Події / Landlord event     28 березня 2016 11:11

LANDLORD Club: Первое заседание. Видео


Официальная часть LANDLORD Club – дискуссия на сцене с участием уважаемых спикеров-практиков бизнеса. Спикерами первого LANDLORD Club, который проходил в бальном зале отеля Fairmont Kyiv, выступили Юрий Косюк и Алексей Кривошапко.

Тема: «Ошибки украинских агрокомпаний глазами инвестора: дискуссия собственника публичного холдинга и инвестора».

Аналітика        11 грудня 2018 10:00

Економічна криза та торговельні війні: чого чекати аграрному ринку України в 2019-му

Landlord club: у пошуках відповіді на складні виклики глобального ринку, які постануть перед аграрним сектором україни у 2019 році.

Глобальний ринок перебуває в очікуванні чергової структурної кризи, що може розпочатися буквально будь-якого дня. Торговельна війна провідних економік світу — США і КНР — лише додає напруги для аграрного
сектора, а ціни на сільськогоспо- дарську продукцію вже почали йти донизу. Відповідь на запитання, як правильно зрозуміти тренди ринку і відповісти на нові виклики, шукали учасники Landlord Club, що відбувся за підтримки компанії Syngenta і Міжнародної фінансової корпорації (IFC) та зібрав більше сотні представників 40 компаній.

Власники, топ-менеджери, агрономи, трейдери зібралися, щоб обговорити тенденції виробництва та прогнози споживання аграрної продукції у світі. Вистачало усього — і ґрунтовних доповідей відомих аналітиків і фахівців, і неформального спілкування, де учасники клубу могли поділитися одне з одним наболілим. А приємну атмосферу для невимушеного спілкування створювало шотландське односолодове віскі Singleton від компанії «Баядера Груп».

ПОТРЕБА В ІНВЕСТИЦІЯХ

Обговорення розпочав виконавчий директор Міжнародного фонду БлейзераОлег Устенко, який наголосив, що в Україні склалася просто катастрофічна ситуація із залученням прямих іноземних інвестицій — за рік країна їх отримала всього $2 млрд. Це, на його думку, для такої економіки, як Україна, просто смішно — адже, за висновками фахівців, лише вітчизняний аграрний сектор має потребу у притоку $5 млрд
іноземних інвестицій щороку. Зараз ситуація ускладнюється двома чинниками.

Виконавчий директорМіжнародного фонду Блейзера Олег Устенко

Так, вільні інвестиційні кошти, які обертаються у світовій економіці, в очікуванні чергової кризи починають концентруватися у країнах зі сталим розвитком. Тобто «інвестиційний пиріг» тане з кожним днем, і Україні доведеться конкурувати з іншими економіками, що розвиваються, за кожен долар. Крім того, до початку кризи Україна підійшла у найгіршому стані — навіть перед початком минулої кризи 2008 року в країну вдавалося залучати до $10 млрд прямих інвестицій, що створювали своєрідну подушку безпеки. Втім, є гарна новина — сільськогосподарська галузь має чи не найбільшу стійкість до глобальних криз серед всіх інших галузей економіки. Попит на продукти харчування з огляду на зростання населення планети знижуватися не буде. Питання тільки в цінах на продукцію та, знову ж таки, в тому, де залучити додаткові кошти.

ФЕРМЕРИ ВМІЮТЬ ПРАЦЮВАТИ І ВИКОРИСТОВУВАТИ СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ. УКРАЇНСЬКИЙ ФЕРМЕР БІЛЬШ НАДІЙНИЙ, НІЖ СИТУАЦІЯ НАВКОЛО НЬОГО

СВІТОВА КОН’ЮНКТУРА

У нетрі глобального сільськогосподарського ринку запросила зануритися глобальний оглядач із сільського
господарства Thomson Reuters Карен Браун, відома своїми сміливими аналітичними доповідями і прогнозами. За її словами, головна цьогорічна подія світових ринків — торговельна війна між США та Китаєм — визначить картину в усіх інших аграрних сегментах. Сполучені Штати, хоча й скоротили
площі під соєю, отримали рекордний врожай культури. У 2017 році Штати вже мали абсолютний рекорд зі збору сої — близько 90 млн т (до торговельної війни приблизно 60% американського врожаю закуповував Китай).

