Заходи / Високоолеїновий клуб     09 липня 2018 11:03

Україна має всі шанси здобути лідерство на ринку високоолеїнових соняшника та олії


Через відсутність координації в діях між переробниками і агровиробниками останні три роки в сегменті вирощування високоолеїнового соняшника спостерігалася невідповідність попиту і пропозиції, волатильність була дуже високою, премія за високоолеїнові продукти то зростала, то падала до нульової позначки. Це не давало сегменту стало розвиватися: фермерам – стабілізувати посівні площі, переробникам – налагодити виробництво олії, постачальникам насіння – планувати обсяги необхідних посівних матеріалів тощо.

Розставленню акцентів, налагодженню взаємодії між всіма гравцями сегмента в Україні було присвячене третє засідання «Високоолеїнового клубу», організованого за ініціативою компанії Syngenta, яке відбулося наприкінці травня в затишному ресторані в передмісті Києва. Спонсорами заходу виступили Перший Український Міжнародний Банк (ПУМБ), курорт Forte Village Resort, офіційний дилерський центр «Мерседес-Бенц» компанія «Автомобільний дім» і торговельні марки EFFO та Glenmorangie. Зустріч надала можливість не лише обговорити перспективи цього сегмента, але й провести роботу над помилками.

Примхлива премія

Важливий стимулюючий фактор розвитку всього сегмента – преміальна ціна на високоолеїнові олію та соняшник. Саме стабільна премія в розмірі додаткових $120 за тонну олії та близько $60 за соняшник, яка сформувалася після 2010 року, стимулювала аграріїв нарощувати посівні площі під високоолеїновими гібридами. Але вже через декілька років та сама премія стала фактором дестабілізуючим. Несподіване значне падіння ціни у 2014-му на звичайний соняшник та значне підвищення премій на високоолеїновий призвели до різкого збільшення площ під останнім.

За даними керівника з розвитку бізнесу олійних компанії Syngenta Луїса Карлоса Алонсо, у 2015–2016 роках в Україні ці площі виросли зі 160 000 га до майже 255 000 га. Деякі експерти називали й більші цифри – 380 000 га. Причому ці посадки не були забезпечені форвардними контрактами. У той самий час збільшилося і виробництво високоолеїнової олії в світі, яке значно перевищувало попит на неї. Звичайно, за таких умов ціни на високоолеїнові олію та соняшник у 2016/17 МР обвалилися (розмір премії впав до $60 за 1 т на олії і до $20 за 1 т на соняшнику), що призвело до певного розчарування з боку аграріїв і переробників.

З українського врожаю 2016 року за призначенням було використано лише половину високоолеїнового соняшника.

Усе це змусило гравців у новому сезоні зменшити посівні площі під ним. За даними компанії Syngenta, у 2017-му в Україні вони скоротилися до 180 000 га. Але тривало це скорочення недовго. Цього року вони знову збільшилися до 280 000 га (за іншими оцінками, до 200 000 га). Поступово зростає і премія. Фахівці прогнозують, що у 2017/18 МР на високоолеїновий соняшник вона становитиме $30–40 за 1 т, на олію – $120–130 за 1 т, а з урахуванням високого попиту може досягти $140.

Виробничі гойдалки

Схоже на те, що світовий спад, який відбувався у сегменті високоолеїнових соняшника та олії в 2016/17 МР піде на користь українським виробникам. У них з’явилася можливість якщо не цього року, то наступного стати лідером у виробництві цієї продукції. Франція – традиційний лідер сегмента – скоротила площі під цією культурою і взагалі помітно збавила оберти. Разом із Францією посіви високоолеїнового соняшника скоротили й інші традиційні його виробники – Іспанія, Португалія та Аргентина. Зробили це з різних причин.

Франція та Аргентина –через низькі міжнародні ціни. Іспанія та Португалія були вимушені зменшити посадки соняшника через розширення інтенсивних оливкових насаджень. Досить стабільними на цьому фоні виглядають Угорщина, Румунія, Болгарія: площі цих країн під високоолеїновим соняшником навіть трохи зросли, але не на багато. Алонсо вважає, що така ситуація дуже сприятлива для України і надає нашій країні можливість наростити виробництво високоолеїнових соняшника та олії та вийти в лідери ринку. «Я вірив із самого початку, що Україна буде виробником високоолеїнового соняшника №1. Я говорив це у 2011, 2012 роках, коли ринок був дуже маленьким, – заявив він. – Вона вже перша у виробництві звичайного соняшника. Так чому б їй не стати №1 і у високоолеїновому сегменті». Завдяки вельми конкурентним цінам на звичайний український соняшник премія для наших виробників високоолеїнового соняшника буде вищою, впевнений менеджер компанії Syngenta.

Перспективне споживання

А чи справді українським аграріям потрібно розвивати цей сегмент і виходити на провідну роль у ньому? На це запитання керівник з розвитку бізнес-рішень у галузі переробки сільськогосподарської продукції в СНД компанії Syngenta, координатор високо-олеїнового проекту Сергій Тимошенко має однозначну відповідь: так, потрібно. І зовсім не для того, щоб втішитися своїм лідерством, а для того, щоб вижити у висококонкурентному світовому середовищі. Фахівці Syngenta впевнені, що високоолеїновий «співбрат» зможе захистити соняшник як стратегічну для України культуру від пресингу з боку соєвої та пальмової олії.

