Події / Зернові технології     05 березня 2018 16:17

У 2018 році «АГРОТЕХСОЮЗ» закцентує увагу на розвитку регіональних сервісних центрів


Директор ТОВ «АГРОТЕХСОЮЗ» Іван Дергалюк в ході Восьмої міжнародної виставки «Зернові технології 2018» поспілкувався з кореспондентом LANDLORD про попит та пропозицію на сільськогосподарську техніку, плани компанії і перспективи 2018 року.

Техніка яких брендів зараз представлена в вашому портфоліо?

Ми пронуємо вітичизняним агровиробникам продукцію від компаній «CLAAS», «LEMKEN», «HORSCH», «GERINGHOFF» і «VALLEY». У нас були спроби розширити портфоліо брендів, але це ні до чого не призвело. Ми фактично не збільшили оборот, проте додали роботи співробітникам відділів зі збуту техніки, запасних частин, сервісу та ще й маркетинг отримав зайве навантаження. Ефект був незначний, тому ми вирішили сфокусувати наші зусилля на пропозиції техніки від відомих виробників, яка відповідає найвищим вимогам аграріїв щодо її продуктивності, якості виконання технологічних операцій, надійності в експлуатації, високого рівня післяпродажного обслуговування.

Наша компанія має більш ніж 20-ти річну історію, і в момент свого заснування ми були першим офіційний партнером в Україні німецького концерну CLAAS та здійснювали введення в експлуатацію та подальше обслуговування перших партій зернозбиральних комбайнів CLAAS MEGA 208, MEGA 218, Дніпро (MEGA 350). Поступово виникла необхідність задовільняти попит українських аграріїв у якісній ґрунтообробній та посівній агротехніці, адже ми хотіли запропонувати клієнту широку лінійку техніки та обладнання, що ми й зробили завдяки компанії «LEMKEN». Згодом ми вирішили співпрацювати з компаніями «GERINGHOFF», «HORSCH» та «VALLEY».

Кожен виробник намагається зробити свою лінійку якомога ширшою. Ми намагаємося розташувати бренди в нашому каталозі таким чином, щоб однаковий агрегат не повторювався два рази. Адже ситуація може стати абсурдною: в момент продажу наш спеціаліст зі збуту техніки повинен умовно «любити в одного виробника одну продукцію, а в іншого – іншу». Нам вдається знайти порозуміння з нашими постачальниками.

У виробників є певні вимоги щодо модельного ряду конкурентів у вашому каталозі?

Вимоги є. І вони по-різному виглядають. Фактично всі хочуть продати якомога більше своїх машин та агрегатів. Загалом продукція виробників в нашому продуктовому портфелі не перетинається з точки зору їх конкуренції між собою.

Ваші клієнти задоволені широким вибором техніки?

Думаю, що задоволені, принаймні, нарікань від клієнтів не чув. Як я вже говорив раніше, перелік техніки від нашої компанії, а також, що дуже важливо, комплектація кожної машини, ретельно підібрані фахівцями зі збуту та відповідають як вимогам з експлуатації в місцевих агрокліматичних умовах сільгоспвиробників, так і принципам нашої товарно-асортиментної політики. Є певні регіональні обмеження у деяких виробників. У «CLAAS» і «HORSCH», наприклад, вони є, а в «LEMKEN» їх немає. Ми відповідаємо за певні регіони, у яких займаємося просуванням тих чи інших брендів. Ці регіони частково збігаються, а частково не збігаються, і, відповідно, дещо змінюється пропозиція техніки.

У яких регіонах Ви офіційні дилери?

З продукцією «CLAAS» ми офіційні дилери в Чернігівській, Сумській і Харківській областях. Продукцію «HORSCH» ми представляємо в Чернігівській, Сумській і Полтавській областях. У Київській області знаходиться центральний офіс компанії, також наші представництва є безпосередньо в Одеській та Черкаській областях.

Не у всіх областях компанія має власні сервісні центри з відповідним обладнанням для проведення тривалих та складних ремонтів. Вони є в Київській, Чернігівській, Сумській областях. У 2018 році будемо розвивати Харківський сервісний центр. У решті областей ми орендуємо приміщення, де знаходяться виставкові майданчики, склади запасних частин, працюють спеціалісти зі збуту, інженери мобільного сервісу.

Основна частина ремонтів проводиться на місці виникнення несправності. Це ж не автобізнес, де автомобіль ремонтують виключно в автосалоні. Більшість техніки ремонтують в полі або в майстерні сільгоспвиробника. Для цього в нас функціонує служба мобільного сервісу, яка налічує більше 30-ти спеціально обладнаних авто. В разі необхідності доставляємо техніку до найближчого нашого сервісного центру і вже там проводимо складні ремонти.

