Заходи / Високоолеїновий клуб     04 грудня 2018 17:33

Високоолеїнова олія – це інвестиція в більш здоровий продукт – Руслан Денежко


У Києві 5 жовтня в готелі Intercontinental Kiev пройшов Високоолеїновий клуб у партнерстві Landlord з компанією Syngenta.

Одним з гостей Високоолеїнового клубу був директор із глобальних закупівель «PepsiСoУкраїна» Руслан Денежко. Пан Денежко розповів Landlord докладніше про те, що компанія PepsiCo готова збільшити використання високоолеїнової олії у виробництві снеків і розглядає Україну як важливого партнера у досягненні цієї мети.

Компанія PepsiCo — один з найбіль­ших виробників продуктів харчування і напоїв у світі з річним обсягом продажів близько $63 млрд. Повний асортимент гіганта наводити, мабуть, немає сенсу — достатньо лише сказати, що 22 бренди PepsiCo мають щорічні роздрібні продажі, які перевищують мільярд доларів США.

Один із ключових напрямів бізнесу компанії — Frito-Lay (закуски і сне­ки), що автоматично робить PepsiCo одним з найбільших світових промис­лових споживачів рослинної олії. Цей напрям PepsiCo розвиває і в Україні з ТМ «ХрусTeam».

Компанія відома своєю програмою ста­лого зростання, одним із принципів якої є зменшення кількості насичених жирів у продуктах харчування і скорочення ви­користання жирів взагалі у виробництві.

Майже ідеальним варіантом вирішення цього надскладного завдання є вико­ристання високоолеїнових рослинних олій, у тому числі й соняшникової. PepsiCo позиціонує Україну як одного з ключових постачальників високоолеїнової олії та має намір вибудову­вати разом з українськими аграріями і переробниками модель довгостро­кового співробітництва.

Чи використовує PepsiCo високоолеїнову соняшникову олію у своїх виробничих процесах?

На глобальному рівні компанія PepsiСo стала одним з провідних трансформа­торів високоолеїнових олій у кінце­вий продукт для наших споживачів. І, без сумніву, є одним з найбільших покупців якісних олій для свого снеко­вого бізнесу.

Високоолеїнова соняшникова олія важлива, але не єдина, яку використо­вує PepsiСo, — усе залежить від ринку, пропозиції на ньому різних олій та тра­дицій споживання в тій чи іншій країні.

Так, у Північній Америці до нашого портфеля входять кукурудзяна олія та високоолеїнова олія з каноли. На азійських ринках наша компанія надає перевагу використанню міксів різних олій — як суто високоолеїно­вих, так і без них. Багато залежить від смакових вподобань споживачів.

Чи можна сказати, що компанія PepsiCo вже здійснила перехід на використання високоолеїнових олій і досягла максимальних можливих для себе позначок?

Зараз ми ще перебуваємо у процесі переходу на більш корисні олії. Є за­гальний курс компанії («Відповідаль­но до мети»), який ми декларували нашим споживачам, про глобальне жирів у складі продукції. Наприклад, на нашому сайті розмі­щене офіційне зобов’язання PepsiСo досягти частки в 75% корисних олій у снеках (<1,1 г насиченого жиру на 100 ккал). Це наша загальна мета, але час та швидкість впровадження на всіх ринках різняться. Найбільш розвиненим у цьому плані є, як я вже казав, ринок ЄС та Північної Аме­рики — тут ми маємо найкращий портфель з огляду на використання високоолеїнових олій.

 

Така олія дає для виробника продуктів харчування якийсь економічний ефект?

Високоолеїнова олія — це інвестиція в більш здоровий продукт порівняно з багатьма іншими рослинними оліями. Причому це досягається без будь-якої втрати якості продукції.

Але, на моє переконання, проводити порівняння економічного ефекту від використання різних олій некоректно. Є зобов’язання PepsiСo, ми йдемо у більш здоровий портфель продукції та будемо дотримуватися цього курсу

Окрім чіпсів в якій ще продукції в Україні PepsiCo використовує високоолеїнову соняшникову олію?

В Україні з 2013 року виробляються сухарики «ХрусTeam». Лінія розташо­вана у Миколаєві, у виробництві ми використовуємо інший вид корисних олій — рапсову. Тут технологія дещо відмінна від виробництва чіпсів, які проходять смаження. Для «ХрусTeam» застосовується розпилення олії, яка допомагає закріпити ароматичні та смакові добавки на продукті.