Цього року Китай не придбав нічого, і навіть якщо завтра торговельна війна закінчиться, Китай і США потиснуть одне одному руки, це не вирішить проблеми. Тому, як підкреслила Браун, фермери США мають плани наступного року більше уваги приділити виробництву кукурудзи і злакових культур.Але в цілому світові запаси пшениці продовжують знижуватися, і навіть плани американських фермерів цей тренд не змінять. Країнам Чорноморського басейну варто зважити на це і зробити висновки — адже у світі буде спостерігатися надлишок пропозиції сої та кукурудзи і можна спрогнозувати високий попит на пшеницю. Якщо проаналізувати наявні ф’ючерсні контракти, є багато місця для того, щоб ціни на пшеницю
значно зросли, а ціни на сою та кукурудзу — навпаки знизилися.

«ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПИРІГ» ТАНЕ, І ДОВЕДЕТЬСЯ КОНКУРУВАТИ З ІНШИМИ ЕКОНОМІКАМИ

УКРАЇНСЬКА ПРОБЛЕМАТИКА

За словами економіста, експерта з питань аграрної політики Олександра Коліберди, хоча подальший розвиток українського агросектора і залежить від глобальних трендів, все буде вирішуватися з огляду на те, як сама Україна розв’яже наболіли питання у сільському господарстві. Передусім це питання залучення додаткових інвестиційних потоків у галузь і взагалі приплив коштів до аграрного виробника. Загальним слабким місцем для українського сільського господарства на роки наперед залишиться логістика.

Анна Баталова, Syngenta, Костянтин Баскін, директор ТОВ «АМХ», Олег Устенко

Україна в плані аграрної продукції — експорторієнтована економіка, й елементарні проблеми з вчасною доставкою зерна на портові термінали створюють перешкоди для експорту й надходження валюти у країну. Це вже не говорячи про постійне зростання тарифів і постійне погіршення ситуації з вагонами-зерновозами, локомотивною тягою тощо. Усе це знижує конкурентоспроможність як української аграрної продукції зокрема, так держави України в цілому. Простих інфраструктурних рішень не існує, якщо і є певні доступні інструменти поліпшення ситуації, вони не застосовуються.

Існує і кадрова проблема. «Ми вже маємо проблеми з трудовими ресурсами. І негативні тренди щодо нестачі кадрів у сільському господарстві будуть тільки загострюватися, — наголосив Коліберда. — Якщо держава, аграрні виробники, місцева влада не знайдуть нормальних рішень, як затримати кадри у країні, то на ринку складеться ситуація, коли в агросекторі доведеться возити людей на більші відстані». Це, до речі, додасть до загальної логістичної проблематики ще більше гостроти.

ЗАГАЛЬНИМ СЛАБКИМ МІСЦЕМ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА РОКИ НАПЕРЕД ЗАЛИШИТЬСЯ ЛОГІСТИКА. ПРОСТИХ ІНФРАСТРУКТУРНИХ РІШЕНЬ НЕ ІСНУЄ

І, нарешті, глобальною проблемою для України впродовж вже десятиріч залишається земельне питання — земельна реформа багато обговорюється, але нічого практичного не відбувається. «Останні два роки те, що відбувалося навколо ринку землі, оберталося довкола вимог Міжнародного валютного фонду. Але, за моїми очікуваннями, це обговорення триватиме і надалі. Сам ринок землі, безумовно, запустять. Та навряд чи це відбудеться наступного року — адже у рік виборів такі рішення приймати складно», — каже експерт.