У Syngenta вважають, що саме високоолеїновий соняшник завдяки своїм споживчим властивостям здатен підвищити цінність цієї культури та її конкурентоспроможність на світовому олійному ринку. Певною мірою захистити соняшник допомагає і новий регламент ЄС (1169/2011) щодо маркування. Згідно з ним з 2014 року виробники вказують склад сумішей олій та інгредієнти олійних продуктів, а з 2016-го – вміст насичених жирів. Тепер кожен споживач може прочитати на етикетці не тільки про наявність у продукті рослинної олії, але й дізнатися, якої саме. Він може віддати перевагу кориснішим оліям, а шкідливу для організму людини пальмову проігнорувати. У кількох країнах трансжирні кислоти заборонені. Виробники продуктів харчування шукають заміну пальмовій олії. І нею може стати саме високоолеїнова соняшникова олія завдяки своїм поживним і смаковим якостям.

Незаперечним аргументом на користь високоолеїнового соняшника може стати і щорічно зростаючий на світовому ринку попит на олію, вироблену з нього. У Європі процес заміщення пальмової олії високоолеїновою соняшниковою вже пройшов. У деяких країнах ЄС більшість соняшникової олії в магазинах – високоолеїнова.

За експертними оцінками, Європа споживає близько 1 млн т такої олії на рік, і це споживання щорічно зростає приблизно на 5%. Але потужніший подразник для переробників соняшника на найближче майбутнє – Азія, найбільш динамічний і густонаселений континент зі швидкозростаючим населенням. Саме з цим регіоном пов’язують надії на збільшення експорту соняшникової олії взагалі, і зокрема високоолеїнової, у компанії Delta Wilmar. Керівник маркетингового відділу компанії Яна Горлач також акцентує увагу на можливому зростанні попиту, пов’язаному з урбанізацією азіатських та африканських країн. У великих містах моду на якість їжі задають заклади громадського харчування, ресторани.

У тому числі вони пропагують високоолеїнову олію. Наприклад, у Китаї один з модних трендів – мікс високоолеїнової соняшникової олії з оливковою. «Азіатські країни – Китай, Індія, Індонезія, Пакистан – лідирують по споживанню високоолеїнових олій. Тому ми прогнозуємо зростання споживання як звичайної соняшникової олії, так і високоолеїнової», – каже Горлач. Не менш вагомий аргумент на користь високоолеїнового соняшника – відсутність ризиків при його вирощувані. Практика українських компаній у роботі з гібридами цього соняшника спростувала вже багато міфів щодо їх можливостей. Вважалося, що високоолеїновий соняшник потребує більших витрат на вирощування і від нього треба очікувати нижчої врожайності порівняно зі звичайним.

У зворотному вже переконалися багато гравців ринку, вважає Євген Панченко, керівник напряму насіння компанії «Бізон-Тех», що входить до трійки найбільших дистриб’юторів насіння та засобів захисту рослин в Україні і вже третій рік бере участь у високоолеїнових проектах Syngenta. За словами Панченка, агрономи холдингу LANDFORT, наприклад, спочатку з великою насторогою сприйняли гібриди високоолеїнового соняшника. Переконати їх в тому, що витрати на вирощування та отримання врожаю будуть на звичайному рівні, було досить складно. Але тепер вони пересвідчилися у відповідності цих аргументів дійсності.

Панченко також вважає, що падіння премії у 2016/17 роках має позитивні наслідки для високоолеїнового сегмента. «Ті компанії, які пережили це, зрозуміли, що нічим не ризикують. Врожай завжди можна продати як звичайний соняшник. А якщо буде премія, можна додатково заробити», – зауважує він. Тепер вони будуть завжди сіяти високоолеїновий соняшник, трохи збільшуючи чи зменшуючи площі під ним, додає Панченко. Так, на полях агрохолдингу LANDFORT цього року весь посіяний соняшник – високоолеїновий.

Спираючись на досвід

Отже, гарні передумови для розвитку високоолеїнового сегмента в Україні є. За оцінками Алонсо, світовий попит на високоолеїнову олію щорічно зростає на 8–9%. Завдяки проекту Syngenta в Україні з’явився спотовий ринок високоолеїнового соняшника, хоча до 2013-го його не було. Вирощування відбувалося головним чином за рахунок переробників, які формували замовлення і забезпечували аграріїв насінням.

З’явилося і достатньо насіння на ринку,  якого ще у 2012 році, як стверджує Панченко, катастрофічно не вистачало. Алонсо також наголошує, що запасу високоолеїнової сировини на світовому ринку немає і найближча перспектива – дефіцит у 14%.

Чи означає це, що тепер можна купувати бажану кількість високоолеїнового насіння і сіяти досхочу? Зовсім ні. Головне занепокоєння учасників високоолеїнового клубу Syngenta – перегрів ринку. Тому основна їх теза – спільне розуміння аграріями і переробниками балансу попиту і пропозиції, яке повинно виливатися в довгострокове співробітництво, підписання і дотримання форвардних контрактів хоча б на 40% обсягу вирощування.

Також Алонсо натякає гравцям ринку на необхідність стримувати свої амбіції щодо преміальної винагороди. Він вважає, що ринок не зможе впоратися з премією в $200 за 1 т і автоматично буде шукати альтернативу високоолеїновому соняшнику. «Якщо премія становить до $150, ринок буде розвиватися. Премія понад $150 – гарна новина на цей рік, але не дуже добра на наступний», – наголошує він. Якщо вдасться втримати премію на рівні $120 за 1 т для виробників олії і $45 для агровиробників, через три-п’ять років в Україні під високо олеїновим соняшником буде 500 000 га, прогнозує Алонсо.