Читайте: Що потрібно Україні для лідерства на світовому ринку високоолеїнової олії

Фахівці стверджують, що, незважаючи на розвиненість високоолеїнового сегмента в ЄС, у цілому європейському ринку бракує власної високоолеїнової олії. Чи не розглядає PepsiСo Україну як постачальнка на свої європейські снекові заводи?

З наявного обсягу споживання високоолеїнової соняшникової олії в Європі, за моєю інформацією, щонайменше 25–30% має українське походження. PepsiСo отримує продукт за непрямими контрактами. Тобто у вигляді нерафінованої високоолеї­нова українська олія потрапляє на єв­ропейські переробні підприємства, в яких ми її й купуємо. Ми відстежуємо динаміку вирощування високоолеїно­вого соняшника у різних країнах світ у, маємо чітке уявлення про те, звідки заводи по рафінації отримують сиро­вину для переробки. Тому не можна говорити, маємо ми чи не маємо планів щодо інтеграції українських постачальників високоолеїнової олії у свої виробничі ланцюги — вони вже там присутні.

Саме тому протягом останнього року команда PepsiСo почала роботу з під­готовки укладання прямих контрактів з місцевими постачальниками, і ми сподіваємося на довгострокове взаємовигідне співробітництво. Ми пропонуємо переглянути алгоритми взаємовідносин і запровадити модель контрактів з фіксованими преміями, яка дасть можливість для розвитку сегмента.

Як це може працювати, яку саме модель ви пропонуєте?

На даний момент ми перебуваємо у процесі розробки цієї моделі та обго­ворення деталей з усіма учасниками.

Почнемо з попиту як кінцевої ланки — промислового споживача, великого по­купця олії. PepsiСo, наприклад, контр­актує певні обсяги високоолеїнової олії з компанією, яка проводить її кінцеву рафінацію. Такі тендери проводяться восени, і угоди укладаються щонай­менше на рік. Маючи такий контракт, переробник (рафінатор) отримує замовлення на олію майбутнього вро­жаю з фіксованою премією та починає працювати з наступною ланкою — пер­винним переробником високоолеїно­вого соняшника, так званими краше­рами. Далі крашери укладають угоди із сільгоспвиробниками на постачання соняшника майбутнього врожаю.

Особливістю ринку України є те, що первинний переробник, або крашер, і рафінатор — одна й та сама компанія, що спрощує укладання угод.

Залежно від цін та обсягів таких фор­вардних контрактів фермери заздале­гідь отримують інформацію про розмір власної премії та планують площі під високоолеїновий соняшник.

І, нарешті, залежно від запланованих площ фермери виходять із замовленнями насіння гібридів високоолеїнового соняшника до його поста­чальників.

Така модель накладає на учасників досить складні зобов’язання…

Так, всім доводиться докласти зусиль задля досягнення загального успіху. Наприклад, споживачі та постачальники насіння повинні погодитися з рівнем премії на соняшник і олію, забезпечити посадковий матеріал і знайти оптималь­ні схеми переробки. Фермери, крашери і рафінатори — дотримуватися рівня премій і виконувати зобов’язання з продажу соняшника і високоолеїнової олії відповідно до укладених угод. Але ми й пропонуємо шукати формулу, яка влаштує всіх учасників і буде вигідною всім ланкам.

Текст: Михайло Дикаленко

Фото: Олександр Ларичкін

 

Рентабельність соняшника        20 серпня 2019 20:01

Технології, препарати та результат: яку квітку отримали учасники проекту Рентабельність соняшника

Редакція Landlord у партнерстві з компанією Syngenta продовжують спецпроєкт «Рентабельність соняшника». Його мета — наочно продемонструвати процес вирощування соняшника в Україні та оцінити його рентабельність у різних виробничих умовах.

Поділися

Новини        04 липня 2019 17:14

Про зупинення ерозії, мікрозаказники й зменшення пестицидного навантаження

26 червня компанія «Сингента» спільно з науковцями та спеціалістами фермерського господарства «Широкоступ» Кагарлицького району Київської області провели показову демонстрацію щодо реалізації низки проектів, спрямованих на втілення рішень сталого розвитку в сільському господарстві у рамках глобальної програми The Good Growth Plan (План успішного зростання).