Проте, є надія, що свій вплив на процес матиме процес децентралізації влади і зростання ролі територіальних громад. За підсумками цього року їмбудуть передані 760 000 га державної землі. Разом з тим виникає багато запитань щодо процедури оформлення цієї землі — Кабінет Міністрів у своїх нормативних актах багато чого не врахував з юридичного боку. Тому, коли прийде час переукладання договорів на такі земельні ділянки, місцевавлада повинна бути готова скористатися своїми розширеними правами і висловити власну позицію.

ЗАГАЛЬНИМ СЛАБКИМ МІСЦЕМ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО СІЛЬСЬКОГОГОСПОДАРСТВА НА РОКИ НАПЕРЕД ЗАЛИШИТЬСЯ ЛОГІСТИКА. ПРОСТИХ ІНФРАСТРУКТУРНИХ РІШЕНЬ НЕ ІСНУЄ

АГРАРНІ РОЗПИСКИ І НЕ ТІЛЬКИ

Учасники клубу погодилися, що питання землі зараз найскладніше, у залі почали лунати запитання про те, де невеликим господарствам взяти кошти на придбання земельних ділянок, якщо ринок землі буде відкритий. Як зазначила керівник проекту «Аграрні розписки в Україні» IFC Хелен Фейрлемб, інструмент залучення коштів навіть дрібними господарствами вже існує — це аграрні розписки. «Українські фермери мають внутрішній стрижень. Так, бракує ресурсів, спеціалістів, але насправді українські фермери мають правильні навички, вміють працювати і використовувати сучасні технології. Український фермер більш надійний, ніж ситуація навколо нього.

Чому я говорю про аграрні розписки — коли ви приміряєте ризики фермера, то він зрозумілий контрагент, який має бізнес, з якими можна працювати», — розповіла Фейрлемб. Над пошуком сучасних інструментів фінансування все більше замислюється сам бізнес. Так, на погляд трейдера компанії Spike Юрія Гаврилюка, дуже важливо, що наші виробники зараз вже думають над хеджуванням своїх ризиків. «Більшість звикла працювати за старими методами, продавати тоді, коли потрібні кошти. А світ давно пішов далі — американський фермер давно займається хеджуванням на Чиказькій біржі», — підкреслив трейдер. До того ж, як каже Гаврилюк, в українських виробників є вже достатньо інструментів — своп-контракти, контракти з мінімальною ціною, прив’язка до аукціонів. Цього року, на його думку, взагалі стався справжній прорив — масово почали використовуватися різного роду платформи на базі інтернет-сервісів, за допомогою яких можна купити чи продати як фізичний контракт, так і своп-контракт.

Економіст, експертз питань аграрної політики Олександр Коліберда

Головною особливістю цих інструментів є те, що кожен може зосередитися на своїй справі — виробник може займатися господарством і оперативно отримувати інформацію про зміни кон’юнктури, вчасно пропонувати продукцію, а трейдер, отримуючи інформацію від виробників, може повністю віддати себе торгівлі та отримувати з цього максимальний зиск. «Потенціал України можна збільшити в декілька разів, просто продаючи товар один одному, навіть у межах країни. Для виробника це плюс, тому що з’являється більше потенційних покупців безпосередньо на його фізичний товар.

А для країни в цілому це привабливість і конкурентоспроможність на зовнішніх ринках», — підкреслив Гаврилюк. Щоправда, така модель роботи ринку як слушно зауважив головний агроном компанії «Агрофорт» Групи МХП Віктор Чайковський, потребує суттєвого збільшення маневрової потужності українських елеваторів — як великих, так і малих, які розташовані безпосередньо у господарствах. Адже за гнучкої системи торгівлі, торгівлі опціонами замість наявного зерна, вичікування цін потрібні місця якісного зберігання врожаю. Тому інвестиції в елеватори — сьогодні безпрограшний варіант, усі сільгоспвиробники страждають від того, що є врожай, а його немає де розмістити.

