Події / Рослинництво     01 березня 2018 11:10

Українські виробники насіння чекають на затвердження сертифікатів від ЄС щодо поставок продукції


Пане Миколо, яку продукцію представляєте  на цій виставці? Ви привезли щось нове для своєї аудиторії чи показуєте хіти продажів?

Компанія «Маїс» – селекційна компанія. Наш основний стратегічний напрямок – селекція і виробництво гібридів кукурудзи. Ми щороку реєструємо нові продукти. Звичайно, на лютневу виставку завжди привозимо новинки, які з’являються в портфоліо нашої компанії. У цьому році ми з гордістю представляємо чотири гібриди  ДМС Тренд, ДМС Лорд, ДМС Грант та Мрія, які зареєстровані у 2017 році та вже активно продаються. Ці новинки цього року вперше розмножувалися на полях, –  і вони вперше представлені на виставці. Ми з гордістю можемо говорити і про наші флагмани ДМС Гроно, Візир, ДМС3111, ДМ Вікторія, Вілія, які стали хітами продажів.

Виробники кажуть, що пробувати щось нове більшість фермерів не хочуть, бояться. 90% використовують перевірені продукти і тільки 5 % йдуть на ризик, роблячи щось новеньке. Як у Вас це відбувається?

Аналогічно. Коли ми розмовляємо з нашими клієнтами і пропонуємо щось нове, то їм стає трохи страшно. Ми дотримуємося такої формули: рекомендуємо взяти перевірений продукт, а потім спробувати придбати незначну частинку новенького. Вважається, що з кожним роком середня врожайність гібридів кукурудзи росте на 1 ц/га, тому новий гібрид, який ми пропонуємо, поряд з гібридом, який на ринку 5-6 років, буде в середньому завжди кращий. Представники компанії  розуміють страхи наших клієнтів. Ми говоримо: «З новим продуктом ви виграєте. Візьміть якусь частину 10-15 %, спробуйте, оцініть, а потім зробите висновки».

Є аудиторія, яка Вам вірить, купує та використовує продукцію?

Звичайно, тому що ми працюємо для свого клієнта. Якщо клієнт хоч раз придбав нашу продукцію, то він від неї не відмовиться. Ми пишаємося нашими клієнтами. Вони нам довіряють, беруть багато новинок. Ми працюємо для них.

Чи є у Вас тестові посіви, які  можете привезти і показати для вашого клієнта? 

В рамках нашої селекційної програми ми щороку випробовуємо близько 15-16 тисяч нових тестових комбінацій гібридів. Проте не всі вони доходять до виробника, а лише найкращі. Тобто ми вибираємо з них щороку 3-4 гібриди, які далі йдуть на реєстрацію. У нас багато пунктів випробування в Україні і ми весь цикл робіт робимо самостійно.
Наша селекційна техніка їздить від пункту до пункту, щоб висіяти гібриди. А потім селекційний комбайн їх збирає і фіксує всі показники щодо кожного гібрида. Ці ділянки знаходяться по всій території України та за кордоном. У нас дуже велике випробування у Європі, США, Білорусі. Цього року ми плануємо співпрацювати з Казахстаном.

Є продажі чи тільки тестові варіанти?

У Білорусі є великі продажі. В Євросоюзі зареєстровано 15 гібридів. Наразі у компанії є замовлення з Євросоюзу, проте на жаль, існує заборона: Євросоюз не приймає наші сертифікати ІСТА, ОЕСР. Ми очікуємо політичного рішення від Єврокомісії. А так, Україна вже пройшла всі етапи сертифікації.

А скільки Ви чекаєте на це рішення?

Ми чекаємо на рішення вже давно. У цьому році були оптимістичні прогнози, проте наскільки ми знаємо, його ще немає. І тому, на жаль, ті контракти, які були заплановані, скасуються. Проте ми активно працюємо, адже маємо партнерів.

Державні органи планують вводити програму компенсації 20% витрат фермеру, який купує насіння українського виробництва. Чи чули Ви про таку програму? Чи допоможе вона насінницькому виробництву?

