Події / Зернові технології     19 березня 2018 15:02

Phoenix Contact планує вивести на український ринок серію нових контролерів


Чи потрібні вітчизняним аграріям автоматизовані системи виробництва, які сегменти галузі готові впроваджувати інноваційні рішення, що пропонують ринку інжинірингові компанії. Про це журналісти LANDLORD під час Восьмої міжнародної виставки «Зернові технології 2018» поспілкувались з генеральним директором українського дочірнього підприємства компанії Phoenix Contact Андрієм Максимцем.

Чим займається ваша компанія? Як давно на ринку та який продукт пропонуєте?

Phoenix Contact – це німецька компанія, яка працює в галузі промислової автоматизації та електроніки. Вона заснована в 1923 році в Німеччині, зараз її штаб-квартира знаходиться в містечку Бломберг (Федеративна Республіка Німеччина). В Україні наше офіційне представництво працює з 2005 року і займається розвитком промислової автоматизації в різних галузях української економіки. Автоматизовані системи управління дозволяють з мінімальним втручанням людини виконувати різні операції. Наприклад, автоматизація зернового елеватора складається зі спеціалізованого комп’ютера, що має назву «програмований логічний контролер» або просто «контролер», та додаткових компонентів, які передають інформацію з контролера на виконавчий механізм.

В яких сегментах сільського господарства можна використовувати ваше обладнання?

Це елеваторне обладнання, птахівництво, харчова, переробна, молочна промисловість, пивоваріння. Будь-яка сфера сільського господарства, де є необхідність автоматизувати якісь процеси та зменшити використання ручної праці.

Представники яких сегментів частіше купують вашу продукцію?

Зараз я б виділив сегмент зернових, зокрема зернова логістика, а також оліноекстракційні заводи, харчову і переробну промисловість. Це сегменти, які вже набули швидких темпів розвитку, або ось-ось почнуть зростати. Власники такого бізнесу зацікавлені у виробництві якісної продукції, аби їх виробництво працювало без збоїв, вони зацікавлені у зменшенні собівартості кінцевої продукції.

Чи маєте власних фахівців на випадок, якщо ваше обладнання виходить з ладу?

Таке стається вкрай рідко, тому в складі нашої компанії сервісних інженерів немає. Таким чином ми даємо можливість нашим партнерам обслуговувати ринки, на яких вони працюють. Графік компанії по навчанню фахівців в автоматизованих системах управління заповнений семінарами, тренінгами для програмістів, проектантів, сервісних інженерів наших клієнтів, яких ми навчаємо працювати з обладнанням.

Які у Вас плани?

Ми плануємо виводити на український ринок серію нових контролерів, які значним чином розширять можливості власника сільськогосподарського підприємства в обслуговуванні, у підтриманні працездатності виробництва.

Таке обладнання, як промисловий контролер «заточене» під знання конкретної мови програмування. Здебільшого кожен виробник контролерів обирає для себе або розробляє свою власну мову програмування, після чого настає ситуація, коли інженер, який обслуговує цей контролер, мусить знати цю одну-єдину мову програмування. Тобто йде прямий зв’язок між знаннями і навиками конкретного інженера щодо конкретного обладнання конкретного виробника.

Цього року ми виводимо на ринок контролер, який не обмежує інженера знанням однієї мови. Якщо інженер розуміється в мові програмування «А», то він зможе працювати з цим контролером. Якщо інженер розуміється у мові програмування «В», то він також зможе працювати з цим самим контролером.

Ми зменшуємо залежність безперебійності виробництва від конкретного набору персоналу, який працює на обслуговуванні цього виробництва з точки зору автоматизованої системи управління. Наша увага в сільському господарстві сконцентрована на ринку зернових. Але ми не забуваємо про ті сегменти сільського господарства, які зростатимуть в майбутньому або набирають обертів зараз. Усе залежить від того, наскільки власники підприємств в цих сегментах прагнуть до довготривалого зростання.

Вашими замовниками є малі, середні чи великі агрохолдинги?

Абсолютно різні, від малих господарств до дуже великих агрохолдингів. Останнім часом це здебільшого великі та середні агрофірми.

А чому саме великі та середні агрохолдинги?