Текст: Володимир Денисенков

Думки        04 липня 2019 09:04

Луїс Карлос Алонсо назвав умову для світового лідерства України з виробництва high oleic

Україна цього року може стати світовим лідером із виробництва високоолеїнової соняшникової олії, якщо зможе якісно зібрати врожай з усіх площ, відведених під high oleic соняшник.

Як ми бачимо, картина світового ринку високоолеїнової соняшникової олії поки що виглядає дуже суперечливою. Поява нових гравців, збільшення площ під високоолеїновим соняшником у низці регіонів­продуцентів можуть призвести до невиправданого зростання виробництва продукції, зниження премій за неї та падіння інтересу з боку покупців. До того ж на ринку постійно зростає тиск з боку інших видів високоолеїнових олій — насамперед з ріпака.

Які оперативні дані вже поступили з країн щодо площі посівів високоолеїнових гібридів квітки сонця, які перспективи має соняшникова high oleic олія на ринку та які проблеми сезону, що розпочався, вже можна назвати? З цими та іншими запитаннями напередодні чергового засідання «Високоолеїнового клубу» Landlord звернувся безпосередньо до найкращого спеціаліста у цьому питанні у світі — Луїса Карлоса Алонсо, менеджера з розвитку бізнесу олійних культур компанії «Сингента».

Пане Карлосе, на початку весни цього року, на попередньому засіданні Клубу, ви зробили висновок про можливий дефіцит насіння високоолеїнових гібридів соняшника внаслідок різкого збільшення площ під культурою. Чи виправдалися ці прогнози і чи було повністю закрито попит на насіння?

Можна сказати, що негативний сценарій у цілому не виправдався. У більшості країн дійсно спостерігалася певна нестача високоякісного насіння високоолеїнових гібридів. Виключенням тут, мабуть, є лише Франція, де насіння контрактується заздалегідь. Але є одна важлива деталь — вказаний дефіцит насіння більше вплинув на так званих пізніх учасників — фермерів, які вирішили змінити плани в останню хвилину і почати вирощувати high oleic соняшник під впливом сприятливої ринкової кон’юнктури. Господарства, які мають досвід та історію діяльності у цьому сегменті, нестачі насіння не відчували.

Також були озвучені два прогнози щодо самої площі посівів high oleic соняшника — помірний та оптимістичний. Які вже можна зробити висновки? Який з двох прогнозів виправдався?

Якщо брати європейський ринок, то вже можна сказати, що ближчим до фактичного стану став оптимістичний прогноз — площа під high oleic гібридами соняшника зросла приблизно на чверть у порівнянні з минулим роком. Для цього була важлива причина — вкрай сприятлива ситуація на ринку. Річ у тім, що приблизно у січні 2019 року на європейському ринку склався певний дефіцит високоолеїнової соняшникової олії та ціни на продукт почали зростати. Дійшло до того, що останні закупівлі high oleic соняшника у фермерів здійснювалися переробниками з надвисокими для останніх років преміями — понад $150 за метричну тонну. Саме це, до речі, і створило сильний пізній попит на насіння гібридів high oleic, про який я вже говорив.

То яка з країн, за вашим прогнозом, стане лідером у виробництві високоолеїнового соняшника в цьому сезоні?

Знову­таки, повернуся до вже сказаного — Франція була виключенням з усіх країн­виробників і не мала дефіциту насіння. Зараз, за нашими даними, під високоолеїнові гібриди у Франції вже відведено близько 70% всіх площ, які у сівозміні задіяні під соняшник. Це дуже велика цифра у фізичному вимірі — близько 440 000 га і безперечне перше місце серед країн­виробників (минулого року лідером тут була саме Україна).

Але треба зважити на дуже важливий фактор. Так, Україна посадила близько 350 000 га високоолеїнового соняшника, що є другою позицією. Проте середня врожайність high oleic з одного гектара в Україні вища, ніж у Франції. Можу припустити наступне: якщо з усієї вказаної площі 100% врожаю буде зібрано саме як high oleic соняшник, Україна стане лідером з виробництва високоолеїнової соняшникової олії з показником більш ніж 350 000 т. Це буде найбільший результат і в Європі, і у світі в цілому.

Але питання полягає саме в тому, скільки із загального посіву соняшника high oleic в Україні збирають власне як high oleic. За моїми спостереженнями, минулого року українські фермери не змогли зберегти кондиції високоолеїнового для врожаю з усіх площ high oleic, незважаючи на дуже сприятливі умови та високі премії.

У будь­якому випадку це питання часу, оскільки Україна може продовжувати нарощувати площу високоолеїнового соняшника у найближчі роки, тоді як Франція ресурс для нарощування площ майже вичерпала.

Які проблеми ринку цього року ви можете назвати? Чи буде підвищуватися тиск на ринок високоолеїнової соняшникової олії з боку пропозиції ріпакової або соєвої high oleic олії?

Виробництво соєвої та ріпакової олії впливає більше на ціну класичного соняшника та меншою мірою — на соняшникову олію high oleic. Україна, за попередніми даними, цього року посадила на 500 000 га менше звичайного соняшника, ніж минулого року. Це не може не вплинути на пропозицію класичної соняшникової олії в середньостроковій перспективі. Таким чином, я не буду здивований, якщо ціни на традиційну соняшникову олію зростуть після зниження пропозиції.

Який ви можете дати прогноз щодо премій на високоолеїновий соняшник цього року у головних країнах­виробниках?

У більшості країн попередні закладені у контракти рівні премій (або домовленості про рівні премій) до початку посадки становили $50–70 за метричну тонну.

Таким чином, можу зазначити, що фермерам вдалося досягти угод, які забезпечать гарний рівень премій. Хоча вони й не будуть такими високими, як премії пізніх закупівель соняшника минулорічного врожаю, які я згадував. Поки залишається відкритим запитання, як ринок відреагує на початок збору нового врожаю.