Мета проекту «План успішного зростання» полягає в конструктивному вирішенні кількох важливих як для фермерського господарства «Широкоступ», так і для всього аграрного виробництва проблем: зупинення активних ерозійних процесів на орних землях, відновлення рівня їх родючості, зменшення забруднення навколишнього середовища пестицидами, збереження й примноження видового біорізноманіття довкілля шляхом створення мікрозаказників для корисних комах та ентомофагів.

Так, одним із головних напрямів проекту є зупинення активних ерозійних процесів на орних землях та відновлення рівня їх родючості. У рамках реалізації цієї ініціативи науковий консультант проекту Олександр Іващенко, доктор сільськогосподарських наук, професор, головний науковий співробітник ІБКЦБ НААН, звітував про здобуті успіхи на полях, що розташовані на схилах й мають тенденцію до водної або вітрової ерозії орного шару. На прикладі двох полів господарства «Широкоступ», що розташовані на схилах і вже піддалися ерозії. Утім, завдяки вжитим заходам для переведення поверхневого руху води (опадів) з горизонтального у вертикальний напрям шляхом чизелювання, щілювання, ліквідації плужної підошви, внесення органічних добрив та завдяки протиерозійним заходам величина поверхневого стоку дощової води зменшилася у понад 10 разів (з 15,4 м до 1,1–1,4 мм).

«Порівняння отриманих результатів агрохімічних аналізів з показниками вмісту гумусу в орному шарі довели присутність позитивної тенденції змін, які є наслідком зменшення рівня поверхневого змиву, зниження інтенсивності ерозійних процесів на площі поля та підвищення рівня гумусу. Процеси водної ерозії на схилах дослідних полів втратили свою активність», — відзначив Олександр Іващенко.

Результатами проведених робіт задоволений і власник фермерського господарства «Широкоступ» Олександр Широкоступ: «Якщо говорити про дане поле, на якому росте соя, то раніше ми нічого тут не робили, й утворилися змиви, ярки. І про якусь високу врожайність говорити не доводилося. Проте після проведених робіт ми добилися 25% підвищення врожайності. Крім того, вдалося підняти і вміст гумусу — із 2,8 до 3,2».

Читайте: 4 поради для успішного запуску біогазового комплексу

Вже після перших років успішної реалізації програми «План успішного зростання» її розширили і доповнили ще однією важливою складовою оздоровлення довкілля — формуванням мікрозаказника передусім для приваблення, збереження і розповсюдження корисних комах. Особливо цінними є одинокі дикі бджоли, джмелі, ентомофаги тощо. Деякі з них є унікальними для запилення культур, наприклад люцерни, яку не може запилювати свійська бджола. Для існування корисних комах потрібні ділянки, де вони зможуть харчуватися, розмножуватися та почуватися в безпеці.

За словами Крістіана Шлаттера, керівника відділу захисту насіння компанії «Сингента» в Україні, Казахстані, Білорусі, за останні 15 років «Сингента» ініціювала чотири глобальні програми зі збереження здоров’я комах-запилювачів. Однією з таких програм є Operation Pollinator (операція «Запилювач») — це масштабна ініціатива, яка допомагає відновити популяції комах-запилювачів у різних кліматичних зонах Європи та Північної Америки. Метою «Запилювача» є збільшення площ вирощування нектароносних квітів на некультивованих ділянках, що забезпечує кормову базу для корисних комах та проживання малих ссавців і птахів.

Мікрозаказники і мікрозаповідники — це відносно невеликі ділянки, в тому числі й серед сільгоспугідь, на яких заборонена господарська діяльність з метою створення численних осередків збереження і відтворення біорозмаїття й екосистем.

Науковий консультант проекту Михайло Філатов, кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології та ентомології ім. Б.М. Литвинова факультету захисту рослин Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, вважає, що такі проекти дозволяють залишати місця, де комахи могли б вижити при активній господарській діяльності людини. «У результаті розорювання полів зменшилася площа для проживання комах та павуків, — наголошує науковець. — Збільшення кількості комах-запилювачів сприяє підвищенню врожайності. Серед комах зустрічаються паразити-хижаки, які є природними регуляторами чисельності шкідників сільського господарства. Якщо такі ділянки розмістити біля полів, вони стануть свого роду резерваторами. У мікрозаказниках ми використовуємо штучні гніздування, де комахи можуть знайти місце для свого проживання, що різко збільшує їхню кількість. Такі ділянки є хоча й незначним, проте важливим внеском у збереження біорізноманіття».

