Події / Техніка     19 березня 2018 15:02

Phoenix Contact планує вивести на український ринок серію нових контролерів

Чи потрібні вітчизняним аграріям автоматизовані системи виробництва, які сегменти галузі готові впроваджувати інноваційні рішення, що пропонують ринку інжинірингові компанії. Про це журналісти LANDLORD під час Восьмої міжнародної виставки «Зернові технології 2018» поспілкувались з генеральним директором українського дочірнього підприємства компанії Phoenix Contact Андрієм Максимцем.

Чим займається ваша компанія? Як давно на ринку та який продукт пропонуєте?

Phoenix Contact – це німецька компанія, яка працює в галузі промислової автоматизації та електроніки. Вона заснована в 1923 році в Німеччині, зараз її штаб-квартира знаходиться в містечку Бломберг (Федеративна Республіка Німеччина). В Україні наше офіційне представництво працює з 2005 року і займається розвитком промислової автоматизації в різних галузях української економіки. Автоматизовані системи управління дозволяють з мінімальним втручанням людини виконувати різні операції. Наприклад, автоматизація зернового елеватора складається зі спеціалізованого комп’ютера, що має назву «програмований логічний контролер» або просто «контролер», та додаткових компонентів, які передають інформацію з контролера на виконавчий механізм.

В яких сегментах сільського господарства можна використовувати ваше обладнання?

Це елеваторне обладнання, птахівництво, харчова, переробна, молочна промисловість, пивоваріння. Будь-яка сфера сільського господарства, де є необхідність автоматизувати якісь процеси та зменшити використання ручної праці.

Представники яких сегментів частіше купують вашу продукцію?

Зараз я б виділив сегмент зернових, зокрема зернова логістика, а також оліноекстракційні заводи, харчову і переробну промисловість. Це сегменти, які вже набули швидких темпів розвитку, або ось-ось почнуть зростати. Власники такого бізнесу зацікавлені у виробництві якісної продукції, аби їх виробництво працювало без збоїв, вони зацікавлені у зменшенні собівартості кінцевої продукції.

Чи маєте власних фахівців на випадок, якщо ваше обладнання виходить з ладу?

Таке стається вкрай рідко, тому в складі нашої компанії сервісних інженерів немає. Таким чином ми даємо можливість нашим партнерам обслуговувати ринки, на яких вони працюють. Графік компанії по навчанню фахівців в автоматизованих системах управління заповнений семінарами, тренінгами для програмістів, проектантів, сервісних інженерів наших клієнтів, яких ми навчаємо працювати з обладнанням.

Які у Вас плани?

Ми плануємо виводити на український ринок серію нових контролерів, які значним чином розширять можливості власника сільськогосподарського підприємства в обслуговуванні, у підтриманні працездатності виробництва.

Таке обладнання, як промисловий контролер «заточене» під знання конкретної мови програмування. Здебільшого кожен виробник контролерів обирає для себе або розробляє свою власну мову програмування, після чого настає ситуація, коли інженер, який обслуговує цей контролер, мусить знати цю одну-єдину мову програмування. Тобто йде прямий зв’язок між знаннями і навиками конкретного інженера щодо конкретного обладнання конкретного виробника.

Цього року ми виводимо на ринок контролер, який не обмежує інженера знанням однієї мови. Якщо інженер розуміється в мові програмування «А», то він зможе працювати з цим контролером. Якщо інженер розуміється у мові програмування «В», то він також зможе працювати з цим самим контролером.

Ми зменшуємо залежність безперебійності виробництва від конкретного набору персоналу, який працює на обслуговуванні цього виробництва з точки зору автоматизованої системи управління. Наша увага в сільському господарстві сконцентрована на ринку зернових. Але ми не забуваємо про ті сегменти сільського господарства, які зростатимуть в майбутньому або набирають обертів зараз. Усе залежить від того, наскільки власники підприємств в цих сегментах прагнуть до довготривалого зростання.

Вашими замовниками є малі, середні чи великі агрохолдинги?

Абсолютно різні, від малих господарств до дуже великих агрохолдингів. Останнім часом це здебільшого великі та середні агрофірми.

А чому саме великі та середні агрохолдинги?