Для успішного бізнесу зі зберігання зернових повинна бути інфраструктура, як мінімум залізниця, комунікації, прийомка, ваги, своя лабораторія. «Проте слід обачливо підходити до будівництва елеватора, деякі примітивні сховища стоять не заповнені, треба знати регіон, знати місця з найгострішим дефіцитом елеваторів», — попередив Чайковський. Жвава дискусія у залі перейшла у кулуари клубу і точилася до ночі — адже всім учасникам заходу було чим поділитися одне з одним. Було відчутно, що присутні з оптимізмом дивляться у майбутнє попри всі негаразди, що прогнозуються на глобальному ринку.

Текст: Михайло Останков

Поділися

Трейдинг        19 листопада 2018 13:00

“Неправильно зрозуміли” – в МХП кажуть, що шукають нещасливих співробітників серед добровольців

Новий проект, завдяки якому в Агрохолдингу “Миронівський хлібопродукт” (МХП) планують виявляти нещасливих співробітників, ще не впроваджений, а лише знаходиться на стадії тестування. Співробітники беруть участь в експерименті добровільно. І після його закінчення мають висловити свою думку щодо нововведення.

Про це написала директор департаменту управління персоналом та комунікацій МХП Ксенія Прожогіна на своїй сторінці у Facebook.

Ксенія Прожогіна акцентує увагу на тому, що голова холдингу Юрій Косюк «великими мазками» розповів про суть проекту і через призму коротких повідомлень у ЗМІ суть нововведення дійшла до людей неправильно. Вона зазначила, що це проект комп’ютерного моделювання, а не стеження за співробітниками. Що він ще не впроваджений, а знаходиться на стадії тестування, яке триватиме біля року. Наразі проводяться дослідження. У експерименті беруть участь 70 співробітників-добровольців.

Ціль проекту – зрозуміти, чи не знаходиться людина у граничному стані, у якому вона сама себе руйнує. Якщо такий факт виявиться, то з робітником працюватимуть психологи та співробітники HR, аби попередити «вигорання».

Читайте: Як агрокомпанії знаходять та навчають працівників

Як зазначила Ксенія Прожогіна в інтерв’ю РБК-Україна, після тестування дирекція холдингу чекає на «зворотний зв’язок» від учасників експерименту.

Директор департаменту управління персоналом та комунікацій МХП говорить, що схожі дослідження ступенів задоволення досить часто проводять закордонні компанії. Зокрема, Google, Twitter, Facebook, Flickr, YouTube, Ricoh, Fujifilm, Canon, Nikon.

«Миронівський хлібопродукт» – найбільший виробник курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м’ясопереробки.

Раніше голова агрохолдингу трохи по-іншому розповів про нововведення. Юрій Косюк заявив, що вже ввів моніторинг емоцій співробітників. За його словами, з нещасливими тісно працюють психологи та співробітники HR, намагаючись щось запропонувати для виправлення ситуації, але в разі відсутності змін цих людей замінюють.

Поділися

Трейдинг        15 листопада 2018 10:27

Камери та психологи: Косюк впровадив систему звільнення нещасливих

Агрохолдинг “Миронівський хлібопродукт” (МХП) Юрія Косюка з метою підвищення продуктивності праці ввів моніторинг емоцій співробітників. Нещасливим може загрожувати звільнення.

Про такий нестандартний підхід до моніторингу працівників Косюк розповів на V форумі “Диригенти змін”, який пройшов в Києві 13 листопада, повідомляє “Інтерфакс-Україна”.

Косюк зазначив, що дослідження довели: щасливі люди більше високопродуктивні. За його словами, з нещасними тісно працюють психологи та співробітники HR, намагаючись щось запропонувати цим людям для виправлення ситуації, але в разі відсутності змін цих людей замінюють.

Читайте: Світовий банк інвестуватиме в сільське господарство України

Косюк навів два приклади такого підходу.