Ще одним напрямом з реалізації програми «План успішного зростання» у фермерському господарстві «Широкоступ» стало впровадження заходів зі зменшення пестицидного навантаження на навколишнє середовище та більш ефективного використання засобів захисту рослин. Йдеться про рішення, завдяки якому залишки робочого розчину не виливаються у ґрунт, а утилізуються, не завдаючи шкоди довкіллю.

«Залишки робочого розчину виливаються не в ґрунт, а у спеціальний випаровувач — резервуар, покритий спеціальною плівкою, яка знімається. Під дією сонячного проміння вода випаровується, а залишки пестицидів лишаються на дні плівки. Після того як відбулося випаровування води, плівка з залишками здається на утилізацію спеціальній службі», — розповів Степан Деркач, менеджер з технологій внесення продуктів компанії «Сингента» в Україні.

Починаючи з 2003 року, «Сингента» спільно з американською компанією Hypro розробляє спеціальні розпилювачі для обприскувачів для зменшенні зносу робочого розчину.

«Завдяки розпилювачу Amistar 13° при обприскуванні весь робочий розчин потрапляє саме на культуру, на всі яруси рослини. DEFY 3d — це гербіцидний розпилювач, який був  у розробці протягом трьох років, і на ринку він з’явився тільки минулого року. DEFY 3d має патент на с структуру, що забезпечує практично однакові за розміром краплі й має змінний кут 30°. Він розташовується ротаційно — один вперед, інший назад. Тобто за допомогою цієї форми краплі робочого розчину потрапляють у важкодоступні місця. Плюс пристрій дає зменшення дрейфу на 65–70% порівняно з іншими щілинними розпилювачами», — резюмував менеджер з технологій внесення продуктів компанії «Сингента» в Україні Степан Деркач.

Також у компанії впровадили сервіс із налаштування обприскувачів та навчання працівників господарств правилам внесення засобів захисту рослин.

Раніше компанія Сингента разом із Landlord провели чергову зустріч Високоолеїнового клубу, на якому керівник із розвитку бізнесу олійних культур Syngenta Луїс Карлос Алонсо проаналізував світовий ринок висоолеїнового соняшника, а директор із продажів Lipsa Хосе Анхель Оліверо визначив перспективи розвитку High oleic.

Поділися

Високоолеїновий клуб        20 червня 2019 17:26

Великі премії на високоолеїновий соняшник спричинили дефіцит насіння – Луїс Карлос Алонсо

За досвідом цьогорічної посівної, Україна може засівати набагато більше високоолеїнового соняшнику, ніж зараз, якщо виробники насіння сформують прийнятні ціни на гібриди і якщо зберігатимуться високі премії від переробників за ці сорти.

Про це розповів у ексклюзивному інтерв’ю журналістам Landlord керівник із розвитку бізнесу олійних культур компанії Syngenta Луїс Карлос Алонсо.

20 червня в Києві в приміщенні Fairmont Grand Hotel Kyiv відбулося чергове засідання Високоолеїнового клубу, головними організаторами якого виступили Landlord та компанія Syngenta. До одного із його учасників – Луїса Карлоса Алонсо, провідного фахівця компанії Syngenta, який 40 років пропрацював із соняшником, – Landlord звернувся із запитаннями щодо перспектив вирощування високоолеїнових гібридів в Україні.

Читайте: Озброєному IT фермеру – субсидії не потрібні. Доведено в Бразилії

Чому у 2019 році фермерам не вистачило насіння високоолеїнового соняшнику і які з цього зробили висновки?

Не вистачало насіння через великий попит від фермерів, тому що були дуже високі премії на високоолеїнове насіння, порівняно зі звичайним соняшником.

Висновок дуже простий: Україна може засівати набагато більше соняшнику, якщо буде хороша ціна від виробника. Але якщо премії будуть низькі, то індустрія повернеться до звичайних сортів.