Ні, ще не чув. Проте найбільше українському насінництву допоможе віра фермерів в українське насіння. Українські фермери залюбки купують гібриди іноземної селекції, які в рази дорожчі за українські. І вони не завжди питають про допомогу від держави. А коли купують дешевше, але не менш якісне насіння в українського виробника, то, можливо, запитають про відшкодування.

На ринку йде війна з фальсифікаторами насіння. Як ви ведете таку боротьбу? Які Ваші дії?

Так. Це дуже велика проблема для України. Ми постійно відстежуємо ринок, намагаємося все контролювати. У нас є юридична служба, яка займається джерелами з поширення нашої продукції. Потім ми робимо звіт-інформацію.

Як Ви виявляєте фальсифікат?

Здебільшого в  інтернеті,  у «сарафанному радіо». Ми компанія із закритим циклом виробництва – від науки до продажів. У нас жоден елемент виробництва насіння не виходить з компанії, тому ми можемо гарантувати нашому виробнику (якщо це наш мішок, наша етикетка, запаковано в нас), що це наш продукт. Наразі, на жаль, у нас трапляється випадки з фальсифікацією.

В Україні багато виробництва іноземної селекції. Як українська селекція, саме Ваша компанія, планує в  наступному році  збільшувати свою частку на ринку?

Ми проводимо багато публічних заходів, багато працюємо зі ЗМІ, шукаємо партнерів, які ведуть з нами спільні проекти. Цього року ми активізувалися в пошуку партнерів з дистриб’юції та змінили підходи до цього питання.

А як саме змінили?

Ми  покращили умови для дистриб’ютерів, стали більш активними в пропагуванні нашого продукту між ними, намагаємося донести до них плюси компанії, зацікавити своєю генетикою, саме генетикою, адже компанія на ринку 25 років, а історія селекційної програми – 23 роки. Ми прискорюємося з кожним роком. Якість нашої роботи кожного року покращується. Компанія «Маїс» з 1999 року член Американської асоціації виробників насіння (ASTA). Ми маємо локальний доступ до генетичних ресурсів Америки. Компанія постійно тестує свій експериментальний матеріал на американських базах. Ми маємо генетичний контроль нашого геному в американських біотехнологічних лабораторіях. Ми постійно відстежуємо рівень нашої селекції порівняно з іноземними конкурентами. Ми з гордістю говоримо, що наш продукт не гірший, а якість насіння конкурує з іноземною.

Чому більше продаються іноземні гібриди?

Тому що фермер готовий віддати за іноземне більше грошей, хоч воно і не завжди краще. Зрозуміло, що капіталовкладення українських компаній менші, ніж іноземних, але в українських умовах ми не гірші. З двох продуктів, які мають однакові показники з врожайності, фермер обере іноземний продукт. Це важко пояснити. Я раджу нашим фермерам обирати відомі українські бренди, а не спокушатися на нові компанії. Українське насіння повинне мати історію. Для того, щоб створити гібрид, потрібно як мінімум 10 років. А якщо з’явиться нова українська компанія, яка пропонує новий  український продукт за 2 роки – то тут щось не так.

Чи очікуєте Ви сюрпризів на ринку в 2018 році?

У бізнесі сюрпризи – це не завжди добре. Я маю надію, що ми матимемо позитивну динаміку. Поки що в нас є шанс до оптимізму.

Фермери перед виборами 2019 року не будуть занадто витрачатися, а прискіпливо обиратимуть постачальників. Чи може це сприяти Вашому бізнесу?

Цікава думка. Я навіть не аналізував таку точку зору. Можливо-можливо.

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

9 години тому

Страшенна злива перетворила поля під Кременчуком на болота ФОТО

Постраждали посіви елітної пшениці, соняшника та кукурудзи на 10-15% площ у ПСП «Дніпровські зорі». Керівник підприємства каже, що під час злив поля нагадували «гірські річки у Карпатах». Проте фермер сподівається, що більшу частину посівів вдасться врятувати.