Наскільки насичена Україна стаціонарними та сервісними центрами?

Якщо добре розвинений аграрний регіон, то там, звичайно, і більша присутність продавців техніки.

На даний момент загострюється питання інфраструктури. Багато компаній, які роблять непоганий збут, не можуть продемонструвати широку мережу власних і дійсно придатних для проведення складних ремонтів техніки сервісних центрів. Останнім часом ситуація змінюється. У ЗМІ з’являються анонси щодо відкриття нових сервісних центрів. У більшості випадків питання про створення сучасних центрів з обслуговування техніки це питання відповідальності та довгострокових планів кожного конкретного дилера перед своїми клієнтами. Звісно, розширенню мережі в певній мірі сприяють і виробники техніки, які діляться своїм європейським досвідом та встановлюють певні стандарти.

Як відрізняється комплектація, яку пропонує виробник від тієї комплектації, яку потребує користувач? Яку техніку потребує сільгоспвиробник?

В ідеалі всі хочуть усе максимально автоматизувати, звести процеси в одну систему. Багато хто мріє сидіти в офісі за ноутбуком, і щоб трактор автоматично десь їздив. З технічної точки зору це реально втілити в життя, проте виникає запитання: «Чи є в товаровиробника можливості це все забезпечити достатньо кваліфікованим кадрами?».

Наші постачальники техніки завжди готові запропонувати клієнтові нові ультрасучасні та все більш роботизовані машини. Зараз виробничі процеси настільки гнучкі, що специфікацію конкретного виробу можна змінювати на заводі та адаптувати як під індивідуальні технологічні потреби аграріїв, так і під конкретні культури, типи ґрунтів, форми рельєфу, кількість опадів, тощо. В підсумку агровиробники отримують оптимальне високоефективне технічне рішення відповідно до їх потреб.

Всі сільгоспвиробники хочуть максимально ефективно використовувати свою техніку і задля цього користуються різними методами: застосовують неоригінальні запчастини, мастила місцевого розливу. Що рекомендує їм ваша компанія?

Оскільки ми є офіційним дилером, то наш перший обов’язок – це рекомендувати оригінальні запчастини та оригінальні мастила. Зрозуміло, що поки машина на гарантії всі намагаються використовувати «оригінали», щоб отримати відповідний ремонт згідно наших гарантійних зобов’язань. А коли машина зійшла з гарантії і наш клієнт відмовляється обслуговуватися у офіційного дилера, то примушувати нікого ми не можемо. Але маємо вже багаторазово підтверджену конкретними випадками статистику, що «розчарування від низької якості триває довше, ніж радість від низької ціни». Стосовно імпортної сільгосптехніки – то набагато довше, і ще й коштує недешево.

Чи виникають проблеми при використанні неоригінальних запчастин та мастил?

Так, проблеми виникають не тільки у тих, хто купує «неоригінали», а зявляються і у нас деякі складнощі, бо люди думають, що ми продаємо техніку, яка швидко псується. В складних механізмах, наприклад, якщо взяти гідравлічні системи, коробки передач і т.п, то там дуже серйозні допуски по мастилам, які коштують дорого. Якщо підрахувати, яку кількість мастила потребує один комбайн в рік, то на мій погляд не варто на цьому економити. У «CLAAS» є система післягарантійної підтримки покупця, яка називається «Куланс» («Kulanz»). І якщо машина обслуговувалась у офіційного дилера, то виїзди всі фіксуються, а при несправності високої складності завод-виробник приймає рішення на користь клієнта і компенсує вартість запасних частин. Крім того, якщо оригінальні запчастини встановлює дилер, то на них також є гарантія. Відмова від оригіналу може дуже дорого коштувати. Кожен вирішує сам: він економить чи ефективно займається своєю діяльність і заробляє гроші.

Чи проводите ви освітню програму для користувачів своєї продукції?

Коли машина постачається в господарство, то проводиться навчання для правильної експлуатації машини або обладнання, їх обслуговуванню. Крім цього ми проводимо курси з підвищення кваліфікації для механізаторів. Маємо в штаті декількох сертифікованих технічних тренерів різної спеціалізації. Запит на це є, в кінці проводимо тестування, щоб розуміти рівень їх знань та вмінь. Несправності іноді трапляються не від того, що «техніка погана», а через те, що експлуатувалась невідповідно до регламентів.

Які Ваші прогнози на 2018 рік?

