Події    04 жовтня 2018 09:12

Український агросектор здатен задовільнити всі виклики світового ринку


 

У вересні в Одесі відбулася одна зі знакових подій для вітчизняного аграрного ринку — Міжнародна конференція Grain Ukraine 2018. Захід, який група терміналів ТІС організувала вже втретє, цього року зібрав близько 500 делегатів з понад 10 країн.

Ідея проведення регулярної центральної конференції з проблем зернового ринку України саме в Одесі невипадкова. Адже, як зазначив на відкритті Grain Ukraine 2018 губернатор Одеської області Максим Степанов, регіон має величезний потенціал, і велику увагу тут приділяють аграрному сектору. «Торік ми зібрали 4,3 млн тонн зерна, цього року вал тільки ранніх зернових становить 3,6 млн тонн, що є найвищим показником по всій країні, — розповів він. — Мені дуже приємно, що ми з кожним роком зміцнюємо потенціал експорту соняшникової олії, і сьогодні це вже до 13% її світового експорту. Це досить серйозні здобутки, і нам є куди зростати». Тому, як підкреслив губернатор, саме Одеський регіон заслуговує на звання майданчика для продуктивного діалогу потужних представників аграрної спільноти.

НА ГРЕБЕНІ ХВИЛІ

Організатори сформулювали головну тему III Міжнародної конференції Grain Ukraine «На гребені хвилі: виклики і ризики аграрного сезону 2018/19».

Як розповів СЕО групи терміналів ТІС Андрій Ставніцер, ключова проблема з точки зору інвестора сьогодні — навіть не війна, а українська судова система. «Обговорення військових дій займають у перемовинах у десятки разів менше часу, ніж питання корумпованих судів, прозорості податкової системи, простоти ведення бізнесу. Але навіть це можна здолати при наявності сильного місцевого партнера, — зауважив Ставніцер. — Агарний потенціал країни, працьовитість і винахідливість наших фермерів, якість українських продуктів доводять: з нами можна працювати і заробляти на нашій продукції». За його словами, зараз вітчизняним експортерам варто згуртуватися для спільного створення і просування національного бренду української продукції, що дозволить отримувати набагато більшу додану вартість. «Ще один напрям — органічний ринок, який вже становить $100 млрд на рік і постійно зростає. Прихід мультинаціональних інвесторів посилить позиції українського експорту, і ми будемо годувати світ не тільки зерном, а й м’ясом, молоком, фруктами, а у подальшому — продукцією глибокої переробки з високою доданою вартістю», — відзначив Ставніцер.

Заступник міністра аграрної політики і продовольства з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева у своєму виступі підтвердила: Україна змінюється, і це можна побачити не тільки по показниках, а й по змінах ментальності українського бізнесу. «Ми бачимо, як впевнено наші виробники позиціонують себе на зовнішніх ринках. Міністерство зі свого боку працює над стратегією експорту, але хотілося б, щоб бізнес також приєднався до вирішення цього питання, — зазначила заступник міністра. — Адже нам варто будувати прозорий і стабільний ринок, який буде забезпечений чіткими правилами в майбутньому». Уряд вже зараз працює над секторальною експортною стратегією, вона буде визначальною на найближчі шість-вісім років.

ХЕДЖУВАТИ РИЗИКИ

Як розповіла Трофімцева, незважаючи на нелегкі кліматичні умови на початку сезону, аграрії компенсують недобір пшениці високим збором кукурудзи й український експорт зерна буде не меншим за минулорічний. Тому пошук нових механізмів підвищення конкурентоспроможності стає нагальною проблемою.

За словами виконавчого директора британської CME Group Джеффрі Кайперса, передусім прозорість та конкурентність ринку досягаються за рахунок механізмів ф’ючерсів, які відкриті для всіх учасників ринку і дозволяють їм хеджувати свої ризики. За останній рік компанія вже провела перші ф’ючерси 5 млн т чорноморської пшениці та 0,5 млн т кукурудзи на базі котирувань Platts, розповів Кайперс. Зараз CME буде запускати ще один інструмент, який може бути цікавим для українських аграріїв і експортерів, — опціони для умов СРТ. Спочатку вони будуть для зерна, але не виключено, що згодом з’являться ф’ючерси та опціони для ячменю та соняшникової олії.