Скільки зараз становить премія?

Складно сказати, тому що правду говорити ніхто не хоче. Але за моїми підрахунками, в Україні премії сягають від $50 до $70 за тонну.

І все ж на початку року говорили, що сівба буде на 425 тис. га, а засіяли наразі лише 350. Чому не вистачило насіння, адже прогноз був більший?

Я частково відповідальний за це. Але я тоді казав, що за моїми підрахунками, посівні площі становитимуть 350–400 тис. га, та інші люди озвучили таку цифру, як 420. Я цієї цифри не називав. Звичайно, це залежить від ситуації, від того, чи є в наявності насіння. І навіть 350 тис. га – це все одно приріст засіяної площі на 25% порівняно з минулим роком.

Але ми маємо враховувати, що частина площ, яка, за нашими підрахунками становила 300 тис. га, – були змішані посіви: не було розподілення на високоолеїнові та звичайні культури. І цього року, сподіваюся, фермери проведуть хорошу роботу по розподіленню високолеїнових сортів та звичайного насіння. І в нас цьогоріч буде добра цінність.

Тут є люди, які вважають, що було засіяно більше, ніж 350 тис. га, але я не можу точно сказати.

Чи є контракти на насіння на майбутній рік?

Є такі випадки, коли фермери контрактують насіння на майбутній рік. Але це доволі рідкісні випадки. Завжди є ті, хто реагують в останній момент. І може повторитися ситуація, як, наприклад, у 2016 році, коли в нас були запаси чи як минулого року, коли запасів не вистачало.

Які регіони не рекомендовані до вирощування високоолеїнового соняшнику в Україні?

Я не думаю, що є такий регіон. Тому що в нас є широке портфоліо, і залежно від кліматичної ситуації в будь-якому регіоні можна вирощувати ці культури. Все залежить від підбору гібридів.

Як і у випадку зі звичайним соняшником – є регіони, де врожайність вища, і є такі, де врожайність нижча.

Як вплинуло, що на глобальному ринку високоолеїнового соняшнику виникли такі дрібні гравці, як Молдова?

Я не думаю, що такі гравці, як Молдова, мають велике значення. Цього року в Молдові було засіяно 25 тис. га. І наскільки я знаю, в Україні є законодавче обмеження на імпорт насіння з Молдови. Тобто Молдова не може передавати в Україну насіння на переробку, і з Молдови продукція йде до ЄС через Румунію.

Що змінить поява такого покупця, як новий завод Lays (PepsiCo)?

Так, PepsiCo про це заявляли вже. Наскільки я знаю, то вони на всіх зустрічах заявляють, що у них є проект в Україні, і вони будуть збільшувати потужності.

Звичайно ж, PepsiCo – це великий глобальний гравець, і оскільки вони побудували завод в Україні для чіпсів, звичайно ж, що вони будуть використовувати український продукт, українську олію.

Пане Карлосу, спробуємо підсумувати: то заклики Сингенти укладати договори на 2–3 роки не були почуті?

Я б не сказав, що ніхто цього не робить. Є окремі випадки, це в основному агрохолдинги з частиною іноземного капіталу. І з іншого боку, місцеві агохолдинги перебувають у складному становищі, адже питання із приватизацією землі не вирішене. Компаніям складно укладати контракти на 3 роки вперед, оскільки вони не впевнені, що буде із землею.

Я можу сказати, що цьогоріч було підписано більше контрактів, ніж у минулому році. Може, не на три роки вперед, але принаймні – на рік.

Landlord раніше повідомляв про те, що насправді впливає на урожайність соняшнику: Луїс Карлос Алонсо спростовує 10 міфів.

Поділися

Технології        02 червня 2019 11:22

Навіщо PepsiCo вкладає мільйони в українську картоплю

Поява на ринку України міжнародної компанії — виробника чипсів може внести корективи у розвиток картоплярської галузі країни в цілому

У квітні 2019 року компанія PepsiCo в Україні повідомила Landlord про початок аграрної програми з картоплярства у країні, зокрема розвитку селекції та вирощування чипсових сортів картоплі в українських фермерських господарствах. З цією метою у компанії був створений окремий аграрний підрозділ для роботи з постачальниками картоплі для подальшої її переробки на підприємстві у Миколаєві.