Ми пропонуємо якісну продукцію, яка в принципі не може бути дешевою. Але тут важливо розуміти як співвідносяться експлуатаційні затрати на якісне виробництво і експлуатаційні затрати на дешеву компонентну базу. Ми один раз зробили систему, налагодили роботу – і вона працює згідно з заданими параметрами. І ми не боїмося, що через 1-2 роки вам треба буде робити капітальний ремонт. Наша система окупиться раніше.

У випадку більш дешевої компонентної бази, більш дешевих систем, власнику інколи доводиться втручатися, цікавитися, чому система не працює, чому простоює виробництво. Виробник несе додаткові затрати, які він не передбачав на етапі планування роботи.

Як часто обновляються розробки Вашої компанії?

Кожного року ми виводимо на ринок до 1,5 тис. нових продуктів.

Які процеси покращують новинки компанії?

Інноваційність націлена або на економію місця, або на економію часу, або на подовження терміну служби цього обладнання, або на комбінацію цих трьох факторів, а також на енергоефективність.

Який термін придатності вашої продукції?

У середньому це 20-25 років. Усе залежить від того, про яке обладнання ми говоримо, оскільки в нашій комерційній пропозиції можна нарахувати до 60 тис. комерційних товарів. Скажімо, термін придатності ручного інструмента – від 2 до 5 років, реле може відслужити 5-7 років, контролери ми проектуємо так, щоб вони працювали мінімум 15 років.

Чи є у нас культура споживання автоматизованих систем управління?

Вона вже пустила хороші паростки, але не можна сказати, що вона розквітла. Чим дорожче та складніше обладнання, тим більш кваліфіковані спеціалісти потрібні для роботи з такими приладами. Оскільки кінцевим етапом виготовлення обладнання займаються наші партнери, то і спеціалістів готують вони.

Наведіть приклад, як автоматизація може економити кошти сільгоспвиробника?

Одного разу до нашого партнера звернувся фермер з проханням допомогти автоматизувати лінію сушіння хмелю. Технологія сушіння досить складна, хміль повинен бути стабільно певної вологості.

Раніше у фермера технологія була побудована на взаємодії двох фахівців: кочегара і технолога. Технолог регулярно вимірював вологість вручну, а кочегар час від часу, коли технолог йому скаже, підкидав дрова, а весь інший час відпочивав. При цьому стабільних показників вологості домогтися було дуже важко.

Фермер вирішив якось вирішити цю проблему і добитися стабільних показників вологості. Він звернувся до нашого партнера, і той досить швидко вирішив питання шляхом автоматизації контролю швидкості руху конвеєрів та контролю температури сушіння. В результаті технолог з кочегаром помінялися місцями. Вранці технолог виставляв всі параметри і йшов відпочивати. А у кочегара кількість роботи збільшилася – він мусив цілий день підтримувати завдану температуру.

До того ж, в результаті автоматизації продуктивність праці в господарстві фермера подвоїлася – місячний обсяг хмелю був висушений за два тижні. Тому на цей рік фермер вже запланував збільшення обсягу виробництва.

Розкажіть про обсяги продажів Вашої продукції на ринку за останні роки?

За останні два роки ми вийшли на дореволюційні обсяги продажів і протягом наступних років плануємо зростати не меншими темпами. Кількість наших клієнтів збільшилася на 50% порівняно з 2015 роком, обсяг продажу зріс на 80% і, за нашими прогнозами, в наступні роки він збільшиться ще на 35%.

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

19 квітня 2019 16:31

Що імпортувала Україна в 2018 році: ТОП-5 агропродуктів (ІНФОГРАФІКА)

У 2018 році Україна імпортувала агропродукції на $5,5 млрд доларів, що на 17,4% більше, ніж торік. Найбільшим імпортером стала Польща, звідки було закуплено товарів на $556 млн.

Торік Україна достатньо активно вела зовнішню торгівлю. Так, у 2018-му було встановлено історичний рекорд з експорту агротоварів – $18,6 млрд. При цьому, найбільшим попит був на соняшникову олію, кукурудзу та пшеницю (57% від загального експорту). Головним ринком для вітчизняних аграріїв стали країни ЄС, які закупили продукції на $6,3 млрд.

