«Маїс»

07 липня 2018 13:25

Сергій Терещук – першопроходець насіннєвого бізнесу України ФОТО

Сергій Терещук — засновник і власник компанії «Маїс», багатопрофільного підприємства, яке розвиває декілька напрямів: насінництво, садівництво, виробництво натуральних соків, горіхівництво, скотарство.

Гібридами кукурудзи, що виробляє «Маїс», зараз засівається близько 15% посівних площ в Україні. У компанії понад 1000 постійних партнерів, серед яких як провідні агрохолдинги країни, так і невеликі фермерські господарства. Щорічно «Маїс» виробляє 15 000 т насіння кукурудзи, 3000 т насіння пшениці, 2000 т насіння сої, сотні тонн насіння інших культур.

Партнерами «Маїсу» є провідні світові виробники насіннєвого матеріалу та засобів захисту рослин. Завдяки їх співробітництву, яке розпочалося ще на початку 1990-х, світ побачив, на що здатен український агросектор в цілому і найперспективніша його культура — кукурудза. Бо до цього партнерства жодної тонни кукурудзи на експорт Україна не продавала.

Компанію Терещук назвав на честь улюбленої сільськогосподарської культури. За словами колег, які знають його зі студентських лав, він ще до створення «Маїсу» вірив у потенціал кукурудзи і завжди казав, що вона піднесе економіку України. Терещук зі своєю компанією зробив багато для реалізації цього потенціалу: долучився до розробки регіональної програми з розвитку кукурудзи, забезпечив аграріїв високоврожайними гібридами та провідними технологіями.

Область вийшла на перше місце за врожайністю і валовим збором цієї культури, обійшовши Дніпропетровщину і Херсонщину. Сьогодні кукурудза є найбільш стабільною і прибутковою культурою українського агросектора, і не в останню чергу завдяки «Маїсу».

Звісно ж, Landlord зацікавився таким підприємством, яке стояло у витоків розбудови галузі насінництва незалежної України, та постаттю його засновника і голови ради директорів Сергія Терещука. Але для окреслення головних рис його особистості журнал вирішив піти дещо нестандартним для себе шляхом.

Ми адресували всі запитання не самому Терещуку, а його партнерам та команді, насамперед тим людям, які разом з ним створювали компанію, поділяли його здобутки і втрати, захоплення і розчарування. Саме вони розповіли цю історію успіху свого керівника і товариша.

Портрет особистості

Цілеспрямованість, вимогливість до себе і до інших, невтомна працездатність, стратегічне мислення, лідерські якості, великий дар переконання — з переліку цих якостей команда Терещука почала розповідь про свого лідера. Вони дружать ще зі студентських лав і на їх очах відбувалося його формування як бізнесмена та керівника. Усі ці риси, які сьогодні визначають особистість засновника «Маїсу», були притаманні йому ще замолоду.

Перш за все це лідерські якості, які втілюються в умінні формувати, мотивувати команду, домагатися виконання поставлених завдань. До його аргументів завжди прислухалися, причому не тільки підлеглі. Навіть студенти курсу, комсоргом якого був Терещук, старанно готувалися до всіх семінарів та екзаменів, бо він їх не лише заохочував до цього, а й першим подавав приклад.

За словами колег, Терещук завжди вірив у потужне аграрне майбутнє України і вмів надихнути цією вірою друзів, навіть тих, чия освіта була дуже далекою від сільського господарства. На цій вірі і побудована команда «Маїсу».

Вміння переконувати та надихати з роками лише вдосконалилося. Колеги Терещука кажуть, що проста бесіда з ним мов окриляє і додає наснаги на виконання завдань та реалізацію ідей будь-якої складності.

Терещук є головним генератором всіх ідей, які втілені в компанії. Втім він не є безкомпромісним, авторитарним керівником, завжди пропонує колегам обговорювати свої ідеї, ніколи не приймає рішень без глибокого аналізу всіх аспектів свого плану. Але коли вже він та його команда добре обдумали і зважили всі за і проти ідеї, до її втілення він ставиться дуже вимогливо і відповідально.