«Якщо ви хочете опціон чи інший інструмент, зверніться до брокера або до клірингової компанії для пошуку умов, які відповідають вашим запитам, і отримайте справедливу ціну», — порадив Кайперс.

Старший фахівець із ціноутворення департаменту сільського господарства ЕМЕА S&P Global Platts Олександр Бобильов пояснив, що так звані еталонні ціни Platts для ф’ючерсів розраховуються для вікна поставки 28–42 доби, а експортер може орієнтуватися на ціни на початку і наприкінці періоду та приймати рішення, чи вигідною буде для нього ціна.

ПРОБЛЕМИ ЛОГІСТИКИ

Недаремно форуми Grain Ukraine збираються саме в Одесі — місті, де розташовані найбільші портові перевалочні експортні потужності, де сходяться всі логістичні зернові коридори України й відтак наочно проявляються всі проблеми логістики. Як відзначали учасники, проблемою зараз є не виробництво зерна або олії (аграріїв не лякають примхи погоди), не експорт (українська продукція затребувана у світі), а залізничні перевезення.

Як розповів генеральний менеджер регіону Дунай/Україна компанії Cargill Василе Варварой, українське сільське господарство розвивалося за останні 15 років неймовірно швидко. У сектор залучені величезні інвестиції, збудовані елеватори, портові термінали, експорт зерна зріс у чотири рази. Але на 80% всю зернову логістику обслуговує «Укрзалізниця», яка є постійним генератором проблем агросектора. Від цього страждають і фермери, і експортери, і портові термінали. За словами Варвароя, без ефективної прозорої моделі розподілу вагонів і тяги, без вирішення питання закритих цього року зернових станцій, українські сільгоспвиробники та експортери опиняються у програшній позиції і в Чорноморському регіоні, і на світовому ринку в цілому.

Що це означає, пояснив старший віце-президент комерційної групи по зерновим культурам та енергетиці R.J. O’Brien Жолт Вінце. За його прогнозом, глобальні торговельні війни, що розпочалися цього року, зокрема між КНР і США, приведуть до росту попиту на зерно, сою, олію країн Чорноморського регіону з боку азіатських країн. За словами Трофімцевої, на країни Азії вже зараз припадає 42,6% усього експорту української агропродукції.

Але з ростом попиту, як попереджає Вінце, буде і зростати конкуренція між країнами Чорноморського регіону, і зменшуватися доходність продуктів переробки сільгосппродукції (для України — насамперед олії). Тому логістичні проблеми лише посилять негативні наслідки.

Наприкінці Grain Ukraine, під час сесії по інфраструктурі, спонтанно пройшов досить змістовний круглий стіл, де представники бізнесу і регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» провели дискусію щодо можливих варіантів вирішення проблеми. Вони розглянули різні моделі — від залучення приватного капіталу до локомотивної тяги і закритих станцій до системи оптимізації експлуатації рухомого складу. Загалом сторони дійшли висновку, що залізниці бракує окремої стратегії розвитку напряму обслуговування експортних потоків, які направляються до морських портів України.

Текст: Михайло Дикаленко

 

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

9 години тому

Страшенна злива перетворила поля під Кременчуком на болота ФОТО

Постраждали посіви елітної пшениці, соняшника та кукурудзи на 10-15% площ у ПСП «Дніпровські зорі». Керівник підприємства каже, що під час злив поля нагадували «гірські річки у Карпатах». Проте фермер сподівається, що більшу частину посівів вдасться врятувати.

Про наслідки шаленої зливи та граду у Кременчуцькому районі написав на своїй сторінці у Facebook Володимир Сіора, заступник директора, головний агроном у приватному сільськогосподарському підприємстві «Дніпровські зорі». Він розмістив фото того, що наробила стихія в його господарстві. Злива розігралася якраз на свято Миколи Чудотворця, 22 травня. Фермер жартує, що то так привітав святий і не втрачає оптимізму.

