державні дотації

04 червня 2019 16:58

В Україні назріла гостра потреба в підприємствах з утилізації відходів тваринництва – Ірина Паламар

Одна з гострих проблем в агросекторі України – практично повна відсутність підприємств з утилізації відходів тваринного походження. Голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар б’є на сполох і розмірковує над пріоритетами в розподілі державних дотацій у галузі АПК.

Про це повідомляє Agropolit.

Держава підтримує дотаціями будівництво зерносховищ замість того, аби спрямовувати кошти на підприємства з утилізації відходів тваринного походження. У 2019 році одним із видатків, на які спрямовуються кошти держдотації на підтримку тваринництва. А точніше – «тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)», бо саме таке формулювання передбачене у відповідній постанові від 30 січня 2019 року № 110 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України  від 7 лютого 2018 р. № 107».

У ній є часткове відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам вартості будівництва та реконструкції підприємств із зберігання та переробки зерна.

«Та чи справді підтримка будівництва зерносховищ є такою вкрай важливою і пріоритетною?» – ставить питання Ірина Паламар.

Голова Асоціації тваринників України впевнена, що набагато більш проблемним аспектом наразі є майже повна відсутність підприємств з утилізації відходів тваринного походження, які необхідні не лише для знищення органічних решток після переробки туш, а й, передусім, для утилізації свиней з господарств, постраждалих від АЧС.

Читайте: Величезна пожежа на птахофермі під Києвом ВІДЕО ФОТО

Через відсутність можливості для утилізації інфікованих або потенційно інфікованих тварин, а також невиплати компенсацій за знищених тварин, за неофіційною інформацією від виробників, деякі власники підприємств, що постраждали від АЧС, приховують випадки спалахів хвороби на своїх господарствах, продають інфікованих тварин перекупникам, так званим «колясочникам», а померлих свиней – викидають на звалища у лісах чи закопують. Усе це призводить лише до поширення хвороби регіонами – роз’яснює Ірина Паламар.

Відсутність підприємств з утилізації загострює проблему АЧС

Таким чином, ситуація з АЧС лише загострюється і може призвести до значного обмеження експорту для зернових. То чи не краще замість того, аби надавати підтримку будівництву зерносховищ, спрямовувати її на реконструкцію старих і будівництво нових підприємств з утилізації відходів тваринного походження? У кінцевому результаті від цього виграють і тваринники, і зерновики, і в цілому галузь АПК.

Ірина Паламар закликала Мінагрополітики підтримати тваринників у цьому питанні та врахувати позицію Асоціації тваринників України у розподілі держпідтримки.

Landlord раніше повідомляв про те, що з листопада в Україні діятимуть нові правила імпорту продукції тваринництва.

28 березня 2019 10:03

Уряд дасть гроші на корів, ферми та елеватори: кому й скільки

Кабмін 27 березня розподілив дотації в рамках держпрограми підтримки тваринництва. 700 млн грн піде на утримання 389 тисяч корів і стільки ж молодняка великої рогатої худоби. Дадуть гроші й на будівництво ферм та зернових елеваторів.

Про розподіл державних коштів тваринникам пише Економічна правда  з посиланням на Інтерфакс-Україна.

У пояснювальній записці до проекту рішення також йдеться про виділення коштів з держбюджету на інші напрямки тваринництва:

  • 850 млн грн виділять на компенсацію будівництва та реконструкції ферм;
  • 250 млн грн спрямують на часткове відшкодування вартості при купівлі племінних тварин для подальшого їх відтворення;
  • 100 млн грн – на компенсацію за кредитами, призначеними на будівництво ферм.
  • 50 млн грн піде на компенсацію відсотків за кредитами для утримання кіз, овець, кролів, бджіл, та на рибництво.

Читайте: Фінансова підтримка фермерів та кооперативів: 7 напрямів

Ще 850 мільйонів гривень виділив уряд на компенсацію будівництва та реконструкції елеваторів для зерна.

Як раніше повідомляв Landlord, Держпродспоживслужба порадила фермерам прискорити інвентаризацію тварин, щоб отримати дотації.

12 лютого 2019 08:37

Депутати пропонують обмежити фінансову підтримку агрохолдингів до 150 млн грн

У Верховній Раді депутат Максим Поляков від «Народного фронту» зареєстрував законопроект про обмеження державної фінансової підтримки крупних агрохолдингів. Народний обранець пропонує виділяти одній компанії на рік не більше 150 млн грн субсидій.

Текст законопроекту розміщений на сайті парламенту та наразі опрацьовується в аграрному комітеті.