У завдання підрозділу входить проведення тренінгів аграріїв, забезпечення фермерських господарств насінням відповідних сортів, добривами й агрохімікатами і контроль якості процесу виробництва, перевірка відповідності стандартам і контроль якості кінцевої продукції фермерів. Станом на кінець квітня PepsiCo в Україні вже залучила до нової програми вісім фермерських господарств країни.

Поштовхом для впровадження програми стала реалізація інвестиційного проекту на діючому виробничому комплексі в Миколаївській області — локалізація виробництва картопляних чипсів Lay’s в Україні. Зараз на заводі виробляються сухарики «Хрусteam», соки «Садочок», соки «Агуша» та здійснюється первинна переробка сезонних овочів і фруктів.

Компанія вироблятиме чипси з картоплі, вирощеної в Україні, завдяки впровадженню комплексної програми співпраці з українськими фермерами.

У компанії оцінюють поточну потребу у картоплі чипсових сортів у 40 000–60 000 т на рік, тобто йдеться про досить великі обсяги.

«PepsiСo Україна», реалізуючи проект, прагне досягти максимальної локалізації виробництва продукції та підвищення ефективності власного бізнесу. Та треба враховувати, що поява на внутрішньому ринку споживача такого рівня, який до того ж дбає про розвиток виробництва сировини, може внести значні корективи у розвиток вітчизняного картоплярства в цілому. Вивести галузь на новий рівень і зробити її конкурентоспроможною не тільки на внутрішньому, а й на зовнішніх ринках.

Тому ми звернулися до PepsiCo в Україні із запитаннями щодо нової аграрної програми.

Що таке агропрограма PepsiCo

Відповідно до глобальної стратегії локалізації закупівель компанія PepsiCo прагне використовувати у виробництві насамперед сировину місцевих виробників. Програма «Агро» спрямована на підтримку місцевих сільгоспвиробників і розрахована на довгострокову підтримку постачальників.

 

Ця програма спрямована на підтримку фермерів на ринках, де розташовані підприємства компанії з переробки сільгоспсировини і вироблення кінцевої продукції для споживачів.

Такі аграрні програми працюють за однаковими стандартами в усіх країнах. Зокрема, україн

ська програма зі сприяння вирощуванню певних чипсових сортів картоплі може вважатися частиною великої регіональної аграрної програми компанії — аналогічні програми вже довели свою ефективність, наприклад, у Польщі, Туреччині, Росії, Румунії та інших країнах. У кожній окремій країні робота з новим

и господарствами дуже схожа: як правило, основним пріоритетом господарства, що працює зі столовою картоплею, є забезпечення таких стандартів, як розмір, зовнішній вигляд, тобто привабливість для споживача.

Для PepsiCo ж вкрай важлива якість готового продукту — чипсів, тому відстежуються внутрішні показники сировини. Вимоги з контролю внутрішніх показників набагато вищі від стандартних вимог до столової картоплі. Таким чином, після двох-трьох років співпраці з PepsiCo господарство починає переносити цей досвід і на роботу зі столовою картоплею, збільшуючи товарність. Фермер вчиться рахувати витрати, будувати стратегію розвитку. Господарство звикає до довгострокової роботи, збільшує площі вирощування картоплі. Однак PepsiCo ніколи не рекомендує господарству-партнеру кардинально перепрофільовувати свій бізнес під вирощування тільки чипсової картоплі та прагне зберегти баланс оптимального складу культур для дотримання сівозміни.

Як діє агрокоманда компанії

Ще у 2009 році міжнародна агрокоманда PepsiCo з регіону ESSA (Europe & Sub-Saharan Africa) вивчала кліматичні особливості України на придатність до вирощування чипсової картоплі. Тоді були визначені найсприятливіші для цього регіони: Чернігівська, Київська, Львівська, Житомирська, Черкаська області для цілорічних поставок, а Херсонська та Миколаївська області були визнані як регіони для ранніх поставок з поля.

Зараз команда складається з п’яти фахівців, які виконують широке коло завдань: забезпечення прямої взаємодії з господарствами, консультації та контроль всього циклу посадки-збору-зберігання врожаю, контроль над впровадженням стандартів якості, установка і контроль діяльності лабораторій у господарствах тощо.