Про наслідки шаленої зливи та граду у Кременчуцькому районі написав на своїй сторінці у Facebook Володимир Сіора, заступник директора, головний агроном у приватному сільськогосподарському підприємстві «Дніпровські зорі». Він розмістив фото того, що наробила стихія в його господарстві. Злива розігралася якраз на свято Миколи Чудотворця, 22 травня. Фермер жартує, що то так привітав святий і не втрачає оптимізму.

«Чудотворець сьогодні з привітаннями також не забарився. Привітав з самого ранку зливою та градом. В 10.20 продовжує вітати дощем. Чи на цьому закінчиться? Чи будемо такі вітання приймати весь день? А може це на врожай? Найкращі, елітні посіви пшениці вже положило на землю. Овочам досталось сповна. Та всерівно вдячні, що хоч все не знищило….. Зробили вихідний і насолоджуємося погодніми умовами,» – пише Володимир Сіора.

Сьогодні Landlord зв’язався із головним агрономом ПСП «Дніпровські зорі» та розпитав про наслідки стихії на полях.

Володимира Сіора каже, що такої потужної зливи не бачив років 15. Найбільше постраждали посіви кукурудзи та соняшника у низинах. На сьогодні  соняшник і досі стоїть  у воді. Дісталося й елітній пшениці, і людським городам.

– Учора я повертався о 12 годині з Кременчука, то потоки на полях були такі, як ото гірські річки в Карпатах. Там, де були схили та гирла старих річок, посіви кукурудзи просто змило, вона ж невелика була. На пагорбах кукурудза жива. Вимило незначні площі кукурудзи та соняшника. Насівати заново ніхто не буде. Пшениця на гірших по родючості ґрунтах вистояла, бо в неї колос був не дуже великий, вона легша. Її трішки намочило, градом побило, але вона вистояла. А насіннєві ділянки, де заводили елітний матеріал, нові сорти, де було краще живлення, догляд  – пшениця нахилилася та лягла на землю. Вона вже не підніметься. Але на останньому «колінці» сам колосок може піднятися вгору. Тому, якщо будуть сонячні дні, колос ще підніметься вгору, і, сподіваюсь, нам ще вдасться зібрати зерно. Звісно, врожаю хорошого не буде.

Читайте: На Житомирщині смерч знищив теплиці і 100 га лісу

Фермер каже, що елітну пшеницю сіяли із запасом, тому сподівається, що на насіння вирощеної елітної пшениці все ж вистачить. Він додає, що пшениця витримує затоплення 3-4 дні, і якщо за цей час зійде вода, то можна буде зібрати який не є урожай.

Усього у ПСП «Дніпровські зорі» 1050 га землі під посівами, затоплено 10-15 площ.  Доведеться рихлити 700-800 га площ – а це додаткові витрати для підприємства. Головний агроном каже, що під час цього внесуть додатково й азотні добрива. Попри те, що наробила негода, він сподівається, що волога дасть розвиток пізнім культурам.

– Спочатку ми були розстроєні, але зібралися, подивилися – траплялося  гірше. Тому налаштовані оптимістично, – каже Володимир Сіора.

Як повідомляв раніше Landlord, на початку травня зливи частково змили посіви соняшника і кукурудзи на заході України.

Клімат   

22 травня 2019 11:53

Як Україні збільшити агровиробництво: три ключові умови

Для того щоб українські аграрії могли наростити обсяги виробництва, вони мають приділити основну увагу зростанню якості вирощеного зерна, зниженню собівартості продукції та розвитку інфраструктури. Так вважає керівник аграрного напрямку «Епіцентру К» Василь Мороз.

Про це повідомляє Економічна правда.

Україна – одна з небагатьох країн світу, які ще мають можливість нарощувати агровиробництво та збільшувати експортний потенціал. Для інтенсивного розвитку сільськогосподарського сектора країни аграрії мають контролювати кілька ключових чинників.

Перший: валовий збір та якість вирощеного зерна

Щоб забезпечити належне виконання цієї умови, слід чітко дотримуватися агротехнологій та строків проведення сільгоспробіт.

Читайте: Фермери Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів

«Від того, яким чином аграрії розподілятимуть площі між різними культурами напередодні сівби та скільки «центнерів на гектар» закладатимуть у плани показників врожайності, залежить дуже багато», – вважає Василь Мороз.