Ми пропонуємо якісну продукцію, яка в принципі не може бути дешевою. Але тут важливо розуміти як співвідносяться експлуатаційні затрати на якісне виробництво і експлуатаційні затрати на дешеву компонентну базу. Ми один раз зробили систему, налагодили роботу – і вона працює згідно з заданими параметрами. І ми не боїмося, що через 1-2 роки вам треба буде робити капітальний ремонт. Наша система окупиться раніше.

У випадку більш дешевої компонентної бази, більш дешевих систем, власнику інколи доводиться втручатися, цікавитися, чому система не працює, чому простоює виробництво. Виробник несе додаткові затрати, які він не передбачав на етапі планування роботи.

Як часто обновляються розробки Вашої компанії?

Кожного року ми виводимо на ринок до 1,5 тис. нових продуктів.

Які процеси покращують новинки компанії?

Інноваційність націлена або на економію місця, або на економію часу, або на подовження терміну служби цього обладнання, або на комбінацію цих трьох факторів, а також на енергоефективність.

Який термін придатності вашої продукції?

У середньому це 20-25 років. Усе залежить від того, про яке обладнання ми говоримо, оскільки в нашій комерційній пропозиції можна нарахувати до 60 тис. комерційних товарів. Скажімо, термін придатності ручного інструмента – від 2 до 5 років, реле може відслужити 5-7 років, контролери ми проектуємо так, щоб вони працювали мінімум 15 років.

Чи є у нас культура споживання автоматизованих систем управління?

Вона вже пустила хороші паростки, але не можна сказати, що вона розквітла. Чим дорожче та складніше обладнання, тим більш кваліфіковані спеціалісти потрібні для роботи з такими приладами. Оскільки кінцевим етапом виготовлення обладнання займаються наші партнери, то і спеціалістів готують вони.

Наведіть приклад, як автоматизація може економити кошти сільгоспвиробника?

Одного разу до нашого партнера звернувся фермер з проханням допомогти автоматизувати лінію сушіння хмелю. Технологія сушіння досить складна, хміль повинен бути стабільно певної вологості.

Раніше у фермера технологія була побудована на взаємодії двох фахівців: кочегара і технолога. Технолог регулярно вимірював вологість вручну, а кочегар час від часу, коли технолог йому скаже, підкидав дрова, а весь інший час відпочивав. При цьому стабільних показників вологості домогтися було дуже важко.

Фермер вирішив якось вирішити цю проблему і добитися стабільних показників вологості. Він звернувся до нашого партнера, і той досить швидко вирішив питання шляхом автоматизації контролю швидкості руху конвеєрів та контролю температури сушіння. В результаті технолог з кочегаром помінялися місцями. Вранці технолог виставляв всі параметри і йшов відпочивати. А у кочегара кількість роботи збільшилася – він мусив цілий день підтримувати завдану температуру.

До того ж, в результаті автоматизації продуктивність праці в господарстві фермера подвоїлася – місячний обсяг хмелю був висушений за два тижні. Тому на цей рік фермер вже запланував збільшення обсягу виробництва.

Розкажіть про обсяги продажів Вашої продукції на ринку за останні роки?

За останні два роки ми вийшли на дореволюційні обсяги продажів і протягом наступних років плануємо зростати не меншими темпами. Кількість наших клієнтів збільшилася на 50% порівняно з 2015 роком, обсяг продажу зріс на 80% і, за нашими прогнозами, в наступні роки він збільшиться ще на 35%.

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

13 години тому

Гройсман заговорив про ускладнення життя для бізнесу

Володимир Гройсман назвав «колосальною дурницею» необхідність оформлення малими господарствами ліцензій на зберігання пального. Прем'єр-міністр висловив сподівання, що Парламент встигне до 1 липня перенести терміни отримання відповідних ліцензій.

Про це повідомляє Економічна правда.

На засіданні Кабміну 19 червня Володимир Гройсман відзначив, що бізнес в Україні, насамперед малий, не готовий до встановлення ліцензування зберігання пального.

Читайте: Зберігання пального: чи треба фермерам реєструвати акцизні склади

На думку Володимира Гройсмана, зміни, внесені Законом України №2628-VIII, які вводяться в дію з 1 липня 2019 р. і які зобов’язують сільгоспвиробників оформлювати ліцензії на зберігання пального, покликані не полегшити, а «зробити важчим життя людей».

