Події / Високоолеїновий клуб / Рослинництво     04 грудня 2018 17:33

Високоолеїнова олія – це інвестиція в більш здоровий продукт – Руслан Денежко


У Києві 5 жовтня в готелі Intercontinental Kiev пройшов Високоолеїновий клуб у партнерстві Landlord з компанією Syngenta.

Одним з гостей Високоолеїнового клубу був директор із глобальних закупівель «PepsiСoУкраїна» Руслан Денежко. Пан Денежко розповів Landlord докладніше про те, що компанія PepsiCo готова збільшити використання високоолеїнової олії у виробництві снеків і розглядає Україну як важливого партнера у досягненні цієї мети.

Компанія PepsiCo — один з найбіль­ших виробників продуктів харчування і напоїв у світі з річним обсягом продажів близько $63 млрд. Повний асортимент гіганта наводити, мабуть, немає сенсу — достатньо лише сказати, що 22 бренди PepsiCo мають щорічні роздрібні продажі, які перевищують мільярд доларів США.

Один із ключових напрямів бізнесу компанії — Frito-Lay (закуски і сне­ки), що автоматично робить PepsiCo одним з найбільших світових промис­лових споживачів рослинної олії. Цей напрям PepsiCo розвиває і в Україні з ТМ «ХрусTeam».

Компанія відома своєю програмою ста­лого зростання, одним із принципів якої є зменшення кількості насичених жирів у продуктах харчування і скорочення ви­користання жирів взагалі у виробництві.

Майже ідеальним варіантом вирішення цього надскладного завдання є вико­ристання високоолеїнових рослинних олій, у тому числі й соняшникової. PepsiCo позиціонує Україну як одного з ключових постачальників високоолеїнової олії та має намір вибудову­вати разом з українськими аграріями і переробниками модель довгостро­кового співробітництва.

Чи використовує PepsiCo високоолеїнову соняшникову олію у своїх виробничих процесах?

На глобальному рівні компанія PepsiСo стала одним з провідних трансформа­торів високоолеїнових олій у кінце­вий продукт для наших споживачів. І, без сумніву, є одним з найбільших покупців якісних олій для свого снеко­вого бізнесу.

Високоолеїнова соняшникова олія важлива, але не єдина, яку використо­вує PepsiСo, — усе залежить від ринку, пропозиції на ньому різних олій та тра­дицій споживання в тій чи іншій країні.

Так, у Північній Америці до нашого портфеля входять кукурудзяна олія та високоолеїнова олія з каноли. На азійських ринках наша компанія надає перевагу використанню міксів різних олій — як суто високоолеїно­вих, так і без них. Багато залежить від смакових вподобань споживачів.

Чи можна сказати, що компанія PepsiCo вже здійснила перехід на використання високоолеїнових олій і досягла максимальних можливих для себе позначок?

Зараз ми ще перебуваємо у процесі переходу на більш корисні олії. Є за­гальний курс компанії («Відповідаль­но до мети»), який ми декларували нашим споживачам, про глобальне жирів у складі продукції. Наприклад, на нашому сайті розмі­щене офіційне зобов’язання PepsiСo досягти частки в 75% корисних олій у снеках (<1,1 г насиченого жиру на 100 ккал). Це наша загальна мета, але час та швидкість впровадження на всіх ринках різняться. Найбільш розвиненим у цьому плані є, як я вже казав, ринок ЄС та Північної Аме­рики — тут ми маємо найкращий портфель з огляду на використання високоолеїнових олій.

 

Така олія дає для виробника продуктів харчування якийсь економічний ефект?

Високоолеїнова олія — це інвестиція в більш здоровий продукт порівняно з багатьма іншими рослинними оліями. Причому це досягається без будь-якої втрати якості продукції.

Але, на моє переконання, проводити порівняння економічного ефекту від використання різних олій некоректно. Є зобов’язання PepsiСo, ми йдемо у більш здоровий портфель продукції та будемо дотримуватися цього курсу

Окрім чіпсів в якій ще продукції в Україні PepsiCo використовує високоолеїнову соняшникову олію?

В Україні з 2013 року виробляються сухарики «ХрусTeam». Лінія розташо­вана у Миколаєві, у виробництві ми використовуємо інший вид корисних олій — рапсову. Тут технологія дещо відмінна від виробництва чіпсів, які проходять смаження. Для «ХрусTeam» застосовується розпилення олії, яка допомагає закріпити ароматичні та смакові добавки на продукті.