У першому камера протягом півроку показала, що співробітник, який працює на досить високій позиції, товстішає, а це, за словами голови правління зазвичай пов’язане з лінню. У спілкуванні цей співробітник зізнався, що щастя для нього – “поїсти і все”, а, отже, він демотивований і займає позицію, на якій інша людина може добитися набагато більшого.

Іншого співробітника, який обіймав свою позицію близько 6-7 років, перевели на іншу посаду, де він став “літати”, а його колишні підлеглі, яких він міг “заразити”, також піднеслися духом.

“Вибачте за такі эксперименти. Але перевірте на собі”, – заявив Косюк.

Відзначимо, раніше МХП звітувала про $48 млн збитків за 3 квартал 2018 року.

Поділися

Календар        02 листопада 2018 17:24

Обличчя Landlord Club (ФОТОЗВІТ) ФОТО

Близько сотні представників 40 компаній, провідні аграрії країни, разом з глобальним оглядачем агроринків агентства Reuters Карен Браун та експертом з АПК Александром Калибердою і Хелен Фейрлемб керівником проекту IFC, за підтримки Syngenta обговорили тенденції виробництва і прогнози споживання аграрної продукції.

  • Вплив торгівельної війни між США та Китаєм, яка вилилася в перевиробництво сої у Штатах. Тож у наступному році очікується суттєве скорочення площ під сою. Її замінять злакові культури.
  • Кліматичні зміни в Україні виражаються в збільшенні площ для посіву кукурудзи та соняшнику. В цілому, кліматичні зони «мігрують» на північ.
  • Український агросектор потребує до 5 млрд доларів прямих інвестицій. Правда, експерти стримано оцінюють перспективу їхнього залучення.

На які тенденції наступного року звертали увагу українських аграріїв провідні експерти, детальніше дізнайтесь у нашому матеріалі «Глобальні агротренди та місце України у 2019 році – про що говорили на Landlord Club».

Фото: Олександр Ларичкін.

Поділися

Трейдинг        02 листопада 2018 13:17

Глобальні агротренди та місце України у 2019 році – про що говорили на Landlord Club

Місце України у світовому виробництві та споживанні аграрної продукції, торговельна війна США та Китаю; інструменти, які допомагають у часи нестабільності у країні; тренди на ринку сільського господарства — про це та багато іншого спілкувалися учасники закритого ділового заходу Landlord Club за підтримки Syngenta.

На зустрічі були присутні близько сотні представників 40 компаній: власники, топ-менеджери, агрономи, трейдери, які зібралися обговорити тенденції виробництва та прогнози споживання аграрної продукції у світі та які висновки з цього може зробити Україна.

Головна цьогорічна подія світових ринків — торговельна війна між США та Китаєм, зокрема заборона на поставки американської сої до Піднебесної.

Глобальний оглядач із сільського господарства Thomson Reuters Карен Браун зазначила, що Сполучені Штати не розрахували збільшення врожаю сої, хоча попередньо в очікувані майбутнього ембарго з боку Китаю скоротили площі під культурою.

«У 2017 році у нас був абсолютний рекорд врожаю сої — 90 млн тонн. І до торговельної війни приблизно 60% сої забирав Китай. Цього року ми засадили трохи менше площ під сою, ніж минулого, але був дуже гарний врожай, і Китай цього року придбав близько нуля. І навіть якщо Китай і США потиснуть завтра одне одному руки, це не вирішить ситуації, тому що ми виробили дуже багато сої та нам не потрібно було засаджувати такі площі», — пояснила вона.

За результатами 2016/2017 МР потреби Китаю становили 106,35 млн т, а виробляє самостійно країна тільки 12,9 млн т, тому Китай — цілком імпортозалежна країна за цією товарною позицією. За словами Браун, у США планують наступного року більше уваги приділити виробництву злакових культур.

