначить сам ринок, коли він буде сформований.

Ви сказали, що нам потрібно сформувати ринок землі. Але це справа, яку не можна зробити за один день. Давайте припустимо, що держава зробила все необхідне для відкриття ринку, затвердила всі закони та підзаконні акти. Скільки часу знадобиться на те, щоб ринок склався як повноцінний самодостатній механізм?

Знаєте, ринок неможливо сформувати законами чи постановами. Нормативні акти лише визначають, так би мовити, максимальні рухи у різні боки, межі дозволеного. Тобто завдання держави — лише встановити прозорі та чіткі правили гри. А вже як саме різні суб’єкти будуть грати, користуючись цими правилами, і стане ринком. Мінімальний строк, який знадобиться для того, щоб ринок почав працювати, на мій погляд, становить приблизно п’ять років. А для повноцінного його функціонування треба років 10. Але все залежатиме від встановлених правил. Наприклад, чи будуть обмеження щодо права купівлі ділянок іноземними громадянами, чи встановлять максимальні розміри сільгоспземель у приватній власності. Або чи буде можливо взагалі володіти землею і не використовувати її. Адже у світі є практика, за якої держава може передавати такі землі у користування будь-кому іншому для використання, а власник отримує лише орендну плату. І таких питань, якщо заглиблюватися у проблематику земельного ринку, виникає просто безліч. Роки потрібні навіть для того, щоб врегулювати всі ці моменти.

Чи можливо запозичити з досвіду іншої країни модель формування ринку землі і в такий спосіб прискорити завершення земельної реформи? Якщо так, то яку модель ви можете порадити?

Однозначної відповіді, яку саме модель можна запозичити, не існує. Зараз в Україні ефективно працює модель великотоварного сільськогосподарського виробництва, модель агрохолдингів. Вона досить ефективна, але чи достатньою мірою? Знову ж таки, повертаючись до прикладу Франції, можу сказати, що більш ефективними є кооперативні об’єднання невеликих агровиробників. Кооперативи, утворені різними власниками 100–150 га землі, демонструють більшу ефективність навіть у порівнянні з нашими великими господарствами. В Україні середня врожайність пшениці 4 т з 1 га, а у Франції — 8 т з 1 га.

Але повернемося до головного — чому так відбувається. Справа не в розмірі господарства, а у приватній власності — власник землі буде намагатися підвищити ефективність використання. Встановлювати незалежні джерела енергії, проводити системи зрошення тощо.

Земля в Україні повинна коштувати від $3000 до $15 000 за гектар залежно від регіонального розташування

В Україні є великі площі, де можна отримувати значно більший прибуток від вирощування ягід, овочів або фруктів. З гектара малини можна отримати $30 000–60 000. Якщо вирощувати пшеницю — це буде $800. Але чи означає це, що треба вирощувати лише малину? Звісно, ні, питання використання вирішить ефективний власник, а ціна буде визначатися регіональним фактором.

Тому неможливо дати відповідь, яка модель з існуючих у різних країнах нам може підійти, бо жодна з них не врахує всіх умов на конкретному полі, у певному районі однієї з областей України. Модель ми повинні скласти самі.

І нарешті, які глобальні тренди визначать аграрний ринок України цього року та чи буде серед них початок формування вільного обігу землі?

Глобальні тренди цього року назвати дуже просто. Це вибори Президента України, потім вибори до Верховної Ради України. І, нарешті, призначення нового складу Кабінету Міністрів, який визначить напрями державної політики щодо економічного регулювання. На жаль, у поточному році це і стане трьома глобальними трендами, які будуть діяти на українському аграрному ринку.

ТЕКСТ: Михайло Дикаленко

19 березня 2019 17:24

Насіннєва гільдія-2019: топ-спікери та корисні поради від експертів Syngenta ВІДЕО

Компанія "Сингента" за співорганізаторством та медіапідтримки Landlord у березні провели першу зусртріч бізнес-співтовариства керівників провідних агрокомпаній – «Насіннєва гільдія», учасниками якої стали понад 60 аграріїв з усієї України.