При цьому середньострокові пропозиції high oleic олії нового врожаю зараз контрактуються з преміями близько $300–350 за тонну. Але цей ринок дуже швидко «впадає в паніку» — я не здивуюся, якщо рівень премій зменшиться. Якщо споживання продовжуватиме зростати, ринок легко поглине зростання виробництва. Проте дуже високі ціни на високоолеїнову олію протягом червня­липня можуть мати негативний вплив на нових покупців, які почнуть вагатися і відкладати перехід на споживання high oleic олії. Така картина вже спостерігалася у 2015­му, що призвело до різкого падіння премій у 2016­му, і ринку було потрібно три роки, щоб відновити зростання споживання.

Текст: Михайло Дикаленко

Поділися

Аналітика        03 липня 2019 14:02

ТОП-10 країн-виробників високоолеїнового соняшника

Загрози, виклики, перспективи: що чекає Україну на світовому ринку високоолеїнової соняшникової олії та чи чекають на неї світові покупці продукту?

Минулий рік видався дуже вдалим для українських виробників високоолеїнового соняшника і переробників — зростали премії на продукцію, на високому рівні встановився попит на high oleic олію на європейському ринку, який є головним споживачем українського продукту.

Проте, за оперативною інформацією, яка вже почала надходити з господарств, площі під високоолеїновим соняшником в Україні цьогоріч будуть відчутно меншими, ніж рік тому. Причина, як наголошують фахівці, банальна — українські аграрії запізно відреагували на вдалу кон’юнктуру ринку і почали формувати замовлення на посадковий матеріал, коли всі або майже всі обсяги насіння високоолеїнових гібридів були законтрактовані.

Але на переконання експертів, це зробить Україну гравцем другого плану на high oleic ринку і вона зможе зберегти лідируючи позиції у постачанні на світовий ринок високоолеїнової олії.

Загальна ситуація на ринку: попередні прогнози

Нагадаємо, що за попередніми оцінками фахівців, 2019 рік повинен був стати дуже вдалим для світового виробництва high oleic соняшника та олії з нього. На початку року прогнозувалося, що максимальне зростання площ під високоолеїновими гібридами може становити 32% у порівнянні з 2018-м. Підставою для оптимізму стало те, що на ринку склалися сприятливі умови для сільськогосподарських виробників — протягом минулого року вони мали стабільні премії до цін.

Навіть у розпал сезону премія на високоолеїнову соняшникову олію не була нижчою за $180 за тонну, а якщо брати назагал, премія зростала із середини 2017 року. У середньому ж премії на олію становили у 2018-му близько $400 за тонну, що було обумовлено відсутністю запасів високоолеїнової соняшникової олії на ринку.

Це привело до того, що премії фермерів на високоолеїновий соняшник навіть під час раннього збору врожаю формувалися на рівнях вищих, ніж під час посіву. Особливо гаряче стало вже під завісу сезону — останні партії high oleic соняшника переробники в ЄС закупали з преміями по $150 за тонну, притому що середній розмір премій за високоолеїнове насіння у Європі зазвичай становить $50–70 за тонну.

Ще більшого тиску додало те, що, незважаючи на явну позитивну динаміку, фактичні ціни на високоолеїнову олію залишалися значно нижчими за восьмирічні максимуми. Наприклад, для високоолеїнової соняшникової олії такий максимум становить $974 за тонну. У той час як на високоолеїнові олії всіх видів (ріпак, канола, соя тощо) цей розмір сягає $1236 за тонну.

Тобто соняшникова високоолеїнова олія, попри зростання премій, залишилася для споживачів привабливою у плані цін, що й формувало збільшення попиту на неї. З огляду на такі тренди аграрії сміливо закладали плани щодо збільшення посівів high oleic соняшника. Та була одна деталь, на яку просили зважити фахівці, — проблема забезпечення фермерів високоякісним матеріалом для сівби.

Селекція гібридів соняшника під забезпечення контрактів займає два сезони — у перший рік селекціонер гібридів формує портфель та обирає ділянки вирощування, що відповідають замовленням, а тільки на другий — готовий задовольнити попит ринку. З боку замовника це виглядає таким чином: замовлення на насіння потрібно складати за рік, ще до фактичного посіву соняшника. Тобто навесні року, що передує запланованому.

Загальна ситуація на ринку: фактичний стан

Фактично застереження фахівців ринком почуті не були — проблеми з поставками насіння для посівної high oleic соняшника більшою чи меншою мірою виникали в усіх європейських країнах, за виключенням Франції.

Щоправда, навіть ці труднощі не стали фатальними — йдеться про те, що без гібридів для посіву залишися господарства, які висловили бажання придбати їх вже у 2019 році, під впливом вдалої кон’юнктури ринку.

Свою роль зіграло й те, що сегментом зацікавилися фермери з країн, де високоолеїновий соняшник досі або не вирощувався, або вирощувався у незначних кількостях. Зазвичай виробництво high oleic соняшника сконцентроване у лічених країнах, але в періоди високих рівнів премій на ринку з’являються дрібні виробники. Прикладом тут є Молдова, яка цього року засіяла 25 000 га високоолеїнових гібридів соняшника.