Відповідальність є найголовнішою рисою характеру Терещука, його основною менеджерською якістю. Наприклад, одному зарубіжному партнеру потрібно було збільшити обсяги виробництва в стислі терміни — за півроку. «Маїс» виявився надійним партнером, і за три місяці був зроблений проект, придбано обладнання, і ще через три місяці завод було розширено, обсяги збільшено, репутацію підтверджено. У результаті «Маїс» отримав замовлення, що дало змогу закріпити свою першість серед насіннєвих компаній України, яку він утримує і донині.

Перші кроки

Шлях до теперішніх успіхів починався ще наприкінці 1980-х. Закінчивши агрономічний факультет Уманського сільгоспінституту, Терещук встиг декілька років пропрацювати агрономом, директором господарства, інструктором обкому партії. Одного разу справи привели його на Рівненщину, де він зустрівся з відомим організатором сільськогосподарського виробництва Володимиром Плютинським і побачив, яку без перебільшення видатну кукурудзу вирощує цей агроном на піщаниках.

Згодом зустріч переросла у плідну співпрацю, наслідком якої стало створення першого в країні насіннєвого виробництва повного циклу. Була заснована спільна агрофірма «Зоря», побудований сучасний насіннєвий завод поблизу Білозір’я, започатковано вирощування елітного посівного матеріалу в господарствах Черкащини. Згодом Терещук, який очолював та організовував ці заходи, викупив активи «Зорі» та у 1991 році створив власну компанію — «Маїс».

А у 1992-му Терещук впроваджує повний цикл вирощування гібридів кукурудзи та їх доробки. Партнером «Маїсу», якому тоді був лише рік, стає один із лідерів світового насінництва — компанія Pioneer, яка зокрема надала сучасні технології та елітні гібриди. Але головною метою Терещука було не збільшення присутності іноземних компаній на ринку України, а відродження вітчизняного насіннєвого бізнесу із власною селекцією та національними операторами ринку.

«Маїс» своєї мети досяг: компанія співпрацює із провідними селекційними центрами в Україні, має потужний селекційний відділ і вже зареєструвала 12 гібридів кукурудзи власної селекції. Терещук був співавтором дев’яти з них. Сьогодні локомотивами продажів «Маїсу» виступають саме гібриди власної селекції — Аурум, Платинум, Марсер, Здобуток.

Команда Терещука добре розуміла поставлені перед нею завдання, поділяла спільну мету і робила все для того, щоб насіннєвий ринок України наповнювався вітчизняним продуктом. Завод почав виробляти насіння для Pioneer, зробивши його доступним для споживачів, адже воно було значно дешевше виробленого в Америці та імпортованого до України. Так «Маїс» став місіонером українського насіннєвого бізнесу, першопрохідцем, завдяки якому почав розвиватися новий для нашої держави ринок.

Формування ринку

Як згодом з’ясувалося, налагодити виробництво насіння — це лише половина справи в умовах відсутності аграрного ринку. Доходило до курйозних випадків. У середині 1990-х у господарствах Черкаської області, які придбали насіння іноземної селекції, урожайність кукурудзи вдвічі перевищила звичний для тих часів рівень у 20 ц/га. Але цей врожай було неможливо ані зібрати, ані переробити, бо бракувало пального для комбайнів та вантажівок, елеваторів для зберігання збіжжя.

Навіть продати зібране не було можливості, бо покупці пропонували лише бартерні розрахунки. Та засновника «Маїсу» такі ризики не зупинили, а лише спонукали до вирішення проблеми. І Терещук активно долучився до створення на Черкащині ні багато ні мало — аграрного ринку. Аби розвивати сільськогосподарську галузь на теренах всієї області, він погодився на пропозицію губернатора очолити сектор з питань сільського господарства.

За два роки роботи на цій посаді провів сотні нарад — переконував, роз’яснював разом зі столичними фахівцями керівникам господарств необхідність впровадження нових технологій, залучав інвесторів, працював над забезпеченням сільгоспвиробників технікою, пальним, відновив в області роботу МТС, практично всі землі області почали оброблятися.

Були створені сприятливі умови для аграрного ринку, на якому комфортно почувалися іноземні інвестори, постачальники насіння і сільгоспвиробники. У свою чергу «Маїс» став для цього ринку провідником сучасних технологій. Багато світових виробників насіннєвого матеріалу та агрохімічних препаратів виходили на український ринок у тому числі завдяки співробітництву з «Маїсом».