Конференція включала 2 дискусійні панелі: перспективи розвитку українського аграрного бізнесу в умовах постійної невизначеності та розвиток насіннєвого ринку України.

Спікерами першої панелі виступили такі авторитетні лідери думок агросектору, як виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, заступник міністра аграрної політики та продовольства України Володимир Топчій, президент УАК, член комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин Леонід Козаченко та президент УЗА Микола Горбачов.

Читайте: Що насправді впливає на урожайність соняшнику: Луїс Карлос Алонсо спростовує 10 міфів

Тематика другої панелі була присвячена розвитку насіннєвого ринку України, де фокус-спікерами виступили 4 топ-менеджери компанії “Сингента”: селекціонер гібридів соняшнику Августин Тассара, керівник розвитку бізнесу насіння регіонів Європа та Близького Сходу Зоран Вукович, менеджер із безпеки регіону Україна та Східна Європа Олег Шишацький, а також менеджер із розвитку бізнесу олійних культур Луїс Карлос Алонсо.

Дізнатися про всі перипетії дебютного засідання клубу “Насіннєва гільдія-2019”, а також переглянути відео двох дискусійних панелей, можна у нашому звіті.

13 березня 2019 15:09

Україна зможе потроїти валове виробництво зернових. Необхідна умова – $70–75 млрд інвестицій ВІДЕО

Умови збільшення врожайності культур та валового виробництва зернових, запровадження ринку землі, механізми розподілу земельних ділянок – ці та інші проблеми були в центрі обговорення учасників клубу «Насіннєва гільдія 2019», організатором якого виступила компанія Syngenta, а співорганізатором та медіапартнером – Landlord.

На засіданні клубу «Насіннєва гільдія», що відбулося 5 березня у приміщенні готелю Fairmont Grand Hotel Kyiv, під час панельної дискусії головні спікери окреслили три ключові умови підвищення ефективності сільського господарства країни: якісне насіння, зовнішні інвестиції в агросектор і запровадження ринку землі.

Читайте: В Україні розробляють стійкі до посухи та полягання гібриди кукурудзи – Syngenta

Якісне насіння

Володимир Топчій, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, у своєму виступі підкреслив силу сортового, генетичного насіння для ефективного ведення господарства.

«Аграрії розуміють, що насіння від світового виробника – це надійні гарантії врожаю», – зазначив Володимир Топчій.

На думку міністра, якісне насіння стало одним із ключових факторів отриманих минулого року рекордних врожаїв кукурудзи, пшениці, сої, соняшнику.

«Деякі господарства вперше в історії зібрали понад 100 т кукурудзи з гектара, а валовий збір кукурудзи становив понад 35 млн т… Це стало можливим завдяки тому, що було якісне насіння», – наголосив Володимир Топчій.

Інвестиції

Леонід Козаченко, президент ВГО «Українська аграрна конфедерація», навів важливі цифри: для ефективного розвитку аграрної галузі Україні потрібно $70-75 млрд зовнішніх інвестицій протягом 5–7 років.

«Як тільки в країні зміниться середовище, що залежить від багатьох чинників, ми отримаємо дуже швидко потрібний обсяг інвестицій, завдяки чому вийдемо на валове виробництво зернових понад 120 тонн. Тобто, валове виробництво зросте втричі за рахунок поглиблення переробки», – відзначив Леонід Козаченко.

Запровадження ринку землі

Микола Горбачов, президент Української зернової асоціації, наголосив, що питання запровадження ринку землі належить до стратегічних в Україні, і відкладати його вирішення – вкрай нераціонально.

За словами Миколи Горбачова, якщо б у землі був приватний власник, то він би шукав ефективні способи господарювання на ній: «прокопав би свердловину, поставив би сонячні батареї, зрошував, таким чином капіталізував би землю». Це забезпечить підвищення урожайності ділянки, що своєю чергою збільшить вартість цієї землі.

Президент УЗА вважає, що завдання держави – слідкувати за ефективним використанням землі і «створити такі умови, щоб людина, яка на ній працює, виробляла максимальний прибуток».