«Чудотворець сьогодні з привітаннями також не забарився. Привітав з самого ранку зливою та градом. В 10.20 продовжує вітати дощем. Чи на цьому закінчиться? Чи будемо такі вітання приймати весь день? А може це на врожай? Найкращі, елітні посіви пшениці вже положило на землю. Овочам досталось сповна. Та всерівно вдячні, що хоч все не знищило….. Зробили вихідний і насолоджуємося погодніми умовами,» – пише Володимир Сіора.

Сьогодні Landlord зв’язався із головним агрономом ПСП «Дніпровські зорі» та розпитав про наслідки стихії на полях.

Володимира Сіора каже, що такої потужної зливи не бачив років 15. Найбільше постраждали посіви кукурудзи та соняшника у низинах. На сьогодні  соняшник і досі стоїть  у воді. Дісталося й елітній пшениці, і людським городам.

– Учора я повертався о 12 годині з Кременчука, то потоки на полях були такі, як ото гірські річки в Карпатах. Там, де були схили та гирла старих річок, посіви кукурудзи просто змило, вона ж невелика була. На пагорбах кукурудза жива. Вимило незначні площі кукурудзи та соняшника. Насівати заново ніхто не буде. Пшениця на гірших по родючості ґрунтах вистояла, бо в неї колос був не дуже великий, вона легша. Її трішки намочило, градом побило, але вона вистояла. А насіннєві ділянки, де заводили елітний матеріал, нові сорти, де було краще живлення, догляд  – пшениця нахилилася та лягла на землю. Вона вже не підніметься. Але на останньому «колінці» сам колосок може піднятися вгору. Тому, якщо будуть сонячні дні, колос ще підніметься вгору, і, сподіваюсь, нам ще вдасться зібрати зерно. Звісно, врожаю хорошого не буде.

Читайте: На Житомирщині смерч знищив теплиці і 100 га лісу

Фермер каже, що елітну пшеницю сіяли із запасом, тому сподівається, що на насіння вирощеної елітної пшениці все ж вистачить. Він додає, що пшениця витримує затоплення 3-4 дні, і якщо за цей час зійде вода, то можна буде зібрати який не є урожай.

Усього у ПСП «Дніпровські зорі» 1050 га землі під посівами, затоплено 10-15 площ.  Доведеться рихлити 700-800 га площ – а це додаткові витрати для підприємства. Головний агроном каже, що під час цього внесуть додатково й азотні добрива. Попри те, що наробила негода, він сподівається, що волога дасть розвиток пізнім культурам.

– Спочатку ми були розстроєні, але зібралися, подивилися – траплялося  гірше. Тому налаштовані оптимістично, – каже Володимир Сіора.

Як повідомляв раніше Landlord, на початку травня зливи частково змили посіви соняшника і кукурудзи на заході України.

Клімат   

22 травня 2019 11:53

Як Україні збільшити агровиробництво: три ключові умови

Для того щоб українські аграрії могли наростити обсяги виробництва, вони мають приділити основну увагу зростанню якості вирощеного зерна, зниженню собівартості продукції та розвитку інфраструктури. Так вважає керівник аграрного напрямку «Епіцентру К» Василь Мороз.

Про це повідомляє Економічна правда.

Україна – одна з небагатьох країн світу, які ще мають можливість нарощувати агровиробництво та збільшувати експортний потенціал. Для інтенсивного розвитку сільськогосподарського сектора країни аграрії мають контролювати кілька ключових чинників.

Перший: валовий збір та якість вирощеного зерна

Щоб забезпечити належне виконання цієї умови, слід чітко дотримуватися агротехнологій та строків проведення сільгоспробіт.

Читайте: Фермери Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів

«Від того, яким чином аграрії розподілятимуть площі між різними культурами напередодні сівби та скільки «центнерів на гектар» закладатимуть у плани показників врожайності, залежить дуже багато», – вважає Василь Мороз.