Скоріш за все цей рік буде дещо складнішим за попередній. За 2 перших місяці 2018 року в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року спостерігаємо незначний спад продажів. Хоча, звісно, висновки робити зарано, бо пройшло мало часу. Ближче до середини року, думаю, ситуація буде зрозуміліша. Плануємо мати не гірші результати ніж в 2017 році.

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

19 квітня 2019 16:31

Що імпортувала Україна в 2018 році: ТОП-5 агропродуктів (ІНФОГРАФІКА)

У 2018 році Україна імпортувала агропродукції на $5,5 млрд доларів, що на 17,4% більше, ніж торік. Найбільшим імпортером стала Польща, звідки було закуплено товарів на $556 млн.

Торік Україна достатньо активно вела зовнішню торгівлю. Так, у 2018-му було встановлено історичний рекорд з експорту агротоварів – $18,6 млрд. При цьому, найбільшим попит був на соняшникову олію, кукурудзу та пшеницю (57% від загального експорту). Головним ринком для вітчизняних аграріїв стали країни ЄС, які закупили продукції на $6,3 млрд.

Власне, найбільше ми й купували у ЄС – $2,7 млрд, зокрема, у Польщі, яка надала нам агропродукції на півмільярда доларів США (точніше на $556 млн. – Ред.). З азійського регіону імпорт склав $1,066 млрд, Латинської Америки – $409 млн доларів (7,5%), Африки – $292 млн (5,3%).

Так, згідно даним Державної служби статистики України, найбільше закупівлі припали на морожену рибу – $550 млн, насіння соняшнику – $258,3 млн, цитрусові – $216,3 млн, банани – $144,3 млн та шоколад – $132,6 млн.

Читайте: Новоствореному фермерському господарству: як отримати від держави 60 тис. грн субсидії

Landlord склав ТОП-5 найбільш затребуваних імпортних агропродуктів 2018 року. Відзначимо, що в даному рейтингу відсутні вироби із тютюну та алкоголю, яких Україна в загальному закупила на $906 млн.

Риба, ракоподібні і молюски $550 млн

  1.  Риба морожена – $351,6 млн. (Ісландія – $82,2 млн.)
  • Скумбрія – $80 млн (Ісландія – $46,5 млн)
  • Мерлуза й морський минь – $77,3 млн. (США – $30 млн)
  • Оселедець – $65 млн (Норвегія – $28 млн)
  1. Риба свіжа або охолоджена – $107,3 млн (Норвегія – $93,5)
  • Форель – $20 млн. (Норвегія – $17,4 млн.)
  • Лосось атлантичний – $7,7 млн.(Норвегія – $7,6 млн.)
  • Спарові, або морські карасі – $4 млн. (Туреччина – $3,2 млн)
  1. Філе рибне та інше м’ясо риб (включаючи фарш), свіже, охолоджене або морожене- $44 млн (Ісландія – $10 млн)
  • Оселедців – $11 млн (Ісландія – $8,7 млн)
  • Мерлуза й морський минь – $4,2 млн (Аргентина – $3,5 млн)
  • Сом – $3,2 млн (В’єтнам – $3,2 млн)

 Плоди та горіхи ($526 млн)

  1. Цитрусові, свіжі або сушені$216,3 млн (Туреччина – $121,1 млн)
  • Мандарини$105 млн (Туреччина – $62,7 млн)
  • Апельсин – $53,9 млн (Туреччина – $22,8 млн)
  • Лимони і лайми – $38,2 млн (Туреччина – $25,8 млн)
  1. Банани – $144,3 млн (Еквадор – $69 млн, Коста-Рика – $48 млн)
  2. Виноград – $31 млн (Туреччина – $14,3 млн)

Різні харчові продукти – $407 млн.

  1.  Шоколад – $132,614 млн (Польща – $48,7 млн)
  2. Інші овочі, приготовлені або консервовані без додання оцту чи оцтової кислоти – $60 млн (Іспанія – $14 млн)
  3. Хлібобулочні, борошняні кондитерські вироби – $57 млн (Польща – $20,3 млн)

 Насіння олійних культур ($341 млн)

  1. Насiння соняшнику – $258,3 млн. (Туреччина – $87,6 млн)
  2. Насіння свиріпи або ріпаку$32,4 млн. (Німеччина – $18,6 млн)
  3. Інші олійні культури (кунжут, гірчиця, мак, диня та ін) – $15 млн (Індія – $3,4 млн)

Какао-продукція – $307 млн

  1. Какао-масло – $56,8 млн (Нідерланди – $28,5 млн)
  2. Какао-паста – $46,1 млн (Кот-Д’івуар – $35,5 млн)
  3. Какао-боби – $41 млн (Гана – $38,7 млн)

Раніше Landlord повідомляв, про ТОП-15 позицій українського експорту аграрної продукції.