Власне, найбільше ми й купували у ЄС – $2,7 млрд, зокрема, у Польщі, яка надала нам агропродукції на півмільярда доларів США (точніше на $556 млн. – Ред.). З азійського регіону імпорт склав $1,066 млрд, Латинської Америки – $409 млн доларів (7,5%), Африки – $292 млн (5,3%).

Так, згідно даним Державної служби статистики України, найбільше закупівлі припали на морожену рибу – $550 млн, насіння соняшнику – $258,3 млн, цитрусові – $216,3 млн, банани – $144,3 млн та шоколад – $132,6 млн.

Читайте: Новоствореному фермерському господарству: як отримати від держави 60 тис. грн субсидії

Landlord склав ТОП-5 найбільш затребуваних імпортних агропродуктів 2018 року. Відзначимо, що в даному рейтингу відсутні вироби із тютюну та алкоголю, яких Україна в загальному закупила на $906 млн.

Риба, ракоподібні і молюски $550 млн

  1.  Риба морожена – $351,6 млн. (Ісландія – $82,2 млн.)
  • Скумбрія – $80 млн (Ісландія – $46,5 млн)
  • Мерлуза й морський минь – $77,3 млн. (США – $30 млн)
  • Оселедець – $65 млн (Норвегія – $28 млн)
  1. Риба свіжа або охолоджена – $107,3 млн (Норвегія – $93,5)
  • Форель – $20 млн. (Норвегія – $17,4 млн.)
  • Лосось атлантичний – $7,7 млн.(Норвегія – $7,6 млн.)
  • Спарові, або морські карасі – $4 млн. (Туреччина – $3,2 млн)
  1. Філе рибне та інше м’ясо риб (включаючи фарш), свіже, охолоджене або морожене- $44 млн (Ісландія – $10 млн)
  • Оселедців – $11 млн (Ісландія – $8,7 млн)
  • Мерлуза й морський минь – $4,2 млн (Аргентина – $3,5 млн)
  • Сом – $3,2 млн (В’єтнам – $3,2 млн)

 Плоди та горіхи ($526 млн)

  1. Цитрусові, свіжі або сушені$216,3 млн (Туреччина – $121,1 млн)
  • Мандарини$105 млн (Туреччина – $62,7 млн)
  • Апельсин – $53,9 млн (Туреччина – $22,8 млн)
  • Лимони і лайми – $38,2 млн (Туреччина – $25,8 млн)
  1. Банани – $144,3 млн (Еквадор – $69 млн, Коста-Рика – $48 млн)
  2. Виноград – $31 млн (Туреччина – $14,3 млн)

Різні харчові продукти – $407 млн.

  1.  Шоколад – $132,614 млн (Польща – $48,7 млн)
  2. Інші овочі, приготовлені або консервовані без додання оцту чи оцтової кислоти – $60 млн (Іспанія – $14 млн)
  3. Хлібобулочні, борошняні кондитерські вироби – $57 млн (Польща – $20,3 млн)

 Насіння олійних культур ($341 млн)

  1. Насiння соняшнику – $258,3 млн. (Туреччина – $87,6 млн)
  2. Насіння свиріпи або ріпаку$32,4 млн. (Німеччина – $18,6 млн)
  3. Інші олійні культури (кунжут, гірчиця, мак, диня та ін) – $15 млн (Індія – $3,4 млн)

Какао-продукція – $307 млн

  1. Какао-масло – $56,8 млн (Нідерланди – $28,5 млн)
  2. Какао-паста – $46,1 млн (Кот-Д’івуар – $35,5 млн)
  3. Какао-боби – $41 млн (Гана – $38,7 млн)

Раніше Landlord повідомляв, про ТОП-15 позицій українського експорту аграрної продукції.

 

Рейтинги   

19 квітня 2019 10:14

Варю каву підлеглим та активно підтримую спорт в регіоні – Євген Дудка про важливість корпоративної складової

Корпоративна етика та повага до кожного працівника – головні складові в розвикту компанії. Саме таких принципів дотримується засновник групи компаній «Вілія» Євген Дудка. Власник одного з найбільших агрохолдингів Волині не цурається готувати своїм топ-менеджерам каву та щедро винагороджувати працівників за сумлінну працю.