Найменша з проблем у тому, що це ускладнює моніторинг посівів і не дає селекціонерам планувати виробництво. А головною може стати те, що вихід дрібних продуцентів, які не мають традицій, досвіду поведінки на ринку, власної переробки, зрештою призводить до падіння ринку внаслідок збільшеної пропозиції насіння та олії. До того ж ця додаткова пропозиція має недетермінованій характер — адже нові виробники не встигають укласти попередні контракти, не можуть гарантувати своєї присутності на ринку у перспективі. Тобто партії їх товару пропонуються з дисконтом, розмір премії знижується. Що, власне, і можна було спостерігати у 2015-му — ринку високоолеїнового соняшника знадобилося три роки на відновлення.

У цілому можна говорити про те, що загальні площі посівів високоолеїнового соняшника у світі у порівнянні з 2018-м зросли на 25%. А ось радіти цьому чи ні — буде зрозуміло наприкінці сезону і наступного року, коли стане відомий новий розмір премій. Тут знову треба повернутися до рекомендацій експертів: ринок високоолеїнового соняшника та олії перебуває у стадії формування і виробництво треба чітко узгоджувати зі споживанням. У цьому разі ринок буде розвиватися прогнозовано і поступово, у виграші залишаться всі сторони — постачальники насіння, аграрні підприємства, переробники і, власне, споживачі.

Геополітичний розклад

Якщо ж брати геополітичний розклад сил на ринку high oleic соняшника, то слід зазначити, що, незважаючи на появу нових гравців, на 99% його формують лише 10 країн. З них лише одна — Аргентина — не є європейським виробником і, до речі, поступово втрачає позиції, віддаючи перевагу збільшенню посівів сої та кукурудзи (що обумовлено світовими трендами, які формуються під впливом торговельної війни між Сполученими Штатами Америки та КНР). Таким чином, можна сміливо стверджувати, що провідна роль на ринку високоолеїнової олії належить саме європейським виробникам. Що важливо — Україна є одним з провідних виробників соняшника та олії high oleic. Тому розглянемо ринок більш уважно в розрізі країн-конкурентів.

Франція

Франція є своєрідною законодавицею мод на ринку соняшника взагалі та високоолеїнового соняшника зокрема. Адже high oleic гібриди тут вирощують з 90-х років минулого сторіччя, коли в Україні навіть не чули про такий напрям.

За майже тридцятирічну історію ринку фермери Франції поступово переорієнтувалися саме на напрям високоолеїнових сортів культури. Скажімо, у 2019 році близько 70% всіх площ, що засіяні соняшником, відведено саме під високоолеїнові гібриди. Загалом, площі high oleic становитимуть більше 400 000 га, що гарантує Франції лідируюче місце за площею посівів серед усіх країн-виробників.

Крім того, ринок Франції став у 2019 році єдиним європейським ринком, де були виконані всі замовлення на посадковий матеріал high oleic. Тут немає нічого дивного — адже за довгу «високоолеїнову» історію фермери-виробники чудово навчилися заздалегідь планувати посіви. На ринку діє система контрактів усіх з усіма — на декілька років укладені контракти на насіння, контракти з крашерами, які у свою чергу контрактують свої відносини зі споживачами. До того ж самі фермери діють у рамках кооперації та координують плани щодо посівів. Одним з наслідків цього є передбачувана премія на високоолеїновий соняшник, яка залишається майже стабільною — 35–45 євро за тонну.

Втім, є й зворотний бік медалі — Франція вичерпала або майже вичерпала свої можливості щодо розширення площ під висоолеїновими гібридами (адже традиційні сорти соняшника також залишаються затребуваними на ринку).

І, нарешті, перше місце за площею посівів ще не означає лідерства на ринку в цілому — адже потрібен не сам соняшник, а олія з нього. І ось тут є одна цікавинка: за прогнозами фахівців, найбільшим виробником високоолеїнової олії у світі за рахунок більшої врожайності стане Україна, яка має менші площі під high oleic. Крім того, навіть якщо Україна і поступиться визнаному «метру», це не означає втрату позиції експортера №1 — усю олію з високоолеїнового соняшника Франція споживає сама і навіть докупає олію або насіння high oleic в інших постачальників.

Україна

За площею посівів високоолеїнового соняшника у 2019 році Україна посідає почесне друге місце, як у світі, так і у ЄС — слідом за Францією. За попередніми прогнозами, це місце могло стати і першим — адже наприкінці зими цього року розрахунки показували, що площа може сягнути 400 000–425 000 га. Але за фактом загальна площа посівів становить близько 350 000 га (минулого року було близько 380 000 га).

 

Причиною деякого зниження площ high oleic стала нестача насіння гібридів для проведення посіву, хоча фахівці й попереджали про загрозу такої ситуації заздалегідь і закликали українських виробників контрактувати необхідну кількість насіння. Але треба зважити на те, що за рахунок більш високої врожайності високоолеїнового соняшника, ніж у Франції, Україна повинна стати виробником high oleic олії №1 і провідним експортером продукту на світовий ринок.

Очікуваний рівень премій на high oleic соняшник — $50–70 за тонну. Ще одним важливим фактором є те, що під high oleic в Україні задіяно менше 10% площ, які засіваються соняшником. Тобто резерв для росту виглядає майже безмежним.

Іберія (Іспанія, Португалія)

Регіон з історичною назвою Іберія (Іспанія та Португалія) відіграє важливу роль на європейському ринку високоолеїнової соняшникової олії. На відміну від сусідньої Франції регіон має великий потенціал для збільшення посівів high oleic — під цими гібридами за останні роки було задіяно 25–35% всіх «соняшникових» площ.

Особливістю тут є своєрідна міграція, яка відбувається зараз, — усе більше площ high oleic концентрується на півночі регіону, а раніше традиційний південь поступово втрачає позиції.