На думку спікера, вибори в країні обов’язково приведуть до змін в аграрному бізнесі, але напрямок цих змін багато в чому залежить від самих аграріїв. Микола Горбачов вважає, що аграрії мають об’єднуватися і вказувати державі ефективні напрямки розвитку агросектора, допомагати віднайти правильні шляхи.

«У кінцевому підсумку аграрії  і будуть кінцевими бенефіціарами в країні», – підсумував Микола Горбачов.

Landlord раніше повідомляв про те, що на першому засіданні «Насіннєвої гільдії 2019» обговорювалися такі актуальні проблеми: як бути фермерам в умовах політичної нестабільності, ключові питання розвитку насіннєвого ринку України та яким має бути ринок землі.

11 березня 2019 15:51

Контрабанда насіння, $70 млрд інвестицій та ключові проблеми селекції рослин – про що говорили на конференції Насіннєва Гільдія-2019 ВІДЕО, ФОТО

Як бути фермерам в умовах політичної нестабільності, ключові питання розвитку насіннєвого ринку України та яким має бути ринок землі. Усі ці актуальні питання обговорювалися під час першої зустрічі бізнес-співтовариства керівників провідних агрокомпаній – «Насіннєвій гільдії», організатором якого виступила компанія «Сингента», а співорганізатором та медійним партнером – Landlord.

Захід відбувся 5 березня у 5-зірковому готелі Fairmont Grand Hotel Kyiv й зібрав більше 60 аграріїв з усіх куточків країни.

Конференція включала 2 дискусійні панелі: перспективи розвитку українського аграрного бізнесу в умовах постійної невизначеності та розвиток насіннєвого ринку України, куди увійшли 4 доклади представників компанії «Сингента».

У першому блоці, модератором якого виступив виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, зачіпалося чимало питань, серед яких оцінка нинішньої ситуації агросектору та перспективи розвитку у найближче майбутнє.

Так, зокрема, заступник міністра аграрної політики та продовольства України Володимир Топчій, відзначив, що за підсумками останніх років Україна демонструє чудові показники врожайності, що дозволило нам посісти лідерські позиції на ринку зернових:

«Ми отримали рекордні збори зерна – 70 млн т., маємо найвищі в історії врожаї соняшнику, сої та інших культур. І все це відбулося завдяки тому, що використовуємо якісне насіння. Особливо відзначу сегмент кукурудзи, де сприятливі погодні умови дозволили отримати рекордний валовий збір у 35 млн т., що дозволило нам стати, образно кажучи, кукурудзяною державою».

Леонід Козаченко (ліворуч) та Володимир Топчій (праворуч)

У свою чергу, президент УАК Леонід Козаченко відзначив, що Україна до 2030 року взагалі може давати рекордні показники врожайності. Проте для цього мають скластися певні умови, що дозволять потенційним інвесторам вкладати в розвиток вітчизняного агросектору мільярдні вкладення:

«Якщо подивитися на перспективу й знати, скільки ми маємо сільськогосподарських угідь, яку ми маємо середню урожайність по культурах, і корелювати хоча б з ЄС, то в нас має бути валове виробництво понад 100 млн. Якщо зі США – 127 млн т. зернових. Що для цього потрібно? Перш за все, дотриматися технологій Prestign Farming, сповна реалізовуючи генетичний матеріал культур. Якщо зможемо реалізувати 100% генетичний потенціал – урожайність була б удвічі більша. Однак для того, щоб принаймні утричі збільшити валове виробництво продуктів, нам потрібно $70-75 млрд зовнішніх інвестицій протягом 5-7 років».

Щодо ринку землі, то, за словами Леоніда Козаченка, прерогатива в приватизації земель має розподілятися наступним чином:

«Коли відкриється ринок землі, хто повинен мати право першочергового викупу земельної ділянки: у 1 чергу – той, хто живе на цій землі; у 2 чергу – той, хто її орендує; 3 – громадянин України; 4 – іноземці – через 10 років», – резюмував член комітету ВР із питань аграрної політики та земельних відносин.

У другому блоці «Насіннєвої гільдії» слово взяли експерти компанії «Сингента», які ділилися досвідом із селекції гібридів соняшника та кукурудзи, розповіли про небезпеку підробок насіннєвого маьтеріалу та розвіяли 12 популярних міфів у вирощуванні соняшника.