Такі постулати Євген Дудка озвучив у рамках проекту «Унікальний ругіон». Зокрема, власник групи компаній «Вілія» та керуючий компанії «Волинь-Зерно-Продукт» відзначив, що серце колективу не може битися без здорового корпоративного духу, побудованого на взаємоповазі та відчуття довіри.

«Існує таке поняття, як корпоративний дух, і його потрібно підтримувати. Так, нещодавно особисто супроводжував порибалити до Норвегії працівників, які в нашій компанії вже понад 10 років, серед них були і водії, і вантажники. Добре мати і спільні традиції. Наприклад, на Новий рік ми купуємо ялинку у горщику, а потім садимо біля офісу. Щире запитання «Як справи у твоєї дитини?» додає працівнику впевненості в тому, що компанія його цінує і поважає як людину та особистість, а не розглядає тільки як гвинтик у великому виробничому механізмі. Або, наприклад, я завжди приїжджаю до офісу на 15 хвилин раніше та роблю топ-менеджерам каву. Такі прості речі дуже підтримують дух. Працівники мають відчувати себе захищеними. У житті бувають різні кризові ситуації, і людина має знати, що є компанія, на яку він може покластися. Наші співробітники впевнені, що у разі проблеми вони отримають захист та підтримку» – підкреслив управлінець.

Читайте: Побудова агробізнесу за принципами НАТО від Євгена Дудки

Крім того, Євген Дудка додав, що на його підприємстві майже удвічі вищі зарплати, ніж середні по регіону. Також його господарство є лідером з виплати орендної плати за земельні паї та приймає активну участь у соціальних проектах:

Кількість працівників по групі підприємств налічує 1300 осіб із середнім рівнем заробітної плати 14 700 гривень, у той час як на Волині, якщо не помиляюся, середній рівень — 8700 гривень на місяць. Тобто передусім ми соціально відповідальні стосовно наших співробітників.

Більше того, ми серед лідерів на ринку з виплати орендної плати за земельні паї; маємо низку соціальних проектів — виплати стипендій відмінникам у школах, підтримка сільського спорту, долучаємося до культурного виховання молоді.

Відзначимо, раніше Євген Дудка розповів, чому однією з головних цілей його компанії «Вілія» є об’єднання фермерів у кооперативи, і які дивіденди вони від цього отримають.

Думки   

19 квітня 2019 08:58

За обслуговування 30 локомотивів General Electric Укрзалізниця заплатить 900 млн грн

Укрзалізниця через систему ProZorro оголосила тендер на надання послуг із сервісного обслуговування 30 локомотивів General Electric та пов’язаних із цим послуг. Передбачувана вартість робіт – 895,25 млн грн.

Про це повідомляє БізнесЦензор.

Аукціон проведуть 25 червня. Переможець тендеру до кінця 2027 р. має здійснювати сервісне обслуговування 30 магістральних вантажних тепловозів серії ТЕ33АС і надавати пов’язані з цим послуги.

Читайте: Nestle повністю викупила виробника соусів Торчин

Тендерні пропозиції можна подавати до 20 травня. Претендувати на участь у тендері може компанія, яка здатна підтвердити, що вона є виробником обладнання, основних запасних частин і матеріалів для виконання робіт із сервісного обслуговування магістральних вантажних тепловозів серії ТЕ33АС і пов’язаних із цим послуг, або має право на їх поставку, надане виробником локомотивів.

Для участі в тендері потрібно подати документ, виданий виробником General Electric, який підтверджує можливість надавати авторизовані послуги з сервісного обслуговування тепловозів ТЕ33АС і користування технічною, нормативною, методичною документацією на локомотив.

Як повідомляв Landlord, на Крюківському вагонобудівному заводі завершили доукомплектацію перших 30 локомотивів General Electric, які перевозитимуть вантажі в Україні.

Логістика   

18 квітня 2019 17:30

У торговельній війні США та Китаю вже виграла українська кукурудза

Фуражна кукурудза з України успішно замінила американську на ринку Китаю. Підвищилися шанси й для українських експортерів ячменю. Про такі тенденції агроринку на тлі протистояння двох потужних економік світу розповів Рено Квач, директор, Dongling Grain&Oil (Китай).