Читайте: Що потрібно Україні для лідерства на світовому ринку високоолеїнової олії

Фахівці стверджують, що, незважаючи на розвиненість високоолеїнового сегмента в ЄС, у цілому європейському ринку бракує власної високоолеїнової олії. Чи не розглядає PepsiСo Україну як постачальнка на свої європейські снекові заводи?

З наявного обсягу споживання високоолеїнової соняшникової олії в Європі, за моєю інформацією, щонайменше 25–30% має українське походження. PepsiСo отримує продукт за непрямими контрактами. Тобто у вигляді нерафінованої високоолеї­нова українська олія потрапляє на єв­ропейські переробні підприємства, в яких ми її й купуємо. Ми відстежуємо динаміку вирощування високоолеїно­вого соняшника у різних країнах світ у, маємо чітке уявлення про те, звідки заводи по рафінації отримують сиро­вину для переробки. Тому не можна говорити, маємо ми чи не маємо планів щодо інтеграції українських постачальників високоолеїнової олії у свої виробничі ланцюги — вони вже там присутні.

Саме тому протягом останнього року команда PepsiСo почала роботу з під­готовки укладання прямих контрактів з місцевими постачальниками, і ми сподіваємося на довгострокове взаємовигідне співробітництво. Ми пропонуємо переглянути алгоритми взаємовідносин і запровадити модель контрактів з фіксованими преміями, яка дасть можливість для розвитку сегмента.

Як це може працювати, яку саме модель ви пропонуєте?

На даний момент ми перебуваємо у процесі розробки цієї моделі та обго­ворення деталей з усіма учасниками.

Почнемо з попиту як кінцевої ланки — промислового споживача, великого по­купця олії. PepsiСo, наприклад, контр­актує певні обсяги високоолеїнової олії з компанією, яка проводить її кінцеву рафінацію. Такі тендери проводяться восени, і угоди укладаються щонай­менше на рік. Маючи такий контракт, переробник (рафінатор) отримує замовлення на олію майбутнього вро­жаю з фіксованою премією та починає працювати з наступною ланкою — пер­винним переробником високоолеїно­вого соняшника, так званими краше­рами. Далі крашери укладають угоди із сільгоспвиробниками на постачання соняшника майбутнього врожаю.

Особливістю ринку України є те, що первинний переробник, або крашер, і рафінатор — одна й та сама компанія, що спрощує укладання угод.

Залежно від цін та обсягів таких фор­вардних контрактів фермери заздале­гідь отримують інформацію про розмір власної премії та планують площі під високоолеїновий соняшник.

І, нарешті, залежно від запланованих площ фермери виходять із замовленнями насіння гібридів високоолеїнового соняшника до його поста­чальників.

Така модель накладає на учасників досить складні зобов’язання…

Так, всім доводиться докласти зусиль задля досягнення загального успіху. Наприклад, споживачі та постачальники насіння повинні погодитися з рівнем премії на соняшник і олію, забезпечити посадковий матеріал і знайти оптималь­ні схеми переробки. Фермери, крашери і рафінатори — дотримуватися рівня премій і виконувати зобов’язання з продажу соняшника і високоолеїнової олії відповідно до укладених угод. Але ми й пропонуємо шукати формулу, яка влаштує всіх учасників і буде вигідною всім ланкам.

Текст: Михайло Дикаленко

Фото: Олександр Ларичкін

 

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

3 години тому

Аграрний парадокс: субсидії зменшують конкурентоспроможність фермерів

Хоча фермери вважають важливим механізм держпідтримки агросектора, проведене економічне дослідження показало, що насправді аграрна політика (пільги або тиск на ціни) та бюджетні субсидії зменшують конкурентоспроможність господарств на 10,8 та 4% відповідно.

Про це повідомляє biz.liga.net.

Фахівці Київської школи економіки Соломія Брик та Олег Нів’євський дослідили основні чинники, які впливають на конкурентоспроможність українського аграрія – як позитивно, так і негативно. Побудована за результатами їхнього аналізу діаграма унаочнює ефект 8 факторів впливу на розвиток агропідприємств.

До чинників, які зменшують конкурентоспроможність сільгоспвиробників, належать:

  • заробітна плата працівників,
  • аграрна політика у вигляді пільг,
  • державна підтримка через субсидії/дотації.