Другий: собівартість продукції

Щоб підвищувати ефективність виробництва і якість майбутнього врожаю, в компаніях використовують сучасні технології та вводять нові елементи з догляду за посівами озимих та ярих культур. При цьому слід аналізувати, як ці нововведення впливають на собівартість вирощуваної продукції.

За допомогою комплексного підходу їх слід оптимізувати, щоб у результаті зменшити собівартість продукції та збільшити прибуток із кожного оброблюваного гектара.

Один зі шляхів – використання більш рентабельних культур та сортів

За словами Василя Мороза, в посівах більшості українських компаній частка високоолеїнового соняшнику становить 5%, тоді як у Франції – 63-65%.

«Епіцентр К» у 2019 році вирішив змінити тактику: у цьому сезоні 62% від загальної площі під соняшником компанія відводить під високоолеїнові мононасичені гібриди.

Керівник пояснює, що таке рішення зумовлено зростанням ринкового попиту на високоолеїнове насіння серед підприємств кондитерської та фармацевтичної промисловості, «які готові сплачувати виробникам додаткову премію».

Третій: розвиток інфраструктури

Будівництво потужностей для промислового зберігання зерна та його якісної доробки стане внеском у запобігання ризикам на світовому ринку. Будівництво нових елеваторних комплексів поступово нівелюватиме високу залежність українських аграріїв від сезонного обвалу світових цін.

Landlord раніше повідомляв про те, що значне зміцнення гривні зумовлено низкою економічних чинників, одним із яких є рекордний експорт сільгосппродукції минулорічного врожаю.

Аналітика   

22 травня 2019 09:30

Джеймі Олівер збанкрутів через здорожчання імпорту продуктів у Великій Британії

Відомий англійський шеф-кухар і популяризатор здорового харчування Джеймі Олівер втратив всі свої ресторани у Великій Британії, за винятком трьох. Мережа його закладів передана в зовнішнє управління в рамках процедури банкрутства.

Про це повідомляє Економічна правда.

За інформацією, опублікованою у The Guardian, Джеймі Олівер через неплатоспроможність практично втратив свій ресторанний бізнес: 22 ресторани Jamie’s Italian, ресторани Barbecoa і Fifteen в Лондоні, а також закусочна в аеропорту Гетвік шукають нового власника. Очікується, що близько 1000 співробітників втратять роботу.

Читайте: Вперше у світі: Кернел керуватиме логістикою зерна за допомогою штучного інтелекту

Видання зазначає, що Brexit посилив кризу на ринку ресторанних послуг у Великій Британії. Зокрема, імпортовані з Італії харчові продукти, що використовувалися для приготування страв у Jamie’s Italian, значно подорожчали внаслідок  різкого зниження курсу фунта стерлінгів до євро.

Landlord раніше повідомляв про те, що кухарі стають агентами змін на шляху людства до здорового харчування.

Фінанси   

21 травня 2019 15:01

Кредити, лізинг та бонусні програми: де беруть гроші польські фермери

Landlord у партнерстві з АТ «Ощадбанк» запускає проект «Зарубіжний досвід успіху», в якому Іноземні фермери поділяться власним досвідом ведення ефективного бізнесу, розкажуть, які технології використовуються для підвищення врожайності, де фермери знаходять фінансування, як збувають продукцію тощо.

У рамках дебютної публікації з медіапроекту «Зарубіжний досвід успіху» Landlord запропонував поділитися своєю історією успіху Адама Ковальські, молодого польського фермера, який за 8 років побудував прибутковий бізнес і зміг збільшити господарство у 17 разів.

Навіть найуспішніший бізнес потребує підтримки. В Україні звикли, що підтримує або держава, або банківська сфера. У Польщі немає програм з компенсування затрат на вирощування, тому фермери фінансують усе самостійно.