Доповідаючи на конференції «Зерно Причерномор’я», Рено Квач детально проаналізував вплив торговельної війни між США та Китаєм на економіку обох країн. На його думку, обидві країни втрачають від цього протистояння, і тому слід шукати шлях перемовин і скасовувати імпортні мита.

Втім, Рено Квач зазначає, що імпорт американської агросировини для Китаю має не вельми суттєве значення, його можна замінити імпортом з інших країн, що на даний час і відбувається. Шанси відкриваються для України, зокрема.

– Українська кукурудза успішно замінила американську. По пшениці ми імпортуємо всього 11%. На тлі величезного внутрішнього ринку це несуттєво, — заявив Рено Квач.

Проте Китай відчуває залежність від американської сої, сорго і ячменю, хоча у  2018 році й скоротив ці види американського імпорту майже наполовину. Сою вже доправляють до Китаю з Бразилії.

Імпорт фуражного ячменю Китай готовий наростити з України, зазначив Рено Квач.

Читайте: Торговельна війна США vs Китай: коли закінчиться і чому Трамп уже програв – Рено Квач

Не суттєво залежить Китай від США і в імпорті м’яса. Водночас, китайський експерт зазначає, що втрата США такого ринку експорту аграрної продукції, як Китай, негативно позначиться на економіці штатів.

Рено Квач, однак, сподівається на відновлення торговельних стосунків обох країн, якщо не завадять політичні причини.

– Обом сторонам варто дійти угоди, консенсусу у відносинах, – каже він.

Він визнає, що Китай через імпортні мита США на промислові товари вже відчуває суттєвий негативний вплив на економіку, і він може погіршитися з зв’язку з втратою ринку. Так, США ввели мита у квітні 2018 року. До листопада 2018 року валюта Китаю впала на 10% до долара США. Рено Квач зазначає, що Китай був змушений «дзеркально» відповідати на введення мит з боку штатів.

Як повідомляв раніше LandLord, у березні намітилася розрядка у торговельній війні США та Китаю. Так, Китай купив 1,5 млн т американської сої. Країни ведуть перемовини щодо скасування мит.

Політика   

18 квітня 2019 11:24

Урожай зернових в Україні складе 65 млн т. Експорт – 46 млн т

Такі прогнози озвучив Сергій Феофілов, генеральний директор «УкрАгроКонсалт». За його словами, найближчим часом слід очікувати підвищення інвестиційної привабливості агросектору України.

Про тенденції розвитку аграрного сектору України та світу Сергій Феофілов розповів, виступаючи на 16-й міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я». Він підкреслив, що міжнародні експерти та фінансові інституції теж оптимістичні в своїх прогнозах щодо розвитку України та зростання її валового продукту. Прогноз «УкрАгроКонсалт» на урожай: 65 млн т, на експорт – 45-46 млн т.

– Ці амбіційні плани з виробництва основані на високій конкурентоспроможності зерна та олійних культур з України. Вірогідне значне підвищення інвестиційної привабливості аграрного сектору України. Швидше за все, це відбудеться наприкінці 2019 року або на початку 2020 року, – прогнозує гендиректор «УкрАгроКонсалт».

Читайте: Кількість весняних опадів найменша за останні 15 років. Як позначиться це на врожайності зернових

Разом із тим, він говорить про ризики та виклики для виробників агропродукції у світі. Один із ризиків – політична нестабільність. Проте експерт вважає, що для України цей ризик є короткостроковими, більшу роль відіграють економічні ризики. Передусім, пов’язані з розвитком глобальної економіки.

– Уповільнення росту глобальної економіки – головний виклик для аграрного сектору, – підкреслює Сергій Феофілов.

Він розповів про сценарії адаптації для виробників та експортерів. Політичне регулювання ринку, на думку експерта, є дуже суперечливим.

Тому на перший план виходять економічні важелі. Сергій Феофілов зупинився на застосуванні нових інструментів сільгоспвиробниками, а саме – спеціалізації на окремих культурах, які зумовлюють розвиток агросектору країни. Наприклад, в Україні найбільшими темпами зростають врожаї та експорт кукурудзи, у Бразилії – сої, у Росії – пшениці.

Як раніше повідомляв LandLord, у 2018 році в Україні зафіксовано рекордний урожай зернових – 70,1 млн тонн.

Рослинництво   

Показати ще