 

Рейтинги   

19 квітня 2019 10:14

Варю каву підлеглим та активно підтримую спорт в регіоні – Євген Дудка про важливість корпоративної складової

Корпоративна етика та повага до кожного працівника – головні складові в розвикту компанії. Саме таких принципів дотримується засновник групи компаній «Вілія» Євген Дудка. Власник одного з найбільших агрохолдингів Волині не цурається готувати своїм топ-менеджерам каву та щедро винагороджувати працівників за сумлінну працю.

Такі постулати Євген Дудка озвучив у рамках проекту «Унікальний ругіон». Зокрема, власник групи компаній «Вілія» та керуючий компанії «Волинь-Зерно-Продукт» відзначив, що серце колективу не може битися без здорового корпоративного духу, побудованого на взаємоповазі та відчуття довіри.

«Існує таке поняття, як корпоративний дух, і його потрібно підтримувати. Так, нещодавно особисто супроводжував порибалити до Норвегії працівників, які в нашій компанії вже понад 10 років, серед них були і водії, і вантажники. Добре мати і спільні традиції. Наприклад, на Новий рік ми купуємо ялинку у горщику, а потім садимо біля офісу. Щире запитання «Як справи у твоєї дитини?» додає працівнику впевненості в тому, що компанія його цінує і поважає як людину та особистість, а не розглядає тільки як гвинтик у великому виробничому механізмі. Або, наприклад, я завжди приїжджаю до офісу на 15 хвилин раніше та роблю топ-менеджерам каву. Такі прості речі дуже підтримують дух. Працівники мають відчувати себе захищеними. У житті бувають різні кризові ситуації, і людина має знати, що є компанія, на яку він може покластися. Наші співробітники впевнені, що у разі проблеми вони отримають захист та підтримку» – підкреслив управлінець.

Читайте: Побудова агробізнесу за принципами НАТО від Євгена Дудки

Крім того, Євген Дудка додав, що на його підприємстві майже удвічі вищі зарплати, ніж середні по регіону. Також його господарство є лідером з виплати орендної плати за земельні паї та приймає активну участь у соціальних проектах:

Кількість працівників по групі підприємств налічує 1300 осіб із середнім рівнем заробітної плати 14 700 гривень, у той час як на Волині, якщо не помиляюся, середній рівень — 8700 гривень на місяць. Тобто передусім ми соціально відповідальні стосовно наших співробітників.

Більше того, ми серед лідерів на ринку з виплати орендної плати за земельні паї; маємо низку соціальних проектів — виплати стипендій відмінникам у школах, підтримка сільського спорту, долучаємося до культурного виховання молоді.

Відзначимо, раніше Євген Дудка розповів, чому однією з головних цілей його компанії «Вілія» є об’єднання фермерів у кооперативи, і які дивіденди вони від цього отримають.

Думки   

19 квітня 2019 08:58

За обслуговування 30 локомотивів General Electric Укрзалізниця заплатить 900 млн грн

Укрзалізниця через систему ProZorro оголосила тендер на надання послуг із сервісного обслуговування 30 локомотивів General Electric та пов’язаних із цим послуг. Передбачувана вартість робіт – 895,25 млн грн.

Про це повідомляє БізнесЦензор.

Аукціон проведуть 25 червня. Переможець тендеру до кінця 2027 р. має здійснювати сервісне обслуговування 30 магістральних вантажних тепловозів серії ТЕ33АС і надавати пов’язані з цим послуги.

Читайте: Nestle повністю викупила виробника соусів Торчин

Тендерні пропозиції можна подавати до 20 травня. Претендувати на участь у тендері може компанія, яка здатна підтвердити, що вона є виробником обладнання, основних запасних частин і матеріалів для виконання робіт із сервісного обслуговування магістральних вантажних тепловозів серії ТЕ33АС і пов’язаних із цим послуг, або має право на їх поставку, надане виробником локомотивів.

Для участі в тендері потрібно подати документ, виданий виробником General Electric, який підтверджує можливість надавати авторизовані послуги з сервісного обслуговування тепловозів ТЕ33АС і користування технічною, нормативною, методичною документацією на локомотив.

Як повідомляв Landlord, на Крюківському вагонобудівному заводі завершили доукомплектацію перших 30 локомотивів General Electric, які перевозитимуть вантажі в Україні.