Але у 2019-му фахівці прогнозують зростання площ під high oleic соняшником до 236 000–270 000 га саме за рахунок південних фермерських господарств, де площі у порівнянні з минулим роком зростуть на 40–50%. Причиною стали, як вже було сказано, надвеликі премії на високоолеїновий соняшник та олію, які встановилися наприкінці минулого сезону.

У середньому ж премії на високоолеїновий соняшник за форвардними контрактами становлять близько 40 євро за тонну, а фактичні премії доходять до 55 євро за тонну. Максимальний розмір спот-премії, яка була зафіксована минулого року, становив 90 євро за 1 т соняшника high oleic.

Аргентина

Єдиний неєвропейський представник серед найбільших виробників соняшника high oleic — Аргентина завжди була своєрідним буфером для високоолеїнового сегмента ЄС. Тобто виконувала роль резервного постачальника для європейських крашерів і споживачів олії, що і породжувало нестабільність виробництва соняшника. Скажімо, у 2018/2019 році площі очікуються на рівні 170 000 га, у той час як двома роками раніше вони доходили до 260 000 га.

Крім того, експортні мита на олію, які були введені нещодавно, зробили напрям ще менш популярним. Загалом премії на високоолеїновий соняшник становлять до $35 за тонну.

Угорщина

П’ятий за розміром гравець на ринку — Угорщина — має ті самі проблеми, що й Україна (нестача посадкового матеріалу для виконання планів щодо посіву). Фактичні премії на соняшник high oleic становлять близько $35 за тонну. Але на цьому ринку розмір премій дуже волантильний, на що швидко реагують фермерські господарства. Власне, висока волантильність ринку пояснюється небажанням фермерів підписувати довгострокові контракти на постачання насіння для посіву. У цілому очікувалося, що площа під high oleic соняшником буде становити 150 000–170 000 га, та більш точної інформації ще немає.

Румунія

Румунія є дуже нестабільним виробником високоолеїнового соняшника. Країна майже не має власної переробки цього насіння і виконує роль постачальника сировини для крашерів інших європейських країн. Залежно від попиту коливаються і площі посівів high oleic, а фактичні премії на культуру перебувають на рівні $35–45 за тонну (на 2019 рік трейдери укладали контракти з премією у $35).

 

У поточному році площі заплановані на рівні близько 150 000 га, плюс ще 25 000 га високоолеїнового соняшника має засіяти Молдова. Але фактичний рівень досі невідомий — адже у румунських фермерів були проблеми із закупівлями матеріалу для посіву.

Болгарія

Високоолеїновий соняшниковий сегмент Болгарії фахівці вважають одним з найбільш організованих у світі поряд із французьким ринком. Попри те що ця країна увійшла у сегмент high oleic соняшника лише у 2014 році, фермери та власники переробних потужностей зуміли побудувати інтегровані ланцюги збуту продукції та спромоглися досягти узгоджених дій на ринку.

 

Внаслідок цього у Болгарії є стабільні премії на високоолеїновий соняшник не нижче 35–40 євро за тонну (за попередніми контрактами — 25–30 євро за тонну). Насіння для посіву контрактується на три роки, як, власне, й угоди про постачання соняшника на переробні заводи.

За прогнозом, у 2019 році посіви high oleic соняшника могли сягнути 100 000 га, але, як і в низці інших країн, відчувався певний дефіцит гібридного насіння. Тому реальна цифра посіву становить більше 60 000 га.

Короткий висновок

Вирішальним є той фактор, що в Україні вже сформовано повноцінний ринок високоолеїнового соняшника та олії з нього — вже укладаються дворічні контракти з привабливими розмірами премій і ринок став прогнозованим. Єдиним обмеженням для планів є лише бракпосадкового матеріалу у певної категорії
господарств, які не контрактували матеріал під висів заздалегідь. Але в усьому треба бачити позитив — брак
гібридів для посіву, який не дав площам стрімко зрости, гарантує збереження привабливого рівня премій
на високоолеїновий соняшник та олію. А це закладає основу для поступового розвитку ринку.

Поділися

Високоолеїновий клуб        21 червня 2019 19:24

27% зріст посівних площ та високі премії: що обговорювали на Високоолеїновому клубі

20 червня в Києві в приміщенні Fairmont Grand Hotel Kyiv відбулося чергове зібрання Високоолеїнового клубу, головними організаторами якого виступили Landlord та компанія Syngenta. Керівник із розвитку бізнесу олійних культур Syngenta Луїс Карлос Алонсо проаналізував світовий ринок висоолеїнового соняшника, а директор із продажів Lipsa Хосе Анхель Оліверо визначив перспективи розвитку High oleic.

За словами Луїса Карлоса Алонсо, цьогоріч у світі спостерігається зріст посівних площ під високоолеїновий соняшник. У середньому він склав 27%, а найбільше припадає на Болгарію, де площі зросли аж на 81% з 36 тис. га до 65 тис. га.

Лідером же досі залишається Франція, у якої цьогоріч під високоолеїнку виділили рекордні 440 тис. га, що майже на 100 тис. більше, ніж торік.

В Україні також спостерігається збільшення посівних площ під високоолеїновий соняшник. Так, згідно даним Луїса Карлоса Алонсо, нині в Україні засіяно 350 тис. га, що на 17% більше за минулорічні показники. Утім, збільшення посівних площ та високі премії створили дефіцит на ринку висоолеїнового насіння. За словами Алонсо, Україна може засівати набагато більше соняшнику, якщо буде хороша ціна від виробника. Але якщо премії будуть низькими, то індустрія повернеться до звичайних сортів. Відстуність посівного матеріалу також торкнулося Угорщини, Румунії та Болгарії і вплине на Аргентину в 2019 році посіву.