Виконавчий директор фонду Блейзера Олег Устенко. Глобальний оглядач із сільського господарства Thomson Reuters Карен Браун

«Останні чотири-п’ять років у нас була дуже гарна погода. З 2016-го американські експерти підрахували, наскільки сильно Китай зацікавлений у сої. Через це ми сфокусували всі свої процеси на цьому. Зараз в деякому сенсі все розвалюється. Ми сподіваємося, що це не назавжди. Подивимося, наскільки Китай зможе витримати — вони стверджують, що можуть. Та далеко не всі експерти в це вірять. США цього року виробили занадто багато сої, навіть незважаючи на торговельну війну з Китаєм, — у будь-якому випадку занадто багато. І ми плануємо переходити на злаки», — поділилася Браун планами США.

Кожен із присутніх хотів дізнатися про те, як ці глобальні тренди вплинуть на Україну та агробізнес. За словами економіста, експерта з питань аграрної політики Олександра Коліберди, зростання українського агросектора повністю залежить від того, як буде розвиватися світовий. Він перелічив головні фактори, які наразі гостро стали перед Україною.

Керівник проекту «Аграрні розписки в Україні» IFC Хелен Фейрлемб. Економіст, експерт з питань аграрної політики Олександр Коліберда

Трудові ресурси

Тут ми вже маємо проблеми. І негативні тренди щодо кадрів у сільському господарстві будуть загострюватися. Якщо держава, агровиробники, місцева влада не знайдуть нормальних рішень, то на ринку складеться ситуація, коли в агросекторі доведеться возити людей на більші відстані.

Логістика

Щонайменше на кілька майбутніх років одним з обмежувальних факторів ефективності нашого агроринку буде саме логістика, що збільшуватиме наші витрати на одиницю продукції. Усе через те, що в цій галузу немає простих рішень, а навіть якщо є, то вони не застосовуються.

Земельна реформа

Останні два роки те, що відбувалося навколо ринку землі, оберталося довкола Міжнародного валютного фонду. Є очікування, що таке обговорення триватиме. Сам ринок землі запустять, але, можливо, не наступного року — в рік виборів такі рішення приймати складно.

Зараз триває процес децентралізації. Роль об’єднаних територіальних громад зростає. Цього року їм буде передано 760 000 га державної землі, і є питання оформлення. Кабінет Міністрів багато чого не врахував з юридичного боку. Але коли прийде питання переукладання договорів, місцева влада висловить свою позицію.

Фінансові ресурси

$2 млрд прямих іноземних інвестицій на рік, які ми зараз маємо, — це соромно. Українському ринку на рік потрібно $5 млрд тільки в агросектор.

Поради українським фермерам за таких трендів надала керівник проекту «Аграрні розписки в Україні» IFC Хелен Фейрлемб.

Керівник проекту «Аграрні розписки в Україні» IFC Хелен Фейрлемб

«Ми не можемо знати на 100%, що буде відбуватися з урожаєм на світових ринках в майбутньому, через це ми повинні навчитися планувати свій бізнес. І є дві речі, які дуже часто роблять нестабільним український агробізнес. Перша — недостатнє своєчасне фінансування, тому що ми спочатку сіємо, а потім виявляється, бракує врожаю. Або посіяли більше і отримуємо надлишок. Друга — ми, наприклад, очікували, що експортна ціна кукурудзи буде $180, а сьогодні вона значно нижча. Тому треба вміти користуватися додатковими фінансовими інструментами, такими як аграрні розписки. Це допоможе вам дістати гроші та хеджувати ризики», — зазначила Фейрлемб.

Після виступу головних спікерів присутні почали ставити запитання, але головне з них експертам поставив модератор Landlord Club, виконавчий директор фонду Блейзера Олег Устенко: «Інвестиції знижуються, погода погіршується, яким чином врожайність в Україні зростає?»