«Ми просили, щоб парламент переніс це, але поки що парламент займається іншими питаннями. Можливо, ми встигнемо до 1 липня ще раз попросити їх», – проінформував прем’єр.

Як повідомляв Landlord, фермерам загрожує півмільйона штрафу за відсутність ліцензії на зберігання пального.

Фінанси   

20 години тому

Зберігання пального: чи треба фермерам реєструвати акцизні склади

Мінагрополітики підтримує відтермінування реєстрації акцизних складів зі зберігання пального сільгоспвиробниками. На цьому наголосив заступник Міністра аграрної політики та продовольства Володимир Топчій під час розширеної наради в Міністерстві з представниками агропідприємств.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Представники Мінагрополітики спільно з аграріями обговорили питання нововведень щодо зберігання пального сільгоспвиробниками. Нагальними проблемами для фермерів стали необхідність отримання ліцензії та реєстрації акцизних складів для зберігання пального, що потребує значних витрат коштів і часу.

Зазначені зміни передбачалися Законом України № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», який вступає в силу з 1 липня 2019 р.

Читайте: Аграрні кандидати: хто із представників агросектора має шанси пройти в парламент

Представники аграрних підприємств та об’єднань галузі висловили своє бачення цих положень та окреслили шляхи вирішення проблемних питань. Озвучені ними пропозиції будуть узагальнені та розглянуті для змін до Закону України № 2628.

Своєю чергою урядовці наголосили, що Мінагрополітики підтримує відтермінування реєстрації акцизних складів зі зберігання пального, оскільки воно використовується виключно для власних потреб.

Як повідомляв Landlord, фермерам загрожує півмільйона штрафу за відсутність ліцензії на зберігання пального.

Фінанси   

18 червня 2019 13:27

Аграрні кандидати: хто із представників агросектора має шанси пройти в парламент

Згідно зі свіжими рейтингами подолати прохідний бар’єр до нового парламенту можуть 5 партій. Представників агросектора у списках цих політичних сил не так і багато, а в партії «Голос» – немає взагалі. Тож хто із аграріїв на цих виборах має реальні можливості потрапити до Верховної Ради?

Про це повідомляє Delo.

«Слуга народу»: поточний рейтинг – 41,1%, озвучений список – 100 осіб, представників агросектора – 7.

  • Дмитро Соломчук (№34) – власник компанії «Агро-Центр», яка з 2006 р. виробляє і продає запчастини до сільгосптехніки.
    Погляди: є послідовним прихильником створення фермерських господарств і прагнення довести кількість охоплених фермерством людей в Україні до 1 млн.
    Пропонував повернути на регіональному рівні планування посівів і виробництва, стимулювати фермерів об’єднуватися в невеликі кооперативи, що виробляють однотипну продукцію.
    Пропонував надання кредитів державними банками із сезонним погашенням на купівлю українських тракторів, а також проведення навчальних семінарів на місцевому рівні.
    У квітні 2018 р. виступав проти ринку землі: висловлювався, що для цього треба спершу розпаювати землі й створити земельний банк.

Читайте: Не вигідно, але правильно – Олег Бахматюк про вільний ринок землі

  • Юрій Аристов (№43) – генеральний директор компанії «Атлантик-ЮММА», одного з провідних в Україні імпортерів живих морепродуктів і охолодженої риби, власник ресторану Fish House.
  • Микола Кириченко (№54) – депутат Харківської облради. В агробізнесі з 2009 р.: володіє фермерським господарством «КИРИЧЕНКО М», ФГ «ЮГ», ПП «Агрофірма Злагода», які спеціалізуються на вирощуванні зернових та технічних культур. Закінчив Харківський національний аграрний університет за спеціальністю «насіннєвий контроль».
  • Павло Халімон (№56) – директор ТОВ «Агро-Хаус» (Прилуки, Чернігівська область), яке спеціалізується на вирощуванні зернових і олійних культур. Згідно з декларацією за 2016 р., володіє чотирма земельними ділянками в Київській і Чернігівській областях загальною площею 55 тис. м2.
  • Олег Тарасов (№77) – засновник 13 компаній, зокрема «Агрокомлідер», «Агрозернолідер», Український зерновий союз, Торговий дім «Агроспецсервіс». Ззасновник двох ГО – Фундації розвитку підприємництва та «Життя без корупції».
  • Олександр Салійчук (№82) – власник компанії «Перша м’ясна хата», яка спеціалізується на виробництві продуктів з м’яса і м’яса свійської птиці під ТМ «Гощанські ковбаси», а також їх оптовій та роздрібній торгівлі. Статутний капітал компанії становить 30,7 млн ​​грн.
  • Мар’ян Заблоцький (№86) – аграрний лобіст. Уже розгорнулася полеміка, чи є він таким уже «новим обличчям», оскільки за родом діяльності останні 10 років він відстоював інтереси великих аграрних груп, в тому числі холдингу «Кернел».
    Всеукраїнська аграрна рада закликала Володимира Зеленського виключити його зі списку партії «Слуга народу». Насамперед Заблоцькому закидають роботу в статусі глави громадської ради при податковому комітеті ВРУ, коли ним керував Віталій Хомутннник.
    Погляди: лобіював так звані соєві правки, через які було скасовано компенсацію ПДВ при експорті олійних культур.