Читайте: Як вплине на врожай зернових аномальна спека в Україні

Крім того, фахівець відзначив, що нині премії в Україні за ВО соняшник вар’юються в межах від $50 до $70. «Складно сказати, тому що правду говорити ніхто не хоче. Але за моїми підрахунками, в Україні премії сягають від $50 до $70 за тонну», – підкреслив Алонсо. При цьому, максимальна сума премії досягала і $400.

Загроза виникнення дефіциту насіння ВО може виникнути і наступного року, якщо:

  • Урожай соняшника буде нормальним або низьким
  • Попит на ВО олію зростатиме так само швидко, як у 2019 році

У свою чергу, Хосе Анхель Оліверо прогнозує падіння вартості на високоолеїнову олію й її цінову залежність від біодизеля. «Те, що відбувається з біодизелем, важливо і для сектора ВО олії. Майже 45 млн тонн біодизеля буде вироблено у світі. Лідером є Євросоюз – майже 14 мн тонн. Індонезія стала другим за величиною ринком виготовлення біодизеля. Адже без біодизеля ціна була набагато нижчою, ніж на сьогоднішній день. Багато, хто критикує виробництво біодизеля, але для фермерів не тільки в Україні, але й в усьому світі, біодизель залишається важливим індикатором підтримки рівня ціни». Крім того, за словами Хосе Анхеля Оліверо високі премії уповільнюють рівень споживання ВО олії.

«Цьогоріч споживання було нижчим, ніж ми очікували. Торік був гарний врожай ВО соняшнику. Якщо і цього року історія повториться, то матимемо високий рівень запасу і низькі премії», – відзначив фахівець.

Чудовим фіналом насиченого засідання клубу став розіграш сертифікатів на ОВГЗ облігації від фінансового партнера Фрідом фінанс Україна. Щасливими володарями цінного подарунку стали Ірина Лемешова (менеджер з развитку бізнесу компанії Marubeni Corporation), Володимир Литвиненко (Chief Sales Officer OLIR Resources) та Максим Павлюченко (Trading Director Agrarian System Techologies LLC).

Відзначимо, раніше Луїс Карлос Алонсо зізнався, що високі премії на високоолеїновий соняшник спричинили дефіцит насіння.

Поділися

Високоолеїновий клуб        20 червня 2019 17:26

Великі премії на високоолеїновий соняшник спричинили дефіцит насіння – Луїс Карлос Алонсо

За досвідом цьогорічної посівної, Україна може засівати набагато більше високоолеїнового соняшнику, ніж зараз, якщо виробники насіння сформують прийнятні ціни на гібриди і якщо зберігатимуться високі премії від переробників за ці сорти.

Про це розповів у ексклюзивному інтерв’ю журналістам Landlord керівник із розвитку бізнесу олійних культур компанії Syngenta Луїс Карлос Алонсо.

20 червня в Києві в приміщенні Fairmont Grand Hotel Kyiv відбулося чергове засідання Високоолеїнового клубу, головними організаторами якого виступили Landlord та компанія Syngenta. До одного із його учасників – Луїса Карлоса Алонсо, провідного фахівця компанії Syngenta, який 40 років пропрацював із соняшником, – Landlord звернувся із запитаннями щодо перспектив вирощування високоолеїнових гібридів в Україні.

Читайте: Озброєному IT фермеру – субсидії не потрібні. Доведено в Бразилії

Чому у 2019 році фермерам не вистачило насіння високоолеїнового соняшнику і які з цього зробили висновки?

Не вистачало насіння через великий попит від фермерів, тому що були дуже високі премії на високоолеїнове насіння, порівняно зі звичайним соняшником.

Висновок дуже простий: Україна може засівати набагато більше соняшнику, якщо буде хороша ціна від виробника. Але якщо премії будуть низькі, то індустрія повернеться до звичайних сортів.

Скільки зараз становить премія?

Складно сказати, тому що правду говорити ніхто не хоче. Але за моїми підрахунками, в Україні премії сягають від $50 до $70 за тонну.

І все ж на початку року говорили, що сівба буде на 425 тис. га, а засіяли наразі лише 350. Чому не вистачило насіння, адже прогноз був більший?

Я частково відповідальний за це. Але я тоді казав, що за моїми підрахунками, посівні площі становитимуть 350–400 тис. га, та інші люди озвучили таку цифру, як 420. Я цієї цифри не називав. Звичайно, це залежить від ситуації, від того, чи є в наявності насіння. І навіть 350 тис. га – це все одно приріст засіяної площі на 25% порівняно з минулим роком.

Але ми маємо враховувати, що частина площ, яка, за нашими підрахунками становила 300 тис. га, – були змішані посіви: не було розподілення на високоолеїнові та звичайні культури. І цього року, сподіваюся, фермери проведуть хорошу роботу по розподіленню високолеїнових сортів та звичайного насіння. І в нас цьогоріч буде добра цінність.

Тут є люди, які вважають, що було засіяно більше, ніж 350 тис. га, але я не можу точно сказати.

Чи є контракти на насіння на майбутній рік?

Є такі випадки, коли фермери контрактують насіння на майбутній рік. Але це доволі рідкісні випадки. Завжди є ті, хто реагують в останній момент. І може повторитися ситуація, як, наприклад, у 2016 році, коли в нас були запаси чи як минулого року, коли запасів не вистачало.

Які регіони не рекомендовані до вирощування високоолеїнового соняшнику в Україні?

Я не думаю, що є такий регіон. Тому що в нас є широке портфоліо, і залежно від кліматичної ситуації в будь-якому регіоні можна вирощувати ці культури. Все залежить від підбору гібридів.