Наприклад, у 1997 році «Маїс» співпрацював з Euralis і допоміг французькій компанії суттєво збільшити присутність на ринку насіння України. Така співпраця була започаткована і з Limagrain, Monsanto, RAGT та іншими. Ці світові виробники з гордістю розповідають про співробітництво з «Маїсом», який за своїми технологіями та якістю насіння не поступається іноземним насінницьким підприємствам, а за деякими параметрами навіть перевершує їх.

Сьогодні компанія «Маїс» — це найсучасніший насіннєвий завод, вирощування десятків гібридів західної, вітчизняної та власної селекції на 10 000 га, які обробляються за новітніми інтенсивними технологіями. Зокрема, 4000 га ріллі зрошується спеціальними дощувальними установками, лише цього року поливні потужності збільшили на 1000 га.

Усього найближчим часом планується забезпечити «штучною» водою 7000 га. І технології в зрошуванні використовуються лише передові. Нещодавно компанія запустила нову насосну станцію з дистанційним управлінням і автоматичною системою керування дощувальними машинами.

Творча натура

Багатогранна натура засновника «Маїсу», його різнобічні інтереси привели до того, що компанія згодом стала багатопрофільною. Але частіше за все приводом для запровадження нового напряму діяльності був не сухий розрахунок перспектив та прибутковості, а бажання вирішити певну проблему в сільському господарстві, зробити щось корисне не лише для компанії, але й для регіону.

Власне, першою такою ідеєю і було створення провідного насіннєвого виробництва в країні, відродження національної селекційної школи, розповсюдження найперспективнішої на сьогодні сільгоспкультури. Першою, але далеко не останньою ідеєю.

Ще за радянських часів Чигиринщина славилася своїми садами, в Боровиці був найбільший в Черкаській області сад, але потім садівництво тут, як і у всій країні, занепало. Тому відродити славні традиції українських садівників стало для Терещука справою честі. До того ж тут вигідне розташування: поряд гарна дніпровська вода, яка дуже підходить для саду, а вітри сприяють тому, що дерева вражаються хворобами набагато менше.

Було прийнято рішення закласти 170 га яблуневого саду інтенсивного типу на крапельному зрошенні. Нині його врожайність становить 60 т яблук з 1 га. Трохи згодом на території колишнього консервного заводу для зберігання врожаю побудували сучасне високотехнологічне сховище у регульованому газовому середовищі. Використані в ньому технології дозволяють зберігати яблука протягом 12 місяців без втрати якості.

Успішно реалізовані ідеї надихають Терещука на нові рішення. Так, оцінивши потенціал власного садівництва, він замислився над переробкою фруктів і створив виробництво натуральних соків прямого віджиму під торговою маркою «Найсік», яке ввели в експлуатацію у 2015-му. Минулого року Перший національний конкурс соків прямого віджиму визнав «Найсік» кращим в Україні.

Навіть те, що для інших створює проблеми, Терещук вміє ефективно використати. Наприклад, у процесі розпаювання земель з’ясувалося, що незручні ділянки, зокрема схили, більшість аграріїв обробляли неохоче.

І у Терещука з’явилася думка засадити ці площі горіховими плантаціями. Він привіз до України кращі сорти горіхів із Франції, Румунії та Молдови, домовився про поставки садивного матеріалу. І тепер товарні горіхові сади компанії перевищують 100 га, ще 40 га займає розплідник.

Саджанцями від «Маїсу» засаджено вже близько 4000 га по всій Україні. Дотепер існує проблема щодо забезпечення українського споживача високоякісним чистим м’ясом.

Щоб її вирішити, у Терещука виникла ідея вирощувати бичків ангуської породи, над реалізацією якої команда працює сьогодні. Компанія завезла добірний генетичний матеріал, вдосконалила кормову базу і впевнено розвиває цей напрям, аби кожен українець міг поласувати якісним стейком із мармурової телятини.

Сьогодні тваринницький комплекс «Маїсу» налічує 1000 голів лише маточного стада. А у планах Терещука розвивати скотарство і далі, причому обидва його напрями: і м’ясне, і молочне.