«Батьківщина»: поточний рейтинг – 6,5%; озвучений список – 50 осіб; представників агросектора – 7.

  • Сергій Тарута (№2) – співзасновник холдингу «Індустріальний союз Донбасу». Компанія займається тваринництвом, рослинництвом і переробкою м’яса. Її земельний банк зосереджений у Донецькій області, а переробні потужності – у Горлівці. З 2014 р. контроль над ними частково втрачений, а статки Сергія Тарути, за різними оцінками, зменшилися в 10 разів.
  • Іван Кириленко (№6) – останні 20 років на провідних посадах у державній владі. Був міністром аграрної політики в урядах Віктора Ющенка і Анатолія Кінаха, в уряді Януковича був «аграрним» віце-прем’єром. Контролює великі площі землі, однак участі в їх операційному управлінні не бере.
  • Костянтин Бондарєв (№14) – має бізнес у харчовій промисловості, зокрема випуск горілки «Бондарівка» на Іванківському горілчаному заводі. Володіє земельними ділянками в Київській області.
  • Вадим Івченко (№24) – народний депутат, заступник голови комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин, автор і співавтор багатьох аграрних законопроектів. Володіє великими земельними угіддями в Білоцерківському районі, причому деякими з них обзавівся лише рік тому.
  • Мгер Куюмчан (№34) – лауреат премії «Аграрій року» за 2015 р. Його підприємство «Сигма» входить у ТОП-20 найбільших виробників свинини в Україні.
  • Юрій Тренкін (№39) – власник ПАТ «Ватутінський хлібокомбінат», великого виробника хлібобулочних виробів у Черкаській області під ТМ «Чарівниця».
  • Іван Томич (49) – один із найбільш впливових аграріїв у країні, незважаючи на невеликий обсяг власного агробізнесу. Стояв біля витоків фермерського руху в Україні, очолював Союз фермерів і приватних землевласників України.

«Опозиційна платформа – За життя»: поточний рейтинг – 9%; озвучений список – 10 осіб; представників агросектора – 1.

  • Наталія Королевська (№5) – останні 10 років займається більше політикою, ніж бізнесом. У 2001–2006 рр. обіймала посаду голови наглядової ради ВАТ «Луганськхолод» (ТМ «Королівське морозиво»). Опосередковано мала відношення до ТОВ «Агромета» (розведення верхових коней, свиней, корів і вирощування зернових культур) і ТОВ «Холодінвест» (виробництво і зберігання заморожених напівфабрикатів).

«Європейська солідарність»: поточний рейтинг – 6,8%; озвучений список – 50 осіб; представників агросектора – 1.

  • Петро Порошенко (№1) – п’ятий президент України, чий великий бізнес, зокрема й аграрний, не раз ставили йому в докір. «Укрпромінвест-Агро» – аграрне крило холдингу «Укрпромінвест» – не входить у топ найбільших агрохолдингів країни, однак за рівнем ефективності й рентабельності, мабуть, не має собі рівних. Спеціалізується на виробництві цукру, рослинництві, тваринництві, є великим гравцем борошномельної промисловості. Земельний банк компанії становить 122 тис. га.

«Голос»: поточний рейтинг – 5,6%; озвучений список – 195 осіб; представників агросектора – 0.

«Сила і Честь»: поточний рейтинг – 3,7%; озвучений список – 10 осіб; представників агросектора – 2.