Агрокоманда також визначає й залучає провідних постачальників засобів захисту рослин для проведення семінарів і навчання.

При цьому остаточний контроль готової сировини проводиться у лабораторії безпосередньо на заводі з виготовлення готової продукції.

Який перелік вимог до фермера

До потенційних партнерів по роботі в рамках агропрограми існує чіткий перелік вимог, який є універсальним, незалежно від історії, досвіду або розміру компанії чи фермерського господарства.

  1. Передусім потенційний партнер повинен озвучити стратегічний інтерес працювати в картопляному бізнесі.
  2. Фермер повинен мати досвід обробітку картоплі на площах понад 100 га. Це дуже бажано, хоча й не обов’язково — можливий вхід у програму без досвіду обробітку за трирічною схемою напрацювання досвіду і збільшення обсягів.
  3. У господарстві повинна бути сучасна техніка для вирощування картоплі. Або потенційний партнер повинен бути готовий інвестувати необхідні кошти для цього.
  4. Мінімум 100 га площі повинні бути під поливом чи фермер повинен бути готовий інвестувати у зрошення такої площі.
  5. Господарство має дотримуватися сівозміни — картопля на одному полі вирощується не частіше ніж один раз на чотири роки.
  6. Підприємство має приходити у програму або з вже існуючими сховищами із системою контролю мікроклімату (температури, вологості тощо) або висловити готовність інвестувати в будівництво таких сховищ.
  7. Фермер повинен прийняти Кодекс поведінки PepsiCo і неухильно його дотримуватися.
  8. Господарство має підтримувати програму розвитку і контролю якості PepsiCo (Supplier Quality Assurance — SQA).

Які фінансові інструменти пропонуються

Мета програми — забезпечити безперервний цикл вирощування ексклюзивних чипсових сортів картоплі з низьким вмістом цукрів. Агропрограма спрямована на впровадження кращих сортів і агропрактик у вирощуванні та зберіганні картоплі. Це дозволяє домогтися високої ефективності співпраці: зниження витрат завдяки точності поставок за обсягами та якістю з необхідними параметрами для виробництва, збільшення врожайності для сільгоспвиробників, укладання довгострокової співпраці з об’єктивними цінами.

Сьогодні підтримка виробників картоплі забезпечується фінансовими програмами для придбання насіння, добрив і засобів захисту рослин, впровадженням провідних агропрактик для вирощування та зберігання картоплі, постійною допомогою та консультаціями експертів, організацією навчальних семінарів з обміну досвідом.

Зокрема, для України на початковому етапі PepsiCo буде застосовувати забезпечення господарств необхідним насінням. Інші фінансові інструменти та необхідність інвестування в техніку будуть розглядатися восени 2019-го, після оцінки ефективності агропрактик у господарствах.

Як господарства забезпечуються насінням

Для забезпечення насінням діє окремий селекційний центр компанії PepsiCo, розташований у штаті Вісконсин (США). На базі центру йде селекція спеціальних сортів картоплі, що відповідають вимогам компанії при виробництві чипсів. При цьому селекція ведеться традиційними способами, без використання ГМО. Виведені в центрі сорти надалі випробовуються на сортоділянках по всьому світу і при відмінних результатах запускаються в комерційне використання.

При цьому однією з основних цілей програми є довгострокова робота з декількома насіннєвими господарствами в Україні, які можуть підтримувати європейські стандарти безвірусного вирощування.

Для цього протягом наступних двох років будуть відібрані та розглянуті потенційні виробники насіння в Україні та проведені тести на отримання безвірусного насіння. Наразі викладена стратегія вирощування і розмноження насіння перебуває на стадії опрацювання.

PepsiCo заздалегідь тестує схвалені сорти, за необхідності використовуючи досвід вирощування в сусідніх країнах. Варто зазначити, що кожен сорт повинен бути випробуваний державними органами і внесений до списку дозволених сортів для використання на території країни.

Текст: Михайло Дикаленко

Поділися

Цінові тренди: зернові та олійні        31 травня 2019 14:47

Чи буде кукурудза по 200$/т?

Коливання цін на аграрну продукцію — найболючіше питання для фермерів. Аналітики прогнозували, що у 2019 році є фактори для глобального зниження цін на кукурудзу, але погода в США вносить свої корективи.

Поділися
Показати ще