Августин Тассара, селекціонер гібридів соняшнику «Сингента», розповів про труднощі, які сьогодні виникають під час селекції рослин.

Ключові проблеми, які зумовлюють високу актуальність селекції:

  • зміна клімату;
  • подолання хворобами резистентності;
  • зростання кількості населення;

Доповідач навів вражаючу візуалізацію розвитку рас вовчка, який вже у 2016 р. поширився у світі на площі 18 млн га, тоді як у 1994 р. його виявляли лише  на кількох гектарах посівів соняшнику.

За словами Августина Тассара, на розробку нового гібрида соняшнику сьогодні потрібно 10 років.

Зоран Вукович, керівник розвитку бізнесу насіння, компанія «Сингента», регіон Європа та Близький Схід, розповів про селекцію гібридів  кукурудзи, її сучасні тренди й напрямки.

Доповідач відзначив, що випробування «Сингента» щодо кукурудзи в Україні до 2020 р. зростуть на 291% порівняно з 2013-м. Так, у 2013 р. випробування в Україні проводилися на площі 22 тис. га, у 2018 р – на 56 тис. га, а до 2020 р. прогнозують зростання до 64 тис. га.

Читайте: Зарплата в агросекторі зросла на 23,1%

Ключові гібриди кукурудзи, розроблені «Сингента» протягом останніх років, – елітна генетика під брендом Артезіан, новинки СИ Скорпіус, СИ Імпульс та інші – мають:

  • велику здатність до адаптації,
  • високий потенціал врожайності при високій вологовіддачі,
  • стабільність в умовах стресу від жари та посухи,
  • відсутність полягання, сильний ефект Stay Green.

Зокрема, СИ Імпульс компанія презентує як інноваційний гібрид, що має перевагу для виробництва яєць: позитивно впливає на інтенсивність і однорідність кольору яєчного жовтка.

Менеджер із безпеки компанії «Сингента», регіон Україна та Східна Європа, розповів, яку загрозу для продовольчої безпеки країни становить підробка насіння сільгоспкультур.

Також було вилучено 1673 інтернет-сайтів з продажу підробок продукції «Сингента».

Луїс Карлос Алонсо, менеджер з розвитку бізнесу олійних культур «Сингента» (Іспанія), розповів, які існують методи для підвищення рентабельності виробництва соняшника.

Родзинкою доповіді стало розвінчування міфів, які дуже поширені у виробництві соняшнику. Ось лише кілька з 12 спростованих фахівцем тверджень:

  • Велике насіння соняшнику проростає краще, ніж дрібне насіння.
  • Більша густота посіву соняшника підвищує врожайність.
  • Найкращий попередник для соняшника – пшениця.
  • Соняшник не потребує добрив, тому що він може видобувати поживні речовини з глибоких шарів ґрунту.

Вінцем зустрічі Насіннєвої гільдії став розіграш путівки на фешенебельний курорт Forte Village Resort, що знаходиться на мальовничому італійському острові Сардинія у Середземному морі. Щасливчиком омріяного уїкенду став директор ДП ДГ «ТУЧИНСЬКЕ» Іван Зарудняк.

Крім того, автомобільний парнер заходу – офіційний імпортер автомобілів Volkswagen в Україні – презентував учасникам Гільдії флагман бренда – новий Volkswagen Touareg та добре знайомий пікап Volkswagen Amarok, який двічі було визнано «Кращим міжнародним пікапом». Під час перерви гості мали можливість зазирнути в автомобілі та ознайомитися з їх інтер’єром: найбільша у класі цифорова панель приладів Innovision Cockpit в салоні нового Volkswagen Touareg та першокласний салон із новітніми Off-road асистентами Volkswagen Amarok – безперечно, справили враження на гостей заходу.

Аграрний партнером конференції виступила «Бунге Україна» – український підрозділ компанії Bunge, міжнародної інтегрованої компанії, одного з найбільших зернотрейдерів.