Метою документу стало збільшення підтримки малого та середнього бізнесу. Який, за словами Полякова, не може конкурувати з холдингами й не отримує обіцяної допомоги.

ЧитайтеЯк отримати аграрну субсидію: у Мінагро назвали умову

«Законопроект сприятиме перерозподілу державних коштів, насамперед, на підтримку малих с/г товаровиробників, зокрема фермерських господарств, які ледь виживають у теперішніх складних економічних умовах і не можуть конкурувати з великими агрохолдингами», – йдеться в пояснювальній записці.

На думку автора законопроекту, документ сприятиме справедливому розподілу державних дотацій, при якому кошти отримуватимуть і агрохолдинги, і малий фермерський бізнес.

Як раніше повідомляв Landlord, Кабінет міністрів переглянув розмір компенсацій фермерам. Зросли розміри субсидій фермерським господарствам, компенсації за вартість насіння та відшкодування на «зелений туризм». На рівні 2018-го року залишаються компенсації на придбання с/г техніки. Також уряд розширив список фермерів на отримання субсидій. Цього року на державні кошти можуть претендувати бджільницькі підприємства.

08 лютого 2019 12:10

15% усіх дотацій агросектору пішло МХП

Торік холдинг «Миронівський хлібопродукт» (МХП) отримав від держави дотацій у розмірі 925,98 млн грн. Це – 15% усієї державної підтримки агросектору за 2018 рік.

Про це на своїй сторінці у Facebook написав Олексій Дорошенко, голова Української Асоціації постачальників торговельних мереж.

15 серпня 2018-го року “Вінницька птахофабрика”, яка входить до складу холдингу МХП, отримала від держави допомогу в розмірі 95,673млн грн і 91,818млн грн. 1 листопада ця ж компанія з держбюджету отримала ще 3 додаткові фін допомоги: на суму 110,501 млн грн, 423,874 млн грн та 84,464 млн грн.

ЧитайтеДе більший заробіток в агросфері. Топ-менеджер МХП розвінчує міф про високі зарплати в Польщі

За два місяці, 28 грудня 2018-го, Міністерство аграрної політики та продовольства перерахувало вінницькій компанії ще 119,647млн грн.

Сумарно компанія отримала державної допомоги на 925,980 млн грн.

Однак, сума держдотацій за 2018-й – значно менша, ніж холдинг отримав 2017-го. Роком раніше держава профінансувала МХП на 1,4 млрд грн. Це становило 35% від усіх аграрних субсидій.

Як раніше повідомляв Landlord, «Миронівський хлібопродукт» створив мобільний додаток для корпоративних клієнтів. З його допомогою можна швидко замовляти потрібну продукцію та вказувати її бажані характеристики. Планується, що програму встановлять понад 2 тис. користувачів.

02 лютого 2019 11:50

Кейс: Сараї без опалення та автомати для доїння – як у Литві розводять кіз ВІДЕО

Кілька років тому литовське подружжя Каваляускас переїхало до села. Там розпочали власний фермерський бізнес – розведення кіз. Наразі вже мають у господарстві 60 тварин. З отриманого молока щодня виготовляють до 15 кг сиру.

Про це повідомляють Факти ICTV.

У господарство на початковому етапі вклали 160 тис. євро.

Ферма має 20 га у своєму розпорядженні. З них – частина земель – під культурами для сіна, частина відведені під випас. Щороку на 1 га отримують від держави дотацію в 150 євро. Для фермерів ці суми не надто значні, однак підтримують бізнес у негрошові місяці.

Сараї обладнали за давнім традиційним методом – без опалення. Стіни утеплили утрамбованим сіном.

ЧитайтеУ Німеччині запровадили премію для фермерів за випас овець і кіз

Процес доїння автоматизували. Молоко з доїльного апарату потрапляє одразу на сироварню. Там роблять сири різних видів. Найпопулярніший – сир Жан-Жак. Аби продукція цього сорту набула потрібного вигляду, її промивають солоною водою. Після цього в сирі розводяться спеціальні бактерії.

«Вони називаються преміум-бактерії, дають рожевий колір та потрібну мікрофлору», – пояснює фермер Валдас Каваляускас.

Крім виготовлення сирів постійно проводять майстер-класи. На виробництво регулярно приїжджають делегації з інших країн – нещодавно були кухарі з України.

Як раніше повідомляв Landlord, науковці Національної академії аграрних наук (НААН) розробили стратегію розвитку галузі козівництва. Для цього пропонують готувати більшу кількість фахівців у профільних ВНЗ, сприяти розвитку малому фермерському бізнесу та використовувати передові напрацювання вчених щодо селекції й утримання тварин.

Показати ще