Виконавчий директор фонду Блейзера Олег Устенко. Глобальний оглядач із сільського господарства Thomson Reuters Карен Браун

«Українські фермери мають внутрішній стрижень. Так, бракує ресурсів, спеціалістів, але насправді українські фермери мають правильні навички, вміють працювати і використовувати сучасні технології. Історично українські фермери не вміють працювати з банками. Чому бракує фінансування від іноземців або з інших джерел? Тому що є велика різниця між ризиком вкладати в Україну і вкладати в українське сільське господарство. Український фермер більш надійніший, ніж ситуація навколо нього. Тому що він працює на землі. Чому я говорю про аграрні розписки — коли ви приміряєте ризики фермера, то він зрозумілий контрагент, який має бізнес, має землю, з якими можна працювати», — пояснила керівник IFC.

Вже після закінчення головного заходу, у більш неформальній обстановці, представники компаній розповіли журналістам про своє бачення трендів на українському аграрному ринку.

Головний агроном господарства «Агрофорт» Віктор Чайківський зауважив, що для вітчизняного агросектора на наступні п’ять років прибутковими залишаться традиційні види агробізнесу, та перелічив топ-3 прибуткових напрями.

Головний агроном господарства «Агрофорт» Віктор Чайківський

  • Елеватор. Сьогодні це безпрограшний варіант, усі сільгоспвиробники страждають від того, що є врожай — нема де розмістить. Для успішного бізнесу зі зберігання зернових повинна бути інфраструктура, як мінімум залізниця, комунікації, прийомка, ваги, своя лабораторія. Проте слід обачливо підходити до будівництва елеватора, деякі «кустарні» елеватори й досі стоять не заповнені, а також треба розуміти регіон, де дефіцит зберігання найгостріший.
  • Взяти в оренду землю та вирощувати п’ять основних культур —кукурудзу, соняшник, сою, ріпак і пшеницю. Вони приносять гарний прибуток. Для цих культур потрібно мати мінімум тисячу гектарів для рентабельності. І якщо починати з нуля, закладати потрібно мінімум $20 000 на кожен гектар, тому що потрібна хімія, добрива, насіння та багато іншого.
  • Переробка. Прибутковим є виробництво олії.

«Ми аграрна країна, ці топ-3 будуть актуальні ще мінімум п’ять років. Промисловості в Україні мало, та все тримається на сільському господарстві. До нішевих культур ставлюся спокійно, вони можуть вистрілити раз на 10 років. Для тваринництва потрібно набагато більше капіталовкладень. Плюс аби заробляти на тваринництві, треба працювати 365 днів на рік», — пояснив свій вибір агроном.

Трейдер компанії Spike Trade Юрій Гаврилюк поділився трендами у сфері продажів аграрної продукції.

Трейдер компанії Spike Trade Юрій Гаврилюк (на фото ліворуч)

«Важливо, що наші виробники задумалися над хеджуванням своїх ризиків. Усі звикли лише старими методами продавати тоді, коли вони потребують коштів. Але світ рухається вперед, і якщо американський фермер давно займається хеджуванням на Чиказькій біржі, то наші ні. Хоча для українських виробників є вже достатньо інструментів, таких як своп-контракти, контракти з мінімальною ціною, прив’язка до аукціонів. Також цього року бачимо прорив — різного роду платформи на базі месенджерів, інтернет-сервісів, де можна купити чи продати, як фізичний контракт, своп-контракт. Головне збільшувати ліквідність у тому напрямку, тому ми будемо цікавіші для наших зовнішніх покупців. Але ці інструменти для того і зроблені, щоб виробник міг більше зосередитися на власному виробництві, а трейдер — займатися торгівлею й отримувати максимальний зиск з цього. Кожен має робити свою роботу. Потенціал України можна збільшити в декілька разів, просто продаючи товар один одному, навіть у межах країни. Для виробника це плюс, тому що з’являється більше потенційних покупців безпосередньо на його фізичний товар. А для країни це привабливість на зовнішніх ринках перш за все», — підкреслив Гаврилюк.

Фото: Олександр Ларичкін.

Поділися
Показати ще