Як і у випадку зі звичайним соняшником – є регіони, де врожайність вища, і є такі, де врожайність нижча.

Як вплинуло, що на глобальному ринку високоолеїнового соняшнику виникли такі дрібні гравці, як Молдова?

Я не думаю, що такі гравці, як Молдова, мають велике значення. Цього року в Молдові було засіяно 25 тис. га. І наскільки я знаю, в Україні є законодавче обмеження на імпорт насіння з Молдови. Тобто Молдова не може передавати в Україну насіння на переробку, і з Молдови продукція йде до ЄС через Румунію.

Що змінить поява такого покупця, як новий завод Lays (PepsiCo)?

Так, PepsiCo про це заявляли вже. Наскільки я знаю, то вони на всіх зустрічах заявляють, що у них є проект в Україні, і вони будуть збільшувати потужності.

Звичайно ж, PepsiCo – це великий глобальний гравець, і оскільки вони побудували завод в Україні для чіпсів, звичайно ж, що вони будуть використовувати український продукт, українську олію.

Пане Карлосу, спробуємо підсумувати: то заклики Сингенти укладати договори на 2–3 роки не були почуті?

Я б не сказав, що ніхто цього не робить. Є окремі випадки, це в основному агрохолдинги з частиною іноземного капіталу. І з іншого боку, місцеві агохолдинги перебувають у складному становищі, адже питання із приватизацією землі не вирішене. Компаніям складно укладати контракти на 3 роки вперед, оскільки вони не впевнені, що буде із землею.

Я можу сказати, що цьогоріч було підписано більше контрактів, ніж у минулому році. Може, не на три роки вперед, але принаймні – на рік.

Landlord раніше повідомляв про те, що насправді впливає на урожайність соняшнику: Луїс Карлос Алонсо спростовує 10 міфів.

Поділися

Земля        10 травня 2019 16:56

Вартість землі в Україні має бути не нижчою, ніж у США – Луїс Карлос Алонсо ВІДЕО

Для початку роботи повноцінного ринку сільськогосподарської землі Україні потрібна лише політична воля і створення сприятливих умов для бізнесу. Інвестори готові вкладати кошти хоч зараз.

Ситуація з ринком землі в Україні виглядає досить дивною. Про ринок багато говорять, точаться нескінченні дискусії, а насправді вирішення питання лежить на поверхні. Усі головні складові для початку вільного продажу вже є: земля і люди, які готові вкладати кошти і розвивати виробництво.

Мені важко робити чіткі висновки або давати поради — адже з ринком землі в Україні, саме як з ринком, я майже не знайомий. Але спираючись на досвід, можу провести аналогії з іншими країнами. В Україні одна
з кращих, а можливо, й найкраща земля з тих, що я взагалі зустрічав. Відповідно, ціна української землі
повинна бути такою ж самою, як, наприклад, в Аргентині чи Сполучених Штатах Америки. Якихось питань тут, на мій погляд, взагалі не повинно виникати.

В Україні одна з найкращих земель, що я зустрічав. Відповідно, і її ціна не може бути нижчою за ціну землі, скажімо, в Аргентині або США

Я знаю, що єдиним фактором, який зараз по-справжньому стримує подальше зростання врожайності
сільськогосподарських культур в Україні, є тільки погодні примхи. Тут дійсно трапляються періоди вкрай
несприятливих для фермерів умов. Наприклад, якщо випадає дуже холодна зима, посіви можуть вийти з перезимівлі пошкодженими або навіть можуть бути знищені. Навесні бувають дощові періоди, які стримують проведення необхідних робіт у полях. Або, навпаки, декілька місяців опадів в окремих регіонах може не випасти взагалі. Та не все так погано.

Що залежить від власників — це розумне вирішення питання з водними ресурсами, впровадження іригаційних рішень. На ньому зараз треба максимально концентруватися. Саме від цього буде залежати і розв’язання проблеми стабілізації та підвищення врожайності. Тому і державі, і фермерам треба фокусуватися на програмах меліорації. Це ключовий, надважливий момент, від якого зрештою і буде залежати майбутнє ринку землі в Україні. Можу навести приклад, що на таких землях можна буде збирати по 15–16 т кукурудзи з гектара. І у мене виникає запитання: чому ж люди так мало інвестують в українське сільське господарство, не вкладають кошти в таку землю? І це вже питання до українських політиків, адже саме вони повинні залучати інвесторів, стимулювати їх до фінансування аграрного сектора.

На мій погляд, ринок завжди з’являється сам по собі, як тільки складається мінімальна сприятлива для цього політична ситуація. Самі люди завжди готові інвестувати, якщо будуть бачити політичну волю держави
у створенні відкритого ринку землі.

Так було в усіх країнах, так буде і в Україні. Тому я не бачу фатальних перешкод для того, щоб тут склався нормальний, здоровий ринок сільськогосподарських земель. Адже, повторюся, головні умови для цього існують. Є чудові родючі землі, що потребують інвестування для підвищення їх продуктивності, і я особисто знайомий з низкою людей, які готові купувати цю землю і починати вкладати справжні кошти в розвиток аграрного виробництва. Вони лише чекають на те, щоб держава виявила політичну волю та змінила обставини. Скільки часу потрібно для того, щоб ринок землі почав функціонувати у повноцінному вигляді? На моє переконання, якщо зміниться внутрішньополітична ситуація, п’яти років буде цілком достатньо.

ТЕКСТ: Луїс Карлос Алонсо, менеджер з розвитку бізнесу олійних культур компанії «Сингента»

 

Поділися
Показати ще