Партія перебуває у нижній межі прохідного бар’єра і теоретично також має шанси його подолати.

  • Іван Мірошниченко (№4) – народний депутат, один із найвпливовіших членів аграрного комітету парламенту. З другої половини 90-х років працює в агробізнесі, в тому числі 10 років очолював українську «дочку» транснаціонального гіганта «Каргілл».
  • Вадим Денисенко – медіаменеджер і народний депутат, має опосередковане відношення до АПК. Його називають близьким до Олега Бахматюка, власника холдингу «Укрлендфармінг», якому він надавав PR-послуги.

Landlord раніше повідомляв про те, що 9 червня відбувся XXI позачерговий з’їзд Аграрної партії, на якому оголосили список кандидатів на вибори у Верховну Раду. Усього до когорти делегатів від АП увійшло 179 осіб, а очолив список Михайло Поплавський.

Політика   

18 червня 2019 11:04

Сир із кеш’ю та місо: веганська продукція ставить палки в колеса молочній галузі США

Виробництво веганського сиру та масла як альтернативи молочної продукції стало вельми успішним у США, при цьому продажі молока зазнали значного спаду. Тому тваринники країни піднімають питання маркування продукції, наголошуючи споживачеві, що «веганське масло – насправді не масло».

Про це повідомляє Bloomberg.

Донедавна американська молочна промисловість була відносно спокійною щодо поширення немолочних продуктів з використанням у маркуванні таких слів, як «молоко» або «сир». Але останнім часом позиція лобі тваринників змінилася.

Національна федерація виробників молока проводить кампанію проти альтернативних молочних продуктів, зокрема, проти використання назв молочних продуктів на етикетках цих виробів.

Читайте: Біль американських фермерів: як виглядають на початку червня посіви сої у США

Зміна споживчих смаків регулярно цитується як головна причина повільного занепаду молочної  галузі. У Федерації вважають, що, використовуючи на етикетках слова «молоко» або «масло», виробники вегетаріанської продукції вводять в оману споживача і несправедливо крадуть частку ринку.

Успіх на хвилі популярності рослинної продукції

Мійоко Шиннер – ідеальна ілюстрація американської мрії. Однак для молочної промисловості США вона стала реальною перешкодою.

Японський іммігрант 61-річна Мійоко Шиннер, здобувши популярність своєю кулінарною книгою про веганські сири, 5 років тому заснувала невелику компанію, яка дуже швидко стала успішним виробником веганської «молочної» продукції.

Отримавши одного разу замовлення на суму $50 тис., Шиннер зрозуміла, що потужностей виробництва у неї для цього недостатньо. Тому вона зібрала $25 млн і побудувала підприємство площею 30 000 кв. футів у м. Петалума, штат Каліфорнія, що спеціалізується на виготовленні молочних альтернатив з таких інгредієнтів, як кеш’ю або рисовий місо. Наразі  компанія виробляє низку продуктів, зокрема сир, моцарелу, масло.

Досягти таких масштабів було непросто, але сьогодні продукція Мійоко Шиннер продається у 12 000 магазинах США. Продажі процвітають – говорить Шиннер, посилаючись на зростання минулого року на 168%.

Біль молочної галузі

При тому, що такі підприємці, як Мійоко Шинер, досягли успіху, скориставшись популярністю продуктів на основі рослин, продажі молока у США, тим часом, зазнали багаторічного спаду.

Штат Вісконсин – один із найбільших виробників молока та вершкового масла в країні (виробляє більше третини всього масла у США). Тож саме тут біль був особливо гострим. Молочні фермери штату виходять з промисловості (близько трьох виробників на день припиняють свою діяльність!), оскільки низькі ціни на молоко зберігаються, а банкрутство поглиблюється.

Адам Спірингз є одним із тих колишніх фермерів. Він попросив 27 різних банків реконсолідувати його борг, але ніхто навіть не розглядав його справу. Тепер він працює регулятором страхування врожаю, а його дружина викладає в технічному коледжі. Нещодавно вони продали своїх корів і все ще намагаються продати свої інші активи, у тому числі ферму та будинок у Weyauwega.

«Сумно думати про те, що ми мали, що будували і що ми втратили, – поділився Спірингз. – Але принаймні зараз ми не живемо в бідності, як останні роки».