Другий: собівартість продукції

Щоб підвищувати ефективність виробництва і якість майбутнього врожаю, в компаніях використовують сучасні технології та вводять нові елементи з догляду за посівами озимих та ярих культур. При цьому слід аналізувати, як ці нововведення впливають на собівартість вирощуваної продукції.

За допомогою комплексного підходу їх слід оптимізувати, щоб у результаті зменшити собівартість продукції та збільшити прибуток із кожного оброблюваного гектара.

Один зі шляхів – використання більш рентабельних культур та сортів

За словами Василя Мороза, в посівах більшості українських компаній частка високоолеїнового соняшнику становить 5%, тоді як у Франції – 63-65%.

«Епіцентр К» у 2019 році вирішив змінити тактику: у цьому сезоні 62% від загальної площі під соняшником компанія відводить під високоолеїнові мононасичені гібриди.

Керівник пояснює, що таке рішення зумовлено зростанням ринкового попиту на високоолеїнове насіння серед підприємств кондитерської та фармацевтичної промисловості, «які готові сплачувати виробникам додаткову премію».

Третій: розвиток інфраструктури

Будівництво потужностей для промислового зберігання зерна та його якісної доробки стане внеском у запобігання ризикам на світовому ринку. Будівництво нових елеваторних комплексів поступово нівелюватиме високу залежність українських аграріїв від сезонного обвалу світових цін.

Landlord раніше повідомляв про те, що значне зміцнення гривні зумовлено низкою економічних чинників, одним із яких є рекордний експорт сільгосппродукції минулорічного врожаю.

Аналітика   

22 травня 2019 09:30

Джеймі Олівер збанкрутів через здорожчання імпорту продуктів у Великій Британії

Відомий англійський шеф-кухар і популяризатор здорового харчування Джеймі Олівер втратив всі свої ресторани у Великій Британії, за винятком трьох. Мережа його закладів передана в зовнішнє управління в рамках процедури банкрутства.

Про це повідомляє Економічна правда.

За інформацією, опублікованою у The Guardian, Джеймі Олівер через неплатоспроможність практично втратив свій ресторанний бізнес: 22 ресторани Jamie’s Italian, ресторани Barbecoa і Fifteen в Лондоні, а також закусочна в аеропорту Гетвік шукають нового власника. Очікується, що близько 1000 співробітників втратять роботу.

Читайте: Вперше у світі: Кернел керуватиме логістикою зерна за допомогою штучного інтелекту

Видання зазначає, що Brexit посилив кризу на ринку ресторанних послуг у Великій Британії. Зокрема, імпортовані з Італії харчові продукти, що використовувалися для приготування страв у Jamie’s Italian, значно подорожчали внаслідок  різкого зниження курсу фунта стерлінгів до євро.

Landlord раніше повідомляв про те, що кухарі стають агентами змін на шляху людства до здорового харчування.

Фінанси   

21 травня 2019 15:01

Кредити, лізинг та бонусні програми: де беруть гроші польські фермери

Landlord у партнерстві з АТ «Ощадбанк» запускає проект «Зарубіжний досвід успіху», в якому Іноземні фермери поділяться власним досвідом ведення ефективного бізнесу, розкажуть, які технології використовуються для підвищення врожайності, де фермери знаходять фінансування, як збувають продукцію тощо.

У рамках дебютної публікації з медіапроекту «Зарубіжний досвід успіху» Landlord запропонував поділитися своєю історією успіху Адама Ковальські, молодого польського фермера, який за 8 років побудував прибутковий бізнес і зміг збільшити господарство у 17 разів.

Навіть найуспішніший бізнес потребує підтримки. В Україні звикли, що підтримує або держава, або банківська сфера. У Польщі немає програм з компенсування затрат на вирощування, тому фермери фінансують усе самостійно.