Найбільш впливовими факторами підвищення конкурентоспроможності агропідприємств виявилися:

  • запровадження ринку землі;
  • підвищення продуктивності сільгосппідприємств;
  • розвиток інфраструктури.

Пільговий парадокс

Розглянемо детальніше, чому податкові пільги мають нульовий ефект на конкурентоспроможність фермерів.

Держпідтримка агросектора в Україні реалізується за допомогою трьох інструментів:

  • податкові пільги (спецрежим ПДВ до 2017 р. та єдиний податок 4-ї групи),
  • цінова підтримка або тиск держави (за допомогою мит, квот та заборон на експорт/імпорт с/г продукції або невідшкодуванням ПДВ експортерам),
  • прямі субсидії та дотації.

Самі аграрії вважають, що спецрежим ПДВ для сільгоспвиробників, який діяв до 2017 р., був визначальним  фактором їх можливості конкурувати на ринку. Проте економічні розрахунки продемонстрували нульовий ефект від податкових пільг.

З одного боку, пільги зменшують витратну базу для підприємства, поліпшують їх інвестиційний потенціал та позитивно впливають  на продуктивність і, як результат, на конкурентноспроможність. Однак з другого боку, така підтримка може розхолоджувати менеджерів (оскільки є додатковий дохід від ПДВ) і знижувати ефективність їх роботи. Крім того, за менш жорстких бюджетних обмежень (через спецрежим ПДВ) виробники роблять невиважені й неефективні інвестиційні кроки.

Досвід інших країн, зокрема Швейцарії, де дуже високий рівень держпідтримки с.-г. галузі, підтверджує цю тезу: кількість тракторів у Швейцарії в розрахунку на 10 тис. га ріллі в 10 разів перевищує аналогічний показник у США.

Економісти зробили висновок, що результат впливу податкових пільг залежить від того, який з ефектів переважить: зменшення витрат за рахунок пільг чи неефективність роботи. В Україні ці два ефекти виявилися рівнозначними, що в результаті дало сукупний нульовий ефект на розвиток конкурентоспроможності агропідприємств.

Landlord раніше повідомляв про те, що заборона на продаж землі коштувала Україні у 2018 р. $22,5 млрд ВВП.

Аналітика   

7 години тому

Ціна мораторію: заборона на продаж землі коштувала Україні у 2018 році $22,5 млрд

Розрахунки економістів свідчать про те, що якби в Україні 18 років тому не ввели мораторій на продаж землі, сьогодні продуктивність у рослинництві могла б бути вдвічі вищою, і у 2018 році агросектор міг би забезпечити на 22,5 млрд більшу додану вартість у структурі українського ВВП.

Про це повідомляє Економічна правда.

Фахівці Київської школи економіки Ольга Галиця та Олег Нів’євський провели розрахунки, результати яких наочно демонструють, що мораторій на продаж земель сільгосппризначення є негативним чинником, який призвів до зниження можливостей українського агросектора і до втрат загального ВВП країни.

Промовисті цифри

У 2018 р. частка валової доданої вартості (ВДВ) сільського господарства у структурі ВВП України дорівнювала близько 10%, тоді як у 1990 р. – 24%.

Читайте: Таємниці часникового бізнесу: як і за скільки часу можна досягти рентабельності

За даними Світового банку, в Україні з її родючими ґрунтами ВДВ агросектора в рази нижча порівняно з країнами, що мають менш продуктивні землі:

Так, у 2016 р. цей показник становив:

  • у Франції –  $22 239 на 1 га,
  • США – $1414 на 1 га,
  • Бразилії – $1266 на 1 га,
  • Аргентині – $773 на 1 га,
  • Канаді – $604 на 1 га,
  • Росії – $527 на 1 га
  • Україні – $416 на 1 га.

Підхід до оцінювання впливу мораторію

Автори прагнули оцінити вплив на ВДВ безпосередньо мораторію, але при цьому враховували інші чинники,  які могли б зумовлювати зміни продуктивності в агросекторі:

  • пільгове оподаткування,
  • інтеграція із СОТ та ЄС,
  • макроекономічна ситуація,
  • вплив аграрної політики,
  • фінансова криза 2008 року,
  • анексія Криму,
  • індивідуальні особливості агрогосподарств,
  • зміни клімату,
  • кон’юнктура міжнародного ринку агропродукції.

Автори назвали цей підхід «дослідженням подій», відзначивши, що він не дає найточніших даних, проте є наразі єдино можливим.