Читайте: Як живе фермер у Польщі: 430 га землі, 30 працівників і приціл на ріпак 

За словами Адама Ковальські, вирощування 1 га озимої пшениці обходиться йому у 5 тис. злотих (≈35 тис. грн), а 1 га ріпака – 5,2 тис. злотих (≈36,5 тис. грн). У цю суму входить вартість зерна, посів, вирощування (ЗЗР, добрива), збір врожаю, вартість пального, оплата праці робітників, податки та амортизаційні відрахування.

«Тому допомога держави була би чудовою підтримкою для розвитку господарства», – говорить пан Ковальські.

Держкомпенсації на придбання техніки

В Україні держава компенсує до 40% вартості вітчизняної техніки. У Польщі подібні програми також є. Починаючи з минулого року в рамках проекту «Модернізація агрохолдингів» можна отримати одноразову субсидію в розмірі до 500 тис. злотих (≈3,5 млн грн) на купівлю техніки.

Адам Ковальські розповідає, що купував техніку у кредит під 4,2% річних, третину з яких погасило Агентство з розвитку та модернізації сільського господарства. За українською держпрограмою підтримки фермерства, фінансування у банку можна отримати під 1% річних.

Лізинг

У Польщі лізинг – це дороге задоволення. Хоча він має і свої переваги — виплати по лізингу можна вносити в затрати. За словами Адама Ковальські, він двічі скористався програмою від ЄС «Бонус для молодого фермера», отримавши 75 тис. злотих (≈534 тис. грн), та системою кредитування для фермерів на придбання техніки.

«Що добре у програмі «Бонус для молодого фермера», так це те, що на цю суму можна купити не тільки техніку, а й землю», – розповідає Адам.

Обмеження для підтримки

Призупинення продажу землі

Призупинення продажу землі та розвиток сімейних ферм призвели до блокування розвитку великих агрофірм. Такі рішення дають більше можливостей для розширення території дрібними фермерами, але землі для розширення немає. З іншого боку, хоча продаж землі припинився, але все ж таки Національний центр з підтримки сільського господарства (KOWR) за згодою міністра сільського господарства інколи організовує тендери на продаж великих площ землі.

Поправка до закону про водне право

Набуття чинності поправки до закону про водне право, яким запроваджено:

  • підпорядкування діяльності всіх господарств правилам OSN;
  • численні штрафи та заборони для фермерів (зокрема обмеження на використання азоту в рамках проекту захисту вод від забруднення нітратами із сільгоспугідь);
  • зобов’язання мати приміщення для зберігання твердого й рідкого гною тварин.

Таким чином, аграріям доведеться адаптувати ферми до нових вимог, що зумовить додаткові фінансові витрати.

Проте Адам Ковальські не зупиняється у розвитку свого бізнесу, плануючи розширювати площі ферми, купувати трактори, будувати зерновий склад та сарай для техніки.

Відзначимо, що в проекті «Зарубіжний досвід успіху», ви знайдете унікальні кейси агробізнесу й дізнаєтеся про закордонний досвід ведення ефективного підприємництва у сільському господарстві.

 

Як живе іноземний фермер   

21 травня 2019 08:09

Фермери Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів

Через надмірно вологу погоду і низьку температуру повітря наприкінці квітні – на початку травня в Україні частково постраждали плодові дерева. Зокрема садівники Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів.

Про це повідомляє Fruit-inform.

За словами співробітника ботанічного саду Ольги Куллаб, несприятливі погодні умови спричинили розмноження грибків, які пошкодили майбутній урожай абрикосів. Квіти на деревах засохли і не запилилися.

Читайте: 3/4 сільгоспкультур у світі залежать від запилення. 20 травня – Всесвітній день бджіл

«Вони дуже добре цвіли, але температура кілька днів була в районі 0 градусів, і сильний вітер. Вони повністю зникли», – розповіла Ольга Куллаб.

На додаток до несприятливих погодних умов, на цей момент активізувалися шкідники, серед яких – оленка волохата та бронзовка зелена.

Погода зашкодила саме абрикосам. Як відзначила Ольга Куллаб, вишні та інші культури є.

Landlord раніше повідомляв про те, що в західних областях через погодні умови фермери втратили до 40% урожаю суниці.

Садівництво   

Показати ще