Кампанія проти веганської продукції

Такі тяжкі обставини привели до того, що лобістські групи молочної промисловості, зокрема Національна федерація виробників молока, проводять кампанію проти альтернативних молочних продуктів.

Тепер у штаті Вісконсин супермаркетам заборонено продавати будь-які немолочні продукти з маркуванням «масло». За визначенням, веганський продукт не може бути легально позначений і проданий як масло: продукція може бути позначена як імітаційне масло, імітація маргарину або рослинний продукт.

Тож тепер масло Мійоко Шиннер прибирають з прилавків магазинів. Підприємець сказала, що вона запропонувала державі рішення: на товари, які зараз уже надійшли в торговельні мережі, компанія зробить наклейки, котрі повідомлятимуть про «рослинне походження» продукції. 12 червня Департамент сільського господарства, торгівлі та захисту прав споживачів штату Вісконсин затвердив зразок етикетки.

Як повідомляв Landlord, щороку в Британії проводиться веганська кампанія, під час якої близько 50 000 людей відмовляються на місяць від тваринних продуктів. Веганська дієта стає все більш популярною: за рік кількість пошукових запитів щодо неї подвоїлася. Проте фермери критично ставляться до мотивів веганства.

Фото: Bloomberg.

Технології   

18 червня 2019 07:24

Катастрофічна посуха в Південному Судані: 61% населення загрожує криза продовольства

Кількість людей, які сьогодні зіштовхнулися з критичною нестачею продовольства в Південному Судані, найбільша за всю історію. Брак дощів і внаслідок цього високі ціни на продукти харчування призвели до надзвичайної ситуації з продовольчою незахищеністю населення країни.

Про це повідомляє на своєму сайті ФАО.

Причини надзвичайної ситуації в Південному Судані

Нинішній сезон розпочався з рекордно низьких запасів унаслідок поганого врожаю 2018 р., і ситуація поглибилася затримкою дощів на початку 2019 р. Це, в поєднанні зі стійкою економічною нестабільністю, наслідками воєнних конфліктів попередніх років та пов’язаних з ними виснаженням активів і переміщенням населення, порушило життєдіяльність суданців та зменшило здатність людей отримувати доступ до продуктів харчування.

Читайте: Біль американських фермерів: як виглядають на початку червня посіви сої у США

Високі ціни на продовольство, спричинені минулорічними поганими врожаями, ринковою нестабільністю, значними транспортними витратами та знеціненою валютою, також сприяють підвищенню рівня гострої продовольчої небезпеки.

Відповідно до оновленої оцінки ООН, до кінця липня близько 6,96 млн (61%) мешканців Південного Судану зіштовхнуться з гострим дефіцитом продовольства (фази 3, 4 і 5 за Інтегрованою класифікацією фаз продовольчої безпеки, де 5 – це найгірша фаза).

Допомога населенню Південного Судану

  • Щоб запобігти загибелі мільйонів людей у Південному Судані, ФАО співпрацює з фермерами, які повертаються у свою країну, допомагаючи їм переселитися, побудувати активи та пристосуватися до змін у кліматичних моделях, підвищуючи їхню здатність боротися з природними катаклізмами.

«ФАО надає допомогу в лікуванні більше 100 тис. дітей, які страждають від серйозного недоїдання протягом перших 5 місяців року, причому більше 90% цих дітей одужують, – розповідає представник ЮНІСЕФ у Південному Судані. – Але рівень недоїдання залишається критичним у багатьох районах, і ми побоюємося, що ситуація може погіршитися в найближчі місяці».

  • ФАО надає нові сорти насіння, пристосовані до місцевих умов, і навчання методам, які дозволять зменшити втрати від посухи та повені. Також ФАО здійснює вакцинацію тварин та інші ветеринарні заходи для підтримки тваринників.
  • ФАО забезпечить до 5,1 млн осіб різноманітною підтримкою, включаючи життєво важливі продукти харчування і розподіл коштів, а також спеціальні продукти для профілактики й лікування недоїдання серед дітей, вагітних та жінок, що голодують.

Landlord раніше повідомляв про те, що в Північній Кореї в результаті найгіршого за 10 років урожаю, причиною якого стали посухи, аномальна спека і повені, близько 10,1 млн людей страждають від гострої нестачі продовольства. Сім’ї змушені скорочувати кількість прийомів їжі або менше їсти.

Аналітика   

Показати ще