Читайте: Як живе фермер у Польщі: 430 га землі, 30 працівників і приціл на ріпак 

За словами Адама Ковальські, вирощування 1 га озимої пшениці обходиться йому у 5 тис. злотих (≈35 тис. грн), а 1 га ріпака – 5,2 тис. злотих (≈36,5 тис. грн). У цю суму входить вартість зерна, посів, вирощування (ЗЗР, добрива), збір врожаю, вартість пального, оплата праці робітників, податки та амортизаційні відрахування.

«Тому допомога держави була би чудовою підтримкою для розвитку господарства», – говорить пан Ковальські.

Держкомпенсації на придбання техніки

В Україні держава компенсує до 40% вартості вітчизняної техніки. У Польщі подібні програми також є. Починаючи з минулого року в рамках проекту «Модернізація агрохолдингів» можна отримати одноразову субсидію в розмірі до 500 тис. злотих (≈3,5 млн грн) на купівлю техніки.

Адам Ковальські розповідає, що купував техніку у кредит під 4,2% річних, третину з яких погасило Агентство з розвитку та модернізації сільського господарства. За українською держпрограмою підтримки фермерства, фінансування у банку можна отримати під 1% річних.

Лізинг

У Польщі лізинг – це дороге задоволення. Хоча він має і свої переваги — виплати по лізингу можна вносити в затрати. За словами Адама Ковальські, він двічі скористався програмою від ЄС «Бонус для молодого фермера», отримавши 75 тис. злотих (≈534 тис. грн), та системою кредитування для фермерів на придбання техніки.

«Що добре у програмі «Бонус для молодого фермера», так це те, що на цю суму можна купити не тільки техніку, а й землю», – розповідає Адам.

Обмеження для підтримки

Призупинення продажу землі

Призупинення продажу землі та розвиток сімейних ферм призвели до блокування розвитку великих агрофірм. Такі рішення дають більше можливостей для розширення території дрібними фермерами, але землі для розширення немає. З іншого боку, хоча продаж землі припинився, але все ж таки Національний центр з підтримки сільського господарства (KOWR) за згодою міністра сільського господарства інколи організовує тендери на продаж великих площ землі.

Поправка до закону про водне право

Набуття чинності поправки до закону про водне право, яким запроваджено:

  • підпорядкування діяльності всіх господарств правилам OSN;
  • численні штрафи та заборони для фермерів (зокрема обмеження на використання азоту в рамках проекту захисту вод від забруднення нітратами із сільгоспугідь);
  • зобов’язання мати приміщення для зберігання твердого й рідкого гною тварин.

Таким чином, аграріям доведеться адаптувати ферми до нових вимог, що зумовить додаткові фінансові витрати.

Проте Адам Ковальські не зупиняється у розвитку свого бізнесу, плануючи розширювати площі ферми, купувати трактори, будувати зерновий склад та сарай для техніки.

Відзначимо, що в проекті «Зарубіжний досвід успіху», ви знайдете унікальні кейси агробізнесу й дізнаєтеся про закордонний досвід ведення ефективного підприємництва у сільському господарстві.

 

Як живе іноземний фермер   

21 травня 2019 08:09

Фермери Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів

Через надмірно вологу погоду і низьку температуру повітря наприкінці квітні – на початку травня в Україні частково постраждали плодові дерева. Зокрема садівники Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів.

Про це повідомляє Fruit-inform.

За словами співробітника ботанічного саду Ольги Куллаб, несприятливі погодні умови спричинили розмноження грибків, які пошкодили майбутній урожай абрикосів. Квіти на деревах засохли і не запилилися.

Читайте: 3/4 сільгоспкультур у світі залежать від запилення. 20 травня – Всесвітній день бджіл

«Вони дуже добре цвіли, але температура кілька днів була в районі 0 градусів, і сильний вітер. Вони повністю зникли», – розповіла Ольга Куллаб.

На додаток до несприятливих погодних умов, на цей момент активізувалися шкідники, серед яких – оленка волохата та бронзовка зелена.

Погода зашкодила саме абрикосам. Як відзначила Ольга Куллаб, вишні та інші культури є.

Landlord раніше повідомляв про те, що в західних областях через погодні умови фермери втратили до 40% урожаю суниці.

Садівництво   

Показати ще