Логістика   

18 квітня 2019 17:30

У торговельній війні США та Китаю вже виграла українська кукурудза

Фуражна кукурудза з України успішно замінила американську на ринку Китаю. Підвищилися шанси й для українських експортерів ячменю. Про такі тенденції агроринку на тлі протистояння двох потужних економік світу розповів Рено Квач, директор, Dongling Grain&Oil (Китай).

Доповідаючи на конференції «Зерно Причерномор’я», Рено Квач детально проаналізував вплив торговельної війни між США та Китаєм на економіку обох країн. На його думку, обидві країни втрачають від цього протистояння, і тому слід шукати шлях перемовин і скасовувати імпортні мита.

Втім, Рено Квач зазначає, що імпорт американської агросировини для Китаю має не вельми суттєве значення, його можна замінити імпортом з інших країн, що на даний час і відбувається. Шанси відкриваються для України, зокрема.

– Українська кукурудза успішно замінила американську. По пшениці ми імпортуємо всього 11%. На тлі величезного внутрішнього ринку це несуттєво, — заявив Рено Квач.

Проте Китай відчуває залежність від американської сої, сорго і ячменю, хоча у  2018 році й скоротив ці види американського імпорту майже наполовину. Сою вже доправляють до Китаю з Бразилії.

Імпорт фуражного ячменю Китай готовий наростити з України, зазначив Рено Квач.

Читайте: Торговельна війна США vs Китай: коли закінчиться і чому Трамп уже програв – Рено Квач

Не суттєво залежить Китай від США і в імпорті м’яса. Водночас, китайський експерт зазначає, що втрата США такого ринку експорту аграрної продукції, як Китай, негативно позначиться на економіці штатів.

Рено Квач, однак, сподівається на відновлення торговельних стосунків обох країн, якщо не завадять політичні причини.

– Обом сторонам варто дійти угоди, консенсусу у відносинах, – каже він.

Він визнає, що Китай через імпортні мита США на промислові товари вже відчуває суттєвий негативний вплив на економіку, і він може погіршитися з зв’язку з втратою ринку. Так, США ввели мита у квітні 2018 року. До листопада 2018 року валюта Китаю впала на 10% до долара США. Рено Квач зазначає, що Китай був змушений «дзеркально» відповідати на введення мит з боку штатів.

Як повідомляв раніше LandLord, у березні намітилася розрядка у торговельній війні США та Китаю. Так, Китай купив 1,5 млн т американської сої. Країни ведуть перемовини щодо скасування мит.

Політика   

18 квітня 2019 11:24

Урожай зернових в Україні складе 65 млн т. Експорт – 46 млн т

Такі прогнози озвучив Сергій Феофілов, генеральний директор «УкрАгроКонсалт». За його словами, найближчим часом слід очікувати підвищення інвестиційної привабливості агросектору України.

Про тенденції розвитку аграрного сектору України та світу Сергій Феофілов розповів, виступаючи на 16-й міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я». Він підкреслив, що міжнародні експерти та фінансові інституції теж оптимістичні в своїх прогнозах щодо розвитку України та зростання її валового продукту. Прогноз «УкрАгроКонсалт» на урожай: 65 млн т, на експорт – 45-46 млн т.

– Ці амбіційні плани з виробництва основані на високій конкурентоспроможності зерна та олійних культур з України. Вірогідне значне підвищення інвестиційної привабливості аграрного сектору України. Швидше за все, це відбудеться наприкінці 2019 року або на початку 2020 року, – прогнозує гендиректор «УкрАгроКонсалт».

Читайте: Кількість весняних опадів найменша за останні 15 років. Як позначиться це на врожайності зернових

Разом із тим, він говорить про ризики та виклики для виробників агропродукції у світі. Один із ризиків – політична нестабільність. Проте експерт вважає, що для України цей ризик є короткостроковими, більшу роль відіграють економічні ризики. Передусім, пов’язані з розвитком глобальної економіки.

– Уповільнення росту глобальної економіки – головний виклик для аграрного сектору, – підкреслює Сергій Феофілов.

Він розповів про сценарії адаптації для виробників та експортерів. Політичне регулювання ринку, на думку експерта, є дуже суперечливим.

Тому на перший план виходять економічні важелі. Сергій Феофілов зупинився на застосуванні нових інструментів сільгоспвиробниками, а саме – спеціалізації на окремих культурах, які зумовлюють розвиток агросектору країни. Наприклад, в Україні найбільшими темпами зростають врожаї та експорт кукурудзи, у Бразилії – сої, у Росії – пшениці.

Як раніше повідомляв LandLord, у 2018 році в Україні зафіксовано рекордний урожай зернових – 70,1 млн тонн.

Рослинництво   

Показати ще