Як ми повідомляли раніше, на черговому засіданні Високоолеїнового клубу, організованого компанією «Сингента» та журналом Landlord, обговорювалися ключові тенденції ринку високоолеїнової олії у світі та побудова індексів PLATTS на українську соняшникову олію.

05 лютого 2019 18:38

Агроінвестгруп заборгувала партнерам до $120 млн: Коли агросектор отямиться від скандального банкрутства?

Скорочення закупівель, зменшення інвестицій та падіння динаміки ринку – такі наслідки прогнозують експерти для зернової галузі після історії з банкрутством та фінансовими махінаціями одного з найбільших агрохолдингів України «Агроінвестгруп». За попередніми оцінками, компанія заборгувала як українським, так і іноземним компаніям від $80 до $120 млн.

Про це повідомляє Latifundist.

Минулого тижня група компаній «АгроІнвестГруп» припинила розраховуватися з кредиторами, а власники та керівництво підприємств, які входять до її складу, – переховуються від клієнтів і правоохоронних органів.

Наразі елеватори, які належать компанії, охороняє поліція та представники банківських установ. Зерносховища були заставою для отримання кредитів від таких банків як «Восток», «Райффазен» і «Таскомбанк». Також купівлю великої кількості зерна оплатили численні компанії, які все-таки хочуть отримати свою продукцію. З наявної документації на сьогодні зрозуміло лише одне: складських квитанцій було виписано в 5-6 разів більше, ніж зерна в них.

За схемою, на елеваторах працювали тільки інженери та інший обслуговуючий персонал. Керівництво було в Одесі. Однак, незабаром до цих подій директорів нібито змінили. Потерпілі стверджують: бухгалтерію та всі папери взагалі знищили. Це підтверджують по кількох елеваторах і представники банку.

ЧитайтеІспанські виробники лохини оголошують про банкрутство

За попередніми оцінками, від махінацій постраждало більше 20 компаній. З них – міжнародні з іноземними інвестиціями, українські підприємства та фермери.

«Після цієї історії деякі транснаціональні або західні компанії можуть істотно знизити інвестиції в Україну. А це призведе до скорочення і втрати динаміки виробництва. Для мене це екстраординарна подія», – прокоментував ситуацію Микола Горбачов, президент Української зернової асоціації.

На його переконання, махінаторів шукатимуть по всьому світу на всіх рівнях – зокрема із залученням Інтерполу.

«Просто так це не зійде з рук, адже збиток досить істотний. Як ми порахували, це приблизно від $80 до 120 млн. При цьому список постраждалих різноманітний – це й українські, і мультинаціональні компанії, які представлені, практично, в усіх країнах світу. Тому полювання буде оголошене на всіх рівнях», – наголосив президент УЗА.

ЧитайтеНадійне плече: ТОП-15 банків, що кредитують агросектор

За словами Горбачова, найпершими постраждають компанії-посередники та знизиться швидкість платежів. Наприклад, до сьогодні іноземні підприємства оплачували поставки продукції в день її відправки. Тоді як зараз цей час може істотно посунутися – і компанії платитимуть лише за товар, який пройшов митницю.

«Якщо оцінити сумарний обсяг експорту по зерновим, це від $6 до 8 млрд на рік, то при скороченні обороту, я думаю, український ринок відчує дефіцит коштів для викупу зерна, яке буде проводитися сільгосппідприємствами», – додав Горбачов.

Група компаній обробляла 30 га земель на Одещині. У структуру входило 20 елеваторів. За інформацією ресурсу YouControl, власником холдингу є Микола Кучеренко.

Landlord раніше публікував думку фінансового директор Mriya Farming Тоні Хулса, який відверто розповів про те, як європейським інвесторам вдалося врятувати український агрогігант «Мрію» та перетворити його із банкрута в прибуткове підприємство. Так, з лютого 2015-го контроль над активами перейшов до кредиторів — європейських та американських інвесторів, які призначили новий менеджмент. У вересні 2016 року «Мрія» опублікувала умови реструктуризації боргового портфелю, який становив близько $1,1 млрд. А у вересні 2018-го інвестиційна компанія SALIC із Саудівської Аравії повідомила про придбання холдингу за $242 млн.

Показати ще