Отримані дані

Розрахунки та аналіз отриманих даних показали, що якби не було мораторію, щорічний темп зростання продуктивності в галузі рослинництва міг би бути на 6% вищим. Таким чином, якби 18 років тому в Україні не запровадили мораторій, то сьогодні продуктивність у рослинництві могла б бути вищою приблизно вдвічі.

Якби ринок землі був в Україні відкритий, то у 2018 р. агросектор міг би забезпечити близько $35,8 млрд ВДВ замість фактичних $13,3 млрд. Тож без мораторію ВВП України у 2018 р. міг би бути на на 17% (або на $22,5 млрд) більшим від фактичного рівня.

«Це і є ціна мораторію, яку сплачує вся Україна», – підводять підсумок економісти.

Landlord раніше повідомляв про те, що як вважає Джон Шморгун, міжнародні інвестори дуже чекають зняття мораторію на землю в Україні. 

Земля   

7 години тому

Економічні відносини між Україною та Аргентиною: міністр агроіндустрії провінції Буенос-Айресу назвав 3 сектори розвитку

Міністр агроіндустрії провінції Буенос-Айресу (Аргентина) Леонардо Хорхе Саркіс звернувся до аграрії України. За словами Хорхе Саркіса, незважаючи на те, що Україна й Аргентина хоч і є конкурентами на ринку зернових, проте нині країни мають об’єднатися заради спільної взаємовигоди та значного прогресу в  торговельно-економічних відносинах. І для цього, на думку чиновника, є всі можливості.

Відносини між Україною та Аргентиною звичайно можуть зростати і мають можливість для значного покращення. Варто зазначити, що Україна і Аргентина є виробниками схожих зернових культур.

Хотів би відмітити, що нещодавно я приймав участь у Міжнародному Конгресі виробників пшениці у Кордові (Аргентина) і можу сказати, що Буенос-Айрес є головним виробником цієї культури в країні, а саме 52-58% за кількістю і якістю.

У провінції Буенос-Айрес виробляється 40 мільйонів тонн зерна, включаючи сою, кукурудзу, пшеницю, ячмінь та соняшник.

З іншої сторони Україна за своїми кліматичними та сільгосподарськими характеристиками також є виробником зерна, а тому й нашим конкурентом, але світ потребує зерна, тому, мені здається, що робочі місця знайдуться для кожного.

Читайте: Перевірка харчових підприємств за новим законодавством: що змінилося ІНФОГРАФІКА

Що можна було б збільшити в економічних відносинах між Аргентиною та Україною? Я не сумніваюся, що це питання імпорту м’яса, яке могло б покращитись. Тема імпорту овочів також є предметом, яке потребує поліпшення. Щодо сільськогосподарської техніки, я впевнений, що допоки є конкуренція та буде поліпшуватись співвідношення, безумовно, матимемо більше можливостей для спільної торгівлі.

Через порт Баїя-Бланка експортується 25% зернових, а з Некочеа – ще 15%.

Відносини можуть значно поліпшуватись, особливо, враховуючи ініціативність аргентинських бізнесменів, а також значну підтримку від держави. У свою чергу, ми підтримуємо їх від провінційного уряду в реалізації економічних проектів та їх зближенні. Уряд провінції Буенос-Айрес має багато можливостей для імплементації слільних проектів з Україною, і я гадаю, що ми повинні збільшити і покращити нашу співпрацю.

Цікаві факти про провінцію Буенос-Айрес

Сьогодні провінція Буенос-Айрес представляє половину виробництва всієї країни:

  • Зерно 58%;
  • Борошно 72%;
  • Кукурудза 45%;
  • Соняшник 56%;
  • Соя 46%;
  • Поголів’я ВРХ 39%;
  • Овочівництво 39%;
  • Картопля 75%;
  • Риболовля 55%;
  • Молочні ферма 28,5%;
  • Свинарство 48%;
  • Бджільництво 55%;
  • Птахівництво 45%;
  • Вівчарство 45%.

Раніше Густаво Гробокопатель, один із найбільших виробників сільгосппродукції в Аргентині, розповів про свою бізнес-модель, яка приносить йому більше $1 млрд.

Текст: Леонардо Хорхе Саркіс, Міністр агроіндустрії провінції Буенос-Айресу (Аргентина)

Думки   

11 години тому

Перевірка харчових підприємств за новим законодавством: що змінилося ІНФОГРАФІКА

Процес планової перевірки харчових підприємств за новими правилами став більш відкритим і прозорим. Відтепер оператор ринку знає, до чого він має бути готовим у разі проведення контролю, а також має право знімати хід інспектування на камеру.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук проект ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні».