Ми розповіли про декілька успішних проектів, реалізованих Сергієм Терещуком і його командою, а планів ще багато, вони сміливі, унікальні і потрібні українцям.

Уявити, що Терещук зупиниться на досягнутому, неможливо. Безліч його ідей ще чекають втілення.

Текст: Андрій Петров

Фото: “Маїс”

01 березня 2018 11:10

Українські виробники насіння чекають на затвердження сертифікатів від ЄС щодо поставок продукції

Пане Миколо, яку продукцію представляєте  на цій виставці? Ви привезли щось нове для своєї аудиторії чи показуєте хіти продажів?

Компанія «Маїс» – селекційна компанія. Наш основний стратегічний напрямок – селекція і виробництво гібридів кукурудзи. Ми щороку реєструємо нові продукти. Звичайно, на лютневу виставку завжди привозимо новинки, які з’являються в портфоліо нашої компанії. У цьому році ми з гордістю представляємо чотири гібриди  ДМС Тренд, ДМС Лорд, ДМС Грант та Мрія, які зареєстровані у 2017 році та вже активно продаються. Ці новинки цього року вперше розмножувалися на полях, –  і вони вперше представлені на виставці. Ми з гордістю можемо говорити і про наші флагмани ДМС Гроно, Візир, ДМС3111, ДМ Вікторія, Вілія, які стали хітами продажів.

Виробники кажуть, що пробувати щось нове більшість фермерів не хочуть, бояться. 90% використовують перевірені продукти і тільки 5 % йдуть на ризик, роблячи щось новеньке. Як у Вас це відбувається?

Аналогічно. Коли ми розмовляємо з нашими клієнтами і пропонуємо щось нове, то їм стає трохи страшно. Ми дотримуємося такої формули: рекомендуємо взяти перевірений продукт, а потім спробувати придбати незначну частинку новенького. Вважається, що з кожним роком середня врожайність гібридів кукурудзи росте на 1 ц/га, тому новий гібрид, який ми пропонуємо, поряд з гібридом, який на ринку 5-6 років, буде в середньому завжди кращий. Представники компанії  розуміють страхи наших клієнтів. Ми говоримо: «З новим продуктом ви виграєте. Візьміть якусь частину 10-15 %, спробуйте, оцініть, а потім зробите висновки».

Є аудиторія, яка Вам вірить, купує та використовує продукцію?

Звичайно, тому що ми працюємо для свого клієнта. Якщо клієнт хоч раз придбав нашу продукцію, то він від неї не відмовиться. Ми пишаємося нашими клієнтами. Вони нам довіряють, беруть багато новинок. Ми працюємо для них.

Чи є у Вас тестові посіви, які  можете привезти і показати для вашого клієнта? 

В рамках нашої селекційної програми ми щороку випробовуємо близько 15-16 тисяч нових тестових комбінацій гібридів. Проте не всі вони доходять до виробника, а лише найкращі. Тобто ми вибираємо з них щороку 3-4 гібриди, які далі йдуть на реєстрацію. У нас багато пунктів випробування в Україні і ми весь цикл робіт робимо самостійно.
Наша селекційна техніка їздить від пункту до пункту, щоб висіяти гібриди. А потім селекційний комбайн їх збирає і фіксує всі показники щодо кожного гібрида. Ці ділянки знаходяться по всій території України та за кордоном. У нас дуже велике випробування у Європі, США, Білорусі. Цього року ми плануємо співпрацювати з Казахстаном.

Є продажі чи тільки тестові варіанти?

У Білорусі є великі продажі. В Євросоюзі зареєстровано 15 гібридів. Наразі у компанії є замовлення з Євросоюзу, проте на жаль, існує заборона: Євросоюз не приймає наші сертифікати ІСТА, ОЕСР. Ми очікуємо політичного рішення від Єврокомісії. А так, Україна вже пройшла всі етапи сертифікації.

А скільки Ви чекаєте на це рішення?

Ми чекаємо на рішення вже давно. У цьому році були оптимістичні прогнози, проте наскільки ми знаємо, його ще немає. І тому, на жаль, ті контракти, які були заплановані, скасуються. Проте ми активно працюємо, адже маємо партнерів.

Державні органи планують вводити програму компенсації 20% витрат фермеру, який купує насіння українського виробництва. Чи чули Ви про таку програму? Чи допоможе вона насінницькому виробництву?

Ні, ще не чув. Проте найбільше українському насінництву допоможе віра фермерів в українське насіння. Українські фермери залюбки купують гібриди іноземної селекції, які в рази дорожчі за українські. І вони не завжди питають про допомогу від держави. А коли купують дешевше, але не менш якісне насіння в українського виробника, то, можливо, запитають про відшкодування.

На ринку йде війна з фальсифікаторами насіння. Як ви ведете таку боротьбу? Які Ваші дії?

Так. Це дуже велика проблема для України. Ми постійно відстежуємо ринок, намагаємося все контролювати. У нас є юридична служба, яка займається джерелами з поширення нашої продукції. Потім ми робимо звіт-інформацію.

Як Ви виявляєте фальсифікат?

Здебільшого в  інтернеті,  у «сарафанному радіо». Ми компанія із закритим циклом виробництва – від науки до продажів. У нас жоден елемент виробництва насіння не виходить з компанії, тому ми можемо гарантувати нашому виробнику (якщо це наш мішок, наша етикетка, запаковано в нас), що це наш продукт. Наразі, на жаль, у нас трапляється випадки з фальсифікацією.

В Україні багато виробництва іноземної селекції. Як українська селекція, саме Ваша компанія, планує в  наступному році  збільшувати свою частку на ринку?

Ми проводимо багато публічних заходів, багато працюємо зі ЗМІ, шукаємо партнерів, які ведуть з нами спільні проекти. Цього року ми активізувалися в пошуку партнерів з дистриб’юції та змінили підходи до цього питання.

А як саме змінили?

Ми  покращили умови для дистриб’ютерів, стали більш активними в пропагуванні нашого продукту між ними, намагаємося донести до них плюси компанії, зацікавити своєю генетикою, саме генетикою, адже компанія на ринку 25 років, а історія селекційної програми – 23 роки. Ми прискорюємося з кожним роком. Якість нашої роботи кожного року покращується. Компанія «Маїс» з 1999 року член Американської асоціації виробників насіння (ASTA). Ми маємо локальний доступ до генетичних ресурсів Америки. Компанія постійно тестує свій експериментальний матеріал на американських базах. Ми маємо генетичний контроль нашого геному в американських біотехнологічних лабораторіях. Ми постійно відстежуємо рівень нашої селекції порівняно з іноземними конкурентами. Ми з гордістю говоримо, що наш продукт не гірший, а якість насіння конкурує з іноземною.

Чому більше продаються іноземні гібриди?

Тому що фермер готовий віддати за іноземне більше грошей, хоч воно і не завжди краще. Зрозуміло, що капіталовкладення українських компаній менші, ніж іноземних, але в українських умовах ми не гірші. З двох продуктів, які мають однакові показники з врожайності, фермер обере іноземний продукт. Це важко пояснити. Я раджу нашим фермерам обирати відомі українські бренди, а не спокушатися на нові компанії. Українське насіння повинне мати історію. Для того, щоб створити гібрид, потрібно як мінімум 10 років. А якщо з’явиться нова українська компанія, яка пропонує новий  український продукт за 2 роки – то тут щось не так.

Чи очікуєте Ви сюрпризів на ринку в 2018 році?

У бізнесі сюрпризи – це не завжди добре. Я маю надію, що ми матимемо позитивну динаміку. Поки що в нас є шанс до оптимізму.

Фермери перед виборами 2019 року не будуть занадто витрачатися, а прискіпливо обиратимуть постачальників. Чи може це сприяти Вашому бізнесу?

Цікава думка. Я навіть не аналізував таку точку зору. Можливо-можливо.

Останні новини

Метеозахист    33 хв. тому

ТОП-5 катаклізмів: нашестя проти врожаїв

Як живе іноземний фермер    5 години тому

Георге Ніцю: З відповідною технологією можливо все, навіть вирощувати гарні врожаї в несприятливих умовах
Показати ще