Спільно Українським центром європейської політики було розроблено інфографіку, що візуалізує зміни у процесі  перевірки представниками Держпродспоживслужби операторів ринку харчової продукції.

Читайте: Росія продовжила ембарго на продовольчі товари з України до 31 грудня 2020 року

Якщо раніше підприємства попереджали про перевірку за 10 днів і при цьому оператори ринку не знали, чого їм чекати від інспектора і до чого готуватися, оскільки той міг ставити підприємцям запитання на власний розсуд, то зараз ситуація різко змінилася у бік прозорості.

Хоча дату інспектування операторам ринку не повідомляють (попереджають за 3 дні лише в разі аудиту НАССР), проте підприємці тепер знають, скільки разів на рік їм чекати перевірку та які питання ставитиме інспектор (вони є у вільному доступі на сайті Держпродспоживслужби, і інспектор не може їх змінювати на власний розсуд). Також оператори ринку (як і інспектори) тепер мають право знімати процес перевірки на камеру.

Отже, коротко про те, як держава контролювала безпечність продуктів раніше, а як контролюватиме зараз:

Як повідомляв Landlord, Уряд затвердив періодичність планового контролю підприємств. Раніше він проводився раз на рік, тепер – раз на півроку. Окрім цього, підставою для візиту співробітників на підприємство може стати доручення Прем’єр-міністра та обґрунтована скарга споживача.

Політика   

24 червня 2019 14:42

Інвестори дуже чекають зняття мораторію на землю в Україні – Джон Шморгун

Для залучення потужних інвестицій в агросектор України потрібно зняти мораторій на землю і прийняти Інвестиційний кодекс. Таку думку одностайно висловлювали учасники круглого столу «Інвестиції в агробізнес. Що нового нам готує час змін».

Про це повідомляє ресурс InVenture.

На заході, організованому спільно компаніями AgroGeneration і AgroInsightex Co, піднімалися питання ефективного розвитку українського АПК, який неможливий без іноземних інвестицій. Водночас вразливість інвестиційного клімату є однією з головних причин того, що міжнародні інвестори вже 4 роки дисконтують Україну.

Читайте: Поля у США перетворилися на ставки. Великі території залишилися незасіяними

Відсутність кардинальних змін і реформ у Генпрокуратурі України призводить до непрозорості законодавства, що своєю чергою веде до скорочення інвестиційних потоків.

«Адже якщо немає прозорості в законодавстві, то про які інвестиції може йти мова?» – відзначив президент AgroGeneration Джон Шморгун.

За його словами, зараз інвестори чекають парламентських виборів і об’єднання парламентаріїв у більшість для посиленої роботи і змін в Україні.

При цьому друге питання, яке має бути невідкладно вирішене, – це земельне: зняття мораторію на продаж землі сільгосппризначення, тобто відкриття ринку землі.

«Необхідно зняти мораторій, і я сподіваюся, що це станеться. Інвестори цього дуже чекають», – наголосив президент Джон Шморгун.

Він також зазначив, що допомагати Україні впроваджувати реформи повинні західні фахівці, які сприятимуть зміні системи.

Про важливість формування нової інвестиційної політики та її подальшого законодавчого втілення говорили зокрема директор Департаменту ентнонаціональної безпеки Юрій Марченко та голова правління Міжнародної асоціації переробників сільгосппродукції Ольга Кулакова.

«Україні потрібна не просто розробка окремого закону, а саме створення та прийняття Інвестиційного кодексу, який дозволить максимально гармонізувати інвестиційне законодавство», – зазначила Ольга Кулакова.

Саме Інвестиційний кодекс допоможе Україні мінімізувати наявні сьогодні перешкоди для надходження інвестицій, такі як:

  • низька оцінка інвестиційної привабливості України;
  • відсутність чітких «правил гри» для інвесторів;
  • відсутність рівноправності інвесторів і держави;
  • корупція на всіх рівнях влади і відсутність дієвих механізмів захисту прав інвесторів.

Як повідомляв Landlord, Джон Шморгун вважає, що пережити кризу в Україні аграріям буде значно простіше, аніж іншій економіці. Джон Шморгун був пілотом ВМС США, а зараз керує одним з найбільших агрохолдингів країни із земельним банком 110 000 га.